
Фото: justicepays.com
Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
«Водіння у нетверезому стані є основною причиною автоаварій». Таке враження може скластися, якщо висновки про причини дорожньо-транспортних пригод робити, орієнтуючись не на дані, а на публікації в медіа. Статистика управління патрульної поліції у Львівській області свідчить, що це не так. За дев’ять місяців цього року на Львівщині зареєстрували понад 8,5 тисяч ДТП. Із них 1 419 пригод – із постраждалими, де травмувалося 1 855 людей та 164 – загинули. Як виглядає типовий водій-учасник аварій, де найбільш небезпечні ділянки на Львівщині та у Львові і які основні причини автотрощ – досліджувало Tvoemisto.tv.
Чоловіки чи жінки: які водії найчастіше потрапляють в ДТП на Львівщині
Проаналізувавши дані управління патрульної поліції у Львівській області про ДТП, які трапилися в регіоні протягом січня – липня 2021 року, Tvoemisto.tv вирішило зробити свій портрет типового водія-учасника аварії. Так, чоловіки тут переважають – 91% (597) водіїв – проти 9% (56) жінок-водійок. Водночас, як повідомили у регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Львівській області у відповіді на запит Tvoemisto.tv, за період з 2017 по вересень 2021 року на чоловіків зареєстрували 363 711 транспортних засобів, а на жінок майже втричі менше – 131 002 автомобілів.
Нам також вдалося з'ясувати їхній середній вік: для водія-учасника аварії це 38 років, а для водійки – 34 роки.
Найпоширенішим місцем аварій є населений пункт, де трапляється 74% ДТП, а на автодорозі (поза межами населеного пункту) – 26%.
Залежно від механізму вчинення ДТП патрульна поліція виділяє низку видів, як-от: зіткнення, перекидання, наїзд на нерухомий транспортний засіб або перешкоду, наїзд на пішохода, велосипедиста, гужовий транспорт, наїзд на тварин тощо. Цікаво, що водії, і чоловіки, і жінки, найчастіше створюють аварійні ситуації внаслідок бокового зіткнення. Також чоловіки-водії потрапляють в аварію внаслідок лобового зіткнення, перекидання транспортного засобу та наїзду на пішохода, що переходив дорогу поза межами переходу. Водійки ж, окрім бокового зіткнення, наїжджають на перешкоди та теж створюють аварійну ситуацію через перекидання автівки.
Детальніше можна дізнатися із порівняльної таблиці ДТП за видами, які скоювали чоловіки та жінки:
Вдалося з'ясувати й те, що чоловіки частіше скоюють аварії в період з 19:00 по 20:00, а жінки потрапляють в автопригоду в післяобідній час, орієнтовно о 14:00-15:00. Щодо стану алкогольного сп'яніння, то лише 9% чоловіків, що скоїли ДТП, відповідно до статистики, перебували за кермом п'яними. Водночас 75% – тверезі, а у 15% огляд не проводили. Щодо жінок, то 87% з них були тверезими за кермом, у 12% огляд не проводили, 1% припадає на інші фактори.
Не алкоголь, а неправильне маневрування
Найчастіше на Львівщині потрапляють у ДТП через порушення правил маневрування. Так, лише за період з січня по серпень 2021 року це стало причиною 2 766 аварій (38% від загальної статистики ДТП у Львівській області). Перевищення безпечної швидкості спричинило 27% ДТП (це 1 947 випадки), недотримання дистанції – 16% (1 137 випадків), а керування транспортними засобами у нетверезому стані – 3% (236 випадків).
Якщо дивитися на статистику автопригод з потерпілими, то основною причиною за той же період на Львівщині є перевищення безпечної швидкості – 39% (444 випадки за вісім місяців). Порушення правил маневрування – 21% (234 випадки) та порушення правил проїзду пішохідних переходів – 7,2% (82).
Детальніше – в інфографіці:

Найбільш небезпечні місця Львова та області
На Львівщині, за даними патрульних, є понад 80 місць концентрації ДТП. Так, тільки на кільцевій дорозі Львова біля бази відпочинку «Львівська Швейцарія» за п’ять років (від серпня 2016 до травня 2021 року) сталося 68 ДТП. Загалом найпоширеніші місця концентрації ДТП на Львівщині за останніх кілька років виглядають так:
- Київ – Чоп (М-06) 680-686 (Плав’я – Тухолька) – 64
- Київ – Чоп (М-06) 570-580 (Красів – Луб’яна) – 58
- Київ – Чоп (М-06) 557-560 (Ковирі) – 48
- Київ – Чоп (М-06) 552-554 (Зубра) – 44
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 0-4 (Рясне-Руське – Рудно) – 41
- Київ – Чоп (М-06) 518-524 (Старий Яричів) – 35
- Київ – Чоп (М-06) 526-529 (Малі Підліски) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 539-541 (транспортна розв’язка у Винниках) – 32
- Київ – Чоп (М-06) 440-445 (Броди) – 30
- Львів – Шегині (М-11) 10-12 (Зимна Вода) – 30
- Київ – Чоп (М-06) 582-586 (Дроговиж) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 616-619 (об’їзна Стрия) – 29
- Київ – Чоп (М-06) 565-568 (Деревач) – 28
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 6-8 – 26
- Західний обхід м. Львова (М-10-01) 9-10 (Холодноводівка – Скнилів) – 25
Водночас для порівняння у Львові є 45 місць концентрації ДТП. У статистику станом на травень 2021 року за даними патрульної поліції враховують ті, де найчастіше стаються аварії із травмованими.
Якщо йдеться про Галицький район, то це ділянки на пр. В’ячеслава Чорновола, 2, 7, а також перехрестя Чорновола – Під Дубом, Городоцької – Ярослава Мудрого.
У Залізничному найчастіше трапляються ДТП на вул. Кульпарківській, 226, 230, Виговського, 100, а ще перехрестях Любінської – Симона Петлюри та Городоцької – Виговського.
У Личаківському районі місцями концентрації аварій є вулиці: Богданівська, 44, Пасічна, 66-68, Личаківська, 7-10 та перехрестя Тракту Глинянського – Бігової.
У Шевченківському – перехрестя Липинського – Замарстинівської, Липинського – Промислової, Чорновола – Хімічної.
У Сихівському – перехрестя вул. Стрийської і Володимира Великого, вул. Сихівської з пр. Червоної калини, з вул. Зеленою і вул. Кавалерідзе.
У Франківському районі є вісім ділянок, де найчастіше трапляються ДТП. Мова про вул. Володимира Великого біля будинку 51, Городоцьку, 179, 223-227, Княгині Ольги, 100, Наукову, 35а, перехрестя вул. Кульпарківської з вул. Перфецького та з вул. Антоновича перехрестя тощо.
Усі локації можна переглянути на карті:
Як покращують статистику ДТП на Львівщині
Управління патрульної поліції Львівщини стверджує, що щорічно проводить аналіз аварій з потерпілими на вулицях та дорогах місті й області. Зокрема, вони визначають місця концентрації та аварійно небезпечні ділянки. Такий перелік скеровують до відділу чергової служби управління, щоби орієнтувати особовий склад та внести зміни в ті дислокації, де несуть служби наряди управління. Тобто правоохоронці намагаються розставити патрульних там, де, на їхню думку, найчастіше трапляються аварії.
Додатково кожного року обстежують місця концентрації ДТП. За результатами складають відповідні акти та надсилають інформацію й вимоги власникам вулично-дорожньої мережі з пропозиціями вжити інженерних заходів та встановити додаткові технічні засоби організації дорожнього руху. Тут йдеться про дорожні знаки, розмітку, «лежачих поліцейських», острівці безпеки на проблемних ділянках.
Також на постійній основі обстежують вулично-дорожню мережу Львова, області, аби виявити небезпечні ділянки. За результатами обстежень надсилають пропозиції стосовно покращення організації дорожнього руху.
За словами речниці патрульної поліції Львівської області Катерини Рибій, працівники проводять лекції в школах та інших закладах, роз’яснюють інформацію про причини ДТП, до чого можуть призвести порушення ПДР, як їздити безпечно тощо.
«Труками, з якими працюють патрульні на вулицях міста, – це теж превентивна робота, за допомогою якої фіксують дотримання швидкісного режиму. Працюємо і зі ЗМІ, де оприлюднюємо актуальну інформацію. У нас зараз залучають додаткові екіпажі для того, аби було безпечніше в місцях концентрації ДТП. Правоохоронці патрулюють такі ділянки і своєю присутністю намагаються проводити превентивну роботу, щоби водії не перевищували швидкість, не виїжджали на зустрічні», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Нині у кожній області України погіршується статистика ДТП порівняно з минулим роком. Чи не щодня аварії на дорогах не тільки ускладнюють рух транспорту, а й призводять до летальних наслідків. Водії порушують правила маневрування, перевищують швидкість, виїздять на зустрічну в недозволених місцях, кермують нетверезими, і це створює надзвичайні ситуації. Здебільшого вчиняють аварії чоловіки. Таке твердження є правильним, навіть якщо врахувати той факт, що жінок-водіїв є приблизно втричі менше. Інший висновок – думка про те, що аварії на дорогах трапляються через п'яних водіїв, є суттєво перебільшеною.
У поліції кажуть, що стежать за місцями концентрації ДТП та аналізують аварійно-небезпечні ділянки. Якщо ж порівняти період із січня по вересень цього року з аналогічним минулорічним періодом, то кількість аварій у Львівській області зросла на 13%. Це не обов’язково свідчить про ефективність роботи тих, хто повинен попереджувати аварії, бо це може бути наслідком росту кількості водіїв чи інших факторів, але усім відповідальним за ситуацію на дорогах є над чим працювати. На 3% більше стало ДТП з потерпілими (травмованими чи/та загиблими). Добра новина в тому, що загиблих на 17% менше, ніж минулоріч – 164 людини проти 199-ти.
Ольга Коваль, Надія Жила
Інфографіки Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні