Чому львів’яни досі п’ють хлоровану воду і чи здатні політики вирішити проблему
У Львові лише частина Сихівського та частина Франківського районів Львова отримують воду без хлору. Про це заявив на днях міський голова Львова Андрій Садовий, пообіцявши, що на початку наступного року Львів повністю відмовиться від хлорування води. Також воду без хлору обіцяв львів'янам ще один кандидат на голову Львівської ОТГ Ігор Васюник. Тvoemisto.tv з’ясовувало, чому ж частина містян досі п'є хлоровану воду і чому цю проблему не вирішували раніше.
Очищену воду нині отримує третина львів’ян
Перший крок до нової системи очистки зробили майже десять років тому, коли будували стадіон «Арена Львів». Відтоді майже нічого не змінилось.
У коментарі Тvoemisto.tv головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» Микола Одуха розповів, що під час будівництва «Арени» найбільшу хлораторну, яка знезаражувала воду зі Стрийського родовища, довелось ліквідувати. Аби очищувати воду для третини населення міста безпечніше, її переобладнали на роботу із гіпохлоритом натрію.
«Рідкий хлор в балонах – це отруйний продукт. Таке сусідство зі стадіоном було небезпечне. Тому запропонували ліквідувати хлораторну, а натомість побудувати сучасну електролізну станцію, яка б зі звичайної кухонної солі виготовляла реагент гіпохлорит натрію, яким можна було б знезаражувати воду», – каже Микола Одуха.
Очищену гіпохлоритом натрію воду нині отримує третина львів’ян – весь Новий Львів. Також зі слів Миколи Одухи, вода з цієї станції доходить і до містян, що живуть поблизу Стрийського базару та на вулиці Вітовського. Тож, вочевидь, решта міста досі користуються хлорованою водою, яку побоюються пити.
«У нас залишилося шість станцій, які працюють на хлорі. Цього року розпочали проєктні роботи, аби переобладнати їх на роботу із гіпохлоритом», – говорить він.
Переобладнати за рік мають шість хлораторних станцій. Воду будуть очищувати гіпохлоритом натрію. У мерії запевняють, що цей метод ефективно знезаражує і є менш шкідливим, аніж хлорування. Розчин звичайної кухонної солі подають на електролізери, під напругою утворюється гіпохлорит натрію, його подають у мережі, де він очищує воду.
Раніше не було можливості?
Переобладнати на нову систему очистки усі станції раніше не було можливості, пояснює головний технолог ЛМКП «Львівводоканал», бо на підприємстві було чимало нагальніших проблем.
«Зараз виникла можливість перейти на гіпохлорит», – каже Микола Одуха.
Масштабні роботи з переходу на нову систему очистки розпочали цього року, вже у жовтні мають бути готові проєкти по шести станціях.
«Ймовірно, вже цього року вдасться переобладнати одну станцію. Для шести станцій проєкти будуть готові в жовтні, пройдуть експертизу, і за рік їх можна буде перевести на гіпохлорит натрію», – додає Микола Одуха.
Головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» каже, що на те, щоб переобладнати станцію у Винниках на роботу з гіпохлоритом, потрібно більше 2,5 мільйонів гривень. Загалом, переобладнання шести мало б обійтись місту майже у 20 мільйонів гривень.
Читайте також: Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
Втім не лише система очистки важлива, важливі і мережі, по яких вона тече у наші домівки. Через незадовільний стан мережі водопостачання, пояснює Микола Одуха, вода повторно забруднюється, тож без заміни мереж, будь яка сучасна технологія очистки – витрачені гроші намарне.
«Львівська вода джерельна. Вона має хорошу мінералізацію. Проблема, що по трубах пройде, і може бути із ржавчиною. Сталь ржавіє і розкладається на окис заліза, тому понад 55% мереж потребують заміни», – зазначає головний технолог ЛМКП «Львівводоканал».
Очистка води гіпохлоритом натрію – не панацея
Доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ імені Івана Франка Лідія Буйчишин у коментарі Тvoemisto.tv розповідає, що очистка води гіпохлоритом натрію – не найбільш ефективний і «корисний» спосіб. Ця сполука має корозійні властивості. Окрім того після використання гіпохлориту натрію у воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Тому краще очищувати воду озонуванням, як роблять на Заході.
«Хлоровану воду перед вживанням обов’язково треба кип’ятити, аби розклалися сполуки хлору, які можуть бути небезпечними для організму. Якщо прокип’ятити воду очищену великою кількістю гіпохлориту натрію, то виділяється токсичний хлор, а будь-які сполуки з хлором шкідливі. На заході воду очищують озонуванням», – розповідає науковиця.
Вона також додає, що гіпохлорит володіє корозіними властивостями, він спричиняє корозію металевих труб, відповідно надлишок заліза потрапляє у воду.
Нагадаємо, воду до Львова постачають з 197 свердловин. Здебільшого в Україні водоканали беруть воду з річок чи водосховищ. Натомість усю воду, що потрапляє до львівських кранів, добувають із артезіанського джерела. У нас немає жодної поверхневої водойми, з якої можна брати воду. Тож найбільшим викликом для «Львівводоканалу» стає доправити її до Львова у такій же якості. А це вже залежить від стану трубопроводів по місту та в окремих будинках. І, звичайно, від системи очистки.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку