
Чому львів’яни досі п’ють хлоровану воду і чи здатні політики вирішити проблему
У Львові лише частина Сихівського та частина Франківського районів Львова отримують воду без хлору. Про це заявив на днях міський голова Львова Андрій Садовий, пообіцявши, що на початку наступного року Львів повністю відмовиться від хлорування води. Також воду без хлору обіцяв львів'янам ще один кандидат на голову Львівської ОТГ Ігор Васюник. Тvoemisto.tv з’ясовувало, чому ж частина містян досі п'є хлоровану воду і чому цю проблему не вирішували раніше.
Очищену воду нині отримує третина львів’ян
Перший крок до нової системи очистки зробили майже десять років тому, коли будували стадіон «Арена Львів». Відтоді майже нічого не змінилось.
У коментарі Тvoemisto.tv головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» Микола Одуха розповів, що під час будівництва «Арени» найбільшу хлораторну, яка знезаражувала воду зі Стрийського родовища, довелось ліквідувати. Аби очищувати воду для третини населення міста безпечніше, її переобладнали на роботу із гіпохлоритом натрію.
«Рідкий хлор в балонах – це отруйний продукт. Таке сусідство зі стадіоном було небезпечне. Тому запропонували ліквідувати хлораторну, а натомість побудувати сучасну електролізну станцію, яка б зі звичайної кухонної солі виготовляла реагент гіпохлорит натрію, яким можна було б знезаражувати воду», – каже Микола Одуха.
Очищену гіпохлоритом натрію воду нині отримує третина львів’ян – весь Новий Львів. Також зі слів Миколи Одухи, вода з цієї станції доходить і до містян, що живуть поблизу Стрийського базару та на вулиці Вітовського. Тож, вочевидь, решта міста досі користуються хлорованою водою, яку побоюються пити.
«У нас залишилося шість станцій, які працюють на хлорі. Цього року розпочали проєктні роботи, аби переобладнати їх на роботу із гіпохлоритом», – говорить він.
Переобладнати за рік мають шість хлораторних станцій. Воду будуть очищувати гіпохлоритом натрію. У мерії запевняють, що цей метод ефективно знезаражує і є менш шкідливим, аніж хлорування. Розчин звичайної кухонної солі подають на електролізери, під напругою утворюється гіпохлорит натрію, його подають у мережі, де він очищує воду.
Раніше не було можливості?
Переобладнати на нову систему очистки усі станції раніше не було можливості, пояснює головний технолог ЛМКП «Львівводоканал», бо на підприємстві було чимало нагальніших проблем.
«Зараз виникла можливість перейти на гіпохлорит», – каже Микола Одуха.
Масштабні роботи з переходу на нову систему очистки розпочали цього року, вже у жовтні мають бути готові проєкти по шести станціях.
«Ймовірно, вже цього року вдасться переобладнати одну станцію. Для шести станцій проєкти будуть готові в жовтні, пройдуть експертизу, і за рік їх можна буде перевести на гіпохлорит натрію», – додає Микола Одуха.
Головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» каже, що на те, щоб переобладнати станцію у Винниках на роботу з гіпохлоритом, потрібно більше 2,5 мільйонів гривень. Загалом, переобладнання шести мало б обійтись місту майже у 20 мільйонів гривень.
Читайте також: Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
Втім не лише система очистки важлива, важливі і мережі, по яких вона тече у наші домівки. Через незадовільний стан мережі водопостачання, пояснює Микола Одуха, вода повторно забруднюється, тож без заміни мереж, будь яка сучасна технологія очистки – витрачені гроші намарне.
«Львівська вода джерельна. Вона має хорошу мінералізацію. Проблема, що по трубах пройде, і може бути із ржавчиною. Сталь ржавіє і розкладається на окис заліза, тому понад 55% мереж потребують заміни», – зазначає головний технолог ЛМКП «Львівводоканал».
Очистка води гіпохлоритом натрію – не панацея
Доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ імені Івана Франка Лідія Буйчишин у коментарі Тvoemisto.tv розповідає, що очистка води гіпохлоритом натрію – не найбільш ефективний і «корисний» спосіб. Ця сполука має корозійні властивості. Окрім того після використання гіпохлориту натрію у воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Тому краще очищувати воду озонуванням, як роблять на Заході.
«Хлоровану воду перед вживанням обов’язково треба кип’ятити, аби розклалися сполуки хлору, які можуть бути небезпечними для організму. Якщо прокип’ятити воду очищену великою кількістю гіпохлориту натрію, то виділяється токсичний хлор, а будь-які сполуки з хлором шкідливі. На заході воду очищують озонуванням», – розповідає науковиця.
Вона також додає, що гіпохлорит володіє корозіними властивостями, він спричиняє корозію металевих труб, відповідно надлишок заліза потрапляє у воду.
Нагадаємо, воду до Львова постачають з 197 свердловин. Здебільшого в Україні водоканали беруть воду з річок чи водосховищ. Натомість усю воду, що потрапляє до львівських кранів, добувають із артезіанського джерела. У нас немає жодної поверхневої водойми, з якої можна брати воду. Тож найбільшим викликом для «Львівводоканалу» стає доправити її до Львова у такій же якості. А це вже залежить від стану трубопроводів по місту та в окремих будинках. І, звичайно, від системи очистки.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку