Фото: Христина Процак

Фото: Христина Процак

Україна переможе. Про що говорив у Львові Предстоятель ПЦУ Епіфаній

1192 1
Минуло три місяці, відколи Україна отримала власну помісну Церкву. Її Глава каже, що його хрест важкий, але підтримка людей надихає.

Митрополит Епіфаній (Думенко) уперше після обрання Главою ПЦУ приїхав до Львова з архиєрейським візитом. Tvoemisto.tv занотувало основні думки Предстоятеля про подальший розвиток Української православної церкви, а також про політичну напругу, маніпуляції, бідність, ідеали та віру в майбутнє України.

Про визнання ПЦУ іншими православними церквами

Ми прагнемо мати братні стосунки з усіма помісними православними церквами, і це питання часу та відповідних переговорів.

На жаль, ми бачимо тотальний спротив з боку Росії і Російської православної церкви, що намагаються впливати на інші помісні церкви, щоб вони не визнавали нас. РПЦ не впоралась із завданням не допустити надання Томосу Україні, і тому тепер намагається привнести розкол у світове православ’я, поділити церкви на ті, що підтримують Росію, і на ті, що підтримують Константинополь.

Читайте також: Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський патріархат

Але я вірю, що розколу не буде, бо бачу, що думка церков щодо нашого статусу поступово трансформується. Звісно, залишаться ті, що не визнають нас. Останньою буде РПЦ, що ніколи не змириться, бо вважає, що ми відриваємося від них, як від своєї матері. Але це не мати, це – мачуха. Нашою матірною церквою є Константинопольська, яка і відновила історичну справедливість.

Допомагає нам у діалозі про визнання ПЦУ і українська діаспора: в Європі, США, Канаді. Уся діаспора належить Вселенському Патріарху, але ми ведемо переговори про те, щоб українські душпастирі опікувались духовними потребами українців за кордоном, перебуваючи у підпорядкуванні Константинополя. Ми хочемо дбати про те, щоб діаспора відчувала нашу духовну підтримку з України, як ми відчуваємо її.

Про діалог з РПЦ, фейкові новини і маніпуляції

Діалогу і спілкування між нами і представниками РПЦ немає. Хоча я постійно говорю, що двері нашої церкви і наші серця відкриті для всіх – для ієрархів, для духовенства, для мирян. Можливо, пройшло ще мало часу. Ми прагнемо єдності і готові до діалогу. Уже понад 500 парафій приєднались до нас, і цей процес незворотний. Ми не ставимо кількісних рамок, а хочемо передусім, щоб процес був мирним і добровільним, щоб громада обирала свій релігійний центр без примусу, а держава підтримувала порядок і гарантувала їхній вільний вибір.

Читайте також: До Львова привезли чудотворну ікону Матері Божої

Ніхто насправді не захоплює храми РПЦ. Та ж громада, що збудувала храм і володіє майном, входить до свого ж храму – свою ж власність неможливо захопити. А РПЦ тиражує фейкові новини на весь світ про те, що нібито відбувається в Україні. Та ми звикли до цієї неправди. З початку агресії на Сході ми стикаємось із тим, що Росія і РПЦ говорять неправду про події в Україні на весь світ.

Російська церква зараз звертається до своїх парафіян з тим, щоб вони не ухвалювали рішень про зміну юрисдикції під час виборів. Це моральний тиск: мовляв, бачите, зміниться влада – і Томос можуть відкликати. Але це неправда, РПЦ спеціально сіє сумніви. Це рішення Вселенського Патріарха – Томос наданий і ніколи не буде відкликаний. Томос – на віки.

Про загрози і небезпеки в нинішній політичній ситуації

Москва ніяк не може заспокоїтись. Адже на Сході російські окупанти не можуть просунутись далі, бо ми маємо потужну і духовно сильну українську армію. І в час, коли ми обираємо главу української держави, є намагання розділити нас зсередини.

Насправді ми зараз обираємо не просто главу держави, а обираємо на майбутні 5 років людину, яка буде лідером української нації, яка або вестиме нас і надалі в тому напрямку, що був сформований після Революції Гідності, або, навпаки, змінить курс. Тому ми закликаємо всіх до любові і до миру, бо вибори, які завжди мають властивість роз’єднувати, минуть, і ми повинні далі всі разом будувати свою незалежну українську державу, в якій будемо спільно розбудовувати свою єдину Православну українську церкву.

Читайте також: Експерименти під час війни коштують надто дорого

Ці вибори є дуже складними, лунає мова ненависті. Ми закликаємо не вести таку передвиборчу кампанію, що розділяє суспільство. Ми за те, щоб ця кампанія була більш чистою, більш в дусі любові. Для нас, як для Церкви, усі парафіяни рівні, і ми не маємо права вказувати їм. Ми лише наголошуємо на тому, що всі мають бути пильними і розуміти відповідальність від виконання свого громадянського обов’язку.

Про соціальне служіння, зубожіння та ідеали

Церква покликана до соціального служіння і добра, як і кожен християнин – проявляти любов до оточення. Це просто, бо багато людей потребують не так матеріальної допомоги, як елемантарної підтримки словом.

В Україні складна ситуація, є бідність. І для когось це питання навіть на першому місці. Але ми повинні розуміти одне: без свободи, яку ми можемо втратити, ніколи не буде добробуту. Якщо буде свобода, незалежність, справедливість, тоді поступово буде і добробут. А якщо ми втратимо свободу… Подивіться, що відбувається в Криму і на окупованих територіях Донбасу. Немає свободи – немає добробуту. Тому на першому місці мають бути ідеали незалежності, справедливості, добра. І поступово ми здолаємо бідність.

Читайте також: ПЦУ та УГКЦ домовились про спільну роботу у різних галузях

Зараз синодальний відділ під керівництвом Донецького владики Сергія розробляє план дій соціального служіння нашої церкви. А я, як предстоятель, намагаюсь задавати тон: кожного тижня буваю в соціальних закладах, роздаю їжу, відвідую дітей тощо. Моє завдання, як ієрарха, привернути увагу інших ієрархів до цих проблем, бо ми, як Церква, повинні долучатись до їхнього вирішення.

Про реформу Церкви

Я готовий до певних реформ, але вони повинні втілюватись поступово. Зараз в церкві немає повного сприйняття змін. Нас часто питають і про календар, і про інші речі. Коли ми побачимо, що буде абсолютна підтримка вірян, тоді втілюватимемо ту чи ту реформу у життя.

Читайте також: Православна церква України може внести зміни до календаря

Візьмімо приклад Грецької церкви. Там на підґрунті календарної реформи є розкол: близько 2 млн вірян на території Греції дотримуються старого стилю. Тому ми повинні проаналізувати все, що відбувалось в інших помісних православних церквах. А перша реформа – жити згідно з євангельськими нормами закону.

Також ми готові до відходу від імперсько-російських традицій церкви, що протягом трьох століть укорінювались у нас. Це має бути не насильно, щоб не викликати несприйняття.  Ми дали дозвіл – хто бажає, міняє чи одяг, чи інші побутові речі. І надалі будемо поступово наближатись до тих добрих могилянських традицій, які були в Українській православній церкві. Ми також почали реформувати календар – більше приділяти уваги нашим українським святим. Ми продовжуємо реформу духовної освіти. Навіть наш статут наближений вже до грецької традиції.

Про Петра Порошенка, державу і Церкву

В Адміністрації Президента нам вказівок не дають. Але звичайно, що ми вдячні Петрові Порошенку за те, що він зробив багато для того, щоб ми отримали автокефалію. Ми цього не приховуємо, бо це було б несправедливо – забути ті добрі справи, які зробили до цього часу. І будемо – що? Починати з нуля? За ці п'ять років зробили багато, і Томос є заслугою чинного Президента. Ми не пропагуємо і не закликаємо, але говоримо правду, бо маємо бути по-людськи вдячні. Це історично доконаний факт, у Томосі прописано ім’я Петра Порошенка, і це вже ніхто не зможе викинути з історії.

Читайте також: Про що говорив Петро Порошенко у Львові. Основні тези

Під час Богослужіння ми молимось за чесні вибори і закликаємо людей, щоб вони прийшли і виконали свій громадянський обов’язок чесно. Ми молимось і сподіваємось, що Господь проведе все так, що другий тур, як і перший, мине мирно і в демократичний спосіб, і ми оберемо главу держави, який протягом натсупних п’яти років буде і надалі розвивати все те, що зробили попередники за майже 30 років існування нашої держави.

Українська православна церква ніколи не буде державною церквою, як це є в Росії. В Україні таке неможливо. Ми цього не хочемо і не допустимо. Ми звикли жити скромно, на відміну від наших співбратів з РПЦ, тому для нас не складно, якщо держава нас не підтримає взагалі. Ми ніколи не спирались на українську державу в розумінні влади, але ми спираємось на підтримку нашого українського народу. Бо ми служимо Богові та інтересам українського народу.

Про труднощі, майбутнє і свідомість

Перепони на нашому шляху будуть – так в історії було завжди. Але якщо ми будемо єдиними, якщо ми працюватимемо на розвиток, то будь-які виклики подолаємо. Шлях правди завжди є складним і тернистим. Але якщо ми з Богом, то завжди будемо перемагати. Я вірю, що і зараз ми отримаємо перемогу у війні, що триває на теренах Східної України, і загалом Україна переможе духовно, буде незалежною, потужною європейською державою.

Ми не прагнемо чужого або чогось надзвичайного. Ми хочемо бути господарями у своєму домі, хочемо того, що нам належить як українській нації. Але, на жаль, три століття російського гніту настільки сильно засіли у свідомості багатьох наших громадян, що деякі і досі не можуть зрозуміти, що відбувається. Вони не вірять, що Україна зараз є незалежною державою, вони чекають на повернення – під час кожних виборів. Але цього повернення вже ніколи не буде. Ми рухаємось в напрямку Європи, і я вірю, що це назавжди незмінний курс. З Божою допомогою.

P. S. Також Предстоятель ПЦУ Епіфаній наголосив на тому, що у Церкви і журналістів є багато спільного – і Церква, і ЗМІ покликані проголошувати правду.

Олександра Бодняк

Фото: Христина Процак/Facebook

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Коментарі (1)

Додати коментар
11 Квітня, 2019 18:53
666 ... дякую за такі фото ... про ось таку "церкву" люди й сказали -- чим далі від Церкви , тим ближче до Бога ...

Вибір Твого міста