
Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
Освіта – це не лише знання, навички та цінності, а й те, що допомагає будувати інтелектуальну еліту України, займатися високотехнологічними рішеннями та інноваціями. Сьогодні ІТ-галузь є однією з найдинамічніших на ринку, тож попит на ІТ-сервіси та послуги, який постійно зростає, стимулює появу інновацій та нових інструментів роботи. Що, звісно ж, вимагає постійного якісного навчання та розвитку, а ринок – кваліфікованих працівників.
Унікальним майданчиком цікавих освітніх дискусій минулого тижня став IT Ukraine Education Summit 2023, основним фокусом якого було обговорення стану ІТ-освіти та визначення ефективної стратегії збереження і професійного розвитку кадрового потенціалу в Україні. Одночасно в режимах офлайн та онлайн своїм досвідом і знаннями за 2022 рік та прогнозами й очікуваннями від 2023 року ділилися представники держави, бізнесу, навчальних закладів та експерти ІТ-індустрії, серед яких компанія EPAM.
Тvoemisto.tv поспілкувалося з віцепрезидентом із освітніх питань ІТ Ukraine Association та керівником освітніх програм EРАМ University Денисом Гриньовим і поцікавилося, що потрібно знати та які навички розвивати джуніорам, які напрямки пропонує EPAM University, а також чого очікувати індустрії ІТ у 2023 році.
Український IT-бізнес найменше серед усіх індустрій постраждав від війни. Чи продовжує компанія EPAM інвестувати в освіту, нових фахівців, інноваційні проєкти?
Початок повномасштабної війни змінив уявлення людей про те, як під час воєнних дій можна працювати, навчатися. Компанія EРАМ не припиняла роботу навіть під час кризи та війни. Щоби зберегти країну, підготуватися до її щонайшвидшого відновлення після перемоги не переставала вкладати в освіту та програми підготовки молодих спеціалістів. Тобто, окрім фінансів, у нас є безліч програм із підтримки населення та студентів університетів.
Із початку повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, що обстріли університетів, де є сервери з усіма даними про навчання, не припиняються. Тому, аби студенти мали можливість і далі навчатися, сервери потрібно було зберегти, перенести в безпечніше сховище. Завдяки зусиллям системних інженерів ЕРАМ і наших партнерів із Amazon Web Services понад 25 вишів (переважно зі східної, центральної та південної частини України) уже перенесли в хмарні сховища свої сервери для віддаленого навчання й зуміли зберегти критичні елементи інфраструктури. Нещодавно вдалося підрахувати, що в цих вишах навчається майже 180 тисяч студентів. Тож навіть якщо будівлі або серверні приміщення цих закладів постраждають через бойові дії, студенти зможуть продовжувати безперервне дистанційне навчання.
Ще одна програма, підготовлена в 2021 році, стосується початківців – junior-спеціалістів. Ще кілька років тому попит на ІТ-фахівців був такий шалений, що кількість відкритих позицій для джуніорів перевищувала кількість випускників університетів із ІТ-спеціальностей. Тому ми зробили ставку на початківців, бо зрозуміли, що це нова аудиторія. В пріоритеті були й світчери – люди, які мають досвід і знання в одній сфері, але вирішили змінити професію. Зокрема, компанія ЕРАМ почала розробляти програми для базового рівня, початківців, які не потребували жодних тестів.
Наскільки тепер зростає у початківців зацікавленість ІТ-галуззю?
Війна підштовхнула багатьох до зміни професії. Через втрату роботи або переїзд люди воліють здобути стабільний міжнародний фах. На нашу програму для початківців IT Fundamentals уже за перші два тижні зареєструвалися майже 18 тисяч українців. Ми не обмежували їхнє місцезнаходження, тому долучитися могли навіть ті, що виїхали за кордон. Серед усіх учасників майже 12 тисяч були активними студентами і майже 2 тисячі з них закінчили перший етап та перейшли на другий – спеціалізацію. Вони обрали свою спеціальність у ІТ, а ми відкрили їм доступ до навчання.
Нині зростання ІТ-галузі не таке велике, як торік, утім воно все-таки є. Ми рухаємося вперед, десятки випускників EPAM University щомісяця отримують позиції у нових проєктах. Так, бізнес змінився, і не лише в Україні, а й глобально, перебуваючи радше в режимі очікування, тому кандидатів набагато більше, аніж пропозицій від компаній прийти на роботу на рівні джуніора.
Крім того, ми закінчуємо всі свої попередні навчальні програми, до того ж сама компанія EРАМ робить великі внески й інвестує у допомогу державі.
Зараз триває складання НТМ, відтак розпочнеться вступна кампанія у навчальні заклади. Що радите обрати першим – освіту/виш чи професію?
Раджу вступати за покликом душі. А робити спроби можна ще задовго до вступу, наприклад проходити безкоштовні тести. Тоді легше зрозуміти – це твій шлях чи ні.
ЕРАМ University запустив проєкт Pre-Junior Program для старшокласників (9 – 11 класи), головна мета якого – допомогти підліткам здобути уявлення про технології та спробувати працювати в ІТ-сфері. Хочемо, щоби випускники шкіл робили усвідомлений вибір, а не вступали тільки тому, що це в тренді, чи тому, що так порадили батьки.
Ми даємо можливість учням дещо раніше наблизитися до ІТ-програм і навчання, щоби вони зрозуміли, наскільки потребуватимуть цього надалі.
Що порадите тим, котрі бачать себе в майбутньому у ІТ-сфері, але не знають, із чого почати?
Читати, робити спроби. Найскладніше завжди на початку кар’єри. Але раджу не лише опановувати теорію, а й реалізовувати невеликі проєкти. Якщо вас це надихає і вам це вдається – просувайтеся в тому ж керунку, якщо ж не надихає – раджу спробувати іншу спеціальність у ІТ.
Почати знайомство з ІТ можна в будь-якому віці?
Так, почати знайомство або змінити професію можна в будь-якому віці, незалежно від напряму освіти й наявності досвіду. Головне мати бажання та докладати зусиль до навчання, а ще знати англійську мову, бо без неї ніяк.
Які навички знадобляться студентам, які планують навчатися та працювати в ІТ-сфері?
Для всіх спеціальностей важливим і потрібним є lifelong learning – навчання впродовж усього життя. ІТ – одна з галузей, де навчання не закінчується сьогодні чи завтра, а є довготривалим.
Дуже важливими є бажання й уміння самонавчатися впродовж життя, а в перші роки й поготів. Також повинна бути мотивація до навчання. Якщо все це буде в синергії – бажання, вміння й мотивація, тоді професію в ІТ можна легше здобути.
Який він – студент майбутнього, кого сфера ІТ потребуватиме після перемоги?
Студент майбутнього – це інженер, який вміє вирішувати проблеми. Зараз є інструменти штучного інтелекту, які допомагають швидко генерувати багато контенту. А джуніори – і розробники, і тестувальники – якраз і генерують контент. Звісно, часу на генерацію буде менше, але вони зможуть використовувати свої знання ширше. Це стик технологій, і мовиться зараз про full stack-інженерів, які знають front end, back end, хмарні технології.
Чи може замінити штучний інтелект спеціалістів рівня джуніор, тобто студентів-початківців, і що їм робити в цьому випадку?
Найближчими роками, навіть десятиріччями, навряд чи він щось зможе замінити. А проте в проєкті штучний інтелект допоможе замінити менш досвідчених людей на тих, які вміють використовувати машину для генерації та розв’язання завдань.
Гадаю, виникне потреба в інженерах, перед якими ставлять не просто завдання, а проблеми. І вирішувати їх вони можуть не самотужки, а з допомогою штучного інтелекту. Однак для цього потрібні знання, і не вузькоспеціалізовані, а, навпаки, широкоспеціалізовані, щоб люди розуміли, як правильно ставити питання та як їх використовувати.
Скільки напрямків підготовки пропонує EPAM University та які саме?
Загалом понад 25-ть: java, front-end (javascript), .net, software testing, test automation, devops, python, mobile (android, ios), security testing, big data, business analysis та інші.
Як можна потрапити в команду ЕРАМ, що для цього знадобиться?
Для початку мусить бути бажання пройти безкоштовні тренінги на тренінг-порталі. Зараз там відкриті з десяток програм у форматі IT Fundamentals Self-Paced Program з автоматичною перевіркою задач, де не потрібне докладне спілкування з ментором.
Пройшовши відбіркові етапи, можна отримати запрошення на зовнішні лекції. Далі програми передбачають проходження співбесіди на проєкти фінального етапу у внутрішній лабораторії. Відпрацювавши свої знання і навички на тренувальних проєктах, можна пройти співбесіду на проєкт, отримати пропозицію і приєднатися до команди спеціалістів ЕРАМ.
Чому так важливо дбати про освіту, інвестувати у навчання навіть попри війну?
Можна бути і песимістом, і оптимістом. Я особисто є реалістом з оптимістичними поглядами. Освіту не можна ставити на паузу, бо навіть під час війни це найкраща інвестиція в майбутнє, рушійна сила розвитку економіки.
Щойно Україна переможе, як до нас почнуть надходити інвестиції. До цього ми всі маємо бути готові. Наприклад, готувати фахівців, які могли б кваліфіковано працювати, виконувати завдання. Отже, не маємо права зупинятися – мусимо продовжувати навчання.
Ольга Шведа
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради