Фото: З відкритих джерел

Фото: З відкритих джерел

Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками

3483 0
Допомогти стати батьками для охочих бути усиновлювачами має на меті Благодійний фонд «Рідні». Для цього тут створили безкоштовний телефон гарячої лінії – 0800 300484.

В Україні існують різні способи стати батьками: окрім рідної дитини, малечу можна усиновити, взяти під опіку і піклування, створити прийомну чи патронатну сім'ю або навіть дитячий будинок сімейного типу. Керівниця департаменту благодійних програм у Благодійному фонді «Рідні» Марта Красногор розповіла Tvoemisto.tv, як департамент допомагає людям, які хочуть стати батьками та усиновити дитину.

Читайте також: Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»

Кожна з зазначених форм сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування має свої особливості та водночас націлена на одне – щоб дитина мала рідних, сімейний затишок та щиру, справжню батьківську любов і турботу.

Усиновлення – найбезпечніша форма влаштування дітей

За словами Марти Красногор, для дітей, які є сиротами або позбавлені батьківської опіки чи піклування, найкращою буде будь-яка форма, що наближена до сімейної і замінює інтернатну систему.

Благодійний фонд «Рідні» інформаційно, психологічно, а при потребі й юридично, залучаючи юридичних партнерів Фонду, допомагає в межах форми усиновлення. Будь-хто зацікавлений усиновленням може звернутися на гарячу лінію Фонду, аби дізнатися всі деталі, отримати психологічну підтримку від фахівця або ж юридичну консультацію.

Прийняти дитину на правах доньки чи сина, як наголошує Марта Красногор, – найбезпечніша та найбільш надійна форма сімейного влаштування для дитини.

Усиновлювачем дитини може стати кожна особа, яка старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Окрім того, перевіряється стан здоров'я, сімейний стан, житлові умови, рівень доходів, а також враховується бажання дитини.

Аби стати усиновлювачами та справжніми батьками для діток, які чекають на своїх рідних, насамперед потрібно звернутися в Службу у справах дітей за місцем проживання, зібрати необхідний пакет документів, а також пройти навчання. Після завершення попередніх етапів видається висновок про можливість бути усиновлювачем.

Усім, хто отримує висновок, Службою надається інформація про дітей, які очікують на усиновлення та згодом направлення на знайомство з дитиною.

Від опіки до патронату

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а форма піклування – над дитиною від 14-ти до 18 років. Мета таких форм опіки – виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування. Опікун та піклувальник є законним представником інтересів дитини і відповідальним за її життя, здоров'я, фізичний і психологічний розвиток. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

Читайта також: Благодійний фонд «Рідні» запустив новий проєкт про усиновлення в Україні

«У більшості випадків опікуном може стати особа від 18 років, яка не є залежною від наркотичних, алкогольних речовин, не стоїть на обліку в психоневрологічних закладах, не має судимості та не мала досвіду скасування опікунства зі своєї вини», – каже керівниця департаменту благодійних програм у благодійному фонді «Рідні».

За її словами, як і для інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, існує і покрокова процедура, щоб стати опікуном або піклувальником.

Створити дитячий будинок сімейного типу може окрема сім’я – подружжя, а також людина, яка не перебуває у шлюбі. Вона бере на виховання та спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. Тобто, це може бути сім’я, яка має власних дітей і бере інших на виховання.

Перевага дитячого будинку сімейного типу серед інших форм сімейного виховання полягає в тому, що є можливість влаштувати на виховання та спільне проживання цілі родинні групи, не роз’єднуючи братів та сестер. За сім’єю закріплюється соціальний працівник, який супроводжує її. До речі, сьогодні, у благодійному фонді «Рідні» під опікою є два таких дитячі будинки.

Прийомною сім’єю може стати сім’я або окрема людина, яка не перебуває у шлюбі, і взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.

Патронатна сім’я, за словами Марти Красногор, передбачає тимчасовий догляд/виховання та реабілітацію дитини.

«У сім’ї патронатного вихователя може бути дитина, яку тимчасово вилучають з родини, бо та перебуває у складних життєвих обставинах. Поки служби працюють над тим, щоб налагодити ситуацію у сім’ї, дитина, щоб не потрапляти в інтернат, може бути під опікою патронату. Це дуже хороша альтернатива інтернатним закладам чи притулкам для дітей», – каже співрозмовниця.

Марта Красногор наголошує, що розділяти рідних братів та сестер, усиновлювати лиш одну дитину з сім'ї заборонено законодавством. Тобто, якщо у дитини є братик, сестричка чи навіть кілька, потрібно усиновлювати усіх, тому що роз’єднувати рідних не можна. Інколи саме з цим у майбутніх батьків виникають складнощі.

Підтримка поруч

Людина чи сім’я, яка хоче взяти дитину та стати її усиновителем, має насамперед звернутися у Службу у справах дітей, пройти співбесіду та надати певний пакет документів. Далі потрібне обов'язкове навчання, що може тривати від кількох тижнів до місяця. Уже потім потрібно звернутися до суду для отримання довідки, що дозволяє стати усиновлювачем.

Проте на цьому дорога до омріяної мети не завершується, адже відбувається пошук дітей для усиновлення чи створення будинку сімейного типу та знайомство з ними.

Допомогти інформаційно пройти майже усі етапи усиновлення та створення будинку сімейного типу має на меті благодійний фонд «Рідні». Для цього у фонді створили безкоштовну гарячу лінію – 0800 300484.

«Ми працюємо над просвітницькою діяльністю. Розповідаємо, яка кількість дітей перебуває в інституційних закладах, які форми опіки існують і чим вони відрізняються. Серед іншого – надаємо інформаційну, психологічну, а при потребі, ще й юридичну підтримку, залучаючи наших юридичних партнерів, людям, які є на шляху до усиновлення чи є кандидатами в усиновлювачі», – веде далі співрозмовниця.

Читайте також: Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт

За словами Марти Красногор, на гарячу лінію часто телефонують ті, хто хоче дізнатися більше про проблему дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, хто хоче стати опікунами або усиновителями.

Загалом, із червня минулого року, відколи почав працювати номер гарячої лінії, прийняли більше 200 дзвінків.

«На гарячу лінію Благодійного фонду «Рідні», мета якої допомога в питаннях усиновлення, 70% дзвонять ті, кого цікавить усиновлення. Але є чимало дзвінків й від тих, хто питає, як саме можуть допомогти дітям. Саме тому, ми також розповідаємо зацікавленим про різні можливості підтримки дітей, які проживають в інституційних закладах та різні форми сімейного влаштування діток», – каже Марта Красногор.

Головне – не боятися

За словами керівниці департаменту благодійних програм у благодійному фонді «Рідні», існує покрокова процедура та інструкція, за якою людина, яка має намір бути опікуном та піклувальником, може ним стати.

«Усиновлення – це важливий і досить тривалий процес. Оскільки є перелік етапів, які необхідно пройти кандидатам в усиновлювачі, це займає час і потребує великого та щирого бажання», – каже Марта Красногор.

Чи не найскладніше потенційним усиновлювачам «знайти» дитину. Більшість хочуть у своїй сім’ї бачити діток молодшого шкільного та дошкільного віку, інколи – ще менших, а в інституційних закладах залишається ще багато підлітків.

Усиновити дитину чи взяти її у прийомну сім’ю не можуть ті, хто обмежений у дієздатності або визнаний недієздатним. Також табу буде для тих, хто вже був патронатом, усиновлювачем чи реалізовував іншу форму опіки, а потім відбулося так зване розусиновлення – відмова від дитини.

Відмову отримають і ті люди, які перебувають на обліку чи лікуванні у неврологічному чи наркодиспансері, зловживають алкоголем або не мають постійного місця проживання чи постійного доходу.

Марта Красногор наголошує: навіть попри труднощі, з якими можна стикнутися на шляху до усиновлення, винагорода буде набагато більшою: тепла усмішка дитини, її лагідні оченята та невичерпна радість батьків.

«Чимало дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування чекають на своїх нових батьків та нову родину. Інколи дорослих стримують страхи, мовляв, процес тривалий, діти невідомі. Гаряча лінія Благодійного фонду «Рідні» створена саме для того, щоб допомогти розвіяти усі страхи, надати психологчну підтримку або ж юридичну консультацію при потребі. Фахівці гарячої лінії завжди готові відповісти на будь-які питання та допомогти на шляху до усиновлення», – додала Марта Красногор.

Про те, що необхідно знати про опіку та піклування, що таке патронатна сім’я і наставник, яка їхня роль, а також про те, що важливо для дитини у сім'ї і що майбутнім батькам не варто робити під час першого знайомства з дитиною можна переглянути на Ridni vlog на Youtube.

*Партнерська публікація

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!