
«Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
Журналістка Тvoemisto.tv з’ясувала, як працює онкоцентр на вул. Гашека, які послуги в ньому надають безкоштовно, на що нарікають пацієнти та що може змінитися.
«Знаю, що самі пацієнти привчають лікарів до хабарів»
Пані Оксана і пані Галина спілкуються на лавочці поблизу лікарні. В однієї проблеми з груддю, їй уже призначили хіміотерапію, друга потрапила в лікарню після маткової кровотечі і вже пройшла перший курс хіміотерапії. Говорять про своє: ліки, палати, «хімію». Першій хворій призначили безкоштовну хіміотерапію, другій лікар запропонував обрати між безкоштовною (індійський виробник препаратів) і платною (німецький виробник). Обрала ту, що за гроші, сподіваючись, що вона краща: «Індійська безкоштовна, її надає лікарня. Але, як мені казали, краще вибрати німецьку – вона працює більш прицільно. Одна ампула коштує 4800 гривень. Я замовила, і кур’єр приніс під лікарню».
«Якщо німецька краща, то, може, й мені спробувати?» – розмірковує друга пацієнтка.
Жінки кажуть, що аналізи в поліклініках та лікарні їм робили безкоштовно. Але санітаркам і медсестрам вони подякувати: «Вони самі не кажуть, але коли щось просиш, то не пасує не дати». Розповідають, що бували випадки, коли деякі препарати давали, а згодом просили відкупити. Так було під час госпіталізації. Обидві жінки готуються до операцій, за які теж планують платити.
На подвір’ї біля фігури Матері Божої випадково зустрічаю знайому. Спершу їй діагностували кісту, а згодом з'ясувалося, що це злоякісна пухлина, однак час втрачений, тепер доведеться вирізати грудь.
Пацієнти, які лікуються у львівському онкоцентрі
«У мене друга стадія раку. На прийоми до лікаря ходжу із сестрою. Вона йому й платила по 500 гривень. Він не просив, давали самі, відмовився взяти на другий раз, казав, що ми з ним ще будемо бачитися. Знаю, що самі пацієнти привчають лікарів до хабарів. Але здається, що хто має гроші, той і виживає», – розповідає Ірина.
Пацієнти, спілкуючись між собою, озвучують суми, які доведеться платити за операції. За свою, припускає жінка, треба викласти до 30 тисяч гривень. Ділиться своєю історією і сестра Ірини, яка теж тут лікується. Каже, що лікарка скеровувала її на аналізи в конкретну лабораторію, бо іншим начебто не довіряє, також довелося платити за операцію, за витратні матеріали, лікарня забезпечувала тільки крапельницями. «Платили кожній медсестрі, санітаркам. Якщо не даси, дивляться непривітно», – каже Вікторія.
В Ігоря Маргаля у львівській онколікарні лікувалися син і дружина. Ігор Володимирович, який є кандидатом технічних наук, доцентом кафедри будівельного виробництва Інституту будівництва та інженерних систем Національного університету «Львівська політехніка», розповідає, що вперше дружина захворіла на рак нирки у 2011 році. Її прооперували у відділенні урології. Жодних розмов про плату не було, але вирішив подякувати. Щоправда, у той час довелося самому купувати чимало ліків: «Треба було рятувати дружину, що казали, те й купував». Через рік дружині знову знадобилася операція, їй видалили частину нирки. В 2015 році онкологію виявили вже на кишківнику. Знову операція. Наступна була через три роки.
«Я вдячний лікарям за врятоване життя дружини. Після чотирьох операцій в онкоцентрі у неї працюють обидві нирки. У свої 69 років вона катається на гірських лижах, плаває у басейні і навіть ходить на аквааеробіку», – каже чоловік.
Проте 40-річного сина не вдалося врятувати. У нього виявили третю стадію раку товстої кишки. Операція і навіть вісім хіміотерапій у Німеччині не дали результатів. «Рак був дуже агресивний, лікарі зробили все від них залежне. Так, у аптеку я ходив регулярно, все, що просили – купував, бо хотів урятувати сина. Біля онкоцентру є аптека, то приходив туди як додому, – веде далі Ігор Маргаль. – Люди самі звикли давати лікарям у кишеню. Всі ми розуміємо, що це неправильно, так не має бути, але…»
То безкоштовно чи ні?
18 вересня під час робочої поїздки на Львівщину голова НСЗУ Наталія Гусак зазначила, що Львівський обласний онкологічний центр не надає лікування за пакетами НСЗУ, маючи на рахунках більш ніж 126 млн грн. З її слів, цього року для жителів Львівщини вони закупили медичних послуг на 10 млрд грн, сім із яких уже оплатили, ще до одного мільярда залишається на банківських рахунках медзакладів, у тому числі на рахунках онкоцентру.
Також у НСЗУ наголосили, що є скарги від пацієнтів, що їм не надали безкоштовних ліків чи послуг, тому вони змушені були за них платити.
«Онкоцентр має велику кількість скарг від пацієнтів, але водночас має величезну суму коштів від Національної служби здоров’я України на банківському рахунку. Мовиться про 126 мільйонів гривень. Коли пацієнтам відмовляють у чомусь безоплатному в львівському онкоцентрі, то їх просто обманюють! Кошти для надання повної безоплатної медичної допомоги є. І насамперед їх варто витрачати на ліки, а не на дороге обладнання. Необхідно виконувати договірні зобов’язання, адже можна залишитися без коштів від держави взагалі. Держава не готова закуповувати для українців такі медичні послуги, які не надають безоплатно!» – наголосила керівниця НСЗУ.
У відповіді на інформаційний запит Тvoemisto.tv у НСЗУ уточнили, що впродовж 2022 і 2023 років до них надійшло 15 скарг на Львівський онкоцентр. Мовиться про надання медичних послуг у неповному обсязі, неякісні медичні послуги, неетичне поводження з пацієнтом, відмову у видачі ліків. Було дві скарги щодо вимагання коштів за надання медичних послуг, витратних матеріалів та лікарських засобів, передбачених ПМГ (Програмою медичних гарантій).
Скрин аналітичного звіту про стан реалізації ПМГ у Львівській області
Генеральний директор онкоцентру Ігор Ковальчук підтвердив Тvoemisto.tv, що цього року в січні справді була одна скарга на їхній медзаклад: пацієнтка запевняла, що їй замінили препарат, якого не було в наявності.
«Дуже дивно, але, наприклад, на Перше ТМО за цей рік є 11 скарг, також є заклади, що мають по п’ять, чотири, три, дві скарги, а в нас лише одна. Я є депутатом Львівської обласної ради, і комусь вигідно мене дискримінувати», – каже Ігор Ковальчук, натякаючи, що відчуває підтримку працівників, які за потреби готові прийти на сесію облради.
Директор Львівського онкоцентру Ігор Ковальчук
«У нас найкращий онкоцентр в Україні. Ми єдині, де працюють три лінійні прискорювачі, три кабінети КТ і МРТ. Зі всіх онкоцентрів і диспансерів ліками забезпечені найбільше. І те, що керівниця НСЗУ каже, що пацієнти все купують самі, не відповідає дійсності. Звідки в НСЗУ дані про погані справи в лікарні, невідомо. У нас не купують все так, як пишуть люди або як це подає НСЗУ. Наприклад, це можуть бути препарати, яких на цей час немає в Україні або вони ще не надійшли у медзаклад. Деякі ліки, які ми замовляли в 2022 році, можуть прийти тільки зараз або ж приходять не в тій кількості, яка необхідна. Люди їдуть до нас зі всієї України, а ми ж розраховуємо препарати на Львівську область. Що тоді робити? Доводиться купувати коштом лікарні. Зараз ми вже на 240 мільйонів закупили хіміотерапевтичних препаратів, наш борг за ці ліки 26 мільйонів гривень», – пояснює директор онкоцентру.
Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр щороку приймає 12 тисяч пацієнтів і проводить понад 8,5 тисячі оперативних втручань. Потужність консультативної поліклініки – 120 тисяч відвідувань за рік. Загалом у лікарні 230 палат, розрахованих на більш ніж 500 ліжок, з яких понад 300 онкохірургічні.
Зі слів директора онкоцентру Ігоря Ковальчука, щодня у лікарні роблять 50-60 великих операцій, хіміотерапію щодня отримують до 120 пацієнтів, а променеву – більш ніж 220-ть. Через воєнні дії понад 30% пацієтів із інших областей, зокрема ВПО та військові.
Через коронавірус та війну ані цифри, ані специфіка роботи медзакладу не змінилися. Директор каже, що змінилось одне – у лікуванні онкології зроблений величезний крок уперед. Якщо раніше онкопацієнти могли помирати впродовж року, то тепер ще довго живуть повноцінним життям.
Медик також пояснює ситуацію з ліками: «Щороку ми пишемо про свої потреби в ліках, МОЗ їх закуповує, але дешевші, індійські. Вони нормальні, але якщо в людей є можливість купити щось краще, дієвіше, то чи це проблема?»
Керівник зазначає, що колись пацієнтам справді частіше давали перелік ліків, які доводилося купувати в аптеці. Зараз такого немає, хіба чогось не вистачає. Також лікар може порадити пацієнтові докупити те чи те, але це вже на його розсуд.
Про «побори» в лікарні директор каже так: «Внутрішні скарги від пацієнтів можуть бути, але нечасті та несуттєві. Хіба що могло щось комусь не сподобатися». І стверджує, що не знає про те, що пацієнти за щось платять: «Я ще раніше усім працівникам сказав: «Коли почую, що хтось із лікарів чи персоналу обмовиться словом у розмові з пацієнтом про гроші, більше тут не працюватиме».
Що стосується 126 млн грн, на які вказала Наталія Гусак, то директор онкоцентру підтвердив, що вони є на рахунку лікарні, але вже акумульовані на конкретні витрати: 26 млн грн боргу за ліки, 41 млн грн на ремонт апарата для лікування раку шийки матки та мільйони на заробітну плату. В планах онкоцентру придбати апарат для радіохірургії та операцій на головному мозку, вартість якого становить 150 млн грн. Певну суму відклали на ремонт обладнання, яке працює в лікарні.
«На закупівлю онкопрепаратів цього року лікарня витратила 283 мільйони гривень. І навіть якщо за гроші, які в нас є на рахунку, купувати тільки препарати для «хімії», то їх вистачить ненадовго. Ми, навпаки, заощаджуємо гроші, щоби потім придбати те, чого потребуємо», – каже співрозмовник.
Із його слів, пацієнти та їхні родичі завжди можуть ознайомитись із переліком препаратів, які є доступними в онкоцентрі. Списки ці відкриті, їх можна переглянути сайті медзакладу.
Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр законтрактований із Національною службою здоров’я України за 14 пакетами:
- Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах.
- Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах.
- Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах.
- Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах.
- Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня.
- Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій.
- Мамографія.
- Бронхоскопія.
- Езофагогастродуоденоскопія.
- Колоноскопія.
- Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров'я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів.
- Гістероскопія.
- Секційне дослідження.
- Цистоскопія.
Поза договорами жодних послуг тут не надають, тобто платні не передбачені. Що стосується меценатських, спонсорських коштів, то завдяки їм вдалося придбати ліків на 142 млн грн. Торік завдяки спонсорам вдалося отримати медикаментів на 400 млн грн. Загалом лікарня співпрацює з 24 провідними світовими клініками, які готові її підтримати.
Львівський онкоцентр укладає договори із НСЗУ з 2020 року. За даними НСЗУ, у 2020 році вона виплатила 121 млн 498 тис. 046 грн; у 2021 році – 282 млн 259 тис. 723 грн; у 2022 році – 516 млн 639 тис. 531 грн.
Сума укладених договорів у 2023-му між Львівським онкоцентром та НСЗУ становить 417 млн 005 тис. 585 грн. Станом на 24 вересня цього року закладу за надані послуги сплачені 306 млн 444 тис. 059 грн.
«Кошти заклад отримує за надані послуги відповідно до укладених договорів із Національною службою здоров’я. НСЗУ не має жодного впливу на використання сплачених закладу коштів. Із впровадженням Програми медичних гарантій медзаклади стали автономізованими, тобто незалежними суб'єктами господарювання. Лікарня вже не є бюджетною установою, яка освоює виділені кошти, а підприємством, яке заробляє гроші та розпоряджається ними згідно з фінансовим планом, складеним його керівником. Водночас очільник медзакладу має свободу в ухваленні управлінських рішень, як саме варто розпорядитися коштами. Гроші повинні бути спрямовані передусім на закупівлю ліків та витратних матеріалів, медичного оснащення, а також на фінансову мотивацію працівників. Призначення ефективного керівника закладу – це відповідальність місцевої влади», – мовиться в офіційній відповіді Tvoemisto.tv НСЗУ.
Як наголосив Ігор Ковальчук, місячний фонд заробітної плати в онкоцентрі становить 21 млн грн, притім що середня заробітна плата лікарів – 20 – 30 тис. грн, а медсестер – 13 – 18 тис. грн. За наднормову роботу оплата більша. Періодично, кілька разів на рік, працівники отримують премії, сума яких майже завжди однакова для всього колективу.
«Заробітна плата лікарів, може, не така вже й велика, але ми маємо можливість давати надбавки та премії. Багато хто писав, що Ковальчук виписав премію собі та доньці на суму 180 тисяч (Сихівський районний суд Львова оштрафував керівника Львівського онкоцентру Ігоря Ковальчука, який виписав собі та своїй доньці, яка також працює в онкоцентрі, премії – Ред.). Але не пишуть, що премії отримали всі. І не я їх даю, а профспілковий комітет. Якби моя донька чи я отримали премію хоча б на 10 гривень більшу, аніж завідувач, тоді можна було б робити закиди. А премії однакові. Мені дають документи, і я підписую наказ», – коментує ситуацію директор і додатково пояснює, що Національна поліція з онкоцентру не виходить уже три місяці, а його оштрафували на суму 3400 грн. На черзі апеляційний суд.
За даними НСЗУ, середня зарплата керівників закладу в серпні становила 54 тис. 660 грн. Керівників структурних підрозділів – 47 тис. 825 грн. Лікарів – 34 тис. 876 грн, середнього медперсоналу – 23 тис. 394 грн.
Керівник каже, що за час повномасштабної війни у лікарні не скоротили жодного працівника, ніхто не звільнявся сам, не було заборгованості щодо зарплати. Загалом тут працюють майже 800 людей. З них орієнтовно 150 – лікарі, медсестер удвічі більше.
Обладнання є, черги невеликі
Щоби побачити а власні очі, як працює львівська онколікарня, йдемо її коридорами, поверхами. Майже біля кожного відділення висять плакати, де вказано, на які безоплатні медичні послуги в межах Програми медичних гарантій для лікування онкологічних захворювань має право пацієнт і що саме оплачує НСЗУ.
Черг біля кабінетів КТ і МРТ, яких тут три, нема. Лише двоє людей. Заступник директора онколікарні Орест Тріль каже, що так є далеко не завжди, черга може бути довга. Працюють за записом. А оскільки кожен пацієнт, який іде на операцію, має зробити МРТ і КТ, черга може розтягнутися на кілька тижнів, а то й місяців. Ургентних беруть без черги. Якщо дата в записі не підходить, поруч є приватний кабінет МРТ.
На таке дослідження сюди приходять із інших лікарень, поліклінік. Медик запевняє: якщо є електронне скерування і висновок лікаря про необхідність проходження КТ чи МРТ, послуга ця безкоштовна. Навіть з контрастом (дозволяє на знімку краще висвітлити досліджувану область – Ред.). Витрати покриває обласна програма.
Поруч із кабінетом на стенді великими літерами написано, що все безкоштовно. На дверях кабінету є перелік наявних препаратів, зокрема 244 флакони контрасту.
Також в онколікарні працює апарат для проведення бронхоскопії у поєднанні з ультразвуком, цифрові мамографи, три лінійні прискорювачі. Просимо показати, як це працює.
Що стосується мамографії, то її можуть зробити не лише пацієнтки поліклінічного відділення лікарні, а й жительки області. Зі слів завідувача відділення Андрія Москви, жінка, приїжджаючи навіть із віддаленого району, має можливість зробити мамографію, УЗД, а мамолог узяти пункцію, виконати біопсію. Цифрові апарати унікальні, дають можливість відразу перекидати результати на комп’ютер, за потреби збільшувати картинку, і якщо лікар-рентгенолог зауважив проблему, відразу ж передати це зображення в кабінет мамолога. Сама процедура триває три-чотири хвилини. На мамографію є попередній запис.
Роботу лінійного прискорювача показує завідувач радіологічної служби Петро Вовк. 70% онкологічних пацієнтів потребують променевої терапії. У більшості випадків її роблять у комбінації з хіміотерапією та хірургією.
Черга під великим кабінетом недовга, за попереднім записом. У середньому за годину процедуру проходять 10 пацієнтів. Із 3 липня, відколи відкрили цей кабінет, тут уже допомогли сотні пацієнтів.
Пацієнти спочатку проходять КТ, а далі відбувається планування. Це майже ювеліра робота, дозу треба визначити до міліметра – максимально і прицільно на пухлину та мінімально на здорові клітини.
Інженер-радіолог Тарас саме працює над таким плануванням. Каже, найшвидша робота зайняла три години, із найскладнішою працював три дні. Якщо планування зробити недобре, опромінення може потрапити на інші органи і спричинити ускладнення. Наприклад, якщо на серце, то це загрожує міокардитом, збоєм серцевого ритму.
Чому так сталося і чи є вихід із ситуації
Тимчасовий виконувач обов’язків директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська запевнила Tvoemisto.tv, що їхній департамент не володіє повною інформацією, на підставі чого НСЗУ зробила негативний висновок про роботу згаданої онколікарні:
«Щодо скарг, мовляв, пацієнти самі купують препарати для хіміотерапії, то нам відомо лише про одну таку за 2023 рік, а ось щодо грошей на рахунку, то, як нам пояснило керівництво, велику суму витрачають на виплату зарплат, поточні ремонти та закупівлі всього необхідного. Ми лише почули закиди, що на рахунку є 126 мільйонів гривень, але незрозуміло – це добре чи погано. Можливо, онкоцентр акумулював кошти і хоче за них придбати щось необхідне?»
Керівництво львівської онколікарні вже надало звіт департаменту охорони здоров’я ЛОВА про наявність хіміопрепаратів, їх закупівлю, кількість скарг та коштів на банківських рахунках. Відтак департамент звернеться до НСЗУ, аби там пояснили, на підставі чого зроблені такі висновки.
Заступник директора онкоцентру Орест Тріль та завідувач поліклінічного відділення Андрій Москва
Що стосується виділених коштів із обласного бюджету на діяльність та розвиток онкоцентру, то, як розповіла Наталія Літвінська, цього року йому дали 7 млн 370 тис. грн. Сюди ж входить 1 млн 400 тис. грн на обласну програму «Надання спеціалізованої медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок подій під час Революції Гідності, збройної агресії з боку російської федерації»; 100 тис. грн на створення онкогематологічного відділення; 1 млн 270 тис. грн на забезпечення використання рідинної цитології з метою цитологічного скринінгу патології раку шийки матки (реактиви); 4 млн 600 тис. грн на поліпшення доступу та хіміотерапевтичного лікування раку, на закупівлю препаратів для хіміотерапій. Кошти лікарня отримує за фактом надання послуг і виконаних робіт.
«Що стосується надання допомоги військовослужбовцям (відповідно до вищезазначеної обласної програми), то виконання становить 99%, тобто профінансований мільйон 400 тисяч гривень. Щодо онкогематології, то роботи завершують, на рідинну цитологію використали 612 тисяч гривень (48,2%), щодо хіміотерапії виконання становить 58%. Тобто лікарі роботу виконують, а ми фінансуємо», – додає керівниця департаменту.
Зі слів Наталії Літвінської, онкоцентр як працював, так і працюватиме, бо позбавляти пацієнтів допомоги нераціонально: «Можливо, з ними не укладуть якогось договору чи пакету, але це теж неправильно, бо ми не можемо позбавити мешканців того чи того виду допомоги. Постраждати може лише керівник».
Про те, що неможливо розірвати договори між онкоцентром та НСЗУ, каже й сам Ігор Ковальчук: «Забрати пакети НСЗУ не може. Лікарня і пацієнти не повинні постраждати. Ми є одним із найпотужніших онкоцентрів. Лише на шостому поверсі в нас постійно працюють 13 операційних, де щодня виконують десятки операцій. Крім того, кожне відділення має операційну на своєму поверсі. Краще б не заважали працювати!»
У НСЗУ Tvoemisto.tv також підтвердили, що підстав для позбавлення медзакладу фінансування чи договору немає. І водночас наголосили, що заклади, які уклали договір із НСЗУ, мають неухильно дотримуватися його умов. Зокрема, забороняється вимагати й отримувати кошти від пацієнтів за послуги – це є підставою для притягнення до відповідальності.
«Умовами договору передбачено, що в разі подання пацієнтом (його законним представником) або іншою заінтересованою особою замовнику скарги про те, що надавач, працівники надавача або підрядник вимагали від пацієнта винагороду в будь-якій формі за медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби, що повинні бути надані пацієнтам безоплатно згідно з цим договором, замовник має право надіслати відповідну інформацію до правоохоронних органів», – мовиться у повідомленні НСЗУ.
Текст – Ольга Шведа.
Фото – Іван Станіславський.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради