
фото: ілюстративне/unsplash.com
Основне завдання – втримати команду. Львівський ресторатор про нові ідеї і підтримку колег у час карантину
Із послабленням карантинних обмежень у Львові минулого тижня дозволили відкрити зали ресторанів, щоправда, приймати наразі можна лише до 10 людей всередині. Продовжують працювати також літні майданчики, а доставка страв і досі залишається актуальною для мешканців. Tvoemisto.tv у межах проєкту «Бізнес на карантині» розпитало ресторатора, власника закладів Tante Sophie, Dublin та «Майстерня карамелі» та випускника Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Андрія Дзюбана про те, чи вигідно сьогодні відкривати ресторани, як втримати колектив у час пандемії і які нові напрямки все ж можна розвивати закладам.
Спочатку закрилися, а потім почали діяти
Дозвіл на роботу залів ресторанів дав можливість принаймні утримувати заклад та виплачувати частково заробітної плати. На теперішньому етапі, за словами Андрія Дзюбана, це теж важливо, адже люди чотири місяці до цього були практично без роботи й без засобів для існування, відповідно.
«Усім треба платити за помешкання, годувати сім’ї – такі оплати ніхто не скасовував, тому ми були на межі виживання. Послаблення карантину зараз дозволяє триматися на плаву. Звісно, що з такими обмеженнями, які ще є, працювати на перспективу чи розраховувати на прибуток нереально», – каже він.
Своїх колег та підопічних ресторатор не звільняв, навпаки під час карантину намагався забезпечити роботою, у тому числі пов’язаною з доставкою, а також додатковими замовленнями. Це дозволяло фінансово триматися і без постійної залученості в ресторанах.
Читайте також: Дозвольте нам працювати! Приватні садочки опинилися на межі закриття
«Закриття стало для всіх нас найбільшим форс-мажором. Ми закрилися одні з перших, ще до офіційної заборони працювати ресторанам, аби розібратися, як бути далі. Коли почали розуміти, що це за хвороба, як вона поширюється, які є засоби убезпечення, – почали діяти», – зазначає він.
Про додатковий заробіток працівників та новий проєкт
Чоловік зізнається, спочатку думав, що карантин триватиме два тижні, або, максимум, місяць. Не знав ще про симптоми і як боротися з вірусом, але після третього місяця не тільки він, а й більшість з галузі почали розуміти, що поки не виробиться колективний імунітет або не знайдуть вакцину, засоби лікування, то як ресторанний, так і туристичний бізнес, можуть збанкрутувати.
І з одного боку ще тиснули орендарі, а з іншого – люди, які не могли чекати та бути без грошей, тому планували виїздити за кордон. Тут, за словами Андрія Дзюбана, постало основне завдання і доволі складне – втримати команду.
«Ми організували додатковий заробіток: готували страви, консервації не тільки на доставку, а й на замовлення. Наприклад, масово робили равликів від Тітоньки Софі, заморожували і потім віддавали сотнями. Також після двох тижнів карантину, коли почали закривати кордони країн, запустили новий проєкт КуркаGO – це курятина на доставку, щось подібне до KFC. Так залучали людей з команди, щоби вони могли працювати, платили їм зарплати. Кухарі були зайняті приготуванням страв, а ті, хто мав авто, працювали на доставці, – такий був наш вихід із ситуації. І проєкт досі працює», – розповідає ресторатор.
Зараз же в ресторанах тримають більшу дистанцію на кухні, розмежовують ті процеси, які це дозволяють. Складніші страви, де це зробити не можна, наразі виключили з меню.
«Ми тримаємо дистанцію, проводимо температурний скринінг, користуємося антисептиками. Але для нас це не новинка, багато з цього ми вже давно практикували на кухнях: рукавички, журнал температур, медичні книжки тощо», – каже він.
Про те, хто такі справжні ресторатори, та прогнози для бізнесу
А от щодо того, за яким умов і коли можна було б повернутися до докарантинних оборотів, Андрій Дзюбан каже, що на це потрібно близько трьох місяців.
«Якщо би зараз, уявімо, все закінчилося, і ми змогли працювати як раніше, то на осінь вийшли б на показники минулого року. Ми все ж сподіваємося, що найближчим часом ця хвиля недуг спаде і можна буде повноцінно працювати», – додає чоловік.
Читайте також: Онлайн ніколи не зможе замінити офлайн. Засновник Gastroli.ua про концерти на карантині
Львів – туристичне місто, тому тут, за його словами, ресторанна галузь пов’язана з туристами. Відносно цього формується орендна плата, зарплати працівникам тощо. І поки до нас не поїдуть туристи не лише з України, а й з-за кордону, неможливо говорити про попередні показники. Але те, що вже починають відновлювати сполучення з іншими містами та країнами – покращує ситуацію, в якій опинився бізнес.
«Як правило, власники ресторанного бізнесу – досить вольові, активні, навіть проактивні люди, що не сидять на місці. Той, хто «хворіє» цим, не потребує дотискової мотивації, вони пережили декілька криз і цього разу, я впевнений, що теж руки не опустять», – каже він.
Чоловік додає, що універсальних правил роботи в час пандемії не виробив для себе, тим паче, що кожен у ресторанному бізнесі працює по-різному. У когось подієві ресторани, хтось працює як «вино і закуска», хтось «типовий дінер» – усі вони різні. На думку Андрія Дзюбана, оптимізація процесів та операційна ефективність – те, що може зараз врятувати будь-який бізнес, не тільки ресторанний, і є час на те, щоби добре все обдумати.
«Не такий страшний чорт, як його малюють. Ми переживали багато епідемій, згадати хоча би свинячий грип кілька років тому. Єдине, що відрізняє той час від теперішнього, – відсутність соціальних мереж, а з такою присутністю їх в нашому житті зараз, паніка швидко наростає. У моїй сім’ї перехворіли і, на щастя, уже все добре. Тому сподіваємося, що невдовзі пандемія теж пройде», – наголошує ресторатор.
Ольга Коваль
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню