
Тепер нас знають і поважають. Як перекладачка просуває Львів у світі
Свою першу міжнародну конференцію Тетяна Струк відвідала у 2005 році – відтоді їх вже було більше сотні. Представлення Львова на міжнародних конференціях робить Львів більш упізнаваним через свою участь у Американській асоціації перекладачів, Асоціації з глобалізації та локалізації, Європейській асоціації мовної галузі та через щорічне проведення конференцій з перекладу, зокрема, конкурсу перекладачів серед старшокласників і студентів «Львів Європейський». Карантин, каже Тетяна Струк, вплинув, але не зламав робочих планів – конференції з режиму офлайн стали активно переводити в онлайн та продовжувати промоцію міста та країни.
Від бюро до потужної компанії
Лінгвістичний Центр Тетяни Струк працює вже впродовж 23 років. Спочатку це було перше приватне перекладацьке бюро, та на певному етапі директорка зрозуміла, що час змінюватися і розвиватися. Тетяна Струк стала шукати, що ще може бути цікавим в цьому напрямку. І знайшла локалізацію – переклад з культурною, технічною та лінгвістичною адаптацією для певної країни.
Як виявилося, Тетяна стала першою українкою, яка побувала на такій конференції. І це дуже привернуло увагу до неї. За відкритість та прагнення знань міжнародні компанії були готові навчати новому, адже розуміли, що в Україні потребують свідомого і послідовного плану дій з адаптації програмного забезпечення та інших матеріалів.
«Наша галузь дуже швидко змінюється, тому часто знаходимося на межі нових технологій. Доводилося багато вчитися, їздити на конференції. Виявилося, що людей, які б знали всі тонкощі, на той час в Україні було обмаль. Оскільки ми завжди були базою для перекладацьких практик в різних університетах, незабаром в Острозькій академії запустили курс з локалізації та перекладацьких технологій. Згодом були й інші університети, почався рух», – каже Тетяна Струк і додає, що потроху стала організовувати і свої події, виступати на міжнародних конференціях.
Директорка Лінгвістичного Центру робила все для того, щоб про Львів та її роботу побільше дізнавалися у світі, а доповідачі з усіх куточків хотіли приїхати сюди та співпрацювати.
Почесна місія Амбасадора
Співпраця із Львівським конференц-бюро почалася два роки тому. Після участі у багатьох міжнародних асоціаціях та конференціях Тетяну Струк запросили долучитися та разом працювати над промоцією.
«До цього часу мені завжди здавалося, що нашої роботи ніхто не помічає. Ми розмірено працювали, кваліфіковано виконували роботу. Та виявилося, що ми цікаві місту. Тепер у нас спільна мета – залучити більше конференцій до Львова та якнайкраще запрезентувати свою роботу там – за кордоном», – розповідає Тетяна Струк.
З часом через відвідування різних конференцій про Україну, Львів та діяльність Лінгвістичного центру стали знати все більше людей. Хоча так було далеко не завжди.
«Ще років з десять тому мало хто знав, хто ми такі і що це за держава. Буквально на українських візитівках людям доводилося показувати, чим саме відрізняються українські літери від російських, розповідати, що ми окрема незалежна держава. Тепер з тим легше. Нас знають, впізнають, поважають. Де б я не була, а особливо після того, як стала Почесною Амбасадоркою, завжди усіх запрошую до нашої країни, міста», – каже Тетяна Струк.
Вчитись самим – навчати інших
Вже 16-й рік поспіль Лінгвістичний центр проводить конкурс перекладачів для старшокласників і студентів «Львів Європейський». Участь у ньому беруть не лише львів’яни, а й мешканці області. А зацікавленість у події виникає навіть за кордоном.
«Раніше у нас була мета – на рівні старшокласників показати, яка це цікава професія – лінгвіст і перекладач. Згодом почали щось схоже робити зі студентами. У першому турі цьогорічного конкурсу онлайн участь взяли більш як 1300 студентів зі всієї України. Фінальну роботу до Львова приїхало писати 120 учасників. Це молоді люди, для яких потрапити до Львова було мрією. Відгуки були шалені», – згадує Тетяна Струк.
Також зі студентами Лінгвістичний центр зробив серію інтерв’ю з відомими українськими перекладачами-практиками та навіть видали книжку «Усе попереду: від успішних сьогодні – успішним завтра». На презентацію книги і для зустрічі зі студентами до Львова приїхали герої інтерв’ю з різних міст України.
Карантин як крок до самовдосконалення
Серед останніх конференцій, де встигла побувати Тетяна Струк, була Українська конференція перекладацької галузі, що пройшла наприкінці липня у Дніпрі. Міжнародний захід відвідали доповідачі зі США, Польщі та Іспанії.
Проте все більше подій у світі відбуваються онлайн. Зі слів Тетяни Струк, це, насамперед, можливості залучити нових спікерів.
«Працювати онлайн може й легше, та хочеться живого спілкування. Адже ми на конференції їдемо не лише за інформацією, а й за емоціями, контактами, досвідом, для обміну думками. Скільки б не тривав карантин, все ж роботу треба продовжувати», – говорить Тетяна Струк.
Вже у листопаді у офлайн студії Львівського конференц-бюро відбудеться онлайн-відкриття української філії міжнародної організації, що об’єднує жінок зі всього світу, які працюють у галузі локалізації – Women in Localization. Головою української філії стала Тетяна Струк.
«Карантин скасував багато робочих планів. Довелося відмовитися від кількох поїздок. Та цю подію ми пропустити не можемо. До відкриття української філії Women in Localization ми йшли три роки. Для нас дуже важливо, що подія відбудеться саме у Львові. Хоч онлайн, та все ж зможемо показати світу, що Україна є рівноправним гравцем у цій сфері. Для нас це дуже хороша можливість об’єднатися, самовдосконалитися», – продовжує Тетяна Струк.
Скільки саме учасниць візьмуть участь в онлайн відкритті філії, наразі не відомо, але не менше 200.
У планах Амбасадорки Львова – провести наступного року вже офлайнову конференцію з комунікації. Акцент робитимуть не лише на перекладі, а й на доступності та безбар’єрному спілкуванні. Зі слів директорки Лінгвістичного центру – тема вкрай важлива і потрібна Львову.
Щодо закордонних поїздок, то їх спланувати складніше, адже зараз у світі конференцій проводять вкрай мало.
Про плани
Швидкісне сполучення, конкурентоздатність, доступне проживання, доброзичливі люди довкола роблять Львів привітним. Та Тетяна Струк каже: аби Львів став столицею конференц-індустрії, насамперед потрібно покращити конференц-інфраструктру. Тієї, що є, не завжди вистачає.
«Ті, хто приїжджає до Львова на конференції, хочуть, аби це був центр і все було поруч. Тому, якщо б у місті був великий гарний 5-зірковий готель з конференц-приміщеннями, це був би чудовий вихід для міста», – каже співрозмовниця.
Серед іншого, чого вкрай бракує місту – це недостатньо англійської довкола.
«Коли туристи чи гості у свої гаджети забивають маршрут, від них часто можна почути, наскільки у нас незручний переклад вивісок і вказівників. Були випадки, що одну і ту ж вулицю перекладали по-різному, тому виникали певні непорозуміння. Також у нас мало закладів, які мають перекладені меню, а деякі працівники взагалі не розуміють англійської. Ось цей мовний бар’єр та відсутність уніфікованості – сильно шкодять. Коли ж все буде зручно, людям захочеться ще більше повертатися до нашого міста», – говорить Тетяна Струк.
Над цим, каже Амбасадорка, і працюватиме.
Ольга Шведа
Фото надані Тетяною Струк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча