Українська економіка – хто втратив найбільше
Перший квартал 2020 року для України пройшов відносно стабільно, зазначає Тетяна Ситник, експертка інституту ринкових досліджень GfK. А ось від впровадження локдауну у березні спостерігалося падіння ВВП на 1,3%. Проте, каже Тетяна Ситник, зважаючи на тривожні сигнали ще у 2019 році, зокрема уповільнення промисловості, це досить очікуваний показник.
Весняний локдаун призвів до втрати 11% ВВП, а у 3-му кварталі падіння вповільнилося до 3,5%. Динаміка ситуації дає підстави прогнозувати падіння у 5-6% на кінець року, зазначає Тетяна Ситник.
Тетяна Ситник на Forum West
Галузями, що найбільше постраждали від кризи, стали транспорт і громадське харчування. Так, пасажирообіг скоротився майже на 50% у порівнянні із минулим роком. За даними компанії Poster, у громадському харчуванні обіг становить 81% від докризового рівня. Влітку і на початку вересня ці показники почали виходити майже на 100%, але карантин вихідного дня знову забрав близько 20%:
«Галузь HORECA (громадське харчування та готельне господарство – ред.) зазнала найбільшого скорочення, якщо дивитися на кількість новостворених і закритих бізнесів у секторі».
Що з працевлаштуванням?
У квітні відбулося падіння працевлаштування на майже 400-450 тисяч, що становить 4% від загальної зайнятості, зазначає Тетяна Ситник. Натомість вже у вересні показник повернувся до докризового рівня.
Після зняття жорсткого локдауну у червні швидко почала розвиватися торгівля і промисловість. Під час карантину дуже активізувалася інтернет-торгівля, якщо дивитись на новозареєстровані підприємства, які працюють виключно через інтернет. Проте її частка у загальному роздрібному товарообігу все одно залишається невеликою.
Важливо також згадати про споживчі настрої українців: великого падіння під час пандемії не було, адже ще до неї ці настрої не були особливо високими, каже Тетяна Ситник.
Багато що у настроях людей залежить і від довіри до влади, що була досить високою під час локдауну, проте в жовтні зафіксовано найнижчий за два роки коефіцієнт цієї довіри.
«Цей ресурс вже вичерпується і надалі настрої та рішення людей про розпорядження власним грошима все більше залежатимуть від економіки, аніж від віри, що все буде добре, бо в нас добра влада», – каже Тетяна Ситник.
Проте і позитивні сторони у розвитку економіки за 2020 рік теж є: обсяг операцій всередині економіки утримав свої позиції, а у жовтні відбулося зростання на 11%. Хоча інфляція зрівняє це зростання.
Прогнози на 2021 рік Тетяна Ситник дає позитивні, хоча, додає, все залежатиме від тривалості кризи:
«У 2021 ВВП має зрости на 4,2%. Розмір же втрат для глобальної економіки від пандемії буде залежати від того, скільки ця ситуація протримається».
Банківський сектор в Україні в 2021
Директор департаменту роботи із середніми корпоративними клієнтами банку ПУМБ Андрій Букін та директор департаменту корпоративного і торгівельного фінансування ПУМБ Сергій Ануфрієнко також прогнозують ріст ВВП на наступний рік на 4-5%. Окрім того, вони очікують росту експорту, а от дефіцит бюджету, на їхню думку, залишатиметься досить високим – близько 5%. Андрій Букін та Сергій Ануфрієнко зазначають, що іноземні інвестиції також зростатимуть, щоправда, поки невідомо, від кого вони надходитимуть.
Банкіри говорять, що фінансова ситуація у банках – задовільна, гроші є, тому вони амбітно дивляться у 2021, коли мають запустити перші програми фінансування під заставу землі, якщо буде відкритим земельний ринок.
«Ми сподіваємося, що буде продовжена програма кредитування бізнесу 5-7-9%, бо вона дійсно дала непогане кредитне плече для малого бізнесу та допомогла залучити близько 15 млрд гривень для нього», – коментує Сергій Ануфрієнко.
Проте, додає він, дії держави для впровадження двох нових програм надання гарантій для малого та середнього бізнесу за кредитами наразі більше схожі на піар:
«Є перші угоди, що підписали державні банки, але банківська спільнота каже, що програма у тому вигляді, що є зараз, працювати не буде».
Також Андрій Букін і Сергій Ануфрієнко розповідають, що займаються розвитком факторингу (комплекс фінпослуг для бізнесу на умовах відтермінування платежів – ред.), що допомагає отримати ланкове фінансування підприємницької діяльності. Наразі, каже Сергій Ануфрієнко, є проблема щодо неправильно сприйняття самого поняття факторингу у нас в країні:
«Факторинг помилково сприймається як керування проблемною заборгованістю, але ми робимо кроки на рівні законодавства щодо розмежування. Цей ринок може стати драйвером зростання для малого та середнього бізнесу у 2021-2022 році».
У свою чергу General Manager у SupplierPlus Ukraine Олексій Аніпер каже, що рівень проникнення факторингу в Україні становить 0,25% від ВВП, а в Європі – 7,55%.
Злиття і поглинання: можливості залучення інвестицій
Capital Times Investment Advisory Сергій Гончаревич зазначає, що 2020 рік для ринку M&A (злиття і поглинання – ред.) ознаменувався зниженням кількості закритих угод через пандемію. Найактивніше у 2020 році укладалися угоди у секторі ТМТ (телеком, медіа та технології), що становили 28% від загальної кількості. Цей же сектор лідирує за кількістю закритих угод.
Першочерговий інтерес для стратегічних інвесторів становлять українські компанії у секторі харчової промисловості. Так, світовий лідер у галузі виготовлення та обробки сільгосппродукції Glencore Agriculture купив компанію-лідерку України з перевалки олійних культур «Евері». Ще однією знаковою подією стала приватизація заводів Укрспирту – за 9 окремих комплексів у бюджет вдалося залучити 16 мільйонів доларів.
Сергій Гончаревич також прогнозує, що зростання обсягів роздрібної торгівлі в Україні може підвищити інвестиційну привабливість сектору ритейлу у найближчі роки. У 2020 в Україні реалізували три M&A угоди у цій галузі, а на наступний рік він прогнозує активізацію цього ринку.
Найбільш розповсюдженими перешкодами для угод у наступному році, на думку Сергія Гончаревича, будуть економічна невизначеність, конкуренція та оцінка компаній.
«Через обмеженість капіталу і фінансові труднощі, власники бізнесу намагатимуться повністю продати його стратегічному чи фінансовому інвесторові».
Світ у 2021: на вістрі змін
Економіст, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Investment Company Ерік Найман заначає, що, за даними НБУ, найбільший ризик становить тривала пандемія. Іншими ризиками є гальмування співпраці з МВФ, судові рішення щодо фінансової системи та глобальне падіння світової економіки.
Ерік Найман
Також він говорить про пожвавлення емісії, проте сумнівається у її ефективності. Ерік Найман прогнозує ріст імпорту, що може вдарити по гривні, проте надходження від оплати праці наразі залишаються достатніми, що має збалансувати ситуацію. А от щодо інвестицій він налаштований більш песимістично, ніж Андрій Букін та Сергій Ануфрієнко, і каже, що їх, все ж таки, очікувати не доводиться.
Загалом, наступного року доведеться багато переосмислити у економічних процесах, а також намагатися все більше запроваджувати і налагоджувати онлайн-процеси. Єдність прогнозів поки є тільки щодо рівня інфляції та ВВП у 2021, а також у тому, що тривалість пандемії відбиватиметься як на світовій економіці, так і на економіці України.
Катерина Бортняк
Фото: Forum West
Головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
