
ілюстративне фото: digileaders.com
Район Львівський. Що ще змінить децентралізація в нашій області
Ви передали Кабміну пропозицію по шести районах на Львівщині. Скільки ОТГ у них має бути?
Згідно з перспективним планом, який затвердив Кабмін, на Львівщині є понад 80 ОТГ, проте перспективний план ще не затверджений для Дрогобицького і Стрийського районів. За пропозиціями Міністерства регіонального розвитку має бути 61 громада, а за нашими — 67.
Які громади залишаються найбільш проблемними — наприклад, не хочуть об’єднуватися або не можуть через певні причини?
Необ’єднаною є велика частина області. Кожна територія, яка має якесь підприємство і розуміє, що отримує надходження з ПДФО, хотіла б зробити громаду лише зі свого села. У чотирьох районах Львівщині взагалі ще не створено жодної ОТГ — у Буському, Золочівському, Яворівському і Турківському. З останнім найбільше проблем, оскільки там погані дороги між селами та ймовірними центрами громад. У Золочівському районі зараз слухається питання про створення Глинянської ОТГ, але діалог міста з іншими населеними пунктами важкий. У Яворівському району є село Рясне-Руське, яке не має чіткої межі зі Львовом, але хоче сформувати власну громаду. На його території розташовуються підприємства Fujikura і Bader, тож буде великий ПДФО. І такі моменти є у кожному районі.
Читайте також: Своя швидка і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська і Ходорівська ОТГ
В Офісі президента неодноразово говорили: поки не буде завершена реформа децентралізації, доти не можна проводити місцеві вибори. Наскільки це законно? Чи можна якісь громади об’єднати примусово? Адже цей процес може затягнутися на роки через спротив мешканців.
Зараз триває 5 рік добровільного об’єднання громад, і ми розуміємо, що більше не можемо існувати в таких напів станах. Є райони, де об’єднано майже всю територію, і їхнє функціонування ставиться під сумнів, оскільки є проблеми з наповненням бюджету — усе йде в ОТГ. Проте в той же час ці райони мають повноваження, які повинні виконувати. У європейських країнах, де об’єднання громад починалося добровільно, процес закінчувався примусово, бо завжди знайдуться території, які ніяким чином не захочуть об’єднуватися. Проводити вибори в ОТГ, потім місцеві, потім у новостворених ОТГ незручно, тому я поділяю думку, що їх потрібно проводити вже після об’єднання всіх територій і формування нових районів.
Скільки ще можна чекати до примусового об’єднання?
Законопроєкти, які заберуть цю «добровільність» і врегулюють всі стосунки між громадами та районами, питання бюджетів, надходження податків та отримання субвенцій, мали б ухвалити навесні, щоб новий рік ми почали вже в новому статусі і розуміли, що відбувається в нас на території. Наскільки я знаю, децентралізаційні закони виноситимуть на розгляд восени, деякі з них лежать вже по кілька років.
Читайте також: П’ять районів замість 20. Як планують поділити Львівщину
Що буде з містами, які зараз є районними центрами?
Районна адміністрація після другого етапу децентралізації вже не матиме тих повноважень, які є зараз, — вони «спустяться» на рівень ОТГ. Тому і йдеться про укрупнення районів та, відповідно, оптимізацію чиновницького апарату, перерозподіл виконуваних функцій, і сенсу в районних центрах як таких не буде. Натомість, наприклад, громада Жовкви матиме більше повноважень у новому форматі — зараз це місто районного значення, а після перетворення по функціоналу стане містом обласного значення. І там буде значно більше роботи, але місто від цього виграє. Відсутність райадміністрації ж ніяк не вплине на життя мешканців.
Львівський район має стати найбільшим із нових шести. Які міста увійдуть до нього? Чи є сенс створювати такий великий район?
Функцією нових районів має стати по суті нагляд за органами місцевого самоврядування та використанням коштів держбюджету, координація роботи правоохоронних і різних контролюючих органів. Ці функції є більш представницькими. Їх зараз обговорюють, а як вийде насправді — поки що сказати важко.
Читайте також: Чи треба Львову об'єднуватися з селами та хто такі префекти
За нашими пропозиціями, на території Львівського району має бути 22 ОТГ, і це не є дуже багато. Крім Львова, до району мають увійти Городок, Жовква, Пустомити, Яворів — тобто міста на відстані 1 години їзди від обласного центру. За версією Міністерства регіонального розвитку, мають бути ще Мостиська, Перемишляни, але там є питання по доїзду. На мою думку, наші пропозиції є більш збалансованими — люди, які є в Києві, не можуть врахувати всі нюанси нашої області, стану доріг, доступності гірських територій тощо.
У Львові має бути тоді створений окремий орган — як районна адміністрація?
Зараз найбільш поширеною назвою є префектура, і Львів володіє достатніми можливостями для її розміщення, як і інші міста, які потенційно мають стати центрами майбутніх шести районів — Дрогобич, Стрий, Самбір, Золочів, Червоноград. У чотирьох з них чисельність населення є понад 50 тисяч, і вони мають відповідну інфраструктуру.
Як функціонуватимуть префектури? Буде голова, рада?
Поки що важко сказати, поки ми не бачили кінцеву версію законопроєкту, який піде на розгляд Верховної Ради. Так, має бути префект, певний штат, але не роздутий. На території сіл буде старостинський округ, буде староста, мешканці обиратимуть своїх депутатів у сільську чи міську раду, які будуть у центрі ОТГ.
Читайте також: Великий Львів. Чи зможе місто приєднати навколишні села та розширити свої межі
Як це вплине на обговорюваний наразі законопроєкт про агломерацію — про об’єднання Львова з ближніми селами? Це враховується?
Поки що це тільки законопроєкт, було кілька його редакцій, і кожна з них, на мою думку, є достатньо спірною. Я думаю, що Львів має формуватися так само, як зараз формуються ОТГ. Можливе приєднання до нього навколишніх сіл, селищ, і не треба буде проводити ніякі довибори, вибори. Деякі з них і так є по суті частиною Львова — ті ж самі Сокільники: важко сказати, де закінчився Львів і почалися Сокільники. Це має бути все ж у межах закону України про добровільне об’єднання. З агломераціями є багато нюансів, і я не певна, що вони знайдуть подальше впровадження в законодавстві.
Вікторія Ейсмунт
Головне фото: digileaders.com
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України