
Фото: Катерина Москалюк, Марія Стрельцова
Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості
Карантин, що проявив проблеми
«Кризовий період добре показує всі недоліки в компанії і дає можливість навести великий порядок», – говорить голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.
Генеральний директор мережі аптек «DS» Олег Никулишин однією з основних проблем, які зараз має бізнес, називає втрату людьми платоспроможності. Та він переконаний, що скасовувати бонуси і програми лояльності все одно не можна.
За його словами, попри думку багатьох, «аптечного буму» під час карантину не сталося.
«Те, що аптеки заробляють зараз – міф. У нас падіння продажів у центрі Львова становить 40%, упали продажі косметики і БАДів, зменшився відпуск за програмою «Доступні ліки», – говорить він.
Про втрату людьми платоспроможності під час карантину говорить і власник оптового ринку «Шувар» Роман Федишин. Інша проблема та, що ринок продовольства в Україні побудований таким чином, що в мережі в основному заходять імпортовані продукти довготривалого зберігання.
«Свіжі фрукти й овочі в Україні вирощуються дрібними селянськими господарствами. Їхній основний збут відбувався через роздрібні ринки. Через закриття ринків у квітні, вони втратили канал збуту і ми отримали ту катастрофу», – говорить Роман Федишин.
Тому Роман Федишин і Володимир Глащенков наголошують, що зараз потрібно зосереджуватись на локальних продуктах і ринках. А уряд має підтримати малий бізнес вигідними кредитами, адже багато хто не може взяти позики через відсутність кредитної історії.
Голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.
Девелопер компанії «Ваш Дім» Тарас Цибульський каже, що криза торкнулась і ринку житлової нерухомості.
«Продаж житла за квітень упав на 65%. Клієнти, які хочуть купити житло, зараз цікавляться вже збудованими готовими об’єктами – їм потрібна гарантія. Проєкти «на папері» не продаються», – говорить Тарас Цибульський.
Він додає, що світова фінансова криза 2008 року навчила працювати у кризу 2014, а та, у свою чергу, допомагає працювати зараз, у 2020 році.
«Лише у 2014 році компанія не відчула кризу, бо люди шукали куди можна вкласти гривні – через банківську кризу, і були готові битися за готову квартиру з іншими клієнтами», – згадує Тарас Цибульський.
Про проблеми із грошима говорять також представники міської влади та ринку реклами. Так, за словами радниці міського голови Вікторії Довжик, за час карантину надходження до бюджету Львова зменшились на 150 мільйонів гривень. А падіння на рекламному ринку, говорить Віктор Романюк з агенції «Рейдер», сягнуло 90-95%.
«Реклама – індикатор бізнесу. Повернення до реклами буде інертне. Позитив зараз у тому, що багато вільних площ і можна розширяти соціальну рекламу, розміщувати роботи художників», – каже він.
Що протиставити кризі
Олег Никулишин зазначає, що кризою «пахло» давно, і прогнозує, що вона триватиме ще з рік.
«Зараз треба забути про стратегію росту і розвитку та зосередитись на стратегії виживання», – говорить генеральний директор мережі аптек «DS».
А директор компанії «Kormotech» Ростислав Вовк прогнозує справжню кризу на липень-серпень. Він говорить, що за місяць карантину у компанії зібрали стратегічний штаб і зробили стрес-тест.
«Ми порівнювали, що було на нашому ринку під час інших криз, шукали, чи було щось схоже. Відтак, розробили чотири сценарії – від оптимістичного до песимістичного. До кожного з них розписали, на що потрібно буде урізати видатки», – розповідає він.
Водночас компанія призупинила інвестиції, окрім розширення заводу у Львові та будівництва виробничих потужностей у Литві, аби не ризикувати. Також у компанії знайшли галузь, у яку зможуть перейти у разі сильного падіння продажів кормів – це виробництво сухих сніданків.
Олексій Даців, співзасновник компанії JetBeep, радить у час кризи розвивати мислення «патріотичного споживача». Для цього, вважає він, виробники мають більше комунікувати зі своїми споживачами.
Співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців
«Прикладом такої комунікації може бути напис у чеку про те, що покупець допоміг оплатити зарплату певній кількості працівників. До споживача потрібно доносити, через рекламу зокрема, що покупка у локального виробника залишить гроші на місці, у тому ж Львові чи ще десь. Наприклад, коли ми йдемо в аптеку DS, ми платимо українському офісу», – говорить Олексій Даців.
Бізнес має комунікувати зі споживачем через рекламу, а місто має сприяти цьому, додає він.
Партнерство під час кризи
Член ради директорів ІТ-компанії SoftServe Тарас Вервега вважає, що криза – це звичне явище і, швидше за все, кризи будуть повторюватись у майбутньому і, можливо, частіше. «Ніхто насправді не може до підготуватись до кризи і мати «таблетки» від неї – жоден нобелівський лауреат з економіки не міг передбачити, що в один тиждень зупиниться цілий світ. До конкретної кризи підготуватись не можна, але можна зробити загальні підготовчі роботи, що дозволять пом’якшити вплив на бізнес», – каже він.
Та для України, додає він, криза гірша тим, що держава немає грошей для підтримки бізнесу та допомоги людям. Водночас, говорить Тарас Вервега, в Україні уперше немає банківської кризи.
А питанню браку грошей можна зарадити налагодженням партнерства.
«Потрібно розвивати еко-систему зі своїх партнерів і людей, які так чи так залучені у ваш бізнес. Ідеться не просто про «купи – продай», а про емоційний зв’язок з бізнесом. Це працює як родина: родина допомагає нам, а ми їй у складний час. Так і в бізнесі», – каже він.
Навіть у час кризи, наголошує член ради директорів ІТ-компанії SoftServe, можливо шукати точки кооперації, що дозволять двом, трьом чи десятьом бізнесам спільно легше пережити кризу і підготуватись до розвитку, що обов’язково прийде за нею.
Можливі кілька варіантів партнерства для бізнесу – із колегами, із клієнтами, із працівниками, із суспільством, із владою. Тарас Вервега наводить приклад побудови еко-системи із клієнтами і говорить, що криза закінчиться, а клієнти залишаться.
«Ми залучаємо наших працівників до благодійного фонду «Відкриті очі». Таким чином ми теж створюємо еко-систему», – говорить Тарас Вервега.
Олексій Даців зазначає, що гроші є не тільки у інвесторах, а й у партнерстві, що має бути зрозумілим з обох сторін, і в якому буде зберігатись принцип win-win.
«Зараз зароджуються нові партнерства, нові бізнеси. Наприклад, проста технічно ідея поштоматів самообслуговування. Після першої нашої дискусії ми обговорили її із ТМ «Молокія», із холдингом емоцій «!Fest», вони готові про це думати. Коли є кооперація, бажання і воля, це може реалізуватись. І це буде вигідно і споживачу, і бізнесу, і тому, хто втілює ідею», – каже Олексій Даців.
У контексті партнерства із містом Олексій Даців говорить про запровадження безконтактної оплати в міському електротранспорті міста.
«За місяць це можна впровадити в усьому транспорті, щоб забезпечити безпеку, про яку ми так багато зараз говоримо, але на це потрібна політична воля», – додає Олексій Даців.
Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька зазначає, що у палаті партнерство було важливим завжди.
Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька
«Так, як жінка підтримає і зрозуміє жінку, не зрозуміє ніхто. Ми у Жіночій діловій палаті підтримуємо одна одну – якщо кава, то тільки «Фраєрка», якщо цукерки – то тільки Chokoboom. Під час кризи такі об’єднання дуже допомагають», – говорить Наталія Карпенчук-Конопацька.
Членкиня Палати Лідія Лукович наводить приклад партнерства ресторанного бізнесу Львова та міської ради.
«На початку у нас зорганізувалась група рестораторів, які підтримували один одного, ділились інформацією і створили ініціативу «Нагодуй лікаря». Вона почалась із лікарні на Чупринки, де на ізоляції були 20 лікарів і не було харчоблоку, а потім поширилась на інші медзаклади», – поділилися досвідом вона.
За словами Наталії Карпенчук-Конопацької, це партнерство стало хорошою промоцією для ресторанів.
«Важливо розуміти, що соціально відповідальний бізнес завжди матиме додаткові опції завдяки такій своїй діяльності», – зазначає вона.
Радниця міського голови Львова Вікторія Довжик у свою чергу розповіла, що до допомоги містові під час карантину долучились 130 львівських підприємців – ідеться про зв’язок, бензин, транспорт обладнання для медзакладів тощо.
Представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський
А місто працює над створенням електронного каталогу львівських підприємств і чат-боту для бізнесу, також готує низку інформаційних компаній та ярмарки львівських виробників у різних районах міста.
«Я прогнозую, що найближчим часом на ринку України буде багато порожнього місця. І дуже залежить на тому, хто ці вільні місця заповнить і як ми далі будемо рухатися», – підсумовує представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський.
Підготували Наталія Лазарович, Олександра Бодняк
Проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи» здійснюється в рамках Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові