фото: ілюстративне/unsplash.com
Основне завдання – втримати команду. Львівський ресторатор про нові ідеї і підтримку колег у час карантину
Із послабленням карантинних обмежень у Львові минулого тижня дозволили відкрити зали ресторанів, щоправда, приймати наразі можна лише до 10 людей всередині. Продовжують працювати також літні майданчики, а доставка страв і досі залишається актуальною для мешканців. Tvoemisto.tv у межах проєкту «Бізнес на карантині» розпитало ресторатора, власника закладів Tante Sophie, Dublin та «Майстерня карамелі» та випускника Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Андрія Дзюбана про те, чи вигідно сьогодні відкривати ресторани, як втримати колектив у час пандемії і які нові напрямки все ж можна розвивати закладам.
Спочатку закрилися, а потім почали діяти
Дозвіл на роботу залів ресторанів дав можливість принаймні утримувати заклад та виплачувати частково заробітної плати. На теперішньому етапі, за словами Андрія Дзюбана, це теж важливо, адже люди чотири місяці до цього були практично без роботи й без засобів для існування, відповідно.
«Усім треба платити за помешкання, годувати сім’ї – такі оплати ніхто не скасовував, тому ми були на межі виживання. Послаблення карантину зараз дозволяє триматися на плаву. Звісно, що з такими обмеженнями, які ще є, працювати на перспективу чи розраховувати на прибуток нереально», – каже він.

Своїх колег та підопічних ресторатор не звільняв, навпаки під час карантину намагався забезпечити роботою, у тому числі пов’язаною з доставкою, а також додатковими замовленнями. Це дозволяло фінансово триматися і без постійної залученості в ресторанах.
Читайте також: Дозвольте нам працювати! Приватні садочки опинилися на межі закриття
«Закриття стало для всіх нас найбільшим форс-мажором. Ми закрилися одні з перших, ще до офіційної заборони працювати ресторанам, аби розібратися, як бути далі. Коли почали розуміти, що це за хвороба, як вона поширюється, які є засоби убезпечення, – почали діяти», – зазначає він.
Про додатковий заробіток працівників та новий проєкт
Чоловік зізнається, спочатку думав, що карантин триватиме два тижні, або, максимум, місяць. Не знав ще про симптоми і як боротися з вірусом, але після третього місяця не тільки він, а й більшість з галузі почали розуміти, що поки не виробиться колективний імунітет або не знайдуть вакцину, засоби лікування, то як ресторанний, так і туристичний бізнес, можуть збанкрутувати.
І з одного боку ще тиснули орендарі, а з іншого – люди, які не могли чекати та бути без грошей, тому планували виїздити за кордон. Тут, за словами Андрія Дзюбана, постало основне завдання і доволі складне – втримати команду.
«Ми організували додатковий заробіток: готували страви, консервації не тільки на доставку, а й на замовлення. Наприклад, масово робили равликів від Тітоньки Софі, заморожували і потім віддавали сотнями. Також після двох тижнів карантину, коли почали закривати кордони країн, запустили новий проєкт КуркаGO – це курятина на доставку, щось подібне до KFC. Так залучали людей з команди, щоби вони могли працювати, платили їм зарплати. Кухарі були зайняті приготуванням страв, а ті, хто мав авто, працювали на доставці, – такий був наш вихід із ситуації. І проєкт досі працює», – розповідає ресторатор.

Зараз же в ресторанах тримають більшу дистанцію на кухні, розмежовують ті процеси, які це дозволяють. Складніші страви, де це зробити не можна, наразі виключили з меню.
«Ми тримаємо дистанцію, проводимо температурний скринінг, користуємося антисептиками. Але для нас це не новинка, багато з цього ми вже давно практикували на кухнях: рукавички, журнал температур, медичні книжки тощо», – каже він.
Про те, хто такі справжні ресторатори, та прогнози для бізнесу
А от щодо того, за яким умов і коли можна було б повернутися до докарантинних оборотів, Андрій Дзюбан каже, що на це потрібно близько трьох місяців.
«Якщо би зараз, уявімо, все закінчилося, і ми змогли працювати як раніше, то на осінь вийшли б на показники минулого року. Ми все ж сподіваємося, що найближчим часом ця хвиля недуг спаде і можна буде повноцінно працювати», – додає чоловік.
Читайте також: Онлайн ніколи не зможе замінити офлайн. Засновник Gastroli.ua про концерти на карантині
Львів – туристичне місто, тому тут, за його словами, ресторанна галузь пов’язана з туристами. Відносно цього формується орендна плата, зарплати працівникам тощо. І поки до нас не поїдуть туристи не лише з України, а й з-за кордону, неможливо говорити про попередні показники. Але те, що вже починають відновлювати сполучення з іншими містами та країнами – покращує ситуацію, в якій опинився бізнес.
«Як правило, власники ресторанного бізнесу – досить вольові, активні, навіть проактивні люди, що не сидять на місці. Той, хто «хворіє» цим, не потребує дотискової мотивації, вони пережили декілька криз і цього разу, я впевнений, що теж руки не опустять», – каже він.
Чоловік додає, що універсальних правил роботи в час пандемії не виробив для себе, тим паче, що кожен у ресторанному бізнесі працює по-різному. У когось подієві ресторани, хтось працює як «вино і закуска», хтось «типовий дінер» – усі вони різні. На думку Андрія Дзюбана, оптимізація процесів та операційна ефективність – те, що може зараз врятувати будь-який бізнес, не тільки ресторанний, і є час на те, щоби добре все обдумати.
«Не такий страшний чорт, як його малюють. Ми переживали багато епідемій, згадати хоча би свинячий грип кілька років тому. Єдине, що відрізняє той час від теперішнього, – відсутність соціальних мереж, а з такою присутністю їх в нашому житті зараз, паніка швидко наростає. У моїй сім’ї перехворіли і, на щастя, уже все добре. Тому сподіваємося, що невдовзі пандемія теж пройде», – наголошує ресторатор.
Ольга Коваль
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Шевченко, якого ми не знаємо
- Куди діваються горобці, або Цікаві факти про сто видів птахів у Львові
- Як виграти війну і не програти державу. Рецепт трансформації від Мирослава Мариновича
- Пережили суворі арешти і допити. Історія однієї львівської родини
- «Потрібні не просто обіцянки». Як у Львові реформують старшу школу
- Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х



