
Фото: justicepays.com
Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
«Водіння у нетверезому стані є основною причиною автоаварій». Таке враження може скластися, якщо висновки про причини дорожньо-транспортних пригод робити, орієнтуючись не на дані, а на публікації в медіа. Статистика управління патрульної поліції у Львівській області свідчить, що це не так. За дев’ять місяців цього року на Львівщині зареєстрували понад 8,5 тисяч ДТП. Із них 1 419 пригод – із постраждалими, де травмувалося 1 855 людей та 164 – загинули. Як виглядає типовий водій-учасник аварій, де найбільш небезпечні ділянки на Львівщині та у Львові і які основні причини автотрощ – досліджувало Tvoemisto.tv.
Чоловіки чи жінки: які водії найчастіше потрапляють в ДТП на Львівщині
Проаналізувавши дані управління патрульної поліції у Львівській області про ДТП, які трапилися в регіоні протягом січня – липня 2021 року, Tvoemisto.tv вирішило зробити свій портрет типового водія-учасника аварії. Так, чоловіки тут переважають – 91% (597) водіїв – проти 9% (56) жінок-водійок. Водночас, як повідомили у регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Львівській області у відповіді на запит Tvoemisto.tv, за період з 2017 по вересень 2021 року на чоловіків зареєстрували 363 711 транспортних засобів, а на жінок майже втричі менше – 131 002 автомобілів.
Нам також вдалося з'ясувати їхній середній вік: для водія-учасника аварії це 38 років, а для водійки – 34 роки.
Найпоширенішим місцем аварій є населений пункт, де трапляється 74% ДТП, а на автодорозі (поза межами населеного пункту) – 26%.
Залежно від механізму вчинення ДТП патрульна поліція виділяє низку видів, як-от: зіткнення, перекидання, наїзд на нерухомий транспортний засіб або перешкоду, наїзд на пішохода, велосипедиста, гужовий транспорт, наїзд на тварин тощо. Цікаво, що водії, і чоловіки, і жінки, найчастіше створюють аварійні ситуації внаслідок бокового зіткнення. Також чоловіки-водії потрапляють в аварію внаслідок лобового зіткнення, перекидання транспортного засобу та наїзду на пішохода, що переходив дорогу поза межами переходу. Водійки ж, окрім бокового зіткнення, наїжджають на перешкоди та теж створюють аварійну ситуацію через перекидання автівки.
Детальніше можна дізнатися із порівняльної таблиці ДТП за видами, які скоювали чоловіки та жінки:
Вдалося з'ясувати й те, що чоловіки частіше скоюють аварії в період з 19:00 по 20:00, а жінки потрапляють в автопригоду в післяобідній час, орієнтовно о 14:00-15:00. Щодо стану алкогольного сп'яніння, то лише 9% чоловіків, що скоїли ДТП, відповідно до статистики, перебували за кермом п'яними. Водночас 75% – тверезі, а у 15% огляд не проводили. Щодо жінок, то 87% з них були тверезими за кермом, у 12% огляд не проводили, 1% припадає на інші фактори.
Не алкоголь, а неправильне маневрування
Найчастіше на Львівщині потрапляють у ДТП через порушення правил маневрування. Так, лише за період з січня по серпень 2021 року це стало причиною 2 766 аварій (38% від загальної статистики ДТП у Львівській області). Перевищення безпечної швидкості спричинило 27% ДТП (це 1 947 випадки), недотримання дистанції – 16% (1 137 випадків), а керування транспортними засобами у нетверезому стані – 3% (236 випадків).
Якщо дивитися на статистику автопригод з потерпілими, то основною причиною за той же період на Львівщині є перевищення безпечної швидкості – 39% (444 випадки за вісім місяців). Порушення правил маневрування – 21% (234 випадки) та порушення правил проїзду пішохідних переходів – 7,2% (82).
Детальніше – в інфографіці:

Найбільш небезпечні місця Львова та області
На Львівщині, за даними патрульних, є понад 80 місць концентрації ДТП. Так, тільки на кільцевій дорозі Львова біля бази відпочинку «Львівська Швейцарія» за п’ять років (від серпня 2016 до травня 2021 року) сталося 68 ДТП. Загалом найпоширеніші місця концентрації ДТП на Львівщині за останніх кілька років виглядають так:
- Київ – Чоп (М-06) 680-686 (Плав’я – Тухолька) – 64
- Київ – Чоп (М-06) 570-580 (Красів – Луб’яна) – 58
- Київ – Чоп (М-06) 557-560 (Ковирі) – 48
- Київ – Чоп (М-06) 552-554 (Зубра) – 44
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 0-4 (Рясне-Руське – Рудно) – 41
- Київ – Чоп (М-06) 518-524 (Старий Яричів) – 35
- Київ – Чоп (М-06) 526-529 (Малі Підліски) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 539-541 (транспортна розв’язка у Винниках) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 440-445 (Броди) – 30
- Львів – Шегині (М-11) 10-12 (Зимна Вода) – 30
- Київ – Чоп (М-06) 582-586 (Дроговиж) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 616-619 (об’їзна Стрия) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 565-568 (Деревач) – 28
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 6-8 – 26
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 9-10 (Холодноводівка – Скнилів) – 25
Водночас для порівняння у Львові є 45 місць концентрації ДТП. У статистику станом на травень 2021 року за даними патрульної поліції враховують ті, де найчастіше стаються аварії із травмованими.
Якщо йдеться про Галицький район, то це ділянки на пр. В’ячеслава Чорновола, 2, 7, а також перехрестя Чорновола – Під Дубом, Городоцької – Ярослава Мудрого.
У Залізничному найчастіше трапляються ДТП на вул. Кульпарківській, 226, 230, Виговського, 100, а ще перехрестях Любінської – Симона Петлюри та Городоцької – Виговського.
У Личаківському районі місцями концентрації аварій є вулиці: Богданівська, 44, Пасічна, 66-68, Личаківська, 7-10 та перехрестя Тракту Глинянського – Бігової.
У Шевченківському – перехрестя Липинського – Замарстинівської, Липинського – Промислової, Чорновола – Хімічної.
У Сихівському – перехрестя вул. Стрийської і Володимира Великого, вул. Сихівської з пр. Червоної калини, з вул. Зеленою і вул. Кавалерідзе.
У Франківському районі є вісім ділянок, де найчастіше трапляються ДТП. Мова про вул. Володимира Великого біля будинку 51, Городоцьку, 179, 223-227, Княгині Ольги, 100, Наукову, 35а, перехрестя вул. Кульпарківської з вул. Перфецького та з вул. Антоновича перехрестя тощо.
Усі локації можна переглянути на карті:
Як покращують статистику ДТП на Львівщині
Управління патрульної поліції Львівщини стверджує, що щорічно проводить аналіз аварій з потерпілими на вулицях та дорогах місті й області. Зокрема, вони визначають місця концентрації та аварійно небезпечні ділянки. Такий перелік скеровують до відділу чергової служби управління, щоби орієнтувати особовий склад та внести зміни в ті дислокації, де несуть служби наряди управління. Тобто правоохоронці намагаються розставити патрульних там, де, на їхню думку, найчастіше трапляються аварії.
Додатково кожного року обстежують місця концентрації ДТП. За результатами складають відповідні акти та надсилають інформацію й вимоги власникам вулично-дорожньої мережі з пропозиціями вжити інженерних заходів та встановити додаткові технічні засоби організації дорожнього руху. Тут йдеться про дорожні знаки, розмітку, «лежачих поліцейських», острівці безпеки на проблемних ділянках.
Також на постійній основі обстежують вулично-дорожню мережу Львова, області, аби виявити небезпечні ділянки. За результатами обстежень надсилають пропозиції стосовно покращення організації дорожнього руху.
За словами речниці патрульної поліції Львівської області Катерини Рибій, працівники проводять лекції в школах та інших закладах, роз’яснюють інформацію про причини ДТП, до чого можуть призвести порушення ПДР, як їздити безпечно тощо.
«Труками, з якими працюють патрульні на вулицях міста, – це теж превентивна робота, за допомогою якої фіксують дотримання швидкісного режиму. Працюємо і зі ЗМІ, де оприлюднюємо актуальну інформацію. У нас зараз залучають додаткові екіпажі для того, аби було безпечніше в місцях концентрації ДТП. Правоохоронці патрулюють такі ділянки і своєю присутністю намагаються проводити превентивну роботу, щоби водії не перевищували швидкість, не виїжджали на зустрічні», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Нині у кожній області України погіршується статистика ДТП порівняно з минулим роком. Чи не щодня аварії на дорогах не тільки ускладнюють рух транспорту, а й призводять до летальних наслідків. Водії порушують правила маневрування, перевищують швидкість, виїздять на зустрічну в недозволених місцях, кермують нетверезими, і це створює надзвичайні ситуації. Здебільшого вчиняють аварії чоловіки. Таке твердження є правильним, навіть якщо врахувати той факт, що жінок-водіїв є приблизно втричі менше. Інший висновок – думка про те, що аварії на дорогах трапляються через п'яних водіїв, є суттєво перебільшеною.
У поліції кажуть, що стежать за місцями концентрації ДТП та аналізують аварійно-небезпечні ділянки. Якщо ж порівняти період із січня по вересень цього року з аналогічним минулорічним періодом, то кількість аварій у Львівській області зросла на 13%. Це не обов’язково свідчить про ефективність роботи тих, хто повинен попереджувати аварії, бо це може бути наслідком росту кількості водіїв чи інших факторів, але усім відповідальним за ситуацію на дорогах є над чим працювати. На 3% більше стало ДТП з потерпілими (травмованими чи/та загиблими). Добра новина в тому, що загиблих на 17% менше, ніж минулоріч – 164 людини проти 199-ти.
Ольга Коваль, Надія Жила
Інфографіки Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний