
Колаж: Дмитро Тарадайка
Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
Трохи історії
Парк «Знесіння» є найбільшим у Львові. Його площа становить 312 га. Розташований він у Личаківському районі міста, оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України згідно з ухвалою Львівської обласної ради №327 від 2 грудня 1993 року.
На території парку є природні ландшафти, історико-культурні зони, промислова зона, окремі цінні комплекси та об'єкти природи, історії, культури, котрі підлягають особливій охороні. Мільйони років тому теперішня територія парку була дном міоценового моря. Завдяки величезній площі парк почав слугувати не лише зоною відпочинку, але й став туристичним маршрутом. Також на території «Знесіння» є старовинний цвинтар, де можна побачити братську могилу січових стрільців. Ховати на цьому цвинтарі заборонили ще в 1968 році.
Крім того, на вул. Довбуша, 24 розмістилася «Домівка врятованих тварин», де зараз опікуються 700 її мешканцями, серед яких собаки, коти, лисиці, косулі та інші представники тваринного світу.
Благоустрій території парку. Що каже місто
28 липня виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення про благоустрій території навколо озера в парку «Знесіння» приватним коштом.
«Ухвалене виконавчим комітетом рішення передбачає, що замовником покращення благоустрою буде парк «Знесіння». Згідно з ініціативним листом інвестор оплатить ці роботи. Також буде укладена тристороння угода, будуть розроблені проєктні пропозиції, які мають пройти погодження, і вже після того можна буде виконувати роботи», – пояснив у коментарі Tvoemisto.tv заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач.
І уточнив, що контролюватиме процес виконання робіт дирекція парку «Знесіння», яка має стежити, щоб у цьому проєкті дотримувались усіх екологічних норм та вимог. Управління архітектури та урбаністики міськради раніше створило концепцію, який вигляд матиме оновлена територія. Її за основу візьме проєктант, який це опрацює глибше.
Що передбачає концепція, яку створило місто
За ескізом, який отримало Tvoemisto.tv, попередні зміни парку передбачають: градацію доріжок та безпеку, відкриття горизонтів, зразкову алею для активного відпочинку, відновлення доріжок «Великий кар’єр», облаштування території довкола ставка, відновлення й облагородження водойм, встановлення елементів для маунтенбайку, відновлення гірськолижного витягу, встановлення родельбану та розвиток «Домівки врятованих тварин». Варто зауважити, що конкретнішу інформацію про заплановані зміни можна буде дізнатися під час проєктування.
Ескіз від міста
Що каже дирекція парку «Знесіння»
12 жовтня 2022 року директором регіонального ландшафтного парку «Знесіння» став Тарас Микітчак. Із його слів, цьогоріч з міського бюджету парку виділили 15 млн грн. Ці гроші йдуть на зарплати працівників, утримання парку, зрізання дерев, їжу для тварин тощо. На будь-які інші витрати парк потребує додаткових коштів. Така величезна територія вимагає благоустрою, щоб люди могли безпечно відпочивати.
«Зайнятися благоустроєм зголосився «Kavalier Boutique Hotel», розташований поруч. Власники готелю зараз проводять ремонтні роботи на своїй території та звернулися з пропозицією допомогти парку. Це нібито і благодійність, але ж і чудовий фінансовий хід для них. Готель у парковій зоні, тож його власники зацікавлені в благоустрої «Знесіння», бо місто не може зараз виділяти нам кошти. Тобто це вигідна співпраця як для міста і парку, так і для готелю», – вважає Тарас Микітчак.
Тарас Микітчак
Директор парку розповідає, що раніше в ньому були «тунелі» з кропиви, бо тією частиною, що ближче до готелю, давно ніхто не займався. Зараз парк зі свого боку очищає територію від самосіву та зрізає аварійні дерева.
Хто і як планує змінити ландшафтний парк
Київська компанія «Ореста» погодилася здійснити благоустрій території «Знесіння». За даними аналітичної системи YouControl, засновниками ТОВ «Ореста» є ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (Київ), англійська «Trading & Consulting Company Limited», львів’янка Ореста Компанець і громадянин Туреччини Онур Четінджевіз. До слова, кінцевими бенефіціарами «Онур Конструкціон Інтернешнл» є Онур та Ісхан Четінджевізи, а кінцевим бенефіціаром «Trading & Consulting Company Limited» вже згадана Ореста Компанець.
ТОВ «Ореста» належить «Kavalier Boutique Hotel & Restaurant», що на вул. Старознесенська, 70, неподалік від парку «Знесіння». У лютому 2022 року готель закрили на реконструкцію.
«Хочемо зробити гарну локацію біля нашого майбутнього комплексу. Ми будуємо великий комплекс, тож, відповідно, хочемо додати опцію – покращити парк. Зараз триває процес виготовлення проєкту щодо покращення озера, доріжок і парку в цілому. Будемо цим займатися і фінансувати», – зазначила в коментарі Tvoemisto.tv директорка готельно-ресторанного комплексу Марія Дімарова.
Марія Дімарова
«Це наш благодійний внесок. Місцевим мешканцям сподобалася ідея, щоб зробити на вулиці Старознесенській тротуари, зокрема біля храму (греко-католицька Церква Вознесіння Господнього – Ред.). Розширимо вулицю власним коштом, навіть посунули червону лінію під підпірну стінку, яка «розрізала» територію церкви, коли ми розробляли детальний план території», – каже Tvoemisto.tv керівник проєкту «Kavalier Park Apartments» Остап Іваськевич.
Остап Іваськевич
Із його слів, на території парку планують: прокласти доріжки в екостилі, облаштувати піднесені від затоплення стежки і терасовані пляжі, здійснити поточний благоустрій від церкви Вознесіння Господнього до озера, облагородити саме озеро, облаштувати мультифункціональне поле з природною травою, поставити інформаційні стенди, влаштувати острівці відпочинку тощо. Також у парку хочуть поставити камери відеонагляду та провести освітлення.
Під час виконання робіт бетон використовувати не будуть – тільки деревину, щебінь. Благодійники планують представити на обговорення проєкт оновлення парку.
«Ми вже частково профінансували геодезію парку. Загальний кошторис становить 150 тисяч гривень, майже 75 тисяч уже виділили. Геодезисти працюють, роблять зйомку, тоді на неї накладатимуть проєкт, який розроблятиме міська рада. Це буде екологічний проєкт. Стежки, доріжки, не буде ніякого втручання у ландшафт. Це робиться для людей, у тому числі й для тих,що проживатимуть у нас, для всіх львів’ян», – запевнив Остап Іваськевич.
Із його подальшої розповіді, паркувальний майданчик буде поблизу озера, його благодійник робитиме за свої гроші, а це 1,5-2 млн грн. Він буде призначений для автівок відвідувачів парку.
Роботи на території парку планують проводити два роки, за цей час вирішили й добудувати готель.
Про нове будівництво неподалік
Ще у квітні 2018 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив детальний план території, обмеженої вул. Старознесенська, регіональним ландшафтним парком «Знесіння», який передбачає розширення готелю «Kavalier Boutique».
Готель «Kavalier Boutique»
Під час обговорення тодішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський зазначив, що детальний план території передбачає розширення готелю «Kavalier Boutique», але віллі Завадовичів, розташованій на Старознесенській, 66, нічого не загрожує. Проте в лютому 2022 року віллу Завадовичів таки знесли.
Вілла Завадовичів, яку знесли
У серпні 2018-го виконавчий комітет затвердив містобудівні умови та обмеження ТзОВ «Ореста» на будівництво готелю і багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки та підземної автостоянки на Старознесенській. Новозбудований готель стане частиною наявного готелю – бутік-готель «Kavalier». Земельні ділянки, які використовують під забудову, а саме №№58, 60, 60а, 62а, 64, 66 та 70, перебувають у приватній власності «Kavalier». Загальна площа ділянок – 1,1298 га.
«Новий комплекс складатиметься з двох частин, одна з яких примикатиме до готелю і буде зроблена під готель. Там облаштують СПА-салон, ресторан-трансформер під будь-які заходи, допоміжні приміщення, оздоровчі кабінети та вісім нових номерів готелю. Щодо будівництва квартир, то їх прибудують літерою Г у бік бібліотеки. В попередньому проєкті передбачалося понад 100 квартир, однак цю кількість скоротили до 87-ми», – коментує Tvoemisto.tv керівник проєкту «Kavalier Park Apartments» Остап Іваськевич.
Зазначимо, що апарт-готель, який буде частиною бутик-готелю «Kavalier», зводять на місці зруйнованої вілли Завадовичів.
Місце, де була вілла Завадовичів
«Ми підняли всі архівні документи щодо вілли Завадовичів, про яку всі говорили, що вона історична. Вілла була збудована в 1930 році, а не в 1903-му, як запевняли на громадських слуханнях. Вона не була історичною пам’яткою, адже тоді її не змогли б демонтувати. Віллу перебудували ще за радянських часів, і вона втратила автентичність. Ми оплатили і провели дослідження будівельних конструкцій, і виявилося, що вілла перебувала в аварійному стані та не підлягала реконструкції. Коли ми почали розробляти детальний план, то виявилося, що червона лінія «ріже» по половині, а половина в межах дороги. Якщо наявний готель по фасаду, то вона виступала на чотири метри», – каже Остап Іваськевич.
Судові справи щодо будівництва готелю
ГО «Народна дія Львів» у 2018 року подала позов на виконком міськради, міського голову Львова Андрія Садового, його тодішнього заступника Геннадія Васьківа та Головне управління Держгеокадастру у Львівській області. У позовній заяві, зокрема, просила скасувати рішення виконкому про затвердження ТОВ «Ореста» містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю і багатоквартирного житлового будинку на 11 ділянках на Старознесенській зі знесенням наявних споруд. Ці ділянки, як зазначено в містобудівних умовах, частково належать до зони стаціонарної рекреації регіонального ландшафтного парку «Знесіння».
«Народна дія Львів» програла справу в 2019 році, але у вересні 2022-го Верховний суд повернув її на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду, який триває донині.
«Раніше були видані містобудівні умови й обмеження на забудову 109 метрів апарт-готелю на Старознесенській. Ми розуміємо, що ніякого апарт-готелю не буде. Там планують житлову забудову. Це історичне ядро «Знесіння», де починався Львів. Ця будова заходить на охоронну зону і саму пам’ятку археології – Ксьондзове поле. В 2018 році «Народна дія Львів» подала в суд, ми програли перші дві інстанції, але Верховний Суд повернув цю справу на новий розгляд. Зараз вона перебуває в суді на розгляді першої інстанції. Всі попередні рішення скасовані», – зазначила активістка громадської ініціативи «Народна дія Львів» Олеся Дацко.
Крім того, вона сказала, що житель «Знесіння» Олег Боярський подав позов до суду про скасування дозволу на будівництво апарт-готелю. Однак міська рада та юристка парку «Знесіння» в судових процесах захищають інтереси забудовника. І оскільки будівництво вже почалося, то «Народна дія Львів» підготувала запит до Міністерства культури про проведення перевірки.
Додамо, що це не єдина судова справа щодо парку «Знесіння». Зокрема, прокуратура просить скасувати державну реєстрацію 22 земельних ділянок парку, бо їхня конфігурація суперечить межам, зазначеним у державному акті про право постійного користування землею, виданому в 2001 році. Суди розглядають також справу про самочинне будівництво на вул. Лісній на земельній ділянці, наданій парку для постійного користування, яке відбулось ще в 2000-х роках.
«Можлива приватизація озера». Чим переймаються львів’яни
Львівський активіст Юрій Плахта каже, що завданням номер один є збереження озера. Адаптація озера до потреб дозвілля людей може і повинна мати природно орієнтований характер: «Зберегти – це не нашкодити природі, не варто забувати, що це об'єкт природно-заповідного фонду України зі статусом охорони». І наголошує, що в європейських країнах є тенденція до відновлення та збереження природних ландшафтів:
«Подекуди міста відновлюють навіть заплавні прирічкові ліси, як-от у німецькому Лейпцигу. Вважаю, що там, де можна зупинити невиправдане «просування» асфальту, потрібно це робити. Навіть якщо такі облаштування здаються безневинними у великому масштабі, це створює небажані тренди в свідомості суспільства».
Озеро у парку «Знесіння»
Натомість Олеся Дацко стурбована можливим рейдерським захопленням парку: «Більшість громадських діячів Львова і я вважаємо, що це узаконення рейдерського захоплення парку. Для прикладу, якби цей забудовник хотів отримати землю в парку, він би цього зробити не міг, а так здійснить благоустрій, і буде, найімовірніше, пляж із платними послугами та кафе».
Озеро у парку «Знесіння»
Керівник проєкту «Kavalier Park Apartments» Остап Іваськевич спростував інформацію про приватизацію і платний вхід на територію озера: «Озеро розташоване на території ландшафтного парку, ми до нього не маємо жодного відношення. Нас ніхто не змушував, ми самі запропонували здійснити благоустрій. Я не маю інформації про те, що озеро буде платним».
Озеро у парку «Знесіння»
Теперішній стан озера
Екологиня парку Наталія Чучман розповідає, що цього року працівники самі очищали водойму. Востаннє це робили в 2020 році, до того сім років узагалі не чистили. Озеро в парку можна очищати тільки механічним способом.
Наталія Чучман
«Поверхнево озеро очищене. Кожна водойма є індикатором стану навколо, тобто все, що є в площі водозбору, потрапляє у водойму. Якщо не почати з водозбору, то водойму можна чистити багато разів, але це нічого не дасть. Цього року тут було знищено дуже багато чагарників та самосіву. Також забрали акацію, бо листя падало у воду, а це зайва органіка, яка перегниває», – каже директор парку Тарас Микітчак.
Тарас Микітчак
«Плануємо поставити навколо озера геошурупи (різновид металевих паль – Ред.) для прокладання стежок, бо озеро дуже затоплюється. Ми проти наземних стежок, бо це перегородить поверхневий стік озера і порушить екосистему. Дерев’яні естакади на геошурупах – вдалий варіант, щоб зробити маленький пляж, на якому люди могли б відпочивати. Неподалік хочемо влаштувати пікнік-зону», – додає директор парку.
І зазначає, що на озері є мешканці: водяна курочка, крижень і майже 10 пар качок. А «через те, що львів’яни дуже добрі та весь час намагаються їх нагодувати, накопичується багато органіки, і вода в озері каламутніє».
Також біля озера є альтанки, якими можна скористатися безкоштовно. У водоймі заборонено купатися, але можна ловити рибу.
Активістка Уляна Базар каже, що озеро в парку «Знесіння» цінне тим, що природне, і наголошує, що проведення робіт варто узгодити з мешканцями.
«У кожного своє розуміння привабливості. В парку «Знесіння» є прекрасні луки, трави, це цінний незайманий куточок, де можна насолодитися недоторканою природою. Я за залучення приватних інвесторів до благоустрою парків, але потрібен діалог із мешканцями. Моя потреба – це природне озеро без втручання людини. Натомість інвестор може хотіти це все змінити задля комфорту гостей, втіливши своє бачення «благоустрою». Щиро сподіваюся, що громаду залучать до початку створення проєкту і врахують думку тих, що люблять це озеро», – каже вона.
Антоніна Костик
Фото Івана Станіславського/Твоє місто
Колаж Дмитра Тарадайки/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради