84 комунальні школи Львова оголосили про недобір дітей у перші класи. Тут іще чекають на майже тисячу першокласників. Tvoemisto.tv пояснює, що відбувається та чому в одних школах можуть бути переповнені класи, а в других набирають заледве 20 дітей.

Перечекати рік 

Доньці Аліни Сороки в середині серпня виповниться шість років, проте до школи її ще не віддаватимуть. Мама каже, що дитина ще занадто мала, що програма у школах важка, додає тривоги і війна.

«Іванці виповниться лише шість. Цей рік ще проведе в дитсадку, а наступного запишемо її до школи. Повітряні тривоги, нестабільне навчання дуже мене непокоять. Сидіти з дитиною вдома, щоби навчалася онлайн, змоги не маємо. Ми з чоловіком працюємо», – каже Аліна Сорока.

Марина Козак свого сина Артемія, якому вже виповнилося шість років, спочатку записала в одну з львівських шкіл, проте документи так і не подала. Дитина відвідуватиме школу в Польщі. Там хлопець ходив у підготовчий клас, там піде і в перший. Жінка розповідає, що влітку планувала повернутися до Львова, але чоловікова робота і навчання старшої доньки вплинули на ситуацію.

«Чоловік працює онлайн із Польщі, бо в Україні лунають тривоги, і це зриває робочий графік. Старша донька цього року в Польщі закінчила восьмий клас, який тут вважається випускним, уже склала всі іспити на хороші бали і подала документи на вступ до коледжу. Якщо їй вдасться вступити, то залишимося тут. Син уже також звик до тутешніх дітей, йому цікаво, а мені спокійно», – каже співрозмовниця.

Тисяча вільних місць

Станом на початок минулого навчального року (2022/2023) у Львівській громаді функціонувало 127 комунальних освітніх закладів, де навчалося 89 080 учнів, та 24 приватні, в яких було 4419 учнів. Нових комунальних шкіл у Львові за останні п’ять років не з’явилося, мовиться у відповіді на інформаційний запит Тvoemisto.tv до міського управління освіти, у Львові відкривають тільки нові приватні заклади. «Враховуючи те, що приватні заклади освіти відкривають як у нових будівлях, так і в пристосованих приміщеннях, управління освіти не може надати інформацію щодо кількості саме збудованих приватних шкіл за останні п’ять років», – зазначили в міському управлінні освіти. 

Раніше львівські школи набирали по кілька перших класів, але й ті були переповнені. В популярних серед батьків закладах у один клас могли зарахувати майже тридцять учнів. Проте не цього року. Наразі шести-, семирічних дітей, які цього року мали б іти в перший клас, не вистачає. Про недобір оголосили у 84 державних школах.

 

Андрій Закалюк у студії "Твого міста"

Як зазначив у коментарі Тvoemisto.tv начальник управління освіти Львова Андрій Закалюк, цього року до шкіл міста надійшло 7920 заяв від батьків майбутніх першокласників. Торік ця цифра була не надто більша – в межах 8070 заяв. До повномасштабної війни ситуація з набором у перший клас була кращою – 8659 заяв.

«Є декілька причин, чому ми оголосили донабір у перші класи і чому не вистачає дітей для формування класів. Минулого року було менше дітей через війну – чимало сімей виїхало за кордон через нестабільну ситуацію в країні. Багато з тих, що залишилися, вирішили не віддавати дітей до школи. Якщо дитині на початок осені виповнювалося п’ять років і 11 місяців, то батьки воліли ще на рік залишити її в дитсадку», – пояснює Андрій Закалюк.

Однак у Львові спостерігаємо таку ситуацію, що більшість вільних місць утворилися в школах середмістя. Вони часто не є переповненими. Зі слів головного освітянина міста, центр Львова не густозаселений, без новобудов, а самі школи розташовані в старих будівлях.

Натомість найбільш заповнені перші та молодші класи в спальних районах, особливо там, де триває активне будівництво житлових комплексів або вже є новобудови.

«Коли в спальних  районах є недобір у школах, це може бути пов’язане з тим, що, наприклад, школа 11 років тому набирала чотири паралельні класи, а вже у наступні роки лише три. Однак після випуску 11 класів вирішила знову відкрити чотири класи, але дітей набрати не може. Кількість місць завжди визначається тим, скільки школа планує відкрити класів. Тобто все індивідуально і залежить від потреб та бажання навчального закладу», – пояснює освітянин.

Станом на сьогодні, за даними управління освіти Львова, першокласників ще чекають у 84 школах міста. Недобір у кожній становить 10-15 дітей, хоча є й такі, де не вистачає 20, навіть 30 і більше дітей. Зокрема, 32 дітей ще можуть прийняти в загальну середню школу № 87 ім. Ірини Калинець, що на Замарстинівській, 11.

Зі слів директора школи Павла Петринки, наразі від батьків майбутніх першокласників надійшло лише 24 заяви:

«Наша школа невелика – 20 класів із першого по 11-й, 485 учнів. У кожному класі по дві паралелі. Цього року, як і в минулі роки, хочемо набрати два перші класи. Але щоб це реалізувати, зробити класи повноцінними, треба набрати ще 32 дитини. Поділ на групи в класі можна зробити тоді, коли буде 28 учнів. Наразі маємо всього лиш 24 заяви».

Якщо буде недобір, доведеться створити тільки один клас, каже директор. 

«Головними причинами того, що дітей у школах не вистачає, вважаю переїзд сімей за кордон через війну, а також зниження рівня народжуваності. У нас були роки, коли дітей у класах не вистачало, але тоді ситуація мала чітке пояснення: дітей переводили, бо в класі, для прикладу, була заміна учителя або він виходив на пенсію», – пояснює співрозмовник і додає, що документи для навчання ще можна подавати, і має надію, що таки вдасться укомплектувати два повноцінні перші класи.

Схожа ситуація в ліцеї №21 на вул. Кониського, 8. Навчатися в першому класі тут мали б лише 23 дитини, проте, на думку вчительки початкових класів, заступниці директора з виховної роботи Марії Крохмальної, невідомо, чи всі вони навчатимуться, бо заяви про вступ написали не всі батьки.

«Запис дітей у перші класи в нашій школі триває. Дуже хочемо, щоби батьки з дітьми приходили, записувалися. Можемо ще набрати 20-25 дітей, навіть більше», – каже вона

У минулі роки, з її слів, у цій школі  стабільно набирали три класи, у кожному з них було майже 30 учнів, інколи – 34. Ситуація стала погіршуватися минулого року – тоді набрали лише два перші класи, у яких почали навчання 34 дитини (по 17-ть у кожному).

«У школах, розташованих  у центральній частині міста, завжди були проблеми з набором дітей. Тепер ситуація стала ще гіршою. Думаю, це можна пояснити війною та демографічною ситуацією в країні за останні роки», – додає Марія Крохмальна.

Зарахування дітей до школи, в тому числі у перші класи, в Україні загалом і у Львові зокрема здійснюють за територіальною прив’язкою. Якщо хтось бажає потрапити в інший навчальний заклад, то це можливо за умови, якщо є вільні місця, каже Андрій Закалюк. Тобто коли школа зарахувала всіх «своїх» дітей (тих, що живуть неподалік, їхніх братів чи сестер, які уже вчаться в цій школі, дітей працівників), тоді за наявності вільних місць може взяти інших охочих. Якщо ж кількість тих, що бажають у ній навчатися, була більшою за кількість вільних місць, проводили так звані жеребкування.

Андрій Закалюк уточнив, що прийом заяв про зарахування в перші класи у Львові триватиме до 31 серпня. На новий навчальний 2023/2024 рік схема реєстрації першокласників не змінюється: як і раніше, батьки можуть це зробити в електронному форматі або прийти до навчального закладу особисто. Далі потрібно буде принести оригінали таких документів: заяву одного з батьків/опікунів; копію та оригінал свідоцтва про народження; оригінал або копію медичної довідки (форма № 086-1/о), виданої сімейним лікарем-педіатром; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (для дітей із особливими освітніми потребами).

Про що говорить статистика 

Об’єктивно в Україні скорочується кількість населення.

Природний приріст і скорочення населення у Львівській області в 2019 – 2022 рр.

За даними Головного управління статистики у Львівській області, шість років тому, в 2017-му, на Львівщині народилося 25 002 дитини, що порівняно, наприклад, із 2008 – 2009 роками на майже 5000 новонароджених менше. Якщо ж порівнювати з 1990 роком, то цифри вражають: кількість народжених дітей зменшилася на більш ніж 13 000 (тоді у Львівській області народилося 38 693 дитини).

Ситуація з народжуваністю щороку погіршується. Якщо у 2018-му у Львівській області народилося 23 253 дитини, у 2019-му – 21 803, у 2020-му – 21 129 дітей, то у 2021-му – лише 19 440.

На початку 2022 року на Львівщині проживало 475,6 тисячі дітей у віці 0-17 років. Від останнього перепису населення у 2001 році ця кількість зменшилася на 23%, а частка дітей серед жителів області скоротилася з 24 до 19%.

Загалом рівень народжуваності у 2021 році був найнижчим за 30 років незалежності, а рівні смертності й природного скорочення – найвищими.

«Кількість населення справді скорочується, що стало особливо помітним із часів пандемії коронавірусу. Останні дані щодо народжуваності населення в нас є тільки за 2021 рік. Річ у тім, що з початку повномасштабної війни немає повного міжрегіонального обміну даними щодо народжуваності, бо новонароджену дитину можна реєструвати в будь-якій області України. Цікаво й те, що дані, які ми брали до війни, свідчать про те, що народжених у нас було більше, аніж померлих», – пояснила в коментарі заступниця начальника ГУС у Львівській області Ірина Рихальська.

Кількість новонароджених у Львівській області з 1990-го до 2021 р.

Кількість наявного населення області станом на 1 січня 2022 року становила 2478,1 тисячі осіб та упродовж 2021-го зменшилася на 19,6 тисячі осіб. У 2021 році збереглися депопуляційні процеси 2020-го, підсилені смертністю через Covid-19, які загострили демографічну кризу: померло в 2,1 раза більше, ніж народилося.

«Народжуваність дуже скоротилася. За світовими та європейськими даними така ситуація триватиме, бо народжуваність іде на спад. Зараз народжують жінки фертильного віку – від 15 до 45 років. Але таких жінок уже мало. Простіше кажучи, нема кому народжувати дітей. На одну жінку зараз припадає в середньому одна дитина, а для того, щоб було відтворення населення, потрібно, щоби пара – чоловік і жінка народили як мінімум двох дітей, тобто щоби подружжя відтворило себе. З огляду на те, що з якихось причин дитина може не дожити до репродуктивного віку, було б добре, якби жінки народжували бодай трьох дітей. Тоді й населення не скорочувалося б. А так, на жаль, підвищення рівня життя не підвищує рівня народжуваності», – вважає Ірина Рихальська.

Ситуація у Львові та в Україні загалом невтішна – наша країна на порозі демографічної кризи. На цьому, до речі, наголошують фахівці. Експерт із суспільних трансформацій, член Несторівської групи Євген Глібовицький у проєкті Українського кризового медіацентру «Кава з Трощинською» сказав, що для України найбільшим викликом може стати демографічний: 

«У нас низька народжуваність і висока смертність, ми зменшуємося кількісно, у певний момент зменшення кількості людей, які живуть у країні, почне ставати проблемою, в тому числі й для національної безпеки. Ми бачимо, що після війни країна буде нерівномірно заселена, будуть цілі території, які треба буде реабілітувати. Це фактично означатиме, що нам треба буде шукати, яким чином ми можемо підживлювати себе».

 

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.