
Photo by Maxim Hopman on Unsplash
Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
Розкажіть про те, що сьогодні відбувається на ринку нафтопродуктів в Україні. З чим пов’язаний дефіцит та чи можливо вирішити проблему в найближчі тиждень-два?
Є дві основні причини. Перша пов’язана з російською агресією. Зруйнований єдиний нафтопереробний завод в Україні – Кременчуцький, який міг давати до 50 відсотків усіх необхідних нафтопродуктів на нашому ринку. Зруйновані понад 20 нафтобаз. Тобто структура забезпечення великою мірою знищена. Це все впливає на безпеку і надійність поставок.
Друга причина – проблема регуляції самого ринку. Держрегулювання цін на бензин і дизельне пальне діє в Україні з минулорічного травня. Вважаю, що держрегулювання ринку нафтопродуктів у нас дуже далеке від досконалості. Держава визначає цінові обмеження, вище яких не можна продавати нафтопродукти. Їх вираховують за певною формулою на місяць. А ціни коливаються впродовж місяця. Це відбувається дуже швидко і часто, особливо тепер. Як наслідок – цінові обмеження, які встановлює держава, не можуть реагувати на ринок, який швидко змінюється. Умовно кажучи, якщо не «вгадали» цього максимально граничного обмеження, то є два варіанти: якщо ціна на ринку нижча від встановленої межі, то трейдери мають надприбуток, а якщо вища, то виникає дефіцит, і це у будь-якому разі погано.
Тобто якщо верхня гранична ціна, яку встановила держава, занизька, то трейдери притримують пальне і не продають його?
І таке можливе. Як правило, пальне притримують для військових і аграрників. Однак можливий якийсь тіньовий ринок. Коли є дефіцит, то він провокує розвиток тіньового ринку. Дефіцит виникає через неправильне регулювання.
Держава встановила межі на місяць, а на світових ринках ціна на нафту піднялася. І вже не вигідно купувати ці нафтопродукти, тим паче що ускладнена логістика. Тепер на спотових (готівкових – Ред.) ринках нафтопродуктів у Європі їх не так просто закупити, тому що існує велика конкуренція. І треба закупити на місяць наперед, а коли береш на місяць наперед, не знаєш, яка буде ціна. Це все вносить невизначеність, тому на підприємстві через ці обмеження не знають, чи зможуть вони отримати прибуток, чи ні. Так виникає дефіцит.
Тож, як на мене, виходом є скасування цих нових обмежень, які встановлює держава. Водночас потрібно посилити роботу Антимонопольного комітету, правоохоронних органів, збільшити відповідальність за зловживання, антиконкурентні дії. Тобто, з одного боку, дають більше прав трейдерам, більше стимулів, а з другого – більше відповідальності за зловживання.
Це така модель, яка працює у всіх цивілізованих країнах, вона дозволяє гнучко реагувати на ринкові сигнали, а трейдери можуть бути певні, що в будь-якому разі не будуть обмежені в своїх прибутках. Ціну ж стримують винятково конкуренцією і регулюванням Антимонопольного комітету, який стежить за тим, щоби ніхто не порушував правил конкуренції. І така модель працює. Допоки в нас буде жорстке державне регулювання цін, доти виникатимуть проблеми.
Якою є ситуація на ринку нафтопродуктів у Європі?
Там інша цінова філософія, подібна на ту, яку я пропоную застосувати у нас, тому там дефіциту не може бути. Ринок реагує на ціни, і вони збільшуються. Зменшується попит, але дефіциту немає.
У Європі також є проблеми з логістикою, не вистачає цистерн, залізниця завантажена і при переправлянні через кордон з Україною виникають труднощі. Бензовози мають везти, а їх недостатньо.
Що стосується України, то в нас є законтрактовані обсяги пального на травень, але їх також недостатньо. Спостерігається дефіцит структури для зберігання нафтопродуктів, недосконала сама система регулювання, яка дестимулює трейдера, створює для нього ризики, і він перестраховується, закуповує менше, аніж міг би, і чекає, коли піднімуться ціни. В умовах дифіциту системи зберігання і виробництва нафтопродуктів ситуація вимагає швидкого реагування.
Кременчуцький нафтопереробний завод розбомбили. Чи маємо ми інші можливості, які дозволять бодай трохи покращити ситуацію?
У нас є Шебелинський НПЗ, але він значно менший, є мінінафтопереробні заводи, розкидані по всій країні, але вони не можуть компенсувати ті втрати, яких ми зазнали від руйнування Кременчуцького НПЗ.
На сьогодні основний шлях вирішення проблеми – імпорт нафтопродуктів з Європи. Основні країни, з яких ми їх імпортуємо, це Польща, Литва, Німеччина, Румунія, можливо, Чехія.
До війни основними джерелами поставок були Росія та Білорусь. Самі ми виробляли нафтопродуктів 30 відсотків, до 40-50 відсотків брали з Білорусі та Росії і менш ніж 30 відсотків з інших джерел.
Думаю, потрібно вирішити логістичні проблеми і проблеми регуляції ринку. Найближчими днями це буде складно зробити, бо все це контрактується наперед, та й логістичні проблеми не можна подолати швидко.
Якби місяць тому скасували регулювання цін, ту верхню цінову межу, то в нас проблем такого масштабу не було б.
Можливо, не було б дефіциту, але чи не обійшлося б нам те пальне по 60 гривень за літр?
Ні, 60 гривень не було б, подорожчало б усього на дві-три гривні.
Що загалом можете сказати про ціну, вона й далі зростатиме?
Що стосується бензину, то в травні, думаю, його вартість становитиме приблизно 40 гривень за літр, а щодо дизпального – 42-43 гривні.
Чому раптом солярка подорожчала? Через посівну і потреби військових у ній?
Так, і через сезонний попит, і через попит, пов’язаний з воєнними діями.
Як гадаєте, за місяць-два вартість пального повернеться до довоєнного показника?
Всяке може бути. Як казав Рокфеллер, ціну нафти знає тільки Господь Бог.
Вікторія Савіцька
Фото: Фокус
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»