«Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
Після звістки про те, що SoftServe придбав територію колишньої колонії, що на Хуторівці, у Львові почалися розмови про те, що ІТ-фахівці зведуть собі там резервацію – закритий район з житлом для програмістів, футуристичними офісами, спортзалами і магазинами, а ще зі школами й садками для їхніх дітей. Утім, усе не зовсім так.
У компанії переконані, що їхня ідея може змінити цілий район – стимулювати розвиток інфраструктури, а також змінити імідж міста в Україні і навіть у світі. Там справді планують звести офіси, житло, школу, садок, університет, і «щось футуристичне», та чим воно стане для міста, чому це не лише про ІТ-галузь і для ІТ-галузі, Тvoemisto.tv з’ясувало у розмові зі співзасновником та членом Ради директорів компанії SoftServe Олегом Денисом.
Ідея
Навіщо компанії ці 10 гектарів, які придбали за понад 377 мільйонів. Знаємо, що торги на аукціоні були «гарячі», ціна зросла чи не втричі. Яку саме ідею плануєте втілити на цій території?
Ідея про сучасні офіси – і не тільки офіси – існує у компанії давно. Ми першими збудували собі офіс на вулиці Садовій. Це був вдалий проєкт в іміджевому плані. Компанія росте, тому згодом спільно з Львівським ІТ Кластером ми почали працювати над проєктом IT Park.
Такі проекти як IT Park та SoftServe кампус потрібні місту, бо це місце синергії бізнесу, інновацій, громадського простору, освітніх закладів. Також – можливість зацікавити та привести до Львова потенційних інвесторів. Коли в одному місці сконцентрований величезний ресурс з величезними можливостями, то потенційний інвестор дивиться на це зовсім по-іншому. Бачить тут потенціал.
Ми залишаємось учасниками IT Park. Перші офіси в межах цього проекту з’являться швидше, аніж кампус нашої компанії, адже архітектурний проєкт вже затверджений та погоджене фінансування. Але один IT Park не задовольняє потреб компанії, адже SoftServe росте швидко. Сьогодні маємо 12 офісів у Львові і понад 4 тисячі працівників. Загалом в компанії працюють понад 10 тисяч людей. Наскільки б важкими не були останні півтора роки, вони привели до стрімкого росту ІТ-галузі – збільшились потреби бізнесів в онлайні, а в компаній зросла кількість нових проектів та замовників. На сьогодні на глобальному ринку – велика нестача ІТ-спеціалістів.
До пандемії бізнеси вагалися, чи віддавати роботу на аутсорс, чи виконувати самотужки, але коли їхні розробники пішли працювати з дому, залишивши офіси, локація втратила свою актуальність – байдуже чи програміст сидить у Нью-Йорку, чи у Львові. Відповідно, з настанням пандемії та роботи з дому кількість замовлень для українських ІТ-компаній сильно зросла. Велика кількість нових клієнтів та проектів – це великий виклик, але й нагода показати, що ми можемо.
Спостерігаємо за ситуацією з пандемією та тенденціями у світі. Розуміємо, що не всі повернуться в офіси. Ми могли б зекономити на офісах та перейти на повністю дистанційну роботу і це було б можливо, але з іншого боку, відчуваємо потребу зробити щось колосальне для наших працівників – місце для генерації ідей, розвитку талантів, обміну досвідом, навчання, спілкування, натхнення. На сьогодні красивих офісів зі скляними фасадами та безкоштовною кавою – недостатньо. Тому ми хочемо створити окреме середовище, де хочеться працювати та жити, куди хочеться приходити і проводити тут свій час.
Не офіси, а середовище
Тож, що саме буде на тій території?
Коли ми почули вимогу від міста, що це не має бути тільки житлова забудова, то підтримали її, бо це нам лягає у нашу філософію, у нашу концепцію. Будемо робити це відкрито, разом з містом та громадськістю проводитимемо архітектурний конкурс та будемо оголошувати тендер. Нам важливо запустити розвиток цілого району, який справді має всі шанси стати новим креативним центром Львова.
Для SoftServe цей проект дуже знаковий. Також він важливий і для міста, Мін'юсту та Фонду держмайна. Наприклад, паралельно йшли два аукціони, які не відбулись. В Ірпіні не продалась колонія, і в Одесі.
На цій території буде житло. Велика частина – офісні приміщення. Також буде освітня складова – в кампусі розміщуватиметься наш корпоративний університет, який вже багато років займається навчанням та перекваліфікацією працівників, а також залученням студентів.
Також проблема, з якою стикається галузь, – це відсутність англомовної школи для експатів (іноземців, які приїжджають сюди працювати). Компанія залучає фахівця з-за кордону, а він не може привезти свою сім’ю сюди, бо немає куди дати дитину в англомовну школу. Із цим стикається багато хто з бізнесу, який пов'язаний зі світом. Англомовна школа дасть якісний стрибок позиціонування міста у світі.
Для запуску таких об’єктів вивчатимемо попит та шукатимемо для цього надійних партнерів, адже ми не займаємось школами чи садками.
Це буде лише для працівників ІТ-сфери?
Може бути багато закидів на наш адрес, що будується якась резервація для ІТ-працівників, але це не так. Територія кампусу буде відкритою для всіх. Це буде неправильно, що школа і садок доступні лише для ІТ-спеціалістів. Увесь простір буде відкритий, але наші працівники, мабуть, матимуть якісь переваги.
Ви також говорили, що у кампусі має бути щось знакове, можливо, Музей науки.
Ми б дуже хотіли, щоб ця територія містила щось знакове та цікаве і для львів’ян, і для гостей міста. Умовно, це може бути музей науки, центр експериментів, або ж експозиція колекції старих комп'ютерів. У нас, до речі, є 25-30 екземплярів, які ви ніде більше не побачите. Було б добре їх виставити, щоб люди могли побачити, як розвивалася ІТ-галузь тут у Львові і на чому працювали програмісти у 90-ті. Проте наразі це лише ідеї, стосовно такої знакової туристичної складової кампусу будемо також співпрацювати з містом та громадськістю.
Про повітряний трамвай та дворівневі розв’язки
Вочевидь нове і доволі масштабне будівництво у цьому районі вплине на сучасну інфраструктуру, чи витримає вона?
У генпланах міста існують такі проєкти, як дворівнева розв’язка на Стрийській, Науковій. Можливо це буде каталізатором, підставою для міста – інвестувати в розвиток інфраструктури та долучитись до спільного розв’язання нагальних потреб.
Про який розмір інвестицій йдеться?
На даному етапі це ще неможливо озвучити. Однак мова йде не про десятки мільйонів, радше сотні.
А як щодо часу, коли реально втілити цей проєкт?
Рік піде на документи, конкурси, концепцію на візію, потім архітектурний конкурс, проєктування. Саме будівництво, сподіваюсь, почнеться за півтора-два роки, а сучасні технології дозволяють будувати швидко, коли все погоджено і проєкти готові. За моїми персональними оцінками, такий великий об’єкт реально побудувати за два-три роки. Проте побачимо.
Чи плануєте залишити якусь згадку про те, що було на тій території раніше?
Наші працівники вже жартують про те, що ми пересаджуємо ІТ-фахівців в одиночки. Це місце колишньої виправної колонії не є дуже знаковим. Воно не має якогось тяжкого історичного чи емоційного навантаження. Це радше бараки, виробництво, цехи. Воно дуже нагадує військову частину і казарми. Хоча хтось казав, що є така креативна мережа готелів у стилі СІЗО. Може хтось прийде і таку ідею нам запропонує.
Тож, якщо підсумувати, то у цьому кампусі плануєте школу, садок, університет, житло, офіси, лабораторії…
Так, ще плануємо конференц-зали, готель, заклади харчування. Торговий центр не плануємо, адже тут поруч «Шувар». До речі, наші сусіди мають гарний новий проєкт будівництва спортивного комплексу, арену з виставковим залом. Під час розробки концепції було б добре зібратись з усіма сусідами, з містом, з УКУ, з «Шуваром» і подивитися не лише на розвиток цих 10 гектарів, а загалом цілого району.
У генплані Львова передбачене також проведення трамвайної лінії до автостанції, до вулиці Вернадського. Також десь йшлось про плани зробити пішохідну зону, яка з’єднає Хуторівку через автобусний завод з IT Park і УКУ. Андрій Іванович навіть розповідав про футуристичну ідею повітряних сполучень, повітряного трамваю.
Фантастика.
Насправді нічого у цьому нереального немає. Має бути бажання, терпіння і синергія. Ми закликаємо дивитися не лише концептуально, що буде на тих 10 гектарах, а як ми розбудовуємо цю частину міста. Нас не влаштовує формулювання «прийшов інвестор і має збудувати нам дворівневу розв’язку на Науковій». Стимулювати до вирішення проблем, які назрівають десятками років, – це, напевне, наша роль.
На які подібні кампуси у світі орієнтуєтесь?
Ми дивилися подібні проекти – освітні і бізнесові у Відні, а також аналізували найвідоміші кампуси світу – Google, Apple, тощо.
То ви на такий масштаб орієнтуєтесь?
А чому б ні? Цей синдром меншовартості треба забрати з України. Україна варта кращого, ми це можемо. Маємо нагоду повторити усе найкраще, що вже зробили у світі, але не повторюючи їхніх помилок.
Наприклад, у Європі багато таких кампусів реалізовано, але нині вони стоять абсолютно порожні і не задіяні, і були такими ще до пандемії – неправильне місце, неправильна концепція або змінилась економіка. Ми ж маємо можливість подивитися на досвід, врахувати чужі помилки. Це унікальна можливість, якої не мали ті інвестори. Вони й уявити не могли, що люди в гарні офіси не прийдуть, що їм краще буде працювати з дому.
В Україні є ІТ-кампуси такого типу, як ви плануєте?
Є подібні речі у Києві. Досить велика площа, великий район на території заводу в Києві, де збудували університет, офіси, кампус. Там є також житло, але, що з іншою інфраструктурою, не знаю.
UNIT.City – перший в Україні інноваційний парк, відкритий у Києві 2017 року на території колишнього Київського мотозаводу. Станом на 2020 рік в інноваційному парку налічується 108 компаній-резидентів.
Кампус ERSTE Bank у Відні.
Кампус Віденського економічного університету, серед проектантів якого одне з найвідоміших бюро Захи Хадід.
Як обирали ділянку, чи взагалі були інші варіанти?
Насправді не так багато місця у Львові для такого проєкту. Ще працівники галузі не готові виїжджати за межі міста. Великі офісні центри Google, Apple, Amazon є за містами, там величезні території. У нас ще люди не готові. Це буде наступний крок.
Звісно, ми придивлялись до різних територій. Аукціон на Хуторівці – це було доволі несподівано.
Що цей проєкт дасть місту і галузі?
Він дасть якісний стрибок галузі, а вона на сьогодні показує найкращі темпи розвитку і перспективу. Це є третя галузь із експорту в Україні. Це будуть якісні зміни і для міста, ми на них сподіваємось.
Головне фото – Кампус ERSTE Bank у Відні
Розмовляла Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку