Фото: Ерам
Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
Після війни кількість ветеранів в Україні і членів їх родин зросте більш ніж у чотири рази – до п’яти мільйонів. Повернутися до звичного життя навіть кваліфікованим спеціалістам, ефективним лідерам та вмотивованим працівникам без підтримки буде важко. «Люди понад усе» – як ключовий пріоритет від перших днів війни й донині застосовують у команді ЕРАМ, яка є однією з найбільших ІТ-компаній Львова та України. Тут не лише дбають про повернення своїх працівників до мирного життя, надаючи їм підтримку, виплачуючи компенсації, а й розробили чіткий план, який допомагає впоратися з викликами і знаходити ефективні рішення для успішної реінтеграції ветеранів.
Тvoemisto.tv зустрілося з директоркою з управління талантами «ЕPАМ Україна», Наталією Колядко та запитало, як війна вплинула на компанію, її корпоративну культуру, з якими труднощами і страхами зіштовхуються ветерани при поверненні з фронту в ІТ-сферу та як компанія уже підтримує колег, які побували на війні.
Читайте також: «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
Скажіть, яка кількість ваших працівників зараз воює, захищає Україну та скільки ветеранів є у ІТ-компанії?
Із 10 тисячі працівників компанії ЕРАМ воюють майже 300. Із фронту повернулися більше 30 із них.
Хто вони – теперішні ветерани, які працюють у ІТ-галузі, що про них кажуть замовники?
Наші ветерани – це різні люди з різною спеціалізацією та різними можливостями. Завдання компанії – досягти безбар’єрності, організувати роботу та навантаження таким чином, щоб ветерани справлялися з поставленими завданнями продуктивно, могли бути собою та мали можливість проявити себе.
Ветеранів не потрібно залишати в соціальній ізоляції, навпаки – завжди підтримувати з ними контакт, залучати до навчання, організовувати гнучкий графік роботи. Має бути баланс зрілості, партнерства, здорових стосунків, тоді професійно зростатимуть усі.
Читайте також: Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
Які труднощі, страхи мають ветерани після повернення з війни до роботи в ІТ?
Незалежно від того, чи є в них посттравматичний стресовий розлад – ПТСР, чи немає, часто ветеранам важко виконувати завдання великого обсягу чи підходити до справи творчо. У війську вони мали чіткі накази, мусили швидко на все реагувати, адже від того залежало їхнє життя.
Також зазвичай ветерани переживають, що вони як спеціалісти можуть втратити кваліфікацію, що їхні компетенції можуть стати неактуальними. Особливо, якщо ми говоримо про ІТ сферу, де все дуже швидко змінюється та розвивається. Тож ветерани просто бояться «випасти» з технологічного контексту. Також є страх утворення прірви між тим, що вони знали раніше, і тим, що знатимуть, коли повернуться.
Як саме підтримуєте своїх працівників, які воюють, і тих, які вже повернулися?
Під час війни ми всі є учнями, які мають вчитися один в одного, як краще діяти. Вважаємо, що спілкуватися, піклуватися про ветеранів треба не після війни, а вже зараз, даючи їм відчуття спокою. Саме тому ми розробили масштабну програму підтримки ветеранів та постійно доповнюємо її. Вона передбачає фінансову підтримку, психологічну та інформаційну допомогу нашим колегам - ветеранам та містить зовнішні соціальні проєкти з нашими партнерами - Міністерством ветеранів, медичними реабілітаційними центрами, громадським ветеранським сектором тощо.
В першу чергу, ми почали проводити вебінари, зустрічі з фахівцями, які знаються на психології військових і ветеранів. Слухаючи їх, ми нарощуємо знання, черпаємо корисні поради для адаптації ветеранів.
Колегам, які на війні, продовжуємо виплачувати компенсацію, тобто підтримуємо їх фінансово в повному обсязі. Також наші працівники – не лише ветерани, а й мобілізовані – мають необмежений безкоштовний доступ до психологічної підтримки від нашого партнера Wellbeing Company. З цією компанією ми співпрацюємо вже понад два роки, тож кожен спеціаліст ЕРАМ при потребі може звернутися до них та анонімно отримати необхідну підтримку.
Близькі ветеранів також можуть отримати послуги сервісу психологічної підтримки. Крім того, діють терапевтичні групи підтримки, для наших колег, чиї рідні перебувають на фронті. В таких групах також можна отримати допомогу кваліфікованих психологів.
Загалом зі своїми працівниками ми завжди у контакті, взаємодіємо з ними аби вони могли дбати про себе та свої сім’ї. Проте до ветеранів у нас особлива увага. Якщо ветерани після повернення із війни, ще не готові приступити до проєктної роботи, даємо їм оплачувану відпустку на відновлення, але не більш ніж 60 днів, щоб таки повернути ветерана у робочу атмосферу та, щоб людина не втрачала соціальний контакт.
Також створили в компанії лист до колеги ветерана, у якому розповідаємо, що відбувалося в компанії, поки його не було, що ми як компанія зробили для нашої перемоги, поки він захищав нас на полі бою. Здавалося б, банальна річ, але вона працює.
Окрім того наші колеги сформували путівник для ветеранок та ветеранів, а також колег, які перебувають на фронті. Він містить перелік існуючих ресурсів на рівні державного сектору, громадських та благодійних організацій, а також безпосередньо в компанії. У ветеранів також є можливість долучитися до підтримки своїх колег ветеранів. У межах довготривалої стратегії компанії щодо створення безбар’єрного середовища у нас триває адаптація офісів.
До речі, саме через таку проактивність в темі реінтеграції військових компанія ЕРАМ потрапила до списку 25 компаній найкращих роботодавців для ветеранів за версією Forbes Україна.
А як компанія ЕРАМ підтримуватиме ветеранів після перемоги?
Робитимемо все те, що й зараз, не чекаючи на допомогу держави. Наприклад, поки в країні думають над обов’язковим відпочинком для ветеранів чи іншими бенефіт-програмами, у нас це вже працює. І ми далі працюємо над розвитком програм для ветеранів і, водночас, працюємо з менеджерами, щоб вони також були обізнані як працювати та адаптовувати ветеранів. Тож в компанії проводяться освітні вебінари з теми реінтеграції військових і колеги можуть ділитися цими записами із своїми рідними та близькими. Із ветеранами в Україні працюватиме кожен, тож кожна компанія вже зараз має задуматися, як краще це зробити.
Чи можуть долучитися до ІТ-компанії ЕРАМ і здобути новий фах ветерани війни, які є новачками в цій галузі?
Тут у нас немає обмежень, адже ми не оцінюємо кандидата за наявністю чи відсутністю досвіду. Однак для того, щоб долучитися, треба мати базові навички та знання англійської мови.
Що пропонує компанія ветеранам – IT-курси, перекваліфікацію, ще щось? Як узагалі відбувається підготовка і навчання?
Наша компанія спільно з Міністерством у справах ветеранів започаткувала проєкт, у фокусі якого освітні ініціативи для ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин. Участь у навчальних програмах безкоштовна і має на меті ознайомити українських ветеранів та членів їхніх сімей з кар’єрними можливостями в ІТ, а також допомогти опанувати одну із сучасних професій в межах переходу від військової служби до цивільного життя.Загалом інтеграція ветеранів, спеціалістів різних особливих груп є частиною корпоративної політики ЕРАМ, різноманіття рівності та залучення. Але рівність полягає не в однаковому ставленні, а в тому, щоб різні групи фахівців із різними потребами мали однакові можливості для входження в компанію.
Ольга Шведа
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи