
Фото: Дарія Скрипнюк
Озер багато не буває. Хто доглядає за львівськими водоймами
Усього у Львові — 82 озера та ставка. Шість з них розташовані в центрі міста: це Лебедине озеро в Стрийському парку, озеро на території Ботанічного саду Львівського університету, каскад озер у парку «Погулянка», озерце в парку «Знесіння», ставок на території ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького, а також озеро, підпорядковане Центру творчості та юнацтва Галичини.
Озеро в Стрийському парку
Парк розташований між вулицями Стрийською і верхньою частиною вулиці Франка. Стрийський парк, який раніше називався парком Кілінського (на честь польського національного героя Яна Кілінського), заснував інспектор львівських парків Арнольд Рьорінґ ще 140 років тому. У першопочатковому проекті парку були оранжерея та озеро із прилеглими квітниками, які існують до сьогодні. Це озеро часто називають Лебединим – через лебедів, які там живуть.
Обслуговуванням всього парку та водойми зокрема займається адміністрація парку, яка підпорядковується департаменту містобудування Львівської міськради. Окремих коштів на обслуговування озера не виділяють.
Кілька років тому водойма була занедбана. У воді плавало гниле листя та залишки їжі. У струмку, з якого стікає вода до водоймища, траплялись недопалки та інше сміття. Цьогоріч адміністрація парку змінила своє ставлення до чистоти території парку. Тепер озеро доглянуте: у ньому немає сміття, ряска росте де-не-де. На воді плавають лебеді, територія навколо — чиста та огороджена низьким парканом. Зі входу в парк стоїть табличка із попередженням, що заходити за огорожу, купатися в озері та годувати лебедів — заборонено.
Читайте також: Мандрівка львівськими озерами
«Щоранку сторож чистить озеро від листя, сміття та їжі, якою годують пташок, що живуть на озері. Стан озера нас наразі не задовольняє, тому ми збагачуємо його додатковою водою з джерела, а також контролюємо витік води на каскад, щоб вона не застоювалась. Маємо надію, що таким чином водойма очиститься», — говорить директорка парку Олена Мазурик.
Став на території ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького
Університет, корпуси якого розташовані вздовж вулиці Пекарської, займає досить велику територію в центрі міста. Тут є спортивний майданчик, багато квітників та ставок, який є залишком Вороблячого ставу, що існував у ХІХ столітті. Доступ до води — вільний. Тут відпочивають не лише студенти та викладачі, але й мешканці міста.
На фотографіях кілька років тому ставок виглядає дещо чистішим: на території немає сміття, студенти прибирали територію для створення громадського простору. Зараз вода брудна, а сміття плаває у воді та розкидане довкола, хоча поруч і є смітники.
Опікуватись чистотою водойми має університет, проте перший проректор вишу Ігор Турко відмовився спілкуватися з Tvoemisto.tv на цю тему. Тож скільки коштів витрачають на його обслуговування і чи витрачають взагалі — невідомо. Так само проректор не пояснив, як часто прибирають територію навколо і чистять воду від сміття.
Озера в парку «Погулянка»
Парк Погулянка, а в минулому Венгельовського (названий на честь адвоката-власника Францішека Венґлінського) простягається між вулицями Пасічна та Джорджа Вашингтона. Сьогодні парк входить до природно-заповідного фонду України та охороняється законом як національне надбання. Густий ліс засаджений буками, кленами, березами та яворами, а між деревами протікає струмок Пасіка — притока річки Полтва.
Читайте також: Замість Винниківського: де поплавати влітку. Топ-9 озер неподалік Львова
Озер у парку є кілька. Одне з них належить до території Ботанічного саду, ще одне – Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Також є каскад озер дорогою до колишнього винзаводу «Укрвино».
Озеро, що розташоване на території ботанічного саду, виглядає занедбаним та потребує очищення. Навколо розкидане сміття, у водоймі плавають пластикові пляшки, а вода поросла ряскою. Tvoemisto.tv не вдалося зв’язатися із директором саду, проте його секретарка Віра Семків сказала, що за озером зараз не доглядають взагалі.
«Зараз ніхто нічого не робить на озері. Директор у відпустці, тож роботи на водоймі у застої», — говорить вона.
Про те, скільки коштів виділяють щомісяця на обслуговування водойми, у дирекції ботанічного саду повідомити не змогли.
Заасфальтована доріжка із нещодавно насадженими деревами виводить до каскаду озер. Обабіч доріжки є кілька квітників зі сформованими ікебанами із різних рослин та кілька озер, які перетікають одне в одне. Територія відпочинкової зони чиста, у воді немає сміття, озера оточені кам’яними стінками.
На догляд за цим озером Львівська міська рада виділяє 5817 грн на рік. Відповідальними за його чистоту є ЛКП «Зелений Львів». Щороку восени воду з цих озер спускають та чистять дно, а весною воду набирають знову.
Керівництво підприємства говорить, що каскад у хорошому стані — і це відповідає дійсності.
«Озера у задовільному стані. Вони такі, якими їх створила природа. Двічі на місяць з води сачком забирають сміття, та щодня прибиральники чистять берегову лінію», — каже директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк.
Неподалік алеї на території Центру творчості дітей та юнацтва Галичини розташоване ще одне водоймище. За ним доглядають працівники центру.
Минулого року на відновлення цього озера міська рада виділила 480 тис. гривень. За ці кошти водойму почистили, зробили половину підпірної стінки, відремонтували дамбу, встановили георешітки для укріплення схилу та мали облаштувати територію довкола. Станом на сьогодні озеро спустили, а вздовж огорожі розвісили банери про реконструкцію цієї території.
Цьогоріч міськрада виділила на це ще 199 900 грн. Проте керівництво центру говорить, що цих коштів не вистачить, тож частина робіт залишиться на наступний рік. Наразі тут планують завершити підпірну стінку та вимостити територію бруківкою.
Читайте також: Швидкість, вібрація, вода. Що не так із вулицею Вітовського і як це пропонують змінити
«Озеро на балансі Центру творчості та юнацтва Галичини, але в нас немає грошей щоб ним займатися. Як тільки отримаємо погодження про кошти від відділу аудиту і контролю — почнемо роботи. Думаю, до кінця серпня все доробимо, люди готові працювати вже. Якщо наступного року виділять ще грошей, то зможемо завершити усі потрібні роботи на озері», — каже заступник директора Центру творчості та юнацтва Галичини Ігор Мартинюк.
Озеро в парку «Знесіння»
Місцеве озеро належить до Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», яке називають також «Кайзервальдом». Озеро тут чисте, поруч з ним є кілька альтанок для відпочинку. Територія довкола досить прибрана, хоча подекуди трапляється сміття. Вода поросла очеретом.
За обслуговування озера відповідає адміністрація парку «Знесіння». Його директорка Уляна Тарас каже, що цьогоріч коштів на очищення озера не передбачено, лише на косіння трави. Проте наступного року водойму планують привести до ладу.
«Озеро не чистять, воно не функціонує зараз як озеро. Ми не радимо людям там купатися, але дослідження води показали, що вона не заражена і чиста. Рибалки там ловлять рибу, її багато. Тепер ми вже маємо проект з очищення та укріплення берегу, плануємо наступного року привести озеро у порядок», — розповідає Уляна Тарас.
Дарія Скрипнюк
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась