«Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
росіяни завдали по Львову ракетного удару. Внаслідок цього у місті пошкоджено майже 100 помешкань і дитсадок, є постраждалі. Tvoemisto.tv розповідає, які ракети використовував ворог, як спрацювала ППО, наскільки реальними є заяви про відкриття аеропорту та що для цього потрібно.
О 04:02 на Львівщині пролунав сигнал повітряної тривоги. Жителів закликали пройти в укриття через загрозу ракетного удару. І вже трошки більше як через годину, о 05:15, пролунали перші вибухи. Через кілька хвилин – ще низка.
«У Львові знову вибухи. Прошу, не нехтуйте укриттями. Не будьте біля вікон», – написав мер Львова Андрій Садовий. Згодом він повідомив, що є влучання ворожими ракетами.
«Багато збитих ракет, але й маємо попадання по Львову. На жаль, постраждали приватні помешкання. Відповідні служби вже всі на виїзді», – заявив міський голова Львова Андрій Садовий, а згодом уточнив, що є влучання в житлові будинки у місті.
Тоді Максим Козицький повідомив, що лиш одну ракету збили сили ППО, а шість влучило. У Львові уламки ракет впали на багатоквартирні житлові будинки на вул. Патона і Каховській. Також ракета прилетіла у двір дитячого садка «Казка», що на тій же Патона.
Загалом внаслідок ракетного удару по Львову було пошкоджено майже 100 помешкань і вибито до 500 вікон у будинках. Один із житлових будинків постраждав найбільше. Також значних руйнувань зазнав дитячий садок, розміщений поруч.
На щастя, обійшлося без загиблих. Загалом постраждало 19 людей. Наймолодшій потерпілій 10 років, найстаршій – 75. Більшість із них відбулися подряпинами, порізами та забоями через вибиті вікна. П'ятьох осіб госпіталізували.
Які ракети запустили по Львівщині
Як зазначив у програмі «Тема тижня» Tvoemisto.tv військовий експерт Петро Черник, ворог випустив по Україні ракети декількох класів, зокрема Х-101 і «Калібр» (3М14К). І наголосив, що росіяни не застосували нічого нового. Росія здійснює ракетний терор і не зупинить його, допоки не закінчиться нинішня фаза бойових дій: «Більшість аналітиків сходяться на тому, що разом із ракетами середньо-ближнього радіусу дії, таких як Х-31, Х-35, Х-59, вона може сукупно виробляти за місяць до 100 одиниць ракет, що доволі багато. І скасувати ми цього не можемо».
Петро Черник
Х-101 – стратегічна крилата ракета класу «повітря – земля» з використанням технологій зниження радіолокаційної помітності, розроблена конструкторським бюро «Радуга». Ракети Х-101 неодноразово застосовували в ході військової операції росії в Сирії, що стала першим їх бойовим використанням, а також широко застосовують під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Орієнтовна вартість Х-101 становить 13 мільйонів доларів за одиницю, дальність польоту – 3000-5000-5500 км (за різними даними). Їх випускають зі стратегічних літаків Ту-95М, Ту-160 і Ту-22М3.
«Калібр» – російські крилаті ракети. Для ураження наземних цілей з підводних човнів використовують крилаті ракети з номенклатурою 3М14К. Їхній діаметр – 533 мм, довжина – 6,20 м, стартова маса – 1770 кг, а дальність польоту, зі слів путіна, 1400 км.
«Одну ракету сили ППО збили, а 6 – влучили»
Як зазначив у коментарі військовий експерт Сергій Грабський, те, що останнім часом на заході України часто бувають «прильоти», можна розглядати як один із елементів планового ураження об’єктів ворогом. Кількість атак по центру та сходу України, особливо прифронтових регіонах, у рази більша.
Сергій Грабський
Однак, на його думку, те, що під час ракетної атаки по Львову 15 серпня сили ППО збили одну ракету із семи, аж ніяк не є свідченням низької ефективності роботи ППО у Львові.
«Усе залежить від специфіки цілей. Наприклад, чи можна говорити про ефективність ППО у випадку Одеси, коли жодна ракета «Онікс» не була перехоплена і знищена? Натомість наші хлопці досить успішно відпрацьовують по «шахедах» та окремих цілях. Тож усе залежить від кожного окремого виду боєприпасу. У випадку Львова говорити про неефективність ППО можна лише відносно. Тепер у нас збивають більше ракет, аніж на початку повномасштабного вторгнення. Не існує ППО, яка може захистити на 100% від влучання. Загалом наші західні союзники сприймають українську ППО як досить ефективну», – пояснив Сергій Грабський.
Чи готовий Львів до відкриття аеропорту
Водночас у Львові розглядають можливість відкриття Міжнародного аеропорту імені Данила Галицького для цивільних рейсів.
Пів року тому Дмитро Кулеба зазначив, що Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького за наявності гарантій безпеки може першим відновити польоти в Україні. Нагадаємо, що українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної воєнної агресії рф, тобто з 24 лютого 2022 року.
Тоді голова Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що аеропорт у Львові можуть частково відкрити як гуманітарний коридор, який би забезпечував Європейський Союз. Із його слів, можливого відкриття аеропорту дуже чекає вся Україна.
«Це питання було порушене, і ми сподіваємося, що так, як зерновий коридор, може бути відкритий і гуманітарний коридор, забезпечений Європейським Союзом», – сказав він.
Додамо, що після попередньої російської ракетної атаки по Львову міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що питання захисту неба у Києві вже майже вирішене, тепер влада працює над захистом інших міст: Львова, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та Одеси.
«З точки зору безпеки це абсолютний нонсенс. Це неможливо, виходячи з тієї ситуації, яку маємо сьогодні. Повітряне судно – як заряджена бомба, повна кисню і палива. Удари по локаціях, де розташовані такі апарати, є смертельною небезпекою для людей. Усі розмови про відкриття аеропорту чи то у Львові, чи в Ужгороді – повна маячня», – висловив думку військовий експерт Сергій Грабський.
Водночас радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк наголошував у інтерв’ю The Guardian, що Україні потрібно 10-12 систем Patriot або подібних, аби мати можливість захистити всі свої основні міста від російських ракетних атак. Поки що в нас є дві такі системи: одну надали США, другу – Німеччина.
«Тактика росії зрозуміла: вона використовує масовані атаки безпілотниками, щоби перевантажити наші системи протиповітряної оборони, а потім паралельно має можливість використовувати балістичні ракети для атакування інфраструктури. Нам не вистачає сучасних зенітних комплексів, таких як Patriot, здатних уражати російські ракети останнього покоління, такі як «Онікс» і «Кинджал». Через дефіцит цих систем ми не можемо захистити всі частини нашої країни», – пояснив він.
Залишається сподіватися, що Україна отримає додаткові системи захисту свого повітряного простору, адже почастішали атаки і на її західні терени. За останні два тижні були два влучення у Івано-Франківській області, 15 серпня в Луцьку атакували промислове підприємство, а 6 липня російська ракета влучила в багатоквартирний житловий будинок у Львові, від чого постраждало 48 людей, а 10 загинуло.
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи