
фото анни чистякової
Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
Храм святого Миколая у Львові є практично сучасником нашого міста. Його звели у замково-оборонному комплексі в межах великої конструкції, бо йшлося про Високий Замок, оборонні мури і храм, який належав до княжої резиденції. Час його створення достеменно не відомо, але знаємо, що в середині 13 століття він вже існував. Очевидно, що воно пов’язане із заснуванням самого міста, пояснює Tvoemisto.tv історик і директор наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь.
Храм відігравав особливу роль, як в історії Львова, так і в єпархії, бо в різні історичні епохи він зберігав статус княжого. Навіть коли у 16 столітті відновили Галицько-Львівську єпархію з центром у вигляді Собору св. Юра, то Миколаївська церква вважалася надзвичайно авторитетною, і намісником Львівської єпархії призначали саме священника Церкви Миколая. Траплялися навіть такі курйози, коли одного разу єпископ призначив намісником настоятеля іншого храму, що викликало непорозуміння.
Традиція вшанування святого Миколая в Україні дуже давня, але є один важливий династичний момент. Князя Володимира Великого хрестив його патріарх Ніколаус, а хрещеним ім'ям його було Василій. Так, молитовним іменем князя Володимира було Микола.
«Коли дослідження фресок, графіті і Софії Київської дозволило дослідникам довести те, що Софія Київська насправді заснована не за Ярослава, а за Володимира. Це пояснило те, чому саме святі Василій та Миколай дуже часто зустрічаються у зображеннях поруч», – каже він.
У 16-17 столітті як намісницький центр Церква була важливим осередком духовного життя. Ми бачимо, як відбувалися пожертви на храм, зокрема іконостас виготовив один із найвідоміших львівських митців того часу Микола Петрахнович-Мороховський, який був зятем і правонаступником іконописця Федора Сеньковича. До цього часу із іконостасу збереглася лише намісна ікона Богородиці Одигітрії, її відреставрували у 2013 році.
У 18 столітті церква пережила певні перебудови, адже після пожеж і руйнувань кінця 17 століття довелося перебудувати склепіння і на центральній арці маємо згадку про те, що у квітні 1701 року завершили реконструкцію.
Очевидно, що після цього іншого вигляду набула дзвіниця, бо якщо раніше це був купол з дзвоном, то зараз дзвіниця опинилася в комплесі самої вежі храму.
«Первісне зображення храму можемо також побачити на гравюрі Івана Глинського, який у 1667 році зробив гравюру для требника з ілюстрацією чину похорону. На ньому зображення процесії, яка рухається до церкви Миколая на тлі львівського пейзажу із Ратушею, Успенською церквою і Латинським катедральним собором», – пояснює Василь Кметь.
Одним із найцінніших зразків іконографії Святого Миколая в інтер’єрі можна побачити кіот, де законсервована найстаріша зі збережених у Львові хоругв. Вона орієнтовно належить до 1760-х років, на ній зображено лико святителя Миколая у первісній версії. В інтер’єрі храму також дуже гарно оздоблений вівтар. На ньому – сюжет, який нав’язує до давніх українських храмів: зображення євхаристії, коли Христос причащає апостолів, які стоять з обох боків престолу.
У 20 столітті храм знаменувався тим, що його прикрашали відомі люди. Зокрема, кіот, який донині зберігся у храмі, є роботою митця Василя Рябенюка. У 50-х роках 20 століття історію храму знаменували розписи видатного іконописця і художника Карла Звіринського. Не можна було тоді робити це офіційно, тому священники пробували у певний спосіб пояснювати, для чого потрібна реставрація. Зараз там модель розписів, що є у храмі, не завжди з вдалими реконструкціями і реставраторськими втручаннями, але в основі лежать якраз розписи Звіринського.
У храмі також є давня колекція нотних рукописів. На початку 20 століття у церкві навіть відбувалися репетиції хору Духовної семінарії. Унікальною його пам’яткою храму є образ Покрови Пресвятої Богородиці у притворі початку 17 століття, де замість постатей візантійського імператора та імператриці можна побачити українську королівську родину. Так виглядає чи не найдавніше іконографічне зображення української княжої родини.
Анна Чистякова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась