
Фото: Forbes Україна
Без газу. Чому підприємці конфліктують із «Львівгазом»
«Львівгаз» переходить до вимкнень
Попередження «Львівгазу» про припинення подачі газу підприємцям, якщо вони не встановлять засоби дистанційного передавання даних на свої газові лічильники, стали реальністю. Вимкнення загрожують і малому бізнесу, і бюджетним установам. Без газу для опалення та підігріву води якийсь час можуть залишитися магазини, аптеки, майстерні, ресторани. Витрати на встановлення цих приладів підприємцям, найімовірніше, доведеться компенсувати підвищенням цін або зниженням виплат своїм працівникам.
У ПАТ «Львівгаз» розповіли Tvoemisto.tv, що після 27 травня компанія розпочала припиняти подачу газу «усім підприємствам, котрі не облаштували комерційні вузли обліку газу засобами дистанційної передачі даних». Свої дії у «Львівгазі» обґрунтовують пунктом 2 Розділу 3 Глави Х Кодексу газорозподільних систем, який дає компанії право припинити передачу чи розподілу природного газу, якщо ці засоби не встановили на лічильники у передбачений законодавством термін.
Станом на кінець травня на Львівщині було близько 16 тис. підприємств із річним споживанням природного газу до 10 тис. кубічних метрів газу, які ще не встановили на свої вузли обліку газу прилади дистанційної передачі даних. Натомість, підприємств з річним споживанням від 10 тис. до 100 тис. кубічних метрів газу, які досі не зробили цього, — близько тисячі. Останні мали зробити це ще до 27 листопада. Втім, за словами технічного директора «Львівгазу» Павла Сербана, подачу газу донедавна їм не припиняли.
У «Львівгазі» запевняють, що вимкнення будуть поступовими.
«Звичайно, це довгий процес, і вимкнути газопостачання всім в один день фізично неможливо. Будемо відключати першочергово підприємства із великими обсягами споживання природного газу, поступово переходячи до менших», — розповів у коментарі Tvoemisto.tv Павло Сербан. — «Окрім того, вживати додаткові заходи не будемо до підприємств, котрі не мають засобів дистанційного передавання даних, але на літній період припинили споживання природного газу. Проте відновлення газопостачання таким підприємствам на опалювальний період відбуватиметься лише при умові оснащення комерційного вузла обліку засобом дистанційної передавання даних».
В усьому винна Національна комісія?
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що є споживачами природного газу, отримали від «Львівгазу» вже не один лист з вимогою обладнати свої лічильники приладами для дистанційного передавання даних. У листах, копії яких передали Tvoemisto.tv підприємці, «Львівгаз» наголошує на тому, що «має право застосувати» до тих споживачів, які не встановили вчасно таких приладів «заходи з обмеження (припинення) передачі та/або розподілу природного газу». В останніх листах-попередженнях «Львівгаз» повідомляє споживачів, що подаватиме газ в опалювальний сезон 2018/2019 рр. лише за наявності засобів дистанційного передавання даних.
«Львівгаз» посилається на положення Кодексу газорозподільних систем та положення постанови Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), якою цей Кодекс був затверджений ще у вересні 2015 р. У пункті 4 цієї постанови Нацкомісії йдеться, що власники комерційних вузлів обліку газу (іншими словами: лічильників або лічильників разом з допоміжними засобами) з річним споживанням газу до 10 тис. кубічних метрів повинні забезпечити їх приладами для дистанційного передавання даних протягом 2,5 років з дня набрання чинності постанови, тобто до 27 травня цього року. Власники лічильників, що споживають більше газу, згідно з постановою мали б встановити ці прилади ще раніше.
При цьому, закон України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу», не містить жодної заборони на використання недистанційних засобів обліку.
Визначити, хто є власником комерційного вузла обліку газу у значенні Кодексу, можна на підставі акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін — споживача та «Львівгазу», якщо такий акт був складений та підписаний.
Цікаво, що Кодекс не виключає облаштування комерційних вузлів обліку газу споживачів засобами дистанційного передавання даних за рахунок оператора газорозподільної мережі. У такому разі споживачі газу зобов’язані не чинити в цьому перешкод оператору.
Переважна більшість підприємців, організацій та установ, що споживають на рік до 10 тис. кубічних метрів газу, використовують його лише для опалення та підігріву води. Вузлом обліку газу в таких випадках найчастіше є побутові (мембранні) лічильники. На початку квітня «Львівгаз» повідомляв, що на Львівщині не обладнані приладами дистанційного передавання даних «14865 об’єктів побутового призначення».
Вибору обладнання немає
Засоби дистанційного передавання даних — це прилади, що збирають дані про споживання газу та передають їх через мобільний зв’язок на сервер «Львівгазу». У компанії заявляють, що ці прилади необхідні для запровадження добового балансування на ринку газу в межах всієї України.
«Львівгаз» пропонує підприємцям облаштувати лічильники засобами дистанційного передавання даних у порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем. Це означає, що підприємці-споживачі газу повинні звернутися до «Львівгазу» для отримання технічного завдання, замовити розробку робочого проекту, погодити його у «Львівгазі», придбати за власний рахунок обладнання, оплатити його монтаж, налагодження, перевірку достовірності переданих даних, прийняти його в експлуатацію за участю «Львівгазу» зі складенням відповідного акту. Загалом, платити не треба лише за отримання технічного завдання, погодження проекту та прийняття засобу дистанційного передавання даних в експлутацію.
Так виглядає прилад дистанційного передавання даних для газових лічильників
На ринку доступним є лише один засіб дистанційного передавання даних для побутових лічильників з протоколом передавання даних, визначеним у технічному завданні від «Львівгазу». Його виробником є ТОВ СП «Радміртех» з Харкова. Прилад складається з GPRS-модему і датчика імпульсів (датчик може бути вбудований у корпус або виносним). У Львові, як дізналося Tvoemisto.tv, його можна придбати за майже 6 тис. грн. Проте прилад призначений лише для лічильників окремих виробників, а саме: САМГАЗ, Pietro Fiorentini, Elster, Metrix, Itron, ОКТАВА. Через це споживачам, у яких встановлені лічильники інших виробників, а найчастіше це старі лічильники, доведеться витратити додаткові гроші на їхню заміну.
Протест підприємців
Наприкінці травня «Комітет підприємців Львівщини» публічно звинуватив ПАТ «Львівгаз» у намаганні свавільно нажитися на підприємцях та юридичних особах-споживачах газу через те, що компанія змушує їх обладнати газові лічильники засобами дистанційного обліку за власний рахунок. У своїй заяві Комітет наголосив на тому, що «Львівгаз» у такий спосіб зменшує власні витрати на контролерів.
Крім того, як стверджують у Комітеті, вартість встановлення обладнання, яке вимагає «Львівгаз», становить від 10 до 20 тисяч гривень, адже не всі газові лічильники поєднуються з приладом дистанційного обліку.
У «Львівгазі» визнають, що споживачам може бути потрібна заміна лічильника. Без його заміни, за підрахунками компанії, сума необхідних витрат (включно з вартістю обладнання, монтажних робіт та проектної документації) для лічильників типорозміром від G1,6 до G16 не перевищує 7300 грн.
«Вимагаємо від «Львівгазу» не зловживати своїм монопольним становищем та вести бізнес прозоро й відкрито», — йдеться у зверненні, оприлюдненому Комітетом. — «Очікуємо від «Львівгазу» та представників держави, відповідальних за цю галузь, публічних роз’яснень щодо цієї ситуації».
Комітет закликав також усіх підприємців та юридичних осіб-споживачів газу не укладати поки що з ПАТ «Львівгаз» нові договори чи доповнення до чинних договорів щодо розподілу повноважень і балансової належності лічильників газу до вирішення ситуації, що склалась з умовами встановлення засобів дистанційного обліку та передавання даних.
Як розповів Tvoemisto.tv член КПЛ Роман Зафійовський, Комітет ініціюватиме розгляд цієї проблеми, тобто умов встановлення засобів дистанційного обліку споживання газу та передавання даних, на засіданні Координаційно-дорадчої ради з питань підприємництва при Львівській ОДА.
Роман Зафійовський (фото Комітету підприємців Львівщини)
Додамо, що Координаційно-дорадча рада з питань підприємництва вже має досвід врегулювання відносин між природними монополістами та підприємцями. У березні цього року в межах діяльності ради був підписаний Меморандум про співпрацю між ПАТ «Львівобленерго» та підприємницьким середовищем Львівщини.
Водночас, КПЛ співпрацює задля розв’язання цієї проблеми з організаціями підприємців з Києва, Полтави, Чернівців, Сум та інших міст. Разом вони мають намір оскаржити у суді постанову НКРЕКП, якою був затверджений Кодекс газорозподільних систем, та звернутися із заявою про порушення законодавства облгазами до Антимонопольного комітету.
Крім цього, окремі компанії починають самостійну боротьбу проти газового монополіста а готують судові позови. Зокрема з аналогічною проблемою зіткнулось ТОВ «Маркет Універсал» (всеукраїнська мережа аптек D.S.). В компанії порахували, що встановлення вузла обліку у всіх їхніх аптечних точках обійдеться в круглу суму.
«Загалом в Україні, за різними даними, близько 230 тисяч торгових точок. Це і ресторани, і аптеки, і магазини. Для встановлення приладів обліку у кожній точці потрібно майже 3,5 млрд гривень. Щодо аптечних закладів, то таких в Україні близько 20 500 одиниць. Відтак, для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність через аптечні заклади, потрібно витратити 307 млн гривень», – зазначив юрист Олег Мазан.
За словами юриста, виходить така ситуація, що за рахунок витрат усіх підприємців України, значний прибуток отримає невелика група компаній, які поставляють необхідне обладнання.
Як вихід з ситуації, у компанії пропонують кілька варіантів:
- Закріпити право вільного вибору для суб’єкту господарювання: облаштовувати комерційні вузли обілку природнього газу, або продовжувати передавати показники лічильників не дистанційним способом.
- Зобов’язати регіональні газові компанії своїм коштом забезпечити встановлення необхідного обладнання для дистанційної передачі даних, а не за кошти підприємців.
«Аптечна професійна асоціація України», членом якої є мережа аптек D.S, скерувала звернення до Антимонопольного комітету, Прем’єр-міністра України та Державної регуляторної служби України. Якщо вимоги підприємців будуть надалі ігнорувати, вони обіцяють звернутись до суду.
Дмитро Борисов, Назар Притула
Головне фото: Forbes Україна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась