Фото: Слово і діло
Головне питання або Чи достатньо захищені львівські медики від COVID-19
В Україні уже понад дві тисячі медиків інфіковані коронавірусом (49 у Львові). Це майже 20% від усієї кількості хворих. Ексміністерка охорони здоров’я Уляни Супрун каже, що цей показник один із найвищих в світі. Tvoemisto.tv провело онлайн-дискусію з медиками, чиновниками та волонтерами, щоб з’ясувати, як відбувається між ними координація та чи забезпечені лікарі сертифікованими засобами індивідуального захисту.
Чому така кількість хворих на COVID-19 лікарів?
Наталія Ліпська, голова благодійного фонду «Крила надії»:
Коли ми говорили з журналістами, то я пояснювала, що ми маємо розуміти, куди і яка йде допомога, адже в медзакладах вона має бути якісною і такою, яка захистить. Коли почалася історія з коронавірусом півтора місяці тому, багато людей допомагали, але кожен має різний життєвий бекграунд: хтось раніше працював з медзакладами, хтось – ні. На ринку різна і велика пропозиція, кожного дня пропонують то маски, то костюми. І не факт, що вони ефективні і якісні, відповідають критеріям.
Читайте також: Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії
Дуже важливі критерії біозахисту. Те, що пише на упаковці, може не відповідати тому, що всередині. Коли люди хочуть дійсно допомогти, треба перевіряти походження товару, тісніше комунікувати з лікарями на моментах потреби і закупівлі. На початках нам бракувало інформації щодо того, що є в лікарнях вже, бо коли я приймаю рішення, на що витратити пів мільйона гривень, я маю орієнтуватися, бо це кошти благодійників.
Зараз ми маємо інформацію, її надало місто і область. Ми постійно комунікуємо з лікарями і владою. Зараз ситуація стабілізувалася, але раніше змінювалася картина щогодини.
Андрій Васько, начальник штабу з ліквідації надзвичайної ситуацій ЛОДА:
Для початку треба сказати кілька слів про статистику. Кількість медиків, які захворіли у опорних стаціонарах, де відбувається лікування COVID-19, не є дуже великою, в межах 25-27%. У порівнянні з показником по інших країнах – це мало, але в порівнянні з виявленими в області, – відсоток медиків високий, бо ми пріоритетно їх перевіряємо.
Зараз маємо найбільші проблеми в лікарнях, які не призначені для лікування коронавірусу. Там треба ще раз провести навчання щодо епідеміологічної безпеки.
Чи медики достатньо захищені засобами біозахисту?
Заступник генерального директора Львівського обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Ярема Качмар:
У нас задіяні 14 спецбригад для осбуговування пацієнтів з підозрою, вони мають всі засоби захисту. Решта працюють у звичних засобах, тобто в рукавицях, масках, окулярах і щитках. Бувають випадки, коли лікарі звичайної бригади стикаються з хворими, в яких потім підтвердили коронавірус. Таких працівників ми теж тестуємо ПЛР-тестами. Зараз у нас є швидкі експрес-тести, ми почали тестування працівників, а ПЛР робимо тільки для тих, в кого був з контакт з підтвердженими позитивними пацієнтами.
Для спецбригад є достатня кількість засобів захисту, на місяць часу у нас є запаси.
Заступниця головного лікаря з медичної частини лікарні швидкої допомоги Леся Кобецька:
Ми протестували понад тисячу працівників нашої лікарні на експрес-тестах і маємо сім позитивних тестів, які скерували на ПЛР і станом на нині є шість медпрацівників, які мають позитивний результат, двоє одужали, один перебуває в обласній інфекційній лікарні, а троє очікують повторного ПЛР-тестування. Додам, що всі працівники, в кого підтвердили COVID-19, мають прояви ГРВІ, стан їхній – легкий. Тих, хто контактував з ними теж обстежили. Частину з них розмістили на обсервацію у відділення в нашій лікарні.
Читайте також: Як у Львові виявляють потенційних хворих на коронавірус
Хоча ми не визначені опорною лікарнею, до нас можуть поступати пацієнти з COVID-19, тому ми підготували три ізолятори, робимо рентген у разі потреби, відправляємо їх в опорні лікарні.
Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні:
Зараз лікарня повністю забезпечена засобами індивідуального захисту для медиків, медикаментами, деззасобами, антисептиками, інфузійними розчинами.
Однак не завжди так було. Коли ми починали закуповувати захисні костюми, то виробники підвищували ціни, змінювати умови угод. Робота налагоджувалась будь-якими способами і перші три тижні нас забезпечували благодійники і волонтери.
Зараз вже йдеться про закупівлю тільки сертифікованих костюмів, а тоді взагалі нічого не було, брали що було.
Розрахувати потребу у засобах індивідуального захисту важко, бо не знаємо скільки буде пацієнтів. Наша лікарня повністю працює з хворими на COVID-19: медсестра, санітарка, лікар у засобах захисту зустрічають їх у приймальному покої. Таких людей є по 80-100 на добу, госпіталізовуємо невелику частину. Тому відповідно 100-150 костюмів і комбінезонів використовуємо за добу, 400-500 рукавичок, 100-150 респіраторів.
Як налагодити кращу комунікацію між медиками, чиновниками і благодійниками?
Вікторія Міщук, в.о. директора благодійного фонду «Відкриті очі»:
Фонд «Вікриті очі» працює при компанії «SoftServe». У нас був капітал у 10 млн грн і ми розприділяли його, консультуючись з медиками і обласними чиновниками. Ми використали їх на засоби захисту. Але перед передачею в лікарні, постійно уточнювали актуальні потреби в лікарні. Наші очікуванні були іншими, ніж реальність – думали, за тиждень закупимо все необхідне і почнемо збір на наступні партії, але на деякі товари ми чекали місяць.
Читайте також: Чому заражаються медики або Давайте купувати те, що справді захищає
Потрібно якомога більше роз’яснювати, що необхідні саме сертифіковані засоби індивідуального захисту. Зараз працівники «SoftServe» віддають у фонд свій податок ЄСВ 1039 грн, який скасувала держава. Скоро у нас будуть гроші, знову з’явиться проблема, де ж купувати. Ми шукаємо якісні джерела, перевіряємо сертифікати, радимося з імунологами.
Потрібно, щоб були люди, які стануть посередниками між медициною, владою і волонтерством, налагодять комунікацію, бо керівники лікарень не завжди можуть персонально вийти на зв’язок, і ми це розуміємо.
Андрій Васько, начальник штабу з ліквідації надзвичайної ситуацій ЛОДА:
Ми як штаб маємо обмінюватися інформацією з волонтерами про надійних і не надійних постачальників. Бо зараз з цим є велика проблема. Ми двічі скасовували закупівлі, бо постачальник не міг гарантувати поставку. Цю комунікацію ще потрібно налагодити.
Лікарні щоденно здають звітність по кількості засобів захисту. Ми і надалі будемо давати колегам-волонтерам всю інформацію.
Що потрібно, щоб медики були постійно забезпечені сертифікованими засобами індивідуального захисту?
Наталія Ліпська, голова благодійного фонду «Крила надії»:
Зараз ми маємо дикий ринок. Дрібні ФОПи і люди, які ніколи не займалися поставками зараз зрозуміли, що на цьому можна непогано заробити. Багато товарів, які продаються, не є медичними. Я маю цілу колекцію сертифікатів, які продавці намалювали у фотошопі і видавали за справжні. Такі засоби не те що не захищають, вони ще й небезпечні: нам потрапляли зволожувачі кисню, в який жахливо смерділа пластмаса.
Читайте також: Цей вірус, як злий геній. Американський журналіст про те, які висновки має зробити світ з COVID-19
Не все можемо привозити з-за кордону. Наприклад, в Китаю вийшло обмеження і у нас зірвалося багато поставок. Це чиновники мають домовлятися з іноземними заводами про об’єми для цілої країни, бо волонтери не можуть це робити. Інший випадок, коли в Україні один завод, який виробляє респіратори другого рівня, готовий відвантажувати нам їх, але мінімальна партія – 10800 шт. Тому тут потрібно благодійникам і владі між собою координуватися.
Андрій Васько, начальник штабу з ліквідації надзвичайної ситуацій ЛОДА:
Завжди буде дефіцит засобів індивідуального захисту, запаси постійно треба поновлювати. Ми розуміємо, чому волонтерам потрібна інформацію про наявність засобів у конкретних лікарнях, бо так вони розуміють, кому першочергово їх потрібно везти. Ми за те, щоб дані були відкриті.
Найближчим часом плануємо тестувати медиків не тільки експрес-тестами і ПРЛ, а й на наявність імуноглобулінів, тобто на антитіла, а це означатиме, що вони перехворіли. Якщо ми будемо розуміти, що 50-60% населення вже перехворіло, або має вироблений імунітет до цього захворювання, тоді можна повертатися до нормального життя.
У Львівській області на двох заводах розпочинається виробництво костюмів захисту, сподіваємося воно налагодиться і скоро ця проблема не буде такою критичною.
Чому зараз побільшало людей на вулиці і складається враження, що карантин вже закінчився?
Андрій Васько, начальник штабу з ліквідації надзвичайної ситуацій ЛОДА:
Епідеміологічна ситуація на Львівщині зараз є контрольованою, однак потрібно розуміти, що карантинні обмеження уже слід послаблювати. Відповідні послаблення на державному та місцевому рівнях можуть призвести до локальних спалахів хвороби та підвищення кількості важких хворих.
Від цього ніхто не застрахований, ми, так само як інші країни, не зможемо цього обійти. Ми вживали жорстких карантинних заходів для того, щоби підготувати систему охорони здоров’я до реагування на пандемію, бо на початку були слабо готові до цього, м’яко кажучи. Але фізично тримати півтора-два місяці людей в жорсткому карантині, а ми зараз протягом місяця так живемо, важко. Особливо складно, коли зовні є позитивна інформація щодо статистики кількості хворих.
Ольга Коваль
Наталія Лазарович
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку