
Фото: unian.net
Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
Пандемія загострила увагу на здоров’ї. Набратись сил або ж відновитись після хвороби можна неподалік від Львова у Моршині, Східниці, Трускавці. Повітря хвойних лісів, цілющі джерела мінеральних вод, а ще смачна і корисна їжа – добре впливають на організм.
Курорти Львівщини активно розбудовуються. До карантину сюди на оздоровлення їхали поляки, білоруси та азербайджанці, ставало більше гостей з Ізраїлю та арабських країн. Нині ж, у час закритих кордонів, іноземців значно поменшало. Водночас фахівці оздоровниць стали пропонувати чимало нових методик для реабілітації після перенесеної коронавірусної інфекції та інших захворювань.
У регіоні з'являються сучасні пансіонати та SPA&детокс комплекси найвищого європейського рівня. Також у нашій області є єдиний в Україні сертифікований центр терапії за методикою австрійського лікаря.
«На Львівщині працює перший і єдиний в Україні сертифікований центр терапії доктора Майєра. Це австрійський лікар і дослідник, що розробив курс дієтичного харчування на початку ХХ ст. Також варто згадати про цінну особливість курортів на Львівщині – озокеритолікування, адже тут є найбільше в Україні родовище озокериту. Це дуже рідкісна гірська порода, її ще називають гірським воском», – розповідає начальниця управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації Наталя Табака.
Парк «Курортний» у Трускавці, його заклали у 1895 році. Указом Президента України від 30 листопада 2020 року він отримав статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Трускавець і лікувальні властивості Нафтусі
Зі Львова до Трускавця – трохи більше 90 кілометрів, це приблизно півтори години на авто. Місто має 600-літню історію і таку ж тяглу традицію лікування мінеральними водами. У Трускавці є десять різних джерел, вода з яких, залежно від мінералізації, впливає на різні захворювання: гепатити, хвороби нирок, порушення обміну речовин, дисбактеріози, хвороби шлунково-кишкового тракту.
Голова Трускавецької ОТГ Андрій Кульчинський говорить, що на собі перевірив цілющі властивості «Нафтусі» і п’є цю воду часом для профілактики.
Вода із мінеральних джерел Трускавця унікальна за своїм складом: у ній високий вміст органічних речовин нафтового походження. Цю воду рекомендують вживати в бюветі, тому що під час контакту з повітрям органічні речовини швидко руйнуються. «Нафтусю» успішно застосовують при захворюваннях нирок, жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, вона виводить радіонукліди, нормалізує цукор в крові і так впливає на загальний стан організму та імунітет.
Окрім цілющої води, у Трускавці пропонують відновлюватись після Covid-19.
«Covid-19 дає чимало ускладнень на органи дихання, на печінку, адже для лікування застосовують часто агресивну терапію. А мінеральна вода очищує організм. Трускавець – у зоні ялинових лісів, тут особливе повітря, що має противірусну, протимікробну дію. Також у нас чимало фахівців, які володіють новими методиками реабілітації після коронавірусної хвороби. У санаторіях є соляні кімнати, спеціальні інгалятори, фізіотерапія для покращення роботи органів дихання», – розповідає голова Трускавецької ОТГ Андрій Кульчинський.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
Андрій Кульчинський також розповідає, хоч і обережно, що упродовж кількох останніх тижнів у Трускавці фіксують все менше нових випадків зараження коронавірусною інфекцією.
«За останні три тижні у нас суттєво зменшилась кількість нових хворих на Covid-19. Комп'ютерну томографію вже майже не роблять, хоч раніше були черги. Вже напів порожні лікарні», – говорить Андрій Кульчинський.
Він каже, що все популярнішою у місті стає скандинавська ходьба. Доріжки для цього облаштовують не лише на території готелів, але й у самому місті. Весною, коли був суворий карантин, у місті відремонтували площу біля бювету.
Центральний бювет у Моршині
Очищення організму у Моршині
Дорога зі Львова до Моршина – трохи більше 80 кілометрів. Місто – популярний гастроентерологічний курорт, відомий далеко за межами України. За якістю та ефективністю лікування він впевнено конкурує з такими курортами як «Карлові Вари» у Чехії та «Вісбаден» у Німеччині. У Моршині ефективно лікують захворювання печінки, жовчевивідних шляхів, підшлункової залози, кишківника, шлунку. Мінеральні води цього курорту рекомендують хворим на цукровий діабет. Моршинські сульфатні води із вмістом солей калію та магнію вважають незамінними для очищення організму.
Міський голова Моршина Руслан Ільницький каже, що Моршин має неабиякий потенціал, хоча цього року тут чекають здебільшого індивідуальних туристів і не планують масових святкувань Нового року чи Різдва.
«Готелі працюють. Щоправда, плани про жорсткий локдаун створюють для бізнесу проблеми, він розгублений», – говорить Роман Ільницький.
Заступник директора з реалізації санаторно-курортних послуг і маркетингу «Моршинкурорту» Микола Фурманюк розповідає, що туристів у місті стало значно менше – у санаторії на лікування приїздять переважно постійні клієнти, які вже не раз переконались в їхній ефективності. До слова, перед тим, як піти на процедури, людина має пройти медичне обстеження у санаторії та отримати призначення лікаря.
«Моршинкурорт – це один із провідних курортів. Тут лікують проблеми у роботі печінки, жовчного. Наша вода робить свою справу. У нас функціонує грязелікарня, є лікувально-діагностичний центр. Люди, які приїжджають, ідуть на прийом до лікаря, який приписує процедури. Добре на лікування реагують діти, особливо із цукровим діабетом», – розповідає Микола Фурманюк.
У санаторії також проводять реабілітаційне лікування: допомагають відновитись після інсультів, інфарктів, займаються також м’язево-скелетною реабілітацією.
Ціни, каже Микола Фурманюк, не піднімали та навіть дещо знизили у порівнянні із минулим роком.
«Покращений номер із сучасним ремонтом – 915 гривень за добу. Двохмісний є за 860, номер економ класу – 660. Це вартість за добу разом із лікуванням, обстеженням, проживанням і харчуванням», – говорить він.
У санаторії є відділення, що займається реабілітацією після легеневих захворювань, де працюють пульмонологи і розроблена спеціальна програма реабілітації після Covid-19.
Микола Фурманюк додає, що у санаторії пропонують і лікування пацієнтам після травм і людям з професійними захворюваннями, одержаними на виробництві.
Східниця
Гліцеринове омолодження у Східниці
Зі Львова до Східниці – трохи більше сотні кілометрів. Але їх варто проїхати – по-перше, тут також є джерела із Нафтусею, а головне – гліцеринові джерела, що мають омолоджувальну дію. Воду з них використовують для умивання: коли шкіра втрачає природну вологу, стає сухою і блідою, застосування гліцерину може запобігти проблемі.
Східницька «Нафтуся» – із вираженою жовчогінною дією, у ній підвищений вміст заліза. Також тут є хлоридно-натрієва вода із підвищеним вмістом брому – вона схожа на «Боржомі». Лікувальні властивості цих вод ефективно впливають на жовчоутворювальну функцію печінки, видільну функцію нирок, секреторну функцію шлунку.
Пріоритетна галузь
Заступник голови облдержадміністрації Юрій Холод каже, що санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації на Львівщині. Карантин похитнув цю галузь, на курортах стало значно менше іноземців, які раніше становили четверту частину від усіх відпочивальників.
«Коронакриза по курортних містах вдарила найбільше. Через відсутність туристів бюджети Трускавця, Східниці та Моршина не дорахувалися значної частини. На деякий час припинили скерування на санаторно-курортне лікування. Добре, що сьогодні це питання вже вирішили. Тепер потрібно, щоб до санаторно-курортних та відпочинкових комплексів повернулися і іноземні туристи. Вони у докарантинний період у Трускавці, до прикладу, становили четверту частину від усіх відпочивальників. Ми дуже вболіваємо за медичний та оздоровчий туризм на Львівщині. Це один із пріоритетів регіонального розвитку», – зазначив заступник голови облдержадміністрації Юрій Холод.
Він також додав, що Львівщина залишається привабливою для залучення іноземних інвесторів та пацієнтів, зокрема у галузях пластичної хірургії, стоматології, репродукції, реабілітації, лікування офтальмологічних захворювань, кардіохірургії, клітинній терапії.
Партнерська публікація
Вікторія Савіцька
Фото: «Уніан», туристичний портал «Край», сайт готелю «Respect» та Тruskavich.com
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів