Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста над Вишенькою та Вишнею
Де розташовані Рудки
Рудки — місто районного значення в Самбірському районі. Розташоване на Самбірсько-Дністровській височині, над річками Вишенька і Вишня (притока Сяну). Є залізнична станція. Через місто проходить автошлях Н13 (Львів — Самбір — Ужгород — Чоп).
1906, джерело: polona.pl
Джерело: versii.if.ua
Джерело: nailizakon.com
Чому це місце унікальне
За деякими джерелами, назва Рудки є зменшеною формою від поширених у слов'янських племен назв боліт, у ґрунті яких виступала рудувата або червонувата глина — рудава, руда. Подібна болотиста смуга утворилась вздовж південного краю колишнього Рудківського повіту, що, очевидно, вплинуло на виникнення назви «Рудки».
1914, джерело: polona.pl
1906, джерело: polona.pl
Вигідне розташування на торговому шляху зі Львова до Самбора і родючість ґрунту сприяли зростанню Рудок. З 11 січня 1645 року Рудки згадують як місто.
Джерело: versii.if.ua
У першій половині XVIII століття Рудки отримали маґдебурзьке право, що остаточно узаконило їхній статус, як міста.
За адміністративним поділом Галичини, запровадженим австрійською владою 28 лютого 1867 року (введення замість циркулів-округ менших одиниць — повітів), Рудки стали центром Рудківського повіту.
Що подивитись
Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Історія римо-католицької парафії в Рудках сягає початку XV століття. Згідно з переказами, посвячення першого костелу Божої Матері в Рудках здійснив єпископ перемишльський Петро Стшигоня Хшостовскі між 1435 і 1450 роками. Костел кілька разів горів, його відбудовували у 1450 та 1675 роках. У 1612 році до храму привезли чудотворний образ Богородиці, який вцілів у пожежі храму села Железниця.
Джерело: Фотогафії старого Львова
Ще 1655 року почали будову теперішнього мурованого храму Успіня Пресвятої Діви Марії в стилі бароко, закінчення якого завершилось 1728 року.
2012 р., автор Klymenkoy Джерело: wikimedia.org
1932, джерело: polona.pl
2 липня 1921 року св. Юзеф Себастьян Пельчар, єпископ перемишльський, коронував образ папськими коронами. У підземеллях бічної каплиці рудківського костелу спочивають останки польського драматурга графа Олександра Фредро і членів його родини.
Джерело: leopolis.news
1928 р., джерело: polona.pl
Весною 1946 року рудківський храм закрили, натомість образ вивезли до Перемишля. Після 22 років тодішній митрополит краківський кардинал Кароль Войтила (майбутній Папа Римський Іван Павло ІІ) разом із єпископом перемишльським Ігнацієм Токарчуком рекоронували Маріїну ікону як Королеву Бєщад із місцем перебування в Ясеню. У Ясенях ікона була до 1992 року. Після реставрації її викрали. 1995 року копію ікони привезли до Рудок і коронували. 1 липня 2001 року громади УГКЦ і УАПЦ провели празник на честь ікони, і її копію, яку виготовив місцевий художник Ігор Пукач, помістили в новій каплиці під назвою Каплиця Злагоди.
Рудківська ратуша
Ратуша збудована в кінці XIX — на початку XX ст. Вона прямокутна, двоповерхова. Ратушна вежа невисока, наріжна, восьмикутна. Завершує вежу дашок-баня з оригінальною сиґнатуркою у вигляді пуп'янка квітки.
2011 р. Джерело: wikimedia.org
Ратуша не відзначається багатством елементів декору, тому виглядає масивною і навіть строгою. Проте силует будівлі дещо пом'якшується завдяки хвилястому парапету, розміщеному по периметру даху.
Джерело: mapio.net
Джерело: mistaua.com
Нині ратушу використовують за її прямим призначенням — у ній на другому поверсі розміщена Рудківська міська рада. На першому поверсі зараз кілька установ та крамниць.
Рудківський дендропарк
Це найбільший дендропарк на території області — площа 59 гектарів, розташований поруч із залізничною станцією Рудки, входить до складу урочища Журавник на околиці містечка. Його заснував у 1962-1967 роках відомий український лісівник Йосип Білас. У колекції дендропарку 240 видів та форм дерев, чагарників та ліан (переважно екзоти). Найбільше тут представлені хвойні — 39 видів, зокрема саме тут росте сосна їстівна, яка не дуже поширена в Україні, натомість притаманна для флори США.
2011 рік, автор MSha. Джерело: wikimedia.org
2013 рік, автор Богдан Репетило. Джерело: wikimedia.org
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: маєток діда Андрея Шептицького
Як туди дістатися
Доїхати до Рудок автомобілем можна орієнтовно за годину. Також можна сісти на автобус Львів – Ужгород, що відправляється від головного залізничного вокзалу. Якщо їхати залізницею, найкраще сідати на приміський потяг Львів-Сянки.
Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій мапі:
За інформацією: uk.wikipedia.org, afishalviv.net, drymba.com,
Головне фото: 2012 р., автор Klymenkoy Джерело: wikimedia.org
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку