
Фото умовне
Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
Перечекати рік
Доньці Аліни Сороки в середині серпня виповниться шість років, проте до школи її ще не віддаватимуть. Мама каже, що дитина ще занадто мала, що програма у школах важка, додає тривоги і війна.
«Іванці виповниться лише шість. Цей рік ще проведе в дитсадку, а наступного запишемо її до школи. Повітряні тривоги, нестабільне навчання дуже мене непокоять. Сидіти з дитиною вдома, щоби навчалася онлайн, змоги не маємо. Ми з чоловіком працюємо», – каже Аліна Сорока.
Марина Козак свого сина Артемія, якому вже виповнилося шість років, спочатку записала в одну з львівських шкіл, проте документи так і не подала. Дитина відвідуватиме школу в Польщі. Там хлопець ходив у підготовчий клас, там піде і в перший. Жінка розповідає, що влітку планувала повернутися до Львова, але чоловікова робота і навчання старшої доньки вплинули на ситуацію.
«Чоловік працює онлайн із Польщі, бо в Україні лунають тривоги, і це зриває робочий графік. Старша донька цього року в Польщі закінчила восьмий клас, який тут вважається випускним, уже склала всі іспити на хороші бали і подала документи на вступ до коледжу. Якщо їй вдасться вступити, то залишимося тут. Син уже також звик до тутешніх дітей, йому цікаво, а мені спокійно», – каже співрозмовниця.
Тисяча вільних місць
Станом на початок минулого навчального року (2022/2023) у Львівській громаді функціонувало 127 комунальних освітніх закладів, де навчалося 89 080 учнів, та 24 приватні, в яких було 4419 учнів. Нових комунальних шкіл у Львові за останні п’ять років не з’явилося, мовиться у відповіді на інформаційний запит Тvoemisto.tv до міського управління освіти, у Львові відкривають тільки нові приватні заклади. «Враховуючи те, що приватні заклади освіти відкривають як у нових будівлях, так і в пристосованих приміщеннях, управління освіти не може надати інформацію щодо кількості саме збудованих приватних шкіл за останні п’ять років», – зазначили в міському управлінні освіти.
Раніше львівські школи набирали по кілька перших класів, але й ті були переповнені. В популярних серед батьків закладах у один клас могли зарахувати майже тридцять учнів. Проте не цього року. Наразі шести-, семирічних дітей, які цього року мали б іти в перший клас, не вистачає. Про недобір оголосили у 84 державних школах.
Андрій Закалюк у студії "Твого міста"
Як зазначив у коментарі Тvoemisto.tv начальник управління освіти Львова Андрій Закалюк, цього року до шкіл міста надійшло 7920 заяв від батьків майбутніх першокласників. Торік ця цифра була не надто більша – в межах 8070 заяв. До повномасштабної війни ситуація з набором у перший клас була кращою – 8659 заяв.
«Є декілька причин, чому ми оголосили донабір у перші класи і чому не вистачає дітей для формування класів. Минулого року було менше дітей через війну – чимало сімей виїхало за кордон через нестабільну ситуацію в країні. Багато з тих, що залишилися, вирішили не віддавати дітей до школи. Якщо дитині на початок осені виповнювалося п’ять років і 11 місяців, то батьки воліли ще на рік залишити її в дитсадку», – пояснює Андрій Закалюк.
Однак у Львові спостерігаємо таку ситуацію, що більшість вільних місць утворилися в школах середмістя. Вони часто не є переповненими. Зі слів головного освітянина міста, центр Львова не густозаселений, без новобудов, а самі школи розташовані в старих будівлях.
Натомість найбільш заповнені перші та молодші класи в спальних районах, особливо там, де триває активне будівництво житлових комплексів або вже є новобудови.
«Коли в спальних районах є недобір у школах, це може бути пов’язане з тим, що, наприклад, школа 11 років тому набирала чотири паралельні класи, а вже у наступні роки лише три. Однак після випуску 11 класів вирішила знову відкрити чотири класи, але дітей набрати не може. Кількість місць завжди визначається тим, скільки школа планує відкрити класів. Тобто все індивідуально і залежить від потреб та бажання навчального закладу», – пояснює освітянин.
Станом на сьогодні, за даними управління освіти Львова, першокласників ще чекають у 84 школах міста. Недобір у кожній становить 10-15 дітей, хоча є й такі, де не вистачає 20, навіть 30 і більше дітей. Зокрема, 32 дітей ще можуть прийняти в загальну середню школу № 87 ім. Ірини Калинець, що на Замарстинівській, 11.
Зі слів директора школи Павла Петринки, наразі від батьків майбутніх першокласників надійшло лише 24 заяви:
«Наша школа невелика – 20 класів із першого по 11-й, 485 учнів. У кожному класі по дві паралелі. Цього року, як і в минулі роки, хочемо набрати два перші класи. Але щоб це реалізувати, зробити класи повноцінними, треба набрати ще 32 дитини. Поділ на групи в класі можна зробити тоді, коли буде 28 учнів. Наразі маємо всього лиш 24 заяви».
Якщо буде недобір, доведеться створити тільки один клас, каже директор.
«Головними причинами того, що дітей у школах не вистачає, вважаю переїзд сімей за кордон через війну, а також зниження рівня народжуваності. У нас були роки, коли дітей у класах не вистачало, але тоді ситуація мала чітке пояснення: дітей переводили, бо в класі, для прикладу, була заміна учителя або він виходив на пенсію», – пояснює співрозмовник і додає, що документи для навчання ще можна подавати, і має надію, що таки вдасться укомплектувати два повноцінні перші класи.
Схожа ситуація в ліцеї №21 на вул. Кониського, 8. Навчатися в першому класі тут мали б лише 23 дитини, проте, на думку вчительки початкових класів, заступниці директора з виховної роботи Марії Крохмальної, невідомо, чи всі вони навчатимуться, бо заяви про вступ написали не всі батьки.
«Запис дітей у перші класи в нашій школі триває. Дуже хочемо, щоби батьки з дітьми приходили, записувалися. Можемо ще набрати 20-25 дітей, навіть більше», – каже вона
У минулі роки, з її слів, у цій школі стабільно набирали три класи, у кожному з них було майже 30 учнів, інколи – 34. Ситуація стала погіршуватися минулого року – тоді набрали лише два перші класи, у яких почали навчання 34 дитини (по 17-ть у кожному).
«У школах, розташованих у центральній частині міста, завжди були проблеми з набором дітей. Тепер ситуація стала ще гіршою. Думаю, це можна пояснити війною та демографічною ситуацією в країні за останні роки», – додає Марія Крохмальна.
Зарахування дітей до школи, в тому числі у перші класи, в Україні загалом і у Львові зокрема здійснюють за територіальною прив’язкою. Якщо хтось бажає потрапити в інший навчальний заклад, то це можливо за умови, якщо є вільні місця, каже Андрій Закалюк. Тобто коли школа зарахувала всіх «своїх» дітей (тих, що живуть неподалік, їхніх братів чи сестер, які уже вчаться в цій школі, дітей працівників), тоді за наявності вільних місць може взяти інших охочих. Якщо ж кількість тих, що бажають у ній навчатися, була більшою за кількість вільних місць, проводили так звані жеребкування.
Андрій Закалюк уточнив, що прийом заяв про зарахування в перші класи у Львові триватиме до 31 серпня. На новий навчальний 2023/2024 рік схема реєстрації першокласників не змінюється: як і раніше, батьки можуть це зробити в електронному форматі або прийти до навчального закладу особисто. Далі потрібно буде принести оригінали таких документів: заяву одного з батьків/опікунів; копію та оригінал свідоцтва про народження; оригінал або копію медичної довідки (форма № 086-1/о), виданої сімейним лікарем-педіатром; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (для дітей із особливими освітніми потребами).
Про що говорить статистика
Об’єктивно в Україні скорочується кількість населення.
Природний приріст і скорочення населення у Львівській області в 2019 – 2022 рр.
За даними Головного управління статистики у Львівській області, шість років тому, в 2017-му, на Львівщині народилося 25 002 дитини, що порівняно, наприклад, із 2008 – 2009 роками на майже 5000 новонароджених менше. Якщо ж порівнювати з 1990 роком, то цифри вражають: кількість народжених дітей зменшилася на більш ніж 13 000 (тоді у Львівській області народилося 38 693 дитини).
Ситуація з народжуваністю щороку погіршується. Якщо у 2018-му у Львівській області народилося 23 253 дитини, у 2019-му – 21 803, у 2020-му – 21 129 дітей, то у 2021-му – лише 19 440.
На початку 2022 року на Львівщині проживало 475,6 тисячі дітей у віці 0-17 років. Від останнього перепису населення у 2001 році ця кількість зменшилася на 23%, а частка дітей серед жителів області скоротилася з 24 до 19%.
Загалом рівень народжуваності у 2021 році був найнижчим за 30 років незалежності, а рівні смертності й природного скорочення – найвищими.
«Кількість населення справді скорочується, що стало особливо помітним із часів пандемії коронавірусу. Останні дані щодо народжуваності населення в нас є тільки за 2021 рік. Річ у тім, що з початку повномасштабної війни немає повного міжрегіонального обміну даними щодо народжуваності, бо новонароджену дитину можна реєструвати в будь-якій області України. Цікаво й те, що дані, які ми брали до війни, свідчать про те, що народжених у нас було більше, аніж померлих», – пояснила в коментарі заступниця начальника ГУС у Львівській області Ірина Рихальська.
Кількість новонароджених у Львівській області з 1990-го до 2021 р.
Кількість наявного населення області станом на 1 січня 2022 року становила 2478,1 тисячі осіб та упродовж 2021-го зменшилася на 19,6 тисячі осіб. У 2021 році збереглися депопуляційні процеси 2020-го, підсилені смертністю через Covid-19, які загострили демографічну кризу: померло в 2,1 раза більше, ніж народилося.
«Народжуваність дуже скоротилася. За світовими та європейськими даними така ситуація триватиме, бо народжуваність іде на спад. Зараз народжують жінки фертильного віку – від 15 до 45 років. Але таких жінок уже мало. Простіше кажучи, нема кому народжувати дітей. На одну жінку зараз припадає в середньому одна дитина, а для того, щоб було відтворення населення, потрібно, щоби пара – чоловік і жінка народили як мінімум двох дітей, тобто щоби подружжя відтворило себе. З огляду на те, що з якихось причин дитина може не дожити до репродуктивного віку, було б добре, якби жінки народжували бодай трьох дітей. Тоді й населення не скорочувалося б. А так, на жаль, підвищення рівня життя не підвищує рівня народжуваності», – вважає Ірина Рихальська.
Ситуація у Львові та в Україні загалом невтішна – наша країна на порозі демографічної кризи. На цьому, до речі, наголошують фахівці. Експерт із суспільних трансформацій, член Несторівської групи Євген Глібовицький у проєкті Українського кризового медіацентру «Кава з Трощинською» сказав, що для України найбільшим викликом може стати демографічний:
«У нас низька народжуваність і висока смертність, ми зменшуємося кількісно, у певний момент зменшення кількості людей, які живуть у країні, почне ставати проблемою, в тому числі й для національної безпеки. Ми бачимо, що після війни країна буде нерівномірно заселена, будуть цілі території, які треба буде реабілітувати. Це фактично означатиме, що нам треба буде шукати, яким чином ми можемо підживлювати себе».
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради