Фото: SETA
«Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
Як Прага переживає час коронавірусу і як місто пристосувалося до нових умов у контексті мобільності?
Через коронавірус лише незначна кількість людей їздила на роботу, містяни старалися уникати громадського транспорту. Відповідно, трамваїв і вагонів у метро у місті стало менше, хоча кількість авто на дорогах при цьому не збільшилася, на відміну від Києва, наприклад. Тобто люди просто не виходили на роботу.
Натомість неймовірно зросла кількість велосипедів на вулицях. Були навіть такі випадки, коли у магазинах вже не було велосипедів, люди записувалися у чергу і чекали, коли привезуть нові.
В основному, найгіршим часом пандемії у Чехії був період від весни до червня 2020 року, а потім – з січня по травень цього року.
Через коронавірусну кризу чимало міст в Україні і за кордоном намагалися якось по-своєму підтримувати бізнес. Як це було у Празі?
Була основна державна програма, яка допомагала найбільш постраждалим галузям, зокрема і ресторанній. Але частково допомагала і сама Прага. У нас були власні фонди, звідки виплачували прямі компенсації бізнесу. Мерія також допомагала сплачувати оренду власниками малого та середнього бізнесу.
Цікава річ була з Airbnb – у Празі було понад 20 тисяч квартир, які в основному розташовані у центрі. Оскільки центр міста був практично безлюдний, то й вартість оренди житла дуже впала. Власники цих квартир чекали, поки ситуація покращиться, але коли нічого не змінилося, то вони почали виставляти квартири на довготривалу оренду, істотно знизивши ціни.
Мушу сказати, що попри це зросла кількість людей, які хотіли придбати нерухомість, хоча вартість купівлі житла стала більшою, а винайму – меншою. Якщо раніше потрібно було 10 років, щоб здачею в оренду «відбити» вартість за квартиру, то зараз – 45-50 років. І це проблема, бо якщо не повернуться туристи, то ціни на оренду будуть ще довго такі низькі. Також почали зростати відсоткові ставки іпотечних кредитів.
Як влада комунікувала з бізнесом?
Коли центральна влада сказала, що всі повинні закритися, то всі й закрилися. Були перевірки, ходили різні інспектори, виписували штрафи, тому бізнес не ризикував порушувати правила. Також у нас дуже розповсюдилось «стукацтво». Люди доносили навіть на своїх сусідів, наприклад, про те, що десь є скупчення осіб.
Розкажіть, як було з освітою у час карантину. Як пандемія впливала на школярів?
Усі гуртки для дітей, спортивні секції тощо були зачинені на пів року точно. Найдовше були закриті школи, також були заборонені різні дитячі тренування та інше. Це мало дуже сильний вплив на дітей, бо навіть стали частішими випадки дитячого ожиріння. Мій син ходив на футбол до пандемії, а тоді продовжив уже після жорсткого карантину, то сказав, що після коронавірусу на тренування повернулася лише половина дітей, а решта – набрала зайвої ваги.
Мушу сказати, що спершу навчання було трохи хаотичне, але поступово вчителі почали його вдосконалювати. Коли школи вже відкрили, то їх відвідування не було обов’язковим. Батьки самі могли вирішити, чи буде дитина вчитися офлайн. Багато дітей залишалися удома, що дало великий поштовх на забезпечення шкіл технікою. Тут ми зробили великий стрибок у напрямку діджиталізації. Чимало онлайн-практик, які запровадили ще у карантин, залишилися. Учні тепер не мають щоденника, усі оцінки записують онлайн. Комунікація між батьками, вчителями і дітьми навіть зараз залишилася у форматі онлайн.
Які зміни, пов’язані із Covid-викликами, найбільш помітні у Празі?
Помітив, що зараз дуже багато працедавців хочуть залишити змішану систему праці, і працювати не лише з офісу, а й з дому. Цей тренд досі залишається у місті. Крім того, неймовірно зріс сектор послуг з доставки їжі, а також набули популярності онлайн-супермаркети.
Також люди більше почали користуватися оплатою онлайн, коли йдеться про платіж за комунальні послуги, транзакції в магазинах. Мало хто вже платить готівкою. Однак це має вплив на ресторанний бізнес, бо люди не залишають чайових. Тут зараз велика нестача робочої сили, бо з початком пандемії працівники почали йти на роботу саме у сервіси з доставки їжі.
До речі, я був дуже здивований, коли побачив, що у Львові все відкрито, багато людей. У Празі ж – порожньо. Після 18.00 все закривають, центр стає майже безлюдним.
Також у Празі значно покращилася якість повітря. Згідно з мапами, на яких порівнюють якість повітря до коронавірусу та після нього, – повітря стало кращим.
Пандемія дала великий поштовх для обдумування питань, пов’язаних з екологією. Зокрема, зараз зростають ціни на електроенергію, через що почався бум на використання сонячних електростанцій. Влітку ми були практично незалежні від центральних постачань.
Зазначимо, що за даними РНБО про поширення коронавірусної інфекції у світі, у Чехії із населенням у понад 10 млн осіб з початку пандемії підтвердили 1 691 489 випадків коронавірусної хвороби (за останню добу виявили нових 731 випадок), померли внаслідок ускладнень 30 459 людей (четверо за останню добу). Водночас в Україні (населення - 44 млн громадян) за час пандемії коронавірус інфікував 2 423 379 українців (за останню добу нових випадків - 11 757), померли 56 274 осіб (за останню добу 194 хворих).
Вікторія Савіцька, Софія Шавранська
Фото: L’Officiel, Atlantic Council, EPA
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку