Чудо-Жовква. Як містечко на Львівщині відмовляється від газу
Містечко Жовква знаходиться за 30 кілометрів від Львова. Поселення засноване у 1368-му році, міські права отримало в 1603-му. Зараз тут мешкає приблизно 13 тисяч жителів. Жовква збудована за концепцією «ідеальних міст» доби Ренесансу. Цього року місто отримало спецномінацію в конкурсі «7 чудес України: історичні міста та містечка».
Модернізована котельня і тепломережі
Одночасно у Жовкві реалізують одразу чотири проекти з енергоефективності і завдяки цьому місту фактично вдалося відмовитися від споживання газу.
Перший – модернізація комунальної котельні та району, що нею опалюється. У рамках проекту замінять тепломережі від котельні та модернізують дитячий садок №2. Бюджет – 860 тисяч євро.
Другий великий проект – «Муніципальні партнерства Самбора та Жовкви заради енергоефективності». Його бюджет становить 880 тисяч євро. Із них 20 % дали Самбірська та Жовківська міські ради. Решту – Євросоюз. Основні роботи у цьому проекті: реконструкція системи теплопостачання в місті (об’єднання та заміна тепломереж між комунальними котельнями по вул. Львівській, 94, і вул. Воїнів УПА) та встановлення двох котлів на деревину у котельні на вулиці Воїнів УПА.
Основним завданням проекту «Муніципальні партнерства Самбора та Жовкви» було об’єднання двох котелень. Але через різку інфляцію залишилися зекономлені кошти і на них вирішили облаштувати енергоефективні класи у цих містах.
Навчальний заклад, де тепер є енергоефективний клас і сонячна батарея, колись був казармою. Раніше учні вчилися у місцевому замку, а тепер їхня нова школа стала однією із найкращих у районі. Коштом Євросоюзу тут обладнали навчальний клас, де учні вивчають фізику. На стінах інформаційні плакати про те, як економити воду та газ, яку енергію дає вітер, вода та сонце. Також тут замінили вікна, меблі та встановили мультимедійну дошку, придбали ноутбуки, проектор. Енергію для класу забезпечує сонячна батарея, встановлена на південному боці школи. Вона працює на 60% своєї потужності і дає 140 Вт у годину. Таким чином живить систему вентиляції, розетку та освітлення класу.
У кабінеті є стенд, що показує, скільки яка лампочка споживає енергії. Тут можна порівняти скільки потрібно платити за енергозберігаючі лампи, а скільки за звичайні жарівки. Менеджер з енергоефективності у Жовкві Андрій Дворніков каже, що діти цікавляться стендом, розповідають батькам про те, на стільки вигідніше користуватися LED лампами.
Окрім модернізованої котельні, у місті замінили 800 метрів тепломереж. Нові труби не пропускають тепло і таким чином також заощаджують значну частину коштів. Місцеві жителі розповідають, що над старими тепломережами, які пропускали тепло, взимку росла зелена трава. Тепер все тепло доходить до споживачів.
Місто заощаджує 2 мільйони гривень щороку
Жовква вступила в Угоду мерів і підтримала «План дій зі сталого енергетичного розвитку». Згідно з ним до 2010 року планують скоротити викид парникових газів у місті на 22%.
Нова котельня, що працює на біопаливі, розташована біля школи. Раніше у приміщенні ремонтували тягачі (тут була військова частина), тепер – спалюють тирсу. Всередині пахне деревом. У найбільшому приміщенні стоять котли, які працюють на відновлюваному паливі. Ще один котел, найбільш потужний, поки не працює. Його встановлять вже навесні. Тирсу купують у місцевого лісгоспу. Спалюють також аварійні гілки та дерева. За словами працівників котельні, на добу потрібно 20-25 кубів тирси.
Для населення ціна за тепло не змінилася. Не залежно від того, на чому працюють місцеві котельні, ціна для звичайного жителя за центральне опалення залишилася сталою. Ціни встановлює Київ і на районному рівні поки їх змінити неможливо. Саме тому в бюджеті Жовкви зберігається 2 млн. гривень, заощаджені на ціновій різниці між дровами та газом. Ці кошти спрямовують на ремонти доріг, благоустрій тощо.
Через дорогу від модернізованої котельні стоїть стара – газова. Наразі, вона законсервована, але у повністю робочому стані. Нині її не використовують, але тримають напоготові у разі сильного морозу або несправностей з біопаливними котлами. Павло Демінський сподівається, що у майбутньому місту вдасться поставити там ще кілька котлів на тирсі і далі використовувати котельню. Минулої зими котельні на біопаливі та на газі працювали одночасно.
Були ідеї працювати із іншими видами палива, наприклад, зі сміттям. Але для цього потрібна сортувальна лінія та спеціальне обладнання.
Після заміни ламп – платіжка зменшилась утричі
Ще один проект, який діє у місті – «Розумне енергоспоживання для громад Львівщини». Його фінансує Швецьке агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку. У рамках цього проекту проводять енергоаудит тепломереж, вуличного освітлення та усіх будівель бюджетної сфери міста та модернізують дитячий садок №1 (утеплення фасаду та даху, встановлення вентиляції та часткова заміна вікон на теплозберігаючі).
Енергозберігаючі проекти розраховані також і на роботу з населенням. Комунікаційний менеджер проводить семінари та бесіди з містянами та пояснює, як і для чого заощаджувати енергію. Восени міська рада проводить дні енергії, де максимально популяризує ідеї її заощадження серед населення. Павло Деревінський зауважує, що невдовзі вчителі з інших шкіл району також зможуть проводити уроки у новому кабінеті.
Проект «Більше світла менше коштів» профінансований європейською організацією IWO. Вони надали 1460 євро на заміну світильників. У місті шляхом голосування вибрали три багатоповерхові будинки. Там замінили прибудинкове освітлення та лампи у під’їздах на енергозберігаючі. До заміни ламп, жителі під’їзду сплачували за світло 140 гривень в місяць, а тепер – 35 гривень.
Андрій Дворніков розповідає, що сума, які виділив Європейський союз для заощадження енергії, була б непідйомною для міста. Бюджет Жовкви ставить максимум 12 млн. гривень, тому для таких робіт потрібно було би багато років.
На думку енергоменеджера важливо, щоб люди розуміли, що всі засоби для підвищення енергоефективності з часом даватимуть змогу заощаджувати все більше. У місті також працюють над проектом утеплення багатоповерхових будинків. За підрахунками, індивідуальне утеплення однієї квартири коштує майже 25 тисяч гривень. Якщо ж це робити організовано для всього будинку, то на одну квартиру вийде всього по 7 тисяч.
Наталія Патрікєєва для Tvoemisto.tv,
фото авторки
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори