ілюстративне фото: Unsplash
Big Data. Як інтернет змінив світ і хто на цьому заробляє
Як інтернет змінює світ, наскільки важливими є Великі Дані та кібербезпека, а також що потрібно для розвитку екосистеми інновацій в Україні, під час бізнес-сніданку BreakWest, організованого юридичною компанією «Ейч. Ді. Партнерз», розповіли директор зі стратегії «Vodafone Україна» Дмитро Пономаренко, Delivery Director UnderDefense Роман Трухін та голова організаційного комітету Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров.
«На порозі 2020 року усе перевернулося наче з ніг на голову»
«Ще 20 років тому у світі все було по-іншому: екрани телефонів були маленькими, вони мали кнопки, антени базових станцій були великими. Нам здавалося, що світ зійшов з глузду. Найкращим репером була «біла» людина — Емінем, а гравцем у гольф — навпаки, темношкіра, Тайгер Вудс, а Плутон був планетою. На порозі 2020 року усе перевернулося наче з ніг на голову», — каже директор зі стратегії Vodafone Україна Дмитро Пономаренко.
Екрани телефонів стали великими, а антени базовий станцій — маленькими і нагадують скотч, говорить він, і найбільші у світі компанії можуть працювати завдяки лиш одному кліку у смартфоні. Дмитро Пономаренко наводить приклад компанії Uber, яка діє у 65 країнах світу, і в Україні зокрема, та щодня перевозить 16 млн пасажирів, не маючи жодного власного авто. За такою моделлю надають і готельні послуги, приміром, одна з компаній Airbnb може запропонувати 6 млн помешкань у будь-якій країні світу, не маючи ніякої нерухомості — вона дає платформу, де попит знаходить пропозицію. В одного з найдорожчих світових ритейлерів Alibaba Group, каже Дмитро Пономаренко, немає жодного товару. Ще одна компанія — YouTube — до певного моменту не створювала жодних контентів, але стала найбільшою медіа-компанією у світі. Усі ці організації дають платформу завдяки смартфонам та вбудованим програмам.
Читайте також: Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
«Інтернет, телеком вже змінили цей світ і продовжують надалі це робити. За 20 років світ став зовсім іншим. ІоТ — Інтернет речей, Big Data, Cloud, Al уже не є чимось надзвичайним. Це те, що нас оточує щодня», — зазначає Дмитро Пономаренко.
Він каже, що вже зараз кількість речей, які підключені до інтернету, перевищує кількість фізичних користувачів. Йдеться, зокрема, і про ліхтарні стовпи, сміттєві баки, світлофори, смарт-телевізори, годинники тощо. Кількість цих пристроїв за 5 років ще збільшиться в кілька разів.
Завдяки Big Data найбільшими компаніями вже є не ті, що видобувають, наприклад, нафту, говорить Дмитро Пономаренко, а інтернет-компанії. Хоч більшість серверів для користувачі є безкоштовними, сотні мільярдів доларів вони отримують, продаючи дані користувачів і рекламу.
Неможливо уявити тепер світ й без Cloud (хмарного зберігання даних) та Artificial intelligence (Al) — штучного інтелекту. Останній, зі слів Дмитра Пономаренка, «це не просто хайп, а критично важливий елемент сучасного світу». Завдяки Al можна замовити онлайн столик у ресторані і навіть купити в магазині продукти. Річ, яка все це об’єднує, — це 5G.
«Це принципово нова технологія, яка виводить можливості підключення будь-яких пристроїв на абсолютно інший рівень. Потужності стають надшвидкими, а затримок практично не має. Завдяки цьому з’являться технології, що досі були не доступні, — наприклад, самокеровані авто, клауд-геймінг, смарт-сіті», — зазначає Дмитро Пономаренко.
Читайте також: Викладачі-інноватори. Історії двох львівських професорів, які по-новому вчать студентів
За його словами, на запуск 5G варто очікувати найближчим часом. В Україні вже зараз говорять про це, але процес стримує відсутність так званої екосистеми — кількість смартфонів, які підтримують технологію 5G, не така велика. У 2019 році вже є понад 20 країн, де 5G працює, зокрема Vodafone його запустив у Італії та Великобританії.
Дані — це нова нафта
Delivery Director UnderDefense Роман Трухін розповідає про важливість кібербезпеки в сучасному світі, на чому і спеціалізується його компанія. З його слів, UnderDefense працює переважно із закордонними компаніями, проте зараз про кібербезпеку починають задумуватися й країни, які не є передовими в інтернет-технологіях. Минулого року вступив у дію GDPR — загальний регламент про захист даних ЄС, і з того часу Євросоюз наклав штрафи по кілька десятків та навіть сотень мільйонів євро за витік даних своїх клієнтів, зокрема, на British Airways, Marriott International та Google.
«Чому такі великі штрафи? Тому що дані — це нова нафта. Зараз у топах по капіталізації чи вартості брендів ті компанії, які нічого по суті не виробляють, але оперують вашими даними», — каже Роман Трухін.
В Україні GDPR поширюється, говорить він, тільки на ті компанії, які збирають дані громадян ЄС. За його словами, UnderDefense за останні два роки зробила мінімум чотири проєкти для компаній по GDPR — перевірці, як компанія готова до цієї регуляції. Загалом їхня компанія відповідальна за три аспекти даних: конфіденційність, доступність 24/7 та їхню незмінність.
«Прогноз на 2023 рік — усе, що стосуватиметься сybersecurity, оцінюватиметься у 200 мільярдів доларів. Але є ще великий чорний ринок послуг людей, які перепродають ці дані або використовують для поганих цілей. Приблизна оцінка вартості витоку даних на 2019 рік дорівнює 2,1 трильйонів доларів у цілому світі. Тому зараз перед собою маємо ставити кілька завдань — слідкувати за особистими даними, комерційною таємницею та фінансовою інформацією», — каже він.
На його думку, хоч у компаніях є цілі відділи, які займаються інформаційними технологіями, з тих чи інших причин вони можуть допускати витоки даних. І це трапляється не через зловмисників, які входять у компанію, а через прості незнання. Тому в навчання таких людей, каже він, потрібно вкладати більше.
Читайте також: Єдиний інструмент — ти сам(а). Олена Козлова про саморозвиток, ІТ-бізнес та успіх
Роман Трухін розповідає, що досить поширеною зараз є фішингова атака. Її створюють з ціллю забрати конфіденційні дані працівників.
«Користуючись поштовим сервісом, зловмисники створюють сервіси зі схожою адресою, де є різниця лиш в одну літеру. Далі вони знаходять електронні адреси працівників компанії і надсилають листи наче від керівництва. Ті свідомо клікають на неї, і потрапляють не туди, куди треба. Щойно працівник вводить свій логін і пароль, він потрапляє до злодіїв. У результаті всі закриті дані стають доступними», — наводить він приклад і зазначає, що саме таким чином найчастіше проводяться атаки на великі компанії по цілому світі.
Водночас, як каже Роман Трухін, світовим компаніям бракує кадрів, які працюють з кібербезпекою.
«Уже сьогодні нашим компаніям потрібно думати про те, хто завтра в них працюватиме і захищатиме їх. Один системний адміністратор цього всього зробити не зможе», — зауважує експерт.
Майбутнє за екосистемою
Голова організаційного комітету Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров каже, що на бізнес та економіку може вплинути глобальне потепління — саме з цієї теми тепер свої презентації починають чи не всі світові компанії. І не дарма. За його словами, за останні 100 років температура на Землі підвищилася на 1,5 градуси. Якщо ця тенденція продовжиться, то до 2100-го року температура підвищиться на 4,5 градуси, а це означає завершення людської цивілізації.
«Ми з вами — єдине відповідальне за цю ситуацію покоління. 30 років тому цієї проблеми ще не було, а через 30 років вже буде пізно, і відобразиться це не лише на льодовику. Уже зараз практично всі великі інвестиційні фонди вимагають, щоб проєкти відповідали кліматичним та екологічним нормам. Майже всі країни регулюватимуть ці питання, і витрати у великих проєктах на екологію збільшаться. Україна поки що до цього ставиться не з усією серйозністю, проте саме наша аграрна промисловість може постраждати дуже сильно: у Києві ми, можливо, й вирощуватимемо кавуни, а що робитимемо у Миколаєві і Херсоні через 5-10 років і скільки втратимо ВВП через посуху — це питання», — каже Юрій Пивоваров.
Він зазначає, що він падає довіра до медіа — інформаційний простір наполовину забитий Fake News. Крім цього, ідентифікувати не лише обличчя, а й поведінку людей уже здатен штучний інтелект, що вже широко використовують в аеропортах та паркінгах. Але є й чорна сторона усього цього, говорить Юрій Пивоваров, — штучний інтелект може все сфабрикувати.
«Ріхард фон Вайцзеккер та Юваль Ной Харарі у своїх книжках пишуть, що є три вектори розвитку людства: економічний, соціальний і екологічний. Жодна з сьогоднішніх ідеологій і моделей — ні капіталізм, ні соціалізм, ні комунізм, — нічого не вирішують. Світ стоїть на порозі нової моделі розвитку. Найбільше мене бентежить, що й новий перехід, як і усі попередні, може бути затяжним», — каже він.
Читайте також: Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
Що стосується паритету купівельної спроможності, продовжує Юрій Пивоваров, відповідно до прогнозів світової економіки до 2050 року, США впаде на третє місце. На 4-му опиняться Індонезія, Бразилія, Росія, Мексика. Найбільший ріст має В’єтнам, Філіппіни і Нігерія.
«За прогнозами, у 2040 році ВВП країн, що розвиваються, вдвічі перевищить розвинуті країни. Це означає, що розвиток переходить на інші континенти», — говорить експерт.
У розрізі капіталізації компаній, то перша п’ятірка, як він каже, — за американцями, проте вже у першій 20-ці є багато китайських компаній. Юрій Пивоваров говорить, що грошей їм не бракує — витрати на науку в них великі, проте бракує креативності. В Україні є також багато вчених, ще більше винаходів, але мало інновацій.
«Екосистема розвитку інновацій, крім науки, університетів, підприємців, які ці розробки впроваджують, обов’язково має включати гроші. Тобто повинні бути інвестори, великі корпорації, які були б замовниками цих інновацій», — додає він.
В Україні хорошим прикладом розвитку і впровадження екосистеми Юрій Пивоваров називає інноваційний парк UNIT.City. У Києві вже працює ІТ школа, кілька закладів, згодом постане й житло. На черзі — відкриття схожого парку у Львові.
Ольга Шведа
Фото BreakWest
Головне фото — Unsplash
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку