Фото: Надія Марченко/Твоє місто
Що нового в онкології та як у Львові працює приватний денний стаціонар
У листопаді минулого року у медичному центрі «Дельта-Мед» відкрили перший приватний денний стаціонар. Серед іншого, тут пацієнти з онкозахворюваннями можуть отримувати хіміотерапію у комфортних умовах, за індивідуальним графіком та під наглядом спеціалістів.
Про те, як виникла ідея створення стаціонару, як у медичному центрі «Дельта-Мед» лікують онкозахворювання за найсучаснішими методиками та які подальші великі плани у колективу центру, Tvoemisto.tv розповів головний лікар Центру онкохірург Аркадій Савченко.
Аркадій Савченко
«Ідея відкрити денний стаціонар для проведення хіміотерапії виникла понад рік тому, коли ми побачили і почули від наших пацієнтів, що ця послуга є затребуваною. У Львові є лише регіональний онкоцентр і його замало для того, щоб охопити всіх пацієнтів», – розповідає Аркадій Савченко.
Зараз у денному стаціонарі медичного центру «Дельта-Мед» отримувати хіміотерапію можуть до 9 людей одночасно: тут є 5 ліжок та 4 крісла, де можна проходити процедуру напівлежачи.
«У середньому ми маємо на тиждень 2-3-х пацієнтів, інші наразі на етапі дообстеження, їм розписують курс лікування. Найближчим часом ми зможемо вийти на повне завантаження денного стаціонару», – говорить головний лікар.
Графік хіміотерапії кожному пацієнту розписують індивідуально. По-перше, лікарі враховують розпорядок дня людини, аби не відривати її від сім’ї та важливих справ. Також графік складають таким чином, аби кожен пацієнт перебував під персональним контролем медсестри, лікаря-хіміотерапевта та анестезіолога.
Читайте також: У Чорнобильській лікарні хочуть облаштувати пансіонат для батьків онкохворих дітей
Окрім того, додає Аркадій Савченко, у медичного центру «Дельта-Мед» є ліцензія на 21 вузькопрофільну лікарську спеціальність, тож пацієнти, які проходять курс хіміотерапії, за потреби можуть отримати і консультації кардіолога, гінеколога, гастроентеролога, травматолога, судинного хірурга тощо.
Хто звертається до онкологів «Дельта-Меду»
Аркадій Савченко розповідає, що у денному стаціонарі медичного центру «Дельта-Мед» пацієнти можуть пройти курси хіміотерапії з різною метою: лікування, підготовки до хірургічного втручання, симптоматичну або паліативну хіміотерапію.
За його словами, значна частка пацієнтів – це люди, які прийшли із Львівського регіонального онкоцентру.
«Це пацієнти, які вже отримали кілька курсів хіміотерапії за державними програмами і подальша хіміотерапія для них або паліативного, або симптоматичного характеру, спрямована на подовження їхнього життя. Одним з напрямків нашого стаціонару є підтримуюча хіміотерапія, що готує до подальшого лікування. Також надаємо адекватне знеболення», – каже Аркадій Савченко.
Для таких пацієнтів, додає він, у денному стаціонарі планують збільшити кількість ліжок.
Окрім того, у медичний центр «Дельта-Мед» пацієнти приходять і за «другою думкою», аби мати більше інформації та зробити вибір між кількома можливими методами лікування. Також приходять пацієнти, яких влаштовує схема, прописана у регіональному онкоцентрі, але не задовольняють умови, в яких там проходить хіміотерапія.
Види онкологічних захворювань, із якими пацієнти звертаються до спеціалістів медичного центру «Дельта-Мед», каже головний лікар, відповідають найбільш поширеним видам онкології в Україні.
«Серед жінок це рак молочної залози, на другому місці – рак яйників і матки. Серед чоловіків великий відсоток випадків колоректального раку. Серед тих і тих однаково часто зустрічається меланома», – говорить головний лікар медичного центру «Дельта-Мед».
Читайте також: На які онкозахворювання найчастіше хворіють на Львівщині
У Центрі можна також отримати консультацію онкогематолога, але для лікування таких захворювань, каже Аркадій Савченко, потрібен цілодобовий медичний нагляд.
«Наш центр розташований у житловій будівлі, тому цілодобовий стаціонар ми відкрити тут не можемо. Але згодом, можливо, відкриємо його окремо, адже така потреба є», – зазначає він.
Прийом пацієнтів у медичному центрі «Дельта-Мед» відбувається за попереднім записом на визначений час. Якщо пацієнт не впевнений, який саме спеціаліст йому потрібен, то адміністратор допоможе або скерує спочатку до лікаря загальної практики.
Повний спектр обстежень і супровід спеціалістів
Окрім консультації багатьох вузькопрофільних спеціалістів, у медичному центрі «Дельта-Мед» можна одразу ж пройти супутні обстеження, необхідні для встановлення точного діагнозу.
«У нас можна зробити ультрасонографічну діагностику на апараті експертного рівня, цифрову дерматоскопію для діагностики новоутворень м’яких тканин, а також біопсію. Є можливість провести невелике хірургічне втручання, якщо є потреба. І, звісно, здати біоматеріал на аналізи», – говорить Аркадій Савченко.
Загальноклінічні та аналізи гормонального спектру скеровуються до двох сертифікованих лабораторій у Львові – щоб перевірити валідність тестів.
«Якщо деякі аналізи неможливо зробити в Україні, ми співпрацюємо із ізраїльськими та європейськими сертифікованими центрами. Ідеться про аналізи на певні маркери та генетичні мутації», – каже головний лікар медичного центру «Дельта-Мед».
Щодо співпраці з Ізраїлем, то кожні три місяці або пів року лікарі Центру їздять на стажування у Тель-Авівський медичний університет, де навчаються на потужній клінічній базі вишу.
«Якщо говорити про хіміотерапію, то це нові схеми, нові підходи – таргетна терапія, імунотерапія. Також це курси репрудоктології, нові андрологічні операції тощо. Всі ці курси підтверджені офіційними сертифікатами вишу», – розповідає Аркадій Савченко.
У медичному центрі «Дельта-Мед» є і відділення «хірургії одного дня», де лікують грижі, пухлини м’яких тканин, роблять біопсію із знеболенням, операції на судинах, урологічні та гінекологічні невеликі втручання.
Сучасні методи лікування раку
Аркадій Савченко говорить, що у медичному центрі «Дельта-Мед» онкологічні захворювання лікують не лише за допомогою традиційної хіміотерапії та хірургічних втручань, а й використовують новітні методи.
«Сьогодні медицина глобальна. Ще років 10 тому про багато методик, що є зараз, люди не знали, а тепер навіть пацієнти приходять підготовлені. До нових методів належить, зокрема, таргетна терапія. Вона працює так: специфічні антитіла впливають на структуру тієї чи тієї пухлинної клітини і не дають їй ділитись, формувати нові судини. Тоді вона не має кровопостачання і гине або значно зменшується в розмірі», – пояснює онкохірург.
Ще один сучасний метод лікування онкологічних захворювань – це імунотерпаія.
«Пацієнтові вводять препарати, що не борються безпосередньо з пухлинною клітиною, але допомагають імунітету людини побачити цю клітину. Адже поряд з генетичними мутаціями, що провокують розвиток пухлин, є теорія патологічної імунної відповіді – коли захисна система організму не бачить пухлини. Саме ці препарати допомагають побачити її, щоб організм міг боротись», – каже лікар.
Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні
У світі, за словами Аркадія Савченка, досліджують іще один – найновітніший – метод лікування раку. Ідеться про використання окремих форм тропних герпетичних вірусів, що уражають лише пухлину.
«Це експериментальне лікування і ще широко не застосовується. Але імунну і таргетну терапію ми можемо нашим пацієнтам запропонувати. Ці методики є стандартом лікування пацієнтів із запущеними формами онкології», – говорить онкохірург.
Він додає, що у своїй роботі медичний центр «Дельта-Мед» керується протоколами МОЗ України і дозволеними міністерством протоколами Європейської та Американської асоціації профільних хірургів.
Сертифіковані препарати
Для терапії у денному стаціонарі медичного центру «Дельта-Мед» використовують лише сертифіковані в Україні препарати.
«Працюємо безпосередньо з постачальниками або їхніми дилерами, із усіма супровідними документами і дотриманням температурного ланцюжка. Ці препарати дуже чутливі, особливо для таргетної терапії – вони не витримують неправильного струшування, бо це складна біологічна молекула», – каже головний лікар.
Спеціальна медична шафа, де розводять препарати для хіміотерапії
Він зазначає, що українське законодавство дозволяє пацієнтам використовувати препарати, придбані за кордоном, якщо є рецепт і сертифікат європейської або американської фармакологічної асоціації.
«Та у такому випадку пацієнт сам несе відповідальність, що підтверджує своїм підписом. У цьому випадку ми не можемо гарантувати якості препарату, дотримання температурного ланцюжка. Якщо немає супровідних документів, ми не вводимо такі препарати, адже не знаємо їх походження і можливої реакції пацієнта на них», – каже Аркадій Савченко.
Лікар також розповідає, що препарати для хіміотерапії потрібно вводити одразу ж після їх розведення. Тому у медичному центрі «Дельта-Мед» є спеціальний кабінет, обладнаний витяжною шафою із дезінфекцією для розведення препаратів для хіміотерапії і спеціальні бокси для перенесення препарату в палату до пацієнта для миттєвого введення.
Вартість лікування онкозахворювань, каже Аркадій Савченко, в Україні часто стає перешкодою для багатьох пацієнтів. Але у медичному центрі «Дельта-Мед» лікарі намагаються підібрати таке лікування, що буде і ефективним, і економічно-обґрунтованим для кожного пацієнта.
«Є такий момент: препарат, який сьогодні з’явився і коштує тисячі і десятки тисяч доларів, за рік-два стане доступним, або з’являться його аналоги від інших виробників. І тут важливо дотягнути пацієнта до цього моменту», – говорить лікар.
Ще однією хорошою можливістю для пацієнтів з онкозахворюваннями є запуск в Україні різних клінічних програм.
Додаткові можливості
Зараз у медичному центрі «Дельта-Мед» працюють двоє клінічних онкологів (хіміотерапевтів), двоє онкохірургів – абдомінальний та хірург-мамолог, хірурги урологічного та ЛОР-напрямку.
«Ми працюємо над розширенням штату спеціалістів, щоб мати змогу лікувати хірургічно й інші типи пухлин. Але забезпечити 90% потреб пацієнтів, які до нас сьогодні звертаються, ми можемо вже сьогодні», – говорить Аркадій Савченко.
Окрім того, медичний центр «Дельта-Мед» може забезпечити своїм пацієнтам консультації ізраїльських фахівців, а також запропонувати повне лікування в Ізраїлі.
«Ми маємо змогу продовжити лікування пацієнтів, які повернулись з-за кордону за їхньою схемою лікування, що була призначена там, максимально дотримуючись її», – каже головний лікар Центру.
Профілактика краща за лікування
У медичному центрі «Дельта-Мед» для пацієнтів, сусідів та людей, які піклуються про своє здоров’я, запровадили низку акційних профілактичних програм для раннього виявлення як онкології, так і інших поширених захворювань.
«Ми організували так званий check-up – це коли пацієнт ще не має жодних скарг, але у нього такий вік, що варто ретельно обстежитись. У нас є спеціальні програми для чоловіків і жінок, залежно від віку і від професії. І така програма дає результати. За минулий рік під час таких обстежень ми виявили безсимптомні раки легень і підшлункової залози. Це ті патології, що зазвичай проявляють себе на пізніх стадіях», – розповідає Аркадій Савченко.
Профілактичні обстеження у медичному центрі «Дельта-Мед» відбуваються за рекомендаціями МОЗ. Окрім онкозахворювань, ідеться про раннє виявлення таких поширених патологій, як діабет, атеросклероз, хронічна венозна недостатність тощо.
Олександра Бодняк
Фото Надії Марченко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку