
Photo by Adem AY on Unsplash
Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
Неоднозначність Telegram та його засновника
Месенджер Telegram у 2013 році заснував програміст та співзасновник російської соцмережі «Вконтакте» Павло Дуров. Остання з 2014 року належить компанії Mail.ru Group російського олігарха Алішера Усманова. Павло Дуров заявив, що продати частку в Вконтакте його змусив тиск силовиків. Того ж року він виїхав з РФ. Наразі Павло мешкає у Дубаї.
Павло вирішив створити месенджер у 2011 році нібито після ситуації, коли до його квартири прийшли спецпризначенці. Тоді він усвідомив, що не має безпечного способу комунікації з братом Миколою, разом з яким працює над проєктами (Микола Дуров серед іншого розробив технологію шифрування листувань для Telegram MTProto), та вирішив розв’язати проблему власноруч. Telegram мав стати «незалежним майданчиком для комунікації, вільної від цензури».
Попри твердження про безпечність та прозорість Telegram зв'язатися з офісом та потрапити туди фактично неможливо через те, що месенджер не публікує вихідних даних. Відомо, що офіс Telegram працює в Об'єднаних Арабських Еміратах, куди засновник перевіз команду після спроб влаштуватися в Берліні, Лондоні та Сінгапурі. Згідно з даними комісії з цінних паперів США, юридично Telegram зареєстрований на Британських Віргінських островах. Видання Bloomberg зазначає адресою реєстрації компанії Лондон.
Всупереч твердженням Telegram про нібито високий рівень приватності та ненадання інформації державам доступ до даних користувачів месенджера неодноразово отримували уряди. Наприклад, Telegram співпрацює з владою Німеччини та з 2018 року може передавати дані про користувачів, зокрема IP-адресу та номер телефону спецслужбам РФ за умови судової підозри у тому, що певна людина причетна до терористичної діяльності.
Чому українці масово користуються Telegram
Час користування додатком Telegram за час повномасштабного російського вторгнення в Україну збільшився у 8 разів. Якщо раніше середньостатистичні користувачі приділяли Telegram 5 хвилин на день, то від лютого цей показник виріс до 40 хвилин на день. Згідно з результатами квітневого рейтингу мобільних додатків Telegram приріс аудиторією +5% та збільшив своє охоплення серед користувачів смартфонів в Україні.
Головний методолог маркетингової компанії Kantar Україна, яка дослідила збільшення популярності Telegram, Антон Пігіда, визначив три можливі причини таких змін.
Перша – створення українським урядом власних каналів та ботів у Telegram для інформування населення та збору доказів воєнних злочинів РФ. Урядовці з початку повномасштабного вторгнення обирають платформою комунікації з українцями російський Telegram через його простоту у використанні та вже присутню популярність. У перші місяці війни з’явилось чимало чатботів та каналів про вторгнення різного спрямування. WarCrime для фіксації злочинів проти людяності з боку РФ під час війни в Україні, STOP Russian War для надання даних про перебування та пересування ворога й диверсантів та інші.
Telegram дозволяє швидко надсилати повідомлення, передавати великі файли, а також має багато функцій для адміністрування каналів.
Ще у 2021 році Міністерство внутрішніх справ України пояснювало, що вибір платформи для розробки чатбота, призначеного для отримання та сплати штрафів ПДР, саме в соціальній мережі Telegram є підсумком вивчення рейтингу популярності платформи серед користувачів.
Інші дві причини підвищення популярності месенджеру, за словами Антона Пігіди, спілкування у перші дні вторгнення з родичами, друзями та колегами, а також використання Telegram як основного способу для підтримки зв’язку з українцями, вимушеними виїхати за кордон.
Незахищене спілкування
Наразі з’являється усе більше безпекових порад від державних органів щодо Telegram. Наприклад, Мінцифри спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Держспецзв'язку та Кіберполіцією створили інструмент для перевірки ботів на сайті Dovydka.info.
Про вразливості, що роблять месенджер небезпечним, розповіли Texty.org.ua та LIGA.net. Серед недоліків Telegram зокрема такі:
- Відсутність наскрізного шифрування за замовчанням
- Чати у Telegram шифруються лише, якщо увімкнути функцію «таємний чат» для кожного контакту. Якщо ж вам напише хтось не зі списку контактів, ваше листування не буде в безпеці, навіть якщо ви активували опцію для всіх, кого знаєте.
- Небезпечні групи та канали
- Групи та канали Telegram також не шифруються за замовчанням. Якщо ви знайшли групу чи канал, шукаючи за ключовим словом – є ризик, що ваша комунікація не є безпечною.
Групи та канали в Telegram можуть видаватися зручними для мобілізації великих натовпів. Ресурси можуть містити сотні й тисячі акаунтів, мають велику місткість хмарного сховища для відео й аудіо та дають напіванонімність користувачам. Telegram використовували активісти великих протестних рухів, як-от у Гонконгу та Білорусі.
Проте розробники програмного забезпечення в Гонконгу у 2019 році застерігали протестувальників щодо використання Telegram, оскільки їхні дані там не перебувають у безпеці. Деякі онлайн-інструкції показують, що з Telegram-груп і каналів інформацію можна легко здобути, включно з паспортними даними та текстами повідомлень, маючи лише базові знання у програмуванні.
Ці дані можуть використати недемократичні режими, відстеживши, звідки надійшло конкретне повідомлення чи які користувачі є членами конкретних груп.
Хмарні чати, за якими стежать
Telegram зберігає повідомлення в «хмарних чатах», які аналізують «автоматичні алгоритми» з метою запобігти фішингу чи спаму. Однак дані там не є приватними. Про це свідчить розслідування 2018 року від Motherboard, завдяки якому стало відомо, що поліція Німеччини роками стежила за повідомленнями в групах Telegram.
За листуваннями користувачів наглядає й сам Telegram, зокрема відстежує та блокує терористичну діяльність на платформі. Гнучкий інтерфейс месенджеру, що дозволяє робити все від самореклами до планування атак, приваблює екстремістів. Для моніторингу у 2015 році платформа створила канал ISIS Watch, який щодня повідомляє про кількість вилученого забороненого контенту.
Telegram як спосіб просувати російську пропаганду
Telegram повсякчас використовують для поширення російської пропаганди. Її меседжі дещо змінюються з часом. Цю динаміку відстежує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Так, у червні тема «нацизму в Україні» майже зникла, натомість пропагандисти переважно постили фейки, що дискредитують Збройні сили України.
Росія в українському інфопросторі
Згідно з дослідженням журналістів LIGA.net від 2020 року, російське вторгнення в український сегмент Telegram відбулося у 2018-2019 роках, в розпал президентської кампанії. У цей період були створені близько 15 нових «українських» каналів.
Такі канали розвивають за схожою схемою, яка може виглядати так:
Допис, часто з проросійським наративом – Репост цієї публікації відомим російським Telegram-каналом – Щоденні вкиди десятків інсайдів, розбавлених емоційними коментарями до подій або повідомлення про абсолютно очевидні або непрогнозовані речі (наприклад, «найближчим часом буде відставка»).
Також організатори можуть накручувати канал ботами і доводити кількість підписників до відносно високої цифри. Потім гроші вкладають в розкрутку: платять вже популярним каналам за публікацію посилання на групу. Користувачі переходять за посиланням, бачать кількість підписників і думають, що каналу можна довіряти через чисельність аудиторії. Хоча у більшості випадків 50-60% підписників – це просто SIM-карти.
У читачів виникає відчуття, що вони споживають український, до того ж нібито «таємний» контент, що насправді не так. Інсайди можуть не перевіряти або навіть вигадувати наймані працівники.
Так звані українські анонімні Telegram-канали діляться на два типи:
- ті, які адмініструються локально (українські номери телефонів);
- ті, що прив'язані до швейцарських, шведських та інших номерів телефонів, що знаходяться поза досяжністю українських спецслужб.
Колишній працівник трьох анонімних каналів розповів LIGA.net про методоку функціонування ресурсів: «Перший канал був новинним – без особливих спотворень. Другий – провладний – повинен був виглядати як «інсайди з Банкової». Третій канал повинен був бути опозиційним.
У коментарі для LIGA.net Служба безпеки України підтвердила, що спецслужби РФ використовують Telegram для поширення компромату і фейків. Мета росіян – штучне загострення ситуації в Україні.
Канали моніторить українська кіберполіція. За словами її представників, багато з ресурсів продають зламані бази даних, організовують кібератаки. При цьому боротися з цими явищами адміністрація Павла Дурова очевидно не допомагає – у кіберполіції немає прямих контактів з офісом Telegram.
Екосистема проросійських каналів
Багато анонімних каналів пов'язані між собою. Цей зв'язок легко простежити завдяки репостам, згадкам та рекомендаціям на каналі. Наприклад, канал Разведчик регулярно репостить записи каналу Легитимный. Обидва канали псевдоукраїнські. Але вони мають багато спільного – як за контентом, так і за тими, хто зробив ці канали відомими.
У 2020 році для вивчення зв'язків каналів на основі репосту LIGA.net проаналізували всі публікації 14 каналів, як анонімних, так і з публічним автором: Dubinsky.pro, Темный Рыцарь, Макс Бужанський, Резидент, Легитимный, Женщина с косой, Разведчик, Белый рыцарь, Тайны депутата, Джокер, Трубу прорвало, Крокодил, Соросята і Шептун.
Журналісти за допомогою мережевого аналізу створили карту репосту українського і псевдоукраїнського сегмента Telegram. Вона показує канали, чиї пости більш ніж один раз репостив хто-небудь з 14 аналізованих осіб.
Всього в мережу потрапили 125 Telegram-каналів. З них близько 30 – з геолокацією в Росії. Ще 20 – псевдоукраїнські. При цьому всі канали мережі, включаючи російські, тим чи іншим чином пов’язані.
Псевдоукраїнський Легитимный може не відноситися безпосередньо до кремлівського Незыгаря. Але шляхом репостів ретранслює саме російський наратив.
Практично всі проаналізовані канали діють за таким алгоритмом:
Кремлівський наратив – Прокладка – Публічне вкидання – Український медійний простір.
Основні групи впливу та зв’язки між собою. Скріншот проєкту LIGA.net
Джерело: «Інтернет свобода»
Вибір Твого міста
- «Йшов на роботу і впав». Львів'яни масово травмуються через ожеледицю
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста