Фото: Твоє місто
«Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
Чому з'явилася петиція
Анастасія-Марія Сейко живе на вулиці Малоголосківській, 21 – на “Малоголосківських пагорбах”, як називають цю місцевість. З її вікон видно ліс, на який знову зазіхнули забудовники.
Жінка поселилася тут із чоловіком у 2019 році. Район обирали дуже розважливо. Зупинилися на локації Під Голоском, тому що тут велику територію займає ліс і станом на момент вибору оселі, а це 2013 рік, зонінг території передбачав на ній лише садибну забудову (зона Ж-1). Подружжя сподівалося, що в мікрорайоні побудують лише кілька висоток, що в більшості своїй це будуть котеджі…
Район Голоско розташований у межах вулиць Замарстинівської, Варшавської та проспекту В'ячеслава Чорновола. Місцевість межує з Брюховицьким лісом, із Замарстинівським лісопарком і старим Голосківським цвинтарем. Згідно з детальним планом території в районі Під Голоском (загальна площа 168 гектарів) мало бути щонайменше три школи, сім дитячих садків і мешкати не більш ніж 12 тисяч осіб. Зазначалося, що мікрорайон відведений для спорудження індивідуальної малоповерхової забудови та фрагментарного висотного житлового будівництва.
У 2013-му році на архітектурно-містобудівній раді звітували, що в східній частині мікрорайону наявна садибна забудова, церква – пам’ятка архітектури, монастир, комплекс поліклініки МВС, решту території займають садибні ділянки, городи і дачі. У центральній частині розташована промислова територія, де присутнє як виробництво, так і складська діяльність. Через дорогу розташований комплекс Української академії друкарства і гуртожитки. 90% того боку території займають ділянки городів, частина яких приватизована, перебуває в оренді або документи на землекористування яких у процесі оформлення. Мала кількість приватизованих ділянок на цій території дає можливість створити тут повноцінну інфраструктуру, казали 10 років тому.
Згодом внесли щонайменше п’ять змін до детального плану території, за якими «допустима» кількість мешканців зростала. Львівська міськрада навіть провела аудит збудованих і запроєктованих будинків району і з’ясувала, що там поселиться щонайменше 26 тисяч людей, хоча максимум становив 21 тисячу.
“Останніми роками наш район розростався в геометричній прогресії. Причому висотками, без доріг, які нам обіцяли. Зранку і ввечері він перетворюється на потік машин, коли неможливо виїхати чи заїхати. У 2020 році, коли почався ковід, у нас на вулиці почався «треш». З мого вікна видно всю вулицю і парк, за яким нам обіцяли школу. Я думала, як же нам пощастило... Аж тут з’ясувалося, що ділянка мала стати будівельним майданчиком для висотки. Ми довго відбивалися, але вистояли. Забудовнику дали ділянку вище», – розповідає в коментарі Тvoemisto.tv Анастасія-Марія Сейко.
Однак, веде далі мешканка, попри те, що територія передбачала лише садибну забудову, тут будували висотки. Врешті мешканці покликали сюди міського голову. Це було якраз перед виборами, коли мерові було вигідно підхоплювати настрої людей. Тоді посадовці й ввели мораторій на будь-яке нове будівництво в мікрорайоні, допоки тут не буде порядку з інфраструктурою.
Однак тепер з'явилася інформація, що у районі Під Голоском планують звести будинки на шість, вісім та десять поверхів.
«У нас тут чудовий парк із малинкою, горішками, косулями, пташками. А нам показують будинки на шість, вісім і десять поверхів. Ми сказали на зборах, що проти. Знайшли багато досліджень, зокрема те, що в нашому парку є «Голосківська дебра» – природно утворена ущелина, яка вбирає воду. У нас багато старих цінних дерев. Ми спілкувалися з науковцями, які досліджували цей великий парк. Але дослідження стало нецікавим. Землі на сесії почали роздавати. В підсумку їх продали, купив один власник», – пояснює Анастасія-Марія Сейко.
Свого часу Львівська міськрада безкоштовно виділила земельні ділянки садовому товариству «Підголоско». Це товариство було створене в кінці 2014-го і ліквідоване в січні 2023 року після того, як виконало свою місію – отримало безкоштовно понад 24 гектари міської землі, мовиться у розслідуванні NGL.media. Уже за пів року після заснування «Підголоско» депутати Львівської міськради дали дозвіл на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі Голоско, зокрема, для 27 членів кооперативу, в тому числі для тоді ще майбутнього депутата міськради Юрія Ломаги, Мирослави Дроздовської, дружини депутата Олексія Різника Аліни Лоневської, а також його брата Володимира Різника та, ймовірно, його дядька Юрія Різника. Восени 2020 року відомі як «юристи Григорія Козловського» Юрій Ломага та Олексій Різник стали депутатами Львівської міськради, і «Підголоско» почало «збирати землю» з новими силами.
Потім ділянки кооперативу «Підголоско» перейшли у власність «Мистецько-виставкової галереї «Простір», яку перейменували на «ФЛО Львів». Ця компанія була створена депутатом Львівської міськради від «ЄС» Юрієм Ломагою, який керував нею до травня 2021 року. Нині фірма записана на непублічного Ореста Білька. Згідно з детальним планом території тепер приватизовані кооперативом землі розташовані переважно в зоні садибної житлової забудови, де лише як виняток можливі будинки до чотирьох поверхів. Але восени 2020 року міська рада дозволила розробити зміни до містобудівної документації цього району. Проєктом займається «Містопроект», його мають завершити до кінця 2023 року.
Цікаво, що компанія «ФЛО Львів» почала розпродаж цієї землі, вторгувавши за неї щонайменше 150 млн грн, мовиться у дослідженні (до речі, ФЛО Львів теж була ліквідована у червні цього року). Новими власниками землі стали компанії, яких пов’язує спільний будівельний бренд «Аурум».
Через такий хід подій Анастасія-Марія Сейко з мешканцями підготувала петицію про заборону висотної забудови у мікрорайоні “Під Голоском” і створення там парку. Мешканці вимагали провести незалежне обстеження лісових насаджень навколо пагорба, у тому числі 22 гектарів садових ділянок, які опинилися у власності будівельної компанії.
Також мешканці звернулися з вимогою заборонити забудову в межах визначених зон Р-3, а також залишити без зміни житлову зону Ж-1 для садибної забудови на ділянках. Навіть просили розглянути можливість виділити будівельній компанії взамін іншу ділянку, еквівалентну за площею, і наполягали присвоїти зеленій зоні статус регіонального ландшафтного парку «Малоголосківські пагорби». Петиція в серпні цього року набрала необхідні голоси.
Однак депутати міської ради двічі провалили голосування за неї. Востаннє, у вересні, забракло одного голосу. Тоді петицію підтримали 32 депутати із 46 присутніх. Не голосували або утрималися 13 депутатів, усі – з фракції «Європейська Солідарність», до якої належать депутати Олексій Різник та Юрій Ломага (поіменне голосування можна переглянути тут). Зокрема, не голосували від “ЄС” Ірина Бжезінська, Остап Доскіч, Євген Кузик, Юрій Ломага, Оксана Маруняк, Володимир Марусяк, Юрій Моравецький, Олена Пелех, Олексій Різник, Наталія Сомик, Тетяна Шевченко.
«Ми розуміли, що одна партія не буде голосувати за петицію (мовиться про «ЄС» – Ред.). Це були просто плювки в лице з лукавою посмішкою. Я насправді розплакалася і думала то все кинути, але потім ми зібралися, поговорили з мешканцями і вирішили, що не припинимо нашої боротьби, що будемо боротися за кожне дерево. Бо, зрештою, господарями міста є його містяни!» – наголосила Анастасія-Марія Сейко.
Що буде далі
Заступник голови фракції «ВАРТА» у ЛМР Ігор Зінкевич, який був на зустрічах з мешканцями мікрорайону, в коментарі Тvoemisto.tv каже, що місто має дослухатися до мешканців, коли розглядатиме дозвіл на будівництво і погоджуватиме там висотність.
«Якщо власник скупив земельні ділянки в кооперативу, зробив собі один кадастровий номер і одну повноцінну ділянку, він має на це право? – Має. А от за питання забудови відповідає місто: чи погодить воно збільшення висотності, чи дасть умови і дозволить зводити там будинки. Тому люди звернулися, щоби їх почули. Але там досі не вирішені інфраструктурні та відпочинкові питання. Не розумію, як одного голосу забракло. Я вже шкодував, що відправив нашого голову фракції (Юрія Мартинюка – Ред.) на комісію», – заявив Ігор Зінкевич.
Депутат наголошує, що мешканці бояться висотної забудови, щоб не збільшувалася кількість населення в мікрорайоні, бо там немає відповідної інфраструктури, щоб із нею впоратися.
«Проханням людей було почути їх. Щоранку вони не можуть звідти виїхати. На бюджетній комісії я включив до ремонту вулицю Щепову – вона хоч якось розрядить ситуацію, яка там є, вже не кажучи про зелені зони тощо. Нарада на нараді, а конкретизації жодної. Головне, щоби й надалі не було підміни питань», – каже депутат.
Керівник фракції “Голос” у ЛМР Віталій Троць зазначає, що мешканцям потрібно буде включитися у громадські слухання щодо змін до детального плану території і в усі обговорення щодо майбутньої забудови, а міським посадовцям враховувати консультації з громадськістю.
«Повірте, кожен проєкт забудови, який там планують, розглядають прискіпливіше, бо всі знають про критичну інфраструктуру в цьому мікрорайоні. Тут був лиш один садочок у межах інвестиційного договору, переданий місту, але того замало», – вважає Віталій Троць.
Можна зводити будинки, якщо є інфраструктура, пропускна здатність доріг, а її в цьому мікрорайоні немає, каже депутат:
«Треба насамперед будувати нові заїзди, виїзди, школи, садок, сквери, спортивні майданчики. Коли буде питання про наступні будівництва, а ви знаєте, що вони там будуть, під забудову одній фірмі, треба усім долучатися до цього процесу».
Натомість представник фракції «Самопоміч» Володимир Лучишин наголошує, що в мікрорайоні збудовані непогані будинки, але на Під Голоском справді «дуже щільно». Якщо не зупинити там зараз забудову, кроки зі створення парку стануть неможливими, тому треба ухвалювати радикальніші рішення. «Якщо забудувати це ще більше, тоді і кількість транспорту, і відсутність зелених насаджень створить фантастично несприятливий мікроклімат для проживання. Навіщо це робити, якщо це можна зберегти, примножити і зробити комфортний мікрорайон?» – коментує він.
Із його слів, якщо буде правильно сформований кінцевий варіант зонінгу території, це вже означатиме, що територія парку буде захищеною, тоді покроково можна буде створювати «Малоголосківські пагорби».
Керівник фракції «ЄС» у міській раді Петро Адамик у коментарі Тvoemisto.tv зазначив, що вважає петицію «дещо популістичною», і пояснив, що коли голосують за петиції, то в кожного депутата своя позиція:
«Відверто кажучи, я вважаю, що ця петиція трохи популістична, тому що коли є “приватна” історія, а громада вирішує, що на цій приватній території буде щось інше, то це трішки по-комуністичному. Але я голосував «за», тому що розумію, що для мешканців то був маркер. У нашій фракції кожен визначався окремо».
Тvoemisto.tv звернулося по коментар до депутатів «ЄС»: Юрій Ломага «поза зоною», Олексій Різник на лікарняному до 13 жовтня, Володимир Марусяк до 15 жовтня у відрядженні…
Однак ініціативні мешканці мікрорайону вирішили підготувати ще одну петицію, каже Анастасія-Марія Сейко.
«Плануємо створити нову петицію, бо хочемо боротися за свій мікрорайон і парк у законний спосіб. Нам сказали, що петиція дуже популістська. Що ж… Буде інша, але наші вимоги залишаються: дослідити цю територію! Так, це приватна власність, але ми просимо будувати за законом Ж-1. Або нехай місто шукає іншу землю під це будівництво. Висоток тут точно не буде», – заявила авторка петиції.
Петро Адамик, до речі, заявив, що якщо буде нова петиція, то він запросить мешканців на засідання фракції перед сесією, мовляв, нехай переконують депутатів. Може, буде більше голосів.
Депутатка Оксана Маруняк від «ЄС», так пояснює свою позицію не голосувати: «Проголосувати за петицію було б набагато вигідніше репутаційно. Втім є «але». Визначати, що де можна будувати, а де ні, мають профільні виконавчі органи місцевої влади. В нас є управління архітектури та урбаністики, є головний архітектор міста, департамент містобудування, є заступник мера з містобудування. Тому я не певна, що депутатам, навіть у вигляді підтримки петиції, треба диктувати дозволи чи заборони в цій сфері. Тим паче я знаю, що з 2020 року діє мораторій на видачу містобудівних умов і обмежень у районі Під Голоском, і як наслідок – на забудову».
Оксана Маруняк додає, що в серпні цього року на сесії депутати проголосували за відведення земель під парк у житловому районі Під Голоском.
«Я розумію мешканців, які подали петицію. Вони хочуть, щоби біля них не було нових будмайданчиків, щоби не було ущільнення. Це нормальне бажання людини. Думаю, сам факт мораторію і появи петиції буде спонукою для головного архітектора та профільних органів мерії особливо уважно поставитися до цього району», – вважає вона.
«Ми не маємо права розпоряджатися приватною власністю», – коментує Тvoemisto.tv ще одна депутатка ЛМР від «ЄС» Тетяна Шевченко, яка не голосувала за петицію. – Ця ділянка вже у приватній власності. Тобто коли ці діляночки давали під городництво, садівництво , а потім продавали і коли щось змінювалося, на це не звертали уваги. То, напевно, питання до правоохоронних органів. Ми не можемо в правовій державі керувати приватною власністю. На сьогодні в цій зоні дозволене будівництво Ж-1, це малоповерхова забудова. Якщо власник захоче будуватися і змінювати висоту будинків, вносити якісь зміни, тоді мала б піти ухвала на сесію щодо змін до детального плану території і за це мала б голосувати міська рада».
Тетяна Шевченко запевняє, що не голосуватиме ні за зміну цільового призначення землі та, відповідно, поверховості, ні за зміни до детального плану території.
То що ж буде далі з мікрорайоном
Мешканці сподіваються, що до кінця року вдасться закрити питання зонінгу території. Однак у міській раді не відповідають, на якому саме етапі його напрацювання. В липні під час зустрічі з мешканцями керуюча справами виконкому Львівської міськради і керівниця робочої групи Наталія Алєксєєва запевняла, що місто хоче якнайшвидше зробити зонінг території.
«Засідання робочої групи відбулося 8 червня, де ми напрацювали вже на більш ніж 90% пропоновані пропозиції щодо зонінгу. Це зараз основне завдання робочої групи – напрацювати зонінг, який би враховував усі питання, які громада ставить місту. Без зонінгу неможливо рухатися скверами, парками. На тих 22 гектарах залишаємо зону Ж1, це наша спільна з вами позиція», – казала вона тоді. Однак уже середина жовтня, а зонінг так і не зробили…
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев у інтерв'ю Тvoemisto.tv зазначив, що все, що далі робитимуть у цьому районі, має відбуватися у співпраці з робочою та ініціативною групами мешканців:
«Це непростий район. Потрібні виважені рішення і щодо будь-якої забудови в майбутньому, і щодо приведення району до належного стану комфорту – створення громадських просторів та соціальної інфраструктури. Зараз поруч із найбільш «завантаженою» школою в цьому районі зводять початкову 3D-школу – першу в світі у такому форматі. В цьому нам допомагають наші партнери і французькі благодійники. Щодо мікрорайону Під Голоском видані містобудівні умови й обмеження, зокрема на школу, з приводу будівництва якої ми проводили архітектурний конкурс. Один із забудовників узявся за її спорудження. Це важливий хід, бо питання не в тому, що у якомусь районі школи переповнені чи навпаки, найбільш критично там, де їх узагалі нема. На жаль, такою є дозвільна процедура, що законом не передбачено відмову там, де нема школи. Ці механізми сформувалися поступово, у мікрорайоні Під Голоском, зокрема за допомоги мешканців, внесений мораторій на забудову, зупинені земельні питання і питання архітектури. Ситуація зараз стабілізована».
Анастасія-Марія Сейко каже, що їм дуже бракує садочків, шкіл, а також простору для коворкінгу, бібліотек тощо:
“Нам ще бракує садків. Бо один – це добре, але він не покриває потреб навіть Малоголосківської, вже не кажу про вулицю Під Голоском. І нам потрібні державні садочки, школи, а не приватні. У районі відкрили амбулаторії, але для розвитку нам потрібні ще й бібліотеки, медіатеки, коворкінги, щоби район став зручним, щоб у ньому можна було жити з дітьми, працювати тут, щоб не було великої потреби їхати звідти. Зараз майже всі діти вчаться за межами району, тому й колапс транспортний, бо їх везуть. А якщо школи і садки будуть поруч, у районі, то це вирішить ситуацію.
Також нам обіцяли дорогу, яка мала б з'єднувати Малоголосківську із Варшавською. Вони зробили її бетонною, але вона вже починає розсипатися. Тому треба доводити до ладу те, що в нас є. Бо ми, мешканці, не хочемо протестувати, ми просто хочемо жити в комфортному місті».
Місцева мешканка, волонтерка Людмила Федяй розповідає, що для простих людей землі в мікрорайоні немає. Якби була позиція фракції голосувати, то був би результат.
«Прості люди отримати нічого не могли. Віра Музика та Ірина Чайка п’ять років боролися за свої ділянки, але в підсумку ці ділянки також потрапили під одну велику «прихватизацію». Нам представили проєкт забудови тих гектарів. Мовляв, там буде змішана забудова від чотирьох до дев’яти поверхів... На питання, скільки тут замешкають людей, відповіли, що орієнтовно 10 тисяч. Куди сюди пхати ще 10 тисяч?! Тут одна вузенька вуличка, яка з’єднує Малоголосківську з містом».
Людмила Федяй каже, що мешканцям обіцяли восени подати на громадське обговорення проєкт зонінгу, але засідання робочої групи від липня досі не було. «Нехай буде Ж-1 і збереження лісу, але ж котеджна забудова нікому не вигідна. Алексєєва нам каже: «Ми намалюємо котеджну забудову, але майте на увазі, що забудовники будуть оскаржувати цей зонінг у суді. Нічого, ми виступимо третьою стороною. Поки триватиме судова тяганина, все одно ніхто будувати тут нічого не зможе», – каже вона і запевняє: якщо сюди зайде будівельна техніка і почнуть рубати дерева, мешканці перекриють Варшавську.
Христина Гоголь
Фото: вулиця Малоголосківська
Фотоколаж Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Кошти є, потрібні ментори, або Як ветерану у Львові розпочати власну справу
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- «Військовий не має думати про довідки й виплати», – ветеран львівської 80-ки
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- «Я ненавиджу центр Львова», – ветеран війни про адаптацію військових
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- «Прийду до побратимів на могили, скажу, що перемогли»
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- «Люди на війні роблять дива, приїдуть до Львова, а тут «йой, все пропало»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську