Фото: 4 studio
З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку
На вулиці Степана Бандери шумлять вантажівки. Там ріжуть трамвайну колію, згрібають ковшем бруківку, вантажать, вивозять. Заклопотані робітники перегукуються, сварять студентів, які перебігають розриту вулицю, перелізаючи через загородку.
Дощ і вулиця Бандери
Холодно, мерзлякувато, дощить. Перед першим корпусом Львівської Політехніки, неподалік ще не розритої дороги, збираються люди. Незнайомі переглядаються між собою, щоб пересвідчитись, що однодумці. Знайомі вітаються та нарікають на дощ.
Вони прийшли сюди сказати, що їх не влаштовує те, якою може стати їхня вулиця після реконструкції. Їх хвилює, що буде із гранітною бруківкою, чи зріжуть дерева, ширина вулиці. Нарікають, що їх не чують, не зважають. Своє бачення вони намагаються донести міській владі вже кілька років.
Вулиця Степана Бандери мала стати зразком сучасної урбаністики, прикладом вдалої міждержавної комунікації і порозуміння з мешканцями. Проєкт розроблявся ще у 2016 році у співпраці з Ляйпцізькою міською радою і реалізовувався у межах ініціативи «Вулиця для всіх» за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ, Німеччина). На це виділялося 80 тисяч євро.
Суть ініціативи – максимально залучити мешканців та всіх охочих до цього процесу. Головною умовою було те, що вулиця має бути магістральною і нею має їздити трамвай. Обирали між Вітовського та Бандери.
Віддали перевагу вулиці Бандери через те, що ще за австрійських часів її задумували як парадну вулицю, що проводить гостей міста від Двірця до центру.
Читайте також: Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
Львів’яни обговорювали, якою вони бачать вулицю рік, а то й півтора. Напрацьовували різні рішення, малювали проєкти і навіть організовували екскурсії для журналістів, урбаністів, німецьких фахівців. Утім, на громадських слуханнях у 2017 році проєкт, розроблений разом з німцями, львів’яни відкинули. Їх не влаштовувало дорожнє покриття та ширина вулиці. У міської влади вимагали розробити новий проєкт, що передбачатиме збереження автентичної бруківки та чотири смуги руху.
«Усі присутні заслуговуватимуть на вулицю, за яку вони проголосували. Півтора року тривали консультації з мешканцями. Зараз ви зробили дуже погану послугу іміджу України, демонструючи, що наше суспільство є незрілим», – відреагував тоді на результати голосування на громадських слуханнях директор «Інституту просторового розвитку» Олег Шмід.
Він тоді додав, що проєктувати вулицю за новими вимогами «Інституту просторового розвитку» не буде. Тож, опираючись на проєкт «Інституту», інша компанія – ТзОВ «Трамдорпроект» – виготовила новий, робочий. Влітку цього року визначили підрядника – ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», а на початку цього тижня розпочалися роботи.
Читайте також: Десятки паркомісць і звужена проїзна частина. Якою буде вулиця Бандери після реконструкції
Детальних візуалізацій проєктант не зробив, а у міській раді пояснюють, що суттєвих відмінностей від старого, ескізного проєкту немає, окрім покриття. Зокрема, дорогу запланували замостити історичною бруківкою та римським каменем і зробити дві смуги руху.
Візуалізація «Твого міста». Розроблена за коментарями представників ЛМР та «Львівавтодору»
Нині мешканці знову вимагають скасувати уже оновлений проєкт реконструкції вулиці Бандери і розробити новий, із дотриманням пам’яткоохоронного законодавства.
Кілька десятків мешканців, які прийшли на ці збори, підписуються під документом. Згодом вони адресують його міськраді Львова та міському голові.
Міські урядники ж реагують дистанційно – у влогах, зверненнях з медій, коментарях у соцмережах. Зокрема, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий у своїх влогах розповідає, що вимоги мешканців нелогічні.
Однак, досі так і не оприлюднили нової візуалізації, яку варто таки розробити, видрукувати і розмістити на самій вулиці. Це би точно зняло багато запитань у спілкуванні людей та влади.
Збори і політичні партії
Збори розпочинаються. Пані Романія Бачманюк, яка представляється мешканкою цієї вулиці, каже, що саме вона ініціаторка зібрання.
Нарікає, що уже два роки тому мешканці гуртувались, збирали підписи. «Щоби ми, як громада, вирішували, що має бути в місті, що має бути на вулиці», – пояснює вона. Втім, на їхні вимоги ніхто не зважив.
Розповідає, що коли зібрали підписи майже трьохсот активних мешканців вулиці, які мали свій погляд на реконструкцію, то навіть не знала куди й кому адресувати їх. Звернулась до Тараса Чолія, голови фракції УГП в ЛМР, а також до громадської організації ГО «Народна дія Львів», аби допомогли «організувати все правильно».
«Я не є борцем, просто вимушено борюся з цим, підтримка людей мені не байдужа, дуже важлива», – пояснює пані Романія.
Після неї мікрофон бере Тарас Чолій, розповідає як підтримував мешканців вулиці під час громадських слухань два-три роки тому, і що нині готовий йти під Ратушу, аби все ж достукатись до мерії.
У натовпі можна було також побачити представників партій «За майбутнє», «Варта» та «Європейської Солідарності».
А мешканці вулиці Степана Бандери проголосували за виголошені вимоги, підписались і розійшлись, нарікаючи, що міська влада не йде на діалог: «Міський голова ж навряд, чи прийде на мітинг».
На що нарікають і де відкоригована візуалізація
«Ми просимо максимально зберегти бруківку, не використовувати якісь інші матеріали. Ця бруківка пережила багато років, це міцний, добрий матеріал. Думаю, якщо її заберуть, Львів втратить своє обличчя», – пояснює пані Ірина. Вона живе на цій вулиці.
Пані Наталія ж звертає увагу на те, що мешканці вулиці досі не бачили відкоригованого плану відновлення.
«Ми не побачили відкоригованого плану, де б врахували те, що було на слуханнях у 2017, 2018 роках. Вулицею вже ходити важко, треба її робити, але треба було до людей з повагою поставитись. Ми ж ходили на ті збори, вносили свої коригування, пропозиції. Є багато речей, які хотілось би з’ясувати. На жаль, з представників міської влади нікого немає», – каже жінка.
Має свій погляд на те, що відбувається і голова Львівського обласного осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. «Місто варте, щоб його зберігати, а бачимо тільки руйнування. Вулицю почали ламати, руйнуючи бруковане покриття важкою технікою, його не так треба демонтувати. Почали роботи, то хай вирішують питання комунікацій, далі замощують бруківкою цю вулицю і залишають як була», – каже він.
Андрій Салюк додає, що міська влада не дає громаді можливості скористатися інструментами громадянського суспільства і постійно ігнорує результати громадських слухань.
Олександр, який теж живе на вулиці Степана Бандери, обурюється, що міська влада відверто ігнорує пропозиції громади. Вулицю він бачить широкою, аби транспорт міг розминутись із трамваями, вони досить часто ламаються.
«Нас мають за дурнів? Розповідають, що римський камінь кращий від австрійської гранітної бруківки. Який шум? у мене вікна спальні на цю вулицю виходять! Ми мешканці, ми маємо диктувати умови. Чому у громадянському суспільстві не зважають на рішення громади», – обруюється він.
Живе на цій вулиці і Євген. Дивується, що міська влада не користається з можливості поспілкуватися з ними, часто насміхається і називає захисниками бруківки.
«Наскільки я розумію, то йдеться про те, що взагалі бруківка зникне. З нами треба зустрічатися і спілкуватися. З нас посміялися, мовляв, хто ви такі, захисники бруківки. Ми хочемо, щоб на нашу думку зважали», – каже він.
Такої ж думки і Юрій Залізняк, який живе поруч, на вулиці Здоров’я. За його словами, люди не довіряють владі, тому мають бути детальні роз’яснення, щоб вирішити непорозуміння.
«Адміністрація в місті має поводитись так, щоб непорозумінь не було. Одні хочуть бруківку, інші – асфальт, значить, мають бути роз’яснені недоліки і переваги в одному і в іншому випадках. Класно, коли приїздить сюди посадовець на велосипеді і каже, як воно все буде по-європейському. Але скажіть, чому люди на цьому році управління певною командою досі їй не довіряють. Якщо немає довіри, значить немає правильної комунікації», – роздумує він.
Вікторія Савіцька
Фото: 4 studio, скріни зі стріму «Твого міста»
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку