
ФОто: Getty images
Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
В Україні триває загальна мобілізація. У кожному населеному пункті проводяться спеціальні заходи з призову військовозобов’язаних до лав Збройних Сил України. З початку року у всіх регіонах України активно роздають повістки громадянам, щоб вони ставали на військових облік та оновлювали дані про себе. Повістки виписують на блокпостах, вокзалах чи у громадських місцях, адже законодавством не визначено чіткого порядку, де саме потрібно вручати такі документи.
За словами працівників військкоматів, вручення повістки не означає, що людину відразу відправлять на навчання чи на фронт. Це насамперед робиться, аби уточнити облікові дані. Проте з початку року у соціальних мережах поширювали чимало відео, де чоловіки у військовій формі силоміць забирають у військкомат призовників, або ж, як стверджують родичі, одразу відправляють їх без підготовки на фронт.
Також зафіксували незаконне утримання та побиття чоловіка в одному з відділів Самбірського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Я пішов добровольцем»
Випадки знущань над чоловіками є поодинокими. Такі історії мають кримінальне продовження для їх «горе-героїв». Проте на другому році війни є й ті, хто добровільно йде до війська. До прикладу, студент Національного університету «Львівська Політехніка» Володимир розповідає, що пішов на фронт добровільно два місяці тому, не чекаючи повістки. Йому вдалось потрапити в підрозділ, де служить його товариш.
«Я на службі вже два місяці, ще один місяць проходив навчання, але більшість навичок отримав на лінії зіткнення з ворогом. Піти саме зараз на фронт підштовхнуло те, що я вже не міг сидіти і дивитися, коли інші гинуть, отримують поранення і віддають все, щоб тримати метр за метром нашу країну, а інші живуть своє життя, ніби нічого не відбувається», – каже він.
До слова, добровольців запрошують на службу і в легендарний «Азов». У Львові діє рекрутинговий центр цього бойового підрозділу. За словами його керівника Кшиштофа Мушака, середній вік більшості кандидатів – 25 років. Але є й добровольці, яким 40-45 років. Це, як правило, вузькі спеціалісти – механіки, водії, електрики.
Військовий облік
Позаяк триває загальна мобілізація та оголошено воєнний стан через вторгнення росії, чоловіки віком від 18 до 60 років отримують повістки, зобов’язані стати на військовий облік, подавши актуальну інформацію про себе.
«Через проведення загальної мобілізації в країні проводяться спеціальні заходи, зокрема призов військовозобов’язаних до ЗС України на військову службу по всій території, і Львівщина не є виключенням. Під час мобілізації чоловіки зобов’язані з’являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення їх облікових даних та визначення їх призначення на цей період», – кажуть у обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Хто може вручати повістку
Вручати повістку може представник органу місцевого самоврядування, керівник підприємства, установи, організації, де працює військовозобов’язаний, управителі багатоквартирних будинків. Крім того, повістки можуть вручати безпосередньо посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, в якому пропонують змінити порядок проведення мобілізації в Україні. Зміни планують внести до ст. 38 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу». Відповідно до них, комунальникам (житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків) та власникам будинків хочуть надати право вручати повістки військовозобовʼязаним чоловікам на законодавчому рівні. Також пропонується дозволити комунальникам та власникам будинків збирати інформацію про військовозобовʼязаних чоловіків, а також сприяти їх прибуттю за викликом до ТЦК та СП.
Кому вручають повістки
- придатним та обмежено придатним від 27 до 60 років з досвідом військової служби або без нього;
- придатним та обмежено придатним у віці від 18 до 27 років, якщо вони перебувають у запасі або резерві після строкової служби, навчання у ВНЗ чи військовій кафедрі;
- придатним та обмежено придатним чоловікам від 18 до 60 років – за контрактом;
- знятим із військового обліку до 60 років;
- виключеним із військового обліку від 18 до 60 років, якщо вони не мають права на відстрочку та не скоїли тяжкий злочин.
Види повісток
Повістка для уточнення даних – ці повістки вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
Повістка на проходження військово-лікарської комісії – ця повістка за підписом начальника РТЦК та СП зобов'язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
Повістка для призову на строкову військову службу – ця повістка передбачає призов на строкову військову службу. Наразі такі повістки не видають, адже призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань НЕ проводиться через загальну мобілізацію.
Мобілізаційне розпорядження – ця повістка вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби. Повістка має бути правильно заповнена і підписана начальником територіального центру комплектування.
У будь-якій повістці мають бути вказані: прізвище, ім’я та по батькові, рік народження та адреса проживання військовозобов’язаного, вид повістки, дата, час та адреса куди необхідно з’явитися, уточнення щодо необхідних документів, назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові начальника РТЦК та СП.
Повістки депутатам?
Відповідно до закону, заходи мобілізації не стосуються тільки народних депутатів. Депутатів місцевих та обласних рад можуть призивати на військову службу на загальних підставах.
Відтак, 4 липня 2023 року перед початком сесійного засідання депутатам Львівської обласної ради вручили повістки. Наступного дня до військкомату прийшли всього 9 депутатів із 34, які отримали повістки, серед них – Юрій Холод, Юрій Раделицький, Тарас Подвірний, Степан Пилип, Святослав Шеремета, Анатолій Дейнека, Олег Панькевич, Юрій Мазур, Йосиф Ситник.
Як повідомив Tvoemisto.tv депутат Львівської облради Юрій Раделицький, станом на початок жовтня нікого з вищезазначених не мобілізували. Крім того, до військкомату більше ніхто із депутатів не з’явився.
Додамо, що 6 липня деяким депутатам Львівської міської ради також вручили повістки. Але інформації про те, хто отримав повістку або ж чи з’явився до військкомату для уточнення даних немає. Раніше у коментарі Tvoemisto.tv начальниця управління персоналом ЛМР Лілія Савич повідомила, що 42 працівники міської ради мобілізовані, з них 11 добровольці, загальна кількість військовозобов'язаних працівників – 326. Також є 31 призовник.
Що робити, якщо отримали повістку на блокпосту
Якщо вам виписали повістку на блокпосту і ви за неї розписалися, потрібно прийти до військкомату (ТЦКСП). Повістку також можна оскаржувати, якщо для цього є підстави. Звертатися зі скаргою можна у свій військкомат, Міністерство оборони або Національну поліцію. Також можна підписати повістку, зазначивши, наприклад, що вона складена з порушеннями. Вказати, що є факти підробки документа, тому що повістку заповнює неуповноважена особа.
Зазначимо, що на автошляхах Львівщини незабаром з’являться додаткові блокпости, де цілком законно призовникам зможуть вручати повістки.
Хто має стати на військовий облік в ТЦК
Закон про військовий обов’язок і військову службу передбачає три види військового обліку – для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
На військовий облік призовників стають особи:
-
приписані до призовних дільниць;
-
які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
-
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;
-
звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов’язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;
На військовий облік військовозобов'язаних стають:
-
звільнені з військової служби в запас;
-
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України Про альтернативну (невійськову) службу;
-
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
-
звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
-
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
-
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
-
звільнені від призову на строкову військову службу за цим Законом;
-
які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
-
звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;
На військовий облік резервістів стають:
-
зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві;
-
після укладення контракту про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
-
після прибуття з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
-
Люди, які змінюють місце проживання мають стати на військовий облік за новим місцем проживання протягом п’яти днів з прибуття на місце.
Зазначимо, що з 1 жовтня жінки з медичною освітою - військовозобов'язані і повинні стати на військовий облік. Їм потрібно з’явитись до територіального центру комплектації та пройти необхідні процедури. Детальніше, читайте у нашому матеріалі.
Кого не можуть мобілізувати
-
Громадяни, які залучені до роботи в органах державної влади, критично важливих підприємствах та організаціях.
-
Громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я або віком.
-
Багатодітні чоловіки та жінки. Йдеться про тих батьків, на вихованні яких троє та більше неповнолітніх дітей.
-
Батьки-одинаки та самотні матері, які виховують щонайменше одну неповнолітню дитину.
-
Чоловіки та жінки у статусі опікунів та прийомних батьків бодай однієї неповнолітньої дитини.
-
Не підлягають призову на військову службу батьки, на вихованні яких: Неповнолітня дитина з інвалідністю підгрупи А.
-
Неповнолітня дитина з інвалідністю III-IV групи.
-
Повнолітня (18 – 23 роки) дитина з інвалідністю I чи II групи.
Також не можуть призвати:
-
жінок та чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях;
-
жінок та чоловіків, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходить військову службу. Ця категорія була додана після набуття чинності у квітні закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
А також: одержувачів професійної передвищої та вищої освіти, асистентів-стажерів, аспірантів та докторантів, які навчаються на денній чи дуальній формах здобуття освіти. Окремо визначаються категорії державних службовців, які не підлягають призову. Зокрема, йдеться про депутатів Верховної Ради України та АР Крим, працівників правоохоронних структур (оскільки вони вже залучені до оборони країни), а також антикорупційних органів. Також не можуть мобілізувати громадян, які мають відстрочку від проходження військової служби.
Хто не підлягає призову на військову службу:
-
здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти;
-
студенти фахової передвищої та вищої освіти;
-
асистенти-стажисти;
-
аспіранти та докторанти.
Однак не підлягають мобілізації тільки студенти, які навчаються на денній або індивідуальній формі навчання. Тобто студента, який навчається заочно, можуть мобілізувати на службу. Водночас український студент може добровільно мобілізуватися на службу.
Зазначимо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким передбачено зміни до статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачають скасування відстрочки від призову під час мобілізації для деяких студентів, що здобувають другу вищу освіту після 30 років. Втім, наразі студентів не мобілізовуватимуть.
Яке покарання очікує призовника у разі неприбуття за викликом у військомат
Неявка за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки карається адміністративним штрафом або кримінальною відповідальністю.
У разі неприбуття за викликом по першому або другому виду повістки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особі загрожує адміністративний штраф у розмірі: за перше порушення від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн), а в разі повторного порушення протягом року від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 – 8500 грн). За ігнорування повісток третього або четвертого виду – кримінальна відповідальність від обмеження волі до 3 років до позбавлення волі від 3 до 5 років.
Зазначимо, що на Львівщині зафіксували чимало випадків, коли чоловіки після отримання повістки не з’являлись у ТЦК. Зокрема, нещодавно Дрогобицький міськрайонний суд виніс вирок Володимиру Багрію, який 5 разів отримував повістки та майже рік ухилявся від мобілізації. Сам чоловік пояснює це тим, що не зміг прийти туди через повітряну тривогу, а коли вона закінчилась, то не було громадського транспорту, яким він міг би дістатися з Борислава до Дрогобича, де і розташований ТЦК.
«Я сиджу вдома і допомагаю ЗСУ»
Один із наших співрозмовників, ІT-спеціаліст зі Львова Олександр вважає: щоб бути корисним для України, не обов'язково воювати на фронті, бо, мовляв, можна долучатись до перемоги донатами.
«Більшість свого часу я проводжу вдома, адже цього вимагає моя робота. На прогулянки також рідше виходжу, адже не один раз зустрічав працівників військкоматів, які затягували чоловіків у автомобіль і везли у невідомому напрямку. Я готовий взяти повістку, але чи буде з мене користь на фронті? Я маю відповідальність перед своєю жінкою і дитиною. Плачу податки і допомагаю фінансово нашій армії», – зазначив він.
Насправді аргументи Олександра проти мобілізації є поширеними виправданнями «ухилянтів». А їм, як відомо, рано чи пізно доведеться відповідати перед законом.
Антоніна Костик
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради