Фото: Жіноча ділова палата
Час на оновлення себе або Як підприємиці Львова долають карантин
«Сьогодні жінки стають дедалі важливішою економічною силою, вони зарекомендували себе як висококласні професіонали, зокрема, в управлінській сфері та бізнесі. Вони впевнено створюють нові підприємства та бізнесові структури різного рівня», – розповідає президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.
Жіноча ділова палата є постійним консультативно-дорадчим органом, метою якого є сприяння розвитку жіночого підприємництва в Україні. Окрім цього, у Палаті працюють над посиленням ролі та впливу жінок на економічну, політичну і соціальну складові життя, формування ділових зв’язків жінок-підприємниць з представницями бізнесу інших регіонів та інших країн світу.
Чому Жіноча ділова палата
«По-перше, це прекрасна промоція свого бізнесу та пошук партнерів в середині спільноти та за її межами. Також – участь у ділових заходах, зустрічах, семінарах, виставках, форумах тощо. Також це поширення ділової та комерційної інформації членів Палати серед потенційних партнерів. І, звісно, це можливість бути причетною до безлічі надзвичайно цікавих і корисних ініціатив», – говорить президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.
Наталія Карпенчук-Конопацька. Фото: Жіноча ділова палата України
Від часу створення Жіноча ділова палата провела вже понад 50 різноманітних заходів та ініціювала підписання першого в Україні Меморандуму про співпрацю між найпотужнішими Жіночими організаціями. Також Палата провела чотири великі жіночі ділові форуми і Міжнародну жіночу бізнес-асамблею. Членкині Палати займаються благодійними ініціативами та активно працюють у різних комітетах.
Учасниці Жіночої ділової палати грають у гольф, відвідують дизайнерській покази, бізнес-сніданки із відомим людьми, коуч-сесії. Але карантин змінив звичайний плин життя.
«Та для нас карантин – це не час для сидіння вдома з гаджетами, а час для якісних змін у своїх справах та бізнес-процесах, час для оновлення себе і, найголовніше, це час для того, щоб стати ще кращими і ще сильнішими, щоб могти вистояти у кризу», – говорить президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.
Наталія Карпенчук-Конопацька розповідає, що за час карантину учасниці Жіночої ділової палати провели серію тренінгів та навчань на різні теми з потужними експертами галузей.
«Ми говоримо про жіноче лідерство, про форс-мажор під час карантину, про мотивацію персоналу у час карантину, про методи боротьби зі стресом, про мистецтво збереження молодості, здобуваємо нові навички з промоції своїх товарів та послуг у соціальних мережах. Це прекрасна нагода і здобути нові знання, і відволіктися від навколишнього негативу», – говорить президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.
Також під час карантину Жіноча ділова палата запланувала відкриття нових комітетів – комітету зі збереження здоров’я та молодості, комітету із соціальної відповідальності, а також – комітету з інклюзії та комітету з краси.
«Вже у серпні ми проведемо перший в Україні Жіночий Економічний Форум, а також – Освітній форум, адже освіта для наших дітей – це основа усього їхнього життя», – ділиться планами президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька.
Найбільші виклики
Окрім того, Жіноча ділова палата планує провести перший в Україні жіночий Медичний Форум, адже медицина – та галузь, перед якою зараз постало найбільше викликів.
«Усі жінки у період карантину мали багато корисних ініціатив, але особливо хочу відзначити клініку Дельта Мед, яка запустила багато важливих ініціатив для мешканців Львівщини», – говорить президентка Жіночої ділової палати Наталія Карпенчук-Конопацька.
Керівниця медичного центру «Дельта Мед» Катерина Сухоцька розповідає, як епідемія коронавірусу вплинула на роботу медцентру та як це допомогло ще більше наблизитись до пацієнтів.
Відколи почалась епідемія, у медичному центрі «Дельта Мед» за ініціативи лікарів, зокрема лікарки-інфекціоніста Лілії Горбунової, запрацювала гаряча лінія «Stop коронавірус», де кожен може отримати інформацію про Covid-19 від лікарів «Дельта Меду».
Лікарка-інфекціоніст Лілія Горбунова. Фото: медичний центр Дельта-мед
Також медичний центр «Дельта Мед» консультує підприємства, що не можуть зупинити свою роботу навіть під час карантину, особливо це стосується агросектору. Ці онлайн-консультації – теж безкоштовні. Курує їх Інфекціоніст Лілія Горбунова.
Медцентр проводить для працівників таких підприємств діагностику коронавірусу – спочатку це були експрес-тести, а згодом додались лабораторні. Мета – швидко виявляти пацієнтів і не поширювати захворюваності.
Окрім того, медиків «Дельта Мед» курує епідеміологиня, професорка Наталія Виноград, яка допомогла підготувати брошуру із практичними рекомендаціями для працівників підприємств у час епідемії коронавірусу.
«Наталія Виноград є нашим науковим радником і супроводжує нас в усіх проєктах. Багато є змін, постійних доповнень, оскільки цей вірус лише вивчається, тому важливо бути під її кураторством», – говорить Катерина Сухоцька.
У медичному центрі безкоштовні тести на Covid-19 роблять усім пацієнтам, які приходять на маніпуляції, а також регулярно обстежують медиків.
Через пандемію коронавірусу у медичному центрі «Дельта Мед» не скоротили, а навпаки розширили штат медичних працівників. Адже пандемія ставить нові виклики.
«Ми відчули, що нам потрібно більше медперсоналу. Окремий пацієнт – окрема медсестра. Не може одна медсестра вести кількох пацієнтів, це неправильно з точки зору безпеки», – говорить Катерина Сухоцька.
Одним з напрямків роботи медичного центру «Дельта Мед» є лікування онкології та проведення хіміотерапії. Через закриті кордони у медцентру побільшало пацієнтів, які не можуть продовжувати лікування за кордоном.
«Ми дякуємо цим пацієнтам за довіру, а вони задоволені супроводом наших лікарів-онкологів. Кожному пацієнтові ми надаємо окрему палату, дозволяється тільки один відвідувач», – говорить Катерина Сухоцька.
Наблизитись до пацієнтів
У медичному центрі «Дельта Мед» говорять, що під час карантину, коли люди бояться іти в медичні заклади або не мають фінансової можливості, лікарі мають знайти інші способи наблизитись до пацієнтів, підтримати їх.
Для цього лікарі центру 2,5 місяці тому почали проводити онлайн-консультації.
«Людям боліло, вони не могли собі зарадити. Ми зрозуміли, що ми маємо максимально скоротити віддаль між собою та пацієнтами. Формат онлайн-консультацій пацієнти сприйняли добре, але ми хотіли наблизитись до ще більшої кількості людей. Тож ми почали проводити живі ефіри з нашими лікарями, під час яких люди можуть ставити запитання», – розповідає Катерина Сухоцька.
За час карантину у медичному центрі «Дельта Мед» вже провели 12 ефірів на різні теми, які дозволили зрозуміти, що найбільше хвилює людей. Наприклад, ефіри з психологом проводили тричі.
«Також наш лікар-онколог відповідає онлайн на питання, що стосуються онкології і хіміотерапії. Дуже багато людей хочуть спілкування і бути почутими, вони приглядаються до себе під часу карантину, зосереджуються на собі більше. І не завжди у них є можливості, зокрема фінансові, звертатись до лікарів. Тому ми говоримо з людьми про базові проблеми, даємо їм, можливо поверхневу, не таку індивідуальну, як на консультації, але відповідь. Щоб люди розуміли, що їм є до кого звернутись», – каже Катерина Сухрцька.
Головні карантинні висновки
Щодня відповідаючи на виклики епідемії, у медичному центрі «Дельта Мед» кажуть, що дійшли до важливого висновку.
«Сьогодні ми нічого не можемо спрогнозувати наперед, щодня виникають нові ситуації. Наприклад, вчора нам треба було раптово продіагностувати 35 людей. Так от, висновок у тому, що потрібно максимально підсилитись, щоб бути готовими до будь-яких ситуацій, і ми це робимо», – каже Катерина Сухоцька.
Щоб бути готовими до швидких змін, додає вона, потрібно пришвидшити свою реакцію і мислити широко.
Як долучитись до Жіночої ділової палати України
Жіноча ділова палата України, говорить її президентка Наталія Карпенчук-Конопацька, щиро запрошує жінок до членства.
«Будемо спільно творити велику історію бізнес-середовища України разом», – говорить президентка.
Щоб долучитись до Жіночої ділової палати України, потрібно звернутись до координаторки Тетяни Смірнової за номером (032) 297 07 49 або написати на електронну скриньку [email protected].
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку