Фото: Forbes Україна
Без газу. Чому підприємці конфліктують із «Львівгазом»
«Львівгаз» переходить до вимкнень
Попередження «Львівгазу» про припинення подачі газу підприємцям, якщо вони не встановлять засоби дистанційного передавання даних на свої газові лічильники, стали реальністю. Вимкнення загрожують і малому бізнесу, і бюджетним установам. Без газу для опалення та підігріву води якийсь час можуть залишитися магазини, аптеки, майстерні, ресторани. Витрати на встановлення цих приладів підприємцям, найімовірніше, доведеться компенсувати підвищенням цін або зниженням виплат своїм працівникам.
У ПАТ «Львівгаз» розповіли Tvoemisto.tv, що після 27 травня компанія розпочала припиняти подачу газу «усім підприємствам, котрі не облаштували комерційні вузли обліку газу засобами дистанційної передачі даних». Свої дії у «Львівгазі» обґрунтовують пунктом 2 Розділу 3 Глави Х Кодексу газорозподільних систем, який дає компанії право припинити передачу чи розподілу природного газу, якщо ці засоби не встановили на лічильники у передбачений законодавством термін.
Станом на кінець травня на Львівщині було близько 16 тис. підприємств із річним споживанням природного газу до 10 тис. кубічних метрів газу, які ще не встановили на свої вузли обліку газу прилади дистанційної передачі даних. Натомість, підприємств з річним споживанням від 10 тис. до 100 тис. кубічних метрів газу, які досі не зробили цього, — близько тисячі. Останні мали зробити це ще до 27 листопада. Втім, за словами технічного директора «Львівгазу» Павла Сербана, подачу газу донедавна їм не припиняли.
У «Львівгазі» запевняють, що вимкнення будуть поступовими.
«Звичайно, це довгий процес, і вимкнути газопостачання всім в один день фізично неможливо. Будемо відключати першочергово підприємства із великими обсягами споживання природного газу, поступово переходячи до менших», — розповів у коментарі Tvoemisto.tv Павло Сербан. — «Окрім того, вживати додаткові заходи не будемо до підприємств, котрі не мають засобів дистанційного передавання даних, але на літній період припинили споживання природного газу. Проте відновлення газопостачання таким підприємствам на опалювальний період відбуватиметься лише при умові оснащення комерційного вузла обліку засобом дистанційної передавання даних».
В усьому винна Національна комісія?
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що є споживачами природного газу, отримали від «Львівгазу» вже не один лист з вимогою обладнати свої лічильники приладами для дистанційного передавання даних. У листах, копії яких передали Tvoemisto.tv підприємці, «Львівгаз» наголошує на тому, що «має право застосувати» до тих споживачів, які не встановили вчасно таких приладів «заходи з обмеження (припинення) передачі та/або розподілу природного газу». В останніх листах-попередженнях «Львівгаз» повідомляє споживачів, що подаватиме газ в опалювальний сезон 2018/2019 рр. лише за наявності засобів дистанційного передавання даних.
«Львівгаз» посилається на положення Кодексу газорозподільних систем та положення постанови Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), якою цей Кодекс був затверджений ще у вересні 2015 р. У пункті 4 цієї постанови Нацкомісії йдеться, що власники комерційних вузлів обліку газу (іншими словами: лічильників або лічильників разом з допоміжними засобами) з річним споживанням газу до 10 тис. кубічних метрів повинні забезпечити їх приладами для дистанційного передавання даних протягом 2,5 років з дня набрання чинності постанови, тобто до 27 травня цього року. Власники лічильників, що споживають більше газу, згідно з постановою мали б встановити ці прилади ще раніше.
При цьому, закон України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу», не містить жодної заборони на використання недистанційних засобів обліку.
Визначити, хто є власником комерційного вузла обліку газу у значенні Кодексу, можна на підставі акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін — споживача та «Львівгазу», якщо такий акт був складений та підписаний.
Цікаво, що Кодекс не виключає облаштування комерційних вузлів обліку газу споживачів засобами дистанційного передавання даних за рахунок оператора газорозподільної мережі. У такому разі споживачі газу зобов’язані не чинити в цьому перешкод оператору.
Переважна більшість підприємців, організацій та установ, що споживають на рік до 10 тис. кубічних метрів газу, використовують його лише для опалення та підігріву води. Вузлом обліку газу в таких випадках найчастіше є побутові (мембранні) лічильники. На початку квітня «Львівгаз» повідомляв, що на Львівщині не обладнані приладами дистанційного передавання даних «14865 об’єктів побутового призначення».
Вибору обладнання немає
Засоби дистанційного передавання даних — це прилади, що збирають дані про споживання газу та передають їх через мобільний зв’язок на сервер «Львівгазу». У компанії заявляють, що ці прилади необхідні для запровадження добового балансування на ринку газу в межах всієї України.
«Львівгаз» пропонує підприємцям облаштувати лічильники засобами дистанційного передавання даних у порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем. Це означає, що підприємці-споживачі газу повинні звернутися до «Львівгазу» для отримання технічного завдання, замовити розробку робочого проекту, погодити його у «Львівгазі», придбати за власний рахунок обладнання, оплатити його монтаж, налагодження, перевірку достовірності переданих даних, прийняти його в експлуатацію за участю «Львівгазу» зі складенням відповідного акту. Загалом, платити не треба лише за отримання технічного завдання, погодження проекту та прийняття засобу дистанційного передавання даних в експлутацію.
Так виглядає прилад дистанційного передавання даних для газових лічильників
На ринку доступним є лише один засіб дистанційного передавання даних для побутових лічильників з протоколом передавання даних, визначеним у технічному завданні від «Львівгазу». Його виробником є ТОВ СП «Радміртех» з Харкова. Прилад складається з GPRS-модему і датчика імпульсів (датчик може бути вбудований у корпус або виносним). У Львові, як дізналося Tvoemisto.tv, його можна придбати за майже 6 тис. грн. Проте прилад призначений лише для лічильників окремих виробників, а саме: САМГАЗ, Pietro Fiorentini, Elster, Metrix, Itron, ОКТАВА. Через це споживачам, у яких встановлені лічильники інших виробників, а найчастіше це старі лічильники, доведеться витратити додаткові гроші на їхню заміну.
Протест підприємців
Наприкінці травня «Комітет підприємців Львівщини» публічно звинуватив ПАТ «Львівгаз» у намаганні свавільно нажитися на підприємцях та юридичних особах-споживачах газу через те, що компанія змушує їх обладнати газові лічильники засобами дистанційного обліку за власний рахунок. У своїй заяві Комітет наголосив на тому, що «Львівгаз» у такий спосіб зменшує власні витрати на контролерів.
Крім того, як стверджують у Комітеті, вартість встановлення обладнання, яке вимагає «Львівгаз», становить від 10 до 20 тисяч гривень, адже не всі газові лічильники поєднуються з приладом дистанційного обліку.
У «Львівгазі» визнають, що споживачам може бути потрібна заміна лічильника. Без його заміни, за підрахунками компанії, сума необхідних витрат (включно з вартістю обладнання, монтажних робіт та проектної документації) для лічильників типорозміром від G1,6 до G16 не перевищує 7300 грн.
«Вимагаємо від «Львівгазу» не зловживати своїм монопольним становищем та вести бізнес прозоро й відкрито», — йдеться у зверненні, оприлюдненому Комітетом. — «Очікуємо від «Львівгазу» та представників держави, відповідальних за цю галузь, публічних роз’яснень щодо цієї ситуації».
Комітет закликав також усіх підприємців та юридичних осіб-споживачів газу не укладати поки що з ПАТ «Львівгаз» нові договори чи доповнення до чинних договорів щодо розподілу повноважень і балансової належності лічильників газу до вирішення ситуації, що склалась з умовами встановлення засобів дистанційного обліку та передавання даних.
Як розповів Tvoemisto.tv член КПЛ Роман Зафійовський, Комітет ініціюватиме розгляд цієї проблеми, тобто умов встановлення засобів дистанційного обліку споживання газу та передавання даних, на засіданні Координаційно-дорадчої ради з питань підприємництва при Львівській ОДА.
Роман Зафійовський (фото Комітету підприємців Львівщини)
Додамо, що Координаційно-дорадча рада з питань підприємництва вже має досвід врегулювання відносин між природними монополістами та підприємцями. У березні цього року в межах діяльності ради був підписаний Меморандум про співпрацю між ПАТ «Львівобленерго» та підприємницьким середовищем Львівщини.
Водночас, КПЛ співпрацює задля розв’язання цієї проблеми з організаціями підприємців з Києва, Полтави, Чернівців, Сум та інших міст. Разом вони мають намір оскаржити у суді постанову НКРЕКП, якою був затверджений Кодекс газорозподільних систем, та звернутися із заявою про порушення законодавства облгазами до Антимонопольного комітету.
Крім цього, окремі компанії починають самостійну боротьбу проти газового монополіста а готують судові позови. Зокрема з аналогічною проблемою зіткнулось ТОВ «Маркет Універсал» (всеукраїнська мережа аптек D.S.). В компанії порахували, що встановлення вузла обліку у всіх їхніх аптечних точках обійдеться в круглу суму.
«Загалом в Україні, за різними даними, близько 230 тисяч торгових точок. Це і ресторани, і аптеки, і магазини. Для встановлення приладів обліку у кожній точці потрібно майже 3,5 млрд гривень. Щодо аптечних закладів, то таких в Україні близько 20 500 одиниць. Відтак, для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність через аптечні заклади, потрібно витратити 307 млн гривень», – зазначив юрист Олег Мазан.
За словами юриста, виходить така ситуація, що за рахунок витрат усіх підприємців України, значний прибуток отримає невелика група компаній, які поставляють необхідне обладнання.
Як вихід з ситуації, у компанії пропонують кілька варіантів:
- Закріпити право вільного вибору для суб’єкту господарювання: облаштовувати комерційні вузли обілку природнього газу, або продовжувати передавати показники лічильників не дистанційним способом.
- Зобов’язати регіональні газові компанії своїм коштом забезпечити встановлення необхідного обладнання для дистанційної передачі даних, а не за кошти підприємців.
«Аптечна професійна асоціація України», членом якої є мережа аптек D.S, скерувала звернення до Антимонопольного комітету, Прем’єр-міністра України та Державної регуляторної служби України. Якщо вимоги підприємців будуть надалі ігнорувати, вони обіцяють звернутись до суду.
Дмитро Борисов, Назар Притула
Головне фото: Forbes Україна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори