Фото з відкритих джерел
То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
Чи справді існує метеочутливість?
Така проблема справді є. Ще основоположники медицини Гіпократ і Парацельс звертали увагу на це. Приблизно 10 років тому Європейське товариство кардіологів теж визнало, що проблема залежності стану пацієнта від зміни погоди є.
Які саме зміни погоди можуть впливати на самопочуття?
Це може бути вологість повітря, температура, атмосферний тиск, електричне поле, геомагнітна активність і навіть швидкість вітру. Дуже багато чинників можуть впливати на самопочуття людини, на підвищення або зниження артеріального тиску, на спазм судин, що призводить до виникнення болю в ділянці серця. Особливо це стосується людей старшого віку і тих, хто має гіпертонічну хворобу або стенокардію, що є хронічним захворюванням.
Ще є індивідуальна реакція організму. Метеочутливі люди є.
Читайте також: Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
Що найбільше призводить до змін у самопочутті?
Переважно різкі зміни погоди. Зараз мороз, людина перебуває в приміщенні, де, умовно, 20 градусів тепла. На вулиці – 10 морозу. Метеочутливий організм на перепад у 30 градусів зреагує. Коли людина здорова, то зміни не відчує. Найбільше відчують вплив ті, хто мають проблеми із судинами, гіпертонічну хворобу, стенокардію, хто переніс раніше інфаркт міокарда чи інсульт. Це може проявлятися через підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Люди, які мали інфаркт або мають стенокардію, можуть відчувати біль в грудях.
Як правило, такі люди знають про свої особливості. Ті, хто мє ішемічну хворобу серця, повинні мати при собі нітрогліцерин, щоб, за потреби, надати собі допомогу. Люди з гіпертонічною хворобою мають стежити за артеріальним тиском.
Тобто людина має проблему, а погода робить її прояви більш гострими.
Хто більше схильний до метеочутливості?
Люди старшого віку набагато більш чутливі. Про це кажуть і міжнародні дослідження. Спадковість також є чинником цього. З власного досвіду можу сказати, що жінки є набагато чутливішими за чоловіків. Мабуть тому, що вони більш делікатні за природою. Жінки більше скаржаться на погіршення самопочуття, коли змінюється погода.
Із чим ще може бути пов'язана метеочутливість?
Може бути через високу вологість. Коли туман, нашим хворим важче виходити на вулицю, зменшується толерантність до фізичного навантаження. Якщо, умовно, раніше людина могла пройти 500 метрів і тоді зупинитись перепочити або випити таблетку, то в таку погоду вона може пройти менше. Особливо також впливає вітер, опади – дощ, сніг.
Читайте також: Мама викликала швидку і знепритомніла. Історії людей, які отруїлись чадним газом
Чи збільшується кількість метеочутливих людей? Зараз часто можна почути нарікання на погоду.
Напевно, це наша ментальність – завжди на щось нарікати, зокрема на погоду. Але можу сказати, що проблема помолодшала. Колись більш метеочутливими були люди старшого віку, а зараз звертаються люди молодшого віку – навіть 30-літні. Мабуть, більш чутливими є люди, які працюють в закритих приміщеннях – офісні працівники. Вони складніше реагують на зміни погоди. Але кожен випадок треба розглядати окремо.
В загальному можу сказати, що якщо людина відчуває таку проблему, вона має звернутися або до сімейного лікаря, або до кардіолога, якщо має вже зафіксовані проблеми серцево-судинної системи. Поговорити, порадитись, що робити в її конкретному випадку. Буває, що треба просто трохи збільшити перебування на вулиці – більше гуляти, загартовуватись, щоб підвищити захисні функції організму. А буває, що треба додатково призначити препарати, але це індивідуально, усім не можна рекомендувати – є різні супутні захворювання, різний загальний стан людини.
Людям молодого віку, які не мають проблем із серцем, ми рекомендуємо навантаження до 10 км на день, а людям старшого віку або з проблемами – менші навантаження.
Що ще можна зробити для профілактики і за чим варто стежити?
Більше відпочивати в такі дні, частіше міряти тиск – це можна зробити і в аптеці. Пацієнти із хронічними захворюваннями повинні мати при собі препарати, що вони приймають завжди, щоб у разі проблеми не було паніки.
Чи може людина стати метеочутливою раптово?
Буває, що людина просто в той момент є фізично або емоційно виснаженою, тоді вона більш чутлива до змін навколишнього середовища. Буває, що перенесла супутні захворювання, що впливає на загальний стан організму. Може бути головний біль, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, неможливість виконати фізичні навантаження, що загалом є звичними.
Це говорить про те, що краще профілактично звернутись до сімейного лікаря і він вирішить, чи є потреба в специфічних препаратах.
Читайте також: Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
Чого ви точно не радите робити людям, які думають, що мають метеочутливість?
Точно не раджу читати поради в Гуглі. Самолікування ніколи не є добрим, тому що лікар оцінює загальний стан людини, супутні проблеми, препарати, що людина приймає, багато інших чинників. Те, що добре для одного, може бути категорично протипоказано іншому. Будь-яку справу має робити спеціаліст.
Розмовляла Ольга Шведа
Фото з відкритих джерел
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку