Фото: Ганна Аргірова

Фото: Ганна Аргірова

Як змінилися фонтани Львова упродовж ста років. Фото до і після

5028 0
Tvoemisto.tv знайшло 29 львівських фонтанів та спробувало зафіксувати, як і чому змінилися за п’ять, десять, а то і сто років звичні львів’янам водограї та простір навколо них.

У Львові є 29 фонтанів, серед них левова частка не працює. Як розповідає львовознавець Петро Радковець, більше 80% фонтанів у Львові мали зовсім не декоративну функцію, а радше технічу – за їхньої допомоги охолоджували воду на підприємствах. Деякі зі львівських фонтанів наразі на реставрації, наприклад, «Водолій» на Коперника, або ж чекають на ремонт, як-от «Кульбаба» у центрі Львова. 

До деяких фонтанів не доторкалися вже декілька десятиліть. Хорошим прикладом може бути колишній світломузичний фонтан поблизу готелю «Власта» на Клепарівській, який наразі заступили по периметру кущі. Ще є частина фонтанів, території яких збираються кардинально змінити, наприклад, сихівський фонтан навпроти Центру Довженка чи водограй на вулиці Героїв УПА, поблизу якого нещодавно самовільно встановили памятник упівцям.

Деякі з фонтанів змінила історія, деякі з них просто руйнувалися з плином часу, а деякі значно змінили міський простір своєю появою.

Івасик-Телесик у Стрийському парку

Фонтан у Стрийському парку спорудили у 1964 році. Скульптурна композиція складалася з маленького хлопчика та лебедів, на одному з яких він сидів, і вони от-от мали полетіти. Вода розпилювалася крізь дзьоби лебедів.

У 2009–2011 роках фонтан реконструювали і зробили світломузичним. Головна скульптура зберегла оригінальний вигляд, щоправда спосіб розпилення води змінився. Утім уже з 2018 року Івасик-Телесик лише світитиметься, а не співатиме, оскільки відвідувачі парку зіпсували систему. Працівники парку відремонтували водограй, але їм не вдалося відновити його музичну складову. Директорка Стрийського парку Олена Мазурик у коментарі Tvoemisto.tv розповіла, що наразі у них немає на це коштів.

На світлове шоу можна подивитися у будь-яку пору року, окрім зими. Його вмикають орієнтовно о дев’ятій, а вимикають – опівночі.

 

Фонтан перед Львівським оперним театром

Фонтан запрацював у травні 2008 року. Це був перший штучний водограй, який збудували у Львові за часів незалежності. Орієнтовно за два місяці після відкриття його на якийсь час вимкнули через поганий технічний стан. Нині фонтан працює, але його планують реконструювати та замінити на «сухий фонтан», як на площі Митній. Наразі він у аварійному стані. За десять років разом зі зовнішнім виглядом погіршився і технічний стан.

Головний архітектор проекту Іван Юнаков у коментарі для UNIAN розповів, що, окрім фонтану, також облаштують площу довкола та клумби. У фонтан також вбудують метеостанцію, яка стежитиме за напрямком вітру і вологістю, а також регулюватиме висоту струменя. Окрім того, штучний водограй буде світломузичним.

 

Русалки у Стрийському парку

Фонтан звели у 1894 році як декоративний елемент Крайової виставки. Відтоді його вигляд не надто змінився. Щоправда, посередині замість русалок красувалась вишукана декоративна ваза з водометом, з якого на кілька метрів вгору бив струмінь води. Якщо звернути увагу на басейн фонтану, то відразу впадає у вічі його масштабна площа. Задум полягав у тому, щоб у водоймі могли віддзеркалюватися навколишні павільйони.

Як працював (і чи працював) фонтан після Крайової виставки, невідомо. Проте у 1921-1939 рр він пережив метаморфозу – його перетворили на клумбу. Є здогадка, що об’єкт у різні пори року використовувався то як фонтан, то як клумба: під час використання фонтану як клумби його лиш присипали землею, а не розбирали повністю.

У радянські часи фонтан відновили, а наприкінці 1980-х його почали реконструювати. За проектом архітектора Миколи Обідняка та скульптора Ярослава Скакуна замість декоративної вази встановили бронзові скульптури русалок, яких дехто ще називає німфами. Проте так і не вдалося втілити проект до кінця – фонтан відреставрували лише частково. Після того, як там встановили бронзові статуї русалок, він так ні разу і не працював.

Фонтан з фігурою Діви Марії  

У 1841 році в центрі Львова з’явилося джерело, яке утворилося після знесення старих фортифікаційних мурів. Тож у 1846-47 роках на місці тимчасової криниці збудували з тесаного каменю нову, у центрі якої містилась велика ваза.

У 1862 році коштом дружини намісника графа Бадені Северини Петевської в центрі криниці встановили білу мармурову фігуру Матері Божої Непорочної скульптора Гауттмана. У 1903 році Магістрат Львова оголосив конкурс на найкращий проект фонтана з фігурою Матері Божої. У результаті затвердили проект Міхала Лужецького, і у 1904 році його реалізували.

Уже після Другої світової війни на місці давньої криниці з фонтаном та фігурою Діви Марії з’явився інший фонтан, який спроектував архітектор Анатолій Консулов. Тож фігуру Діви Марії змінила чаша, яку підтримували фантастичні морські істоти – тритони. Автор скульптур – львівський скульптор Євген Дзиндра. Пізніше чашу демонтували.

Фонтан у Львівському медичному університеті ім. Данила Галицького 

Пам'ятник встановлений 1975 року посеред фонтану, розміщеного між трьома корпусами медичного університету. Початково покликаний вшанувати медиків, загиблих у Великій Вітчизняній війні: на його п'єдесталі містився напис російською «Бессмертной доблести врачей 1941-1945». Автори — скульптор Петро Кушнір та архітектор Аполон Огранович.

На початку 1990-х років напис змінили на український «Безсмертній доблесті лікарів» та приурочили його пам'яті медиків, що загинули у Другій світовій війні, зберегли при цьому дати німецько-радянської війни.

Як розповів у коментарі для Tvoemisto.tv професор університету Роман Лесик, спочатку кам’яна статуя чоловіка ніби тримала в руках три квітки. В університеті ходять чутки, що комусь з партійних діячів здалося, що в руках у статуї не три квітки, а тризуб. Тож незабаром квіти замінили на червоне скляне серце. Зараз воно зберігається в музеї університету, а в долонях статуї натомість встановили бронзове серце.   

Фонтан поблизу старого терміналу Львівського аеропорту 

У квітні 1955 року в аеропорті відкрили новий аеровокзал (нині — термінал 1), збудований за типовим проектом московських архітекторів Г. Елькіна і Г. Крюкова, яких консультував академік Іван Жолтовський. Будівництвом займався Львівський будівельний трест №98 під керівництвом Едварда Келлера. Збудовані за типовим проектом схожі будівлі з’являються у Харкові, Сімферополі та Донецьку. Фонтан наймовірніше з'явився разом із будівлею старого терміналу. 

Діана, Адоніс, Амфітріта та Нептун або чотири фонтани на Площі Ринок

Фонтани зі статуями давньогрецьких богів Нептуна, Амфітрити, Діани й Адоніса є окрасою Площі Ринок. Вони симетрично розташовані на кожному куті площі. Скульптури є елементами фонтанів. Автором їх є відомий львівський скульптор Гартман Вітвер.

Фонтани спорудили у 1793 році. Раніше на місці двох з них були водойми, до яких проклали водогони, щоб місцеві жителі могли набирати тут воду. Тож то були не фонтани, а криниці, вода з яких витікала двома струменями – і сьогодні все виглядає точно так, як це було декілька століть тому.

Скульптури на фонтанах, виконані з вапняку, є алегоріями Землі (Діана і Адоніс) та води (Нептун і Амфітрита). 

Нептун

У XVIII столітті шістнадцять водогонів Львова стікалися у водойму «Мелюзина». Але місто росло, однієї водойми було замало, і у 1697 році на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, яка її прикрашала.

По закінченню Другої світової війни зазнала утисків від радянської влади і статуя Нептуна. Львівська міськрада угледіла в тризубці Нептуна «символ українського буржуазного націоналізму» і постановила вилучити його, однак активна позиція львів'ян допомогла повернути тризуб на місце.

Адоніс

«Адоніса» на Ринку спорудили 1793 року. Фігура розташована на північно-східному куті площі. Фонтан має восьмигранну чашу, яка стоїть на бруківці — у центрі зірки, викладеної червоним і чорним каменем. У центрі чаші — статуя персонажа античної міфології: герой Адоніс із собакою і вбитим кабаном. 

Діана

Це була третя криниця, яку спорудили 1744 року на південно-східному розі Площі Ринок. Діана у римській міфології – богиня Місяця, опікунка народжень і мисливства; у грецькій міфології їй відповідає Артеміда, сестра-близнючка Аполлона, яка належала до кола дванадцяти головних олімпійських богів. Неодмінними атрибутами Діани є лук та стріли, улюбленою твариною – лань, а улюбленим напоєм – джерельна вода.

Амфітріта

Фонтан з фігурою Амфітріти розміщений у північно-західному куті площі Ринок. Зображена із тризубцем, який не зберігся, та морською рибиною, разом із скульптурою Нептуна є уособленням води.

Кульбаба на площі Галицькій 

У 1880 році площу Галицьку прикрасила криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича – Світезянка (німфа озера Світязь). Автором алегоричної фігури був відомий польський скульптор, випускник Віденської Академії Тадеуш Блотніцький (1858-1928). Скульптуру він створив на замовлення львівського магістрату. Світезянка безслідно щезла з площі приблизно у 1950 році.

Замість німфи криницю прикрасили скульптурою хлопчика, автор якої невідомий. Схожу скульптуру дослідники знайшли на Личаківському цвинтарі на могилі юнака, який трагічно загинув. Орієнтовно у 1970 році цю скульптуру демонтували, а за кілька років тут встановили абстрактну композицію «Кульбаба» роботи львівського художника Олега Микити. Вона існує досі.

У 2018 році цей фонтан планують реконструювати. На це Галицька районна адміністрація виділила півтора мільйона гривень. Як повідомив у коментарі для Tvoemisto.tv голова Галицької РА Андрій Зозуля, наразі готується проект по відновленюю фонтану, а роботи планують розпочати вже восени. 

Кульбаби у Парку культури

Цей фонтан збудували у 70-х роках минулого сторіччя на місці газону перед входом у парк з вулиці Вітовського. Сам парк заклали в радянський період, у 1951 році. Він став основним місцем проведення більшості міських свят.

Пішохідний фонтан на площі Митній

Фонтан спроектували у 1960-му. Його виконали у вигляді прямокутного басейну, з одного боку якого розміщувалася конструкція фонтану, а з іншого — бронзова фігура хлопчика на невеликому постаменті. У 2016-2017 роках площу реконструювали, а разом з нею і фонтан. У результаті він став «сухим», оскільки втратив басейн: резервуар залишився під рівнем гранітних плит, з-під яких викидаються струмені води.

Гранітне замощення фонтану зроблене в один рівень з тротуаром, через що він став пішохідним, адже тепер поміж струменями можна ходити. До речі, вода б’є з 25 форсунок у різному ритмі і на різну висоту, а в темний час доби струмені ще і підсвічуються. Таким чином, на сьогодні фонтан на площі Митній є найсучаснішим у Львові.

Тестовий запуск фонтану відбувся 13 квітня 2017 року, а його урочисте відкриття разом з площею — на День міста, 6 травня. Це перший «сухий» фонтан у Львові, тобто зроблений без басейну. Утім «сухий» – це лише умовна назва. Правильніше його називати «пішохідний». Вода б’є вгору прямо із замощення, тому люди можуть проходити поблизу фонтану чи бігати по його території.

Фонтан поблизу залізничного вокзалу 

Це перший фонтан, який зустрічає гостей міста при виході з головного залізничного вокзалу, проте він вже давно не працює. Фонтан розташований у центрі площі навпроти центрального входу в будівлю і слугує розворотним кільцем для руху потоку автотранспорту по колу.

Згідно з останньою версією проекту реконструкції площі Двірцевої, фонтан тут планують перенести, а сам він матиме вигляд струмочку. Його проектували з урахуванням європейського досвіду та проблем фонтану на площі Митній. Це має бути фонтан калюжного типу, з якого буде легко виловити сміття, що на нього потраплятиме.

Фонтан «Закохані»

Раніше на площі Різні був фонтан «Каскад». Як розповів у коментарі для Tvoemisto.tv автор спецпроекту «Нетуристичний Львів» Віктор Гальчинський, його спорудили у 80-х роках, він був одним із двох світломузичних фонтанів у Львові. На жаль, водограй дуже часто виходив з ладу. Вже у 90-х він був закинутим та в аварійному стані.

На початку 2000-х ще тодішній «Каскад» відреставрували, але незабаром повністю реконструювали у вже відомий нині фонтан «Закохані». Він присвячений історії кохання львівських Ромео і Джульєтти — італійця Ромуальдо (Романа) Мікелліні й українки Палагни (Пелагії). Ідея створення фонтану та його втілення належить власникам ресторану, який розташований поблизу, – «Маестро».

Фонтан перед кінотеатром Довженка 

Будівля кінотеатру ім. Довженка розташована у громадському центрі житлового району Сихів. Її збудували у 1987 році за індивідуальним проектом, який базується на типовій функціональній схемі. За стильовими ознаками будівля належить до модернізму. Нині кінотеатр став своєрідним культурним осередком Сихова, навколо нього сформувалась активна громадська та рекреаційна зона. 

Фонтан навпроти Центру Довженка не працює вже багато років. У 2016 році була спроба відновити його, проте петиція не набрала достатньо голосів (65 з 500). Натомість 7 березня 2018 року оголосили конкурс на облаштування громадського простору на Сихові поблизу Центру Довженка. Перше місце та грошову премію у розмірі 70 тисяч гривень отримав проект львівської авторської «Групи 109».

У проекті передбачено, що дно нового заглибленого ландшафту, що з'явиться на місці теперішнього фонтану, у дощовий період перетворюватиметься на водозбірний резервуар, а взимку зможе слугувати ковзанкою. У спекотний період на площі функціонуватимуть фонтани з розпиленням води.

За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, реалізовувати проект почнуть не раніше 2020 року, оскільки він має пройти консультацї з громадою, погодження депутатами та кошторисні процедури.

Фонтан на Південному ринку 

Фонтан є частиною технічного обладнання та охолоджує воду для силових установ. У попередні роки його періодично вмикали. Зараз фонтан радше схожий на клумбу. 

Фонтан-бювет на площі Маланюка

Восени 2016 року на площі Маланюка розпочали демонтаж пам’ятника комуністичному письменнику Степану Тудору. Поблизу того місця, де раніше був пам’ятник, звели багаторівневий фонтан. Його особливість у тому, що з нього можна пити воду.

Лебеді на Підзамче 

Біля вілли Шульців є вуличка, яка веде до станції Підзамче. Колись вона називалася Студеною – на честь тутешньої криниці з дуже холодною водою. У ХХ столітті на її місці збудували фонтан з лебедями, який довгий час простоював і знову запрацював у 2018 році.

Фонтан на вулиці Коперника 

Фонтан «Водолій» облаштували на підпірній стіні вздовж гори Вроновських у 1970-х поблизу вулиці Коперника. Тут розташували джерело з барельєфом Водолія. Скульпторкою водограю стала львівська художниця Теодозія Бриж.

Проект щодо реставрації фонтану «Водолій» на вул. Коперника розробили ще у 2007 році. У 2017 році Галицька районна адміністрація передала його організації «Укрзахідпроектреставрація», яка його розробляла, для докладного аналізу і коригування. У червні 2018 року розпочали підготовчі роботи для капітального ремонту фонтану, на який Галицька районна адміністрація витратить майже півмільйона гривень.

Фонтан на Студентській 

Фонтан на перехресті Левицького та Студентської спорудили у 2014 році.

Два фонтани на території Львівської політехніки (головний корпус) 

Найвірогідніше два невеличких фонтани на території Львівської політхеніки призначалися для охолодження силових установ. Таке припущення висунув львовознавець Петро Радковець. Натомість автор проекту «Нетуристичний Львів» Віктор Гальчинський зазначив, що фонтани встановили за радянських часів, адже на фото головного корпусу до Другої світової війни їх немає. Окрім того, стиль водограїв також відповідає тим фонтанам, які будували за радянські часи. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонтан поблизу готелю «Власта»

Один із двох світломузичних фонтанів, що були встановлені у 80-х роках у Львові. Другий – нинішній фонтан «Закохані», що раніше називався «Каскад». Як розповів у коментарі для Tvoemisto.tv автор проекту «Нетуристичний Львів» Віктор Гальчинський, це були однотипні фонтани, які часто ламалися. Цей же фонтан такі і не відремонтували, тож нині він не працює. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонтан Лісотехнічного університету

Зі старих фотографій видно, що фонтан з'явився пізніше, ніж головний корпус. Адже на перших фотографіях будівлі університету, який звели у 1906-1908 році, його немає. Раніше це був будинок бурси Українського педагогічного товариства. Сама ж будівля є яскравим прикладом українського модерну. 

Каскад на Донецькій

Фонтан розташований на вулиці Донецькій, 11 та належить Державному науково-дослідницькому контрольному інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок. Він виконує суто декоративну функцію, а звели його у 2011-2013 роках. 

Фонтан поблизу ТЦ Forum

Фонтан збудували у 2015 році як частину відпочинкової зони. Як і фонтан на Митній, водограй поблизу ТЦ Forum є пішохідним.

 

 

Фонтан поблизу Центру творчості дітей та юнацтва Галичини

Фонтан, який вже не працює, є частиною благоустрою території Палацу піонерів (ЦДТЮГ), який збудували у 1984 році. Нині це Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. До 1984 територія виглядала по-іншому – там просто був ліс. Tvoemisto.tv знайшло відеозаписи цієї території ще до того, як там збудували колишній Палац піонерів, та зробило скріншот, як орієнтовно могла виглядати ця територія без фонтану.

Криниця з левами на вулиці Коперника

Раніше криниця мала живлення від природного джерела. Але з середини 1950-х років води в ній немає. Левів сюди перенесли з будівлі старої Ратуші. Ще дві такі скульптури розташовані на Високому Замку. Реставрувати криницю з левами планували ще з травня 2017-го року. Зараз ремонт фонтану практично завершили – тут залишилося замостити невеличку ділянку тротуару бруківкою.

Фонтан на розі вулиць Героїв УПА та Кульпарківської

Фонтан розташований у сквері між вулицями Героїв УПА та Кульпарківською. Раніше чаша фонтану була частиною охолоджувальної інфраструктури заводу «Кінескоп», тому вона розташована окремо від відпочинкової частини. Сама ж чаша у приватній власності. Відновлювати фонтан там не збираються, бо він є охолоджувальним, і люди не проводили час поблизу нього. Натомість тут планують збудувати автозаправку «ОККО». Мешканці мікрорайону проти такого сусідства – нещодавно у сквері на розі вулиць встановили пам’ятний знак Героям УПА, який пізніше представники націоналістичних організацій самовільно перенесли до монументу слави на Стрийській.

Ганна Аргірова

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста