Європейських болотних черепах на озері Стосика помітили 5 років тому, відтоді черепахи стали символом цього ставка.

Єдине у Львові озеро, де замешкали болотні черепахи, знаходиться на вулиці Замарстинівській. Мешканці району пишаються таким «сусідством». Тvoemisto.tv дізнавалося, чим озеро Стосика унікальне та чому там прижилися черепахи.

Знайти озеро нескладно. Кожен може його побачити через вікно, коли їде у напрямку Брюхович по Замарстинівській, або коли прогулюється вулицею Заозерною та 6-тим Заозерним провулком по нещодавно збудованій велодоріжці. Здалеку можна помітити, що тут хтось мешкає – біля двох десятків качок, які господарюють на ставку. Неподалік озера також живуть кажани, борсуки. Днями тут побачили екзотичну пташку – одуда.  На ставку гарно у будь-яку пору року.

Чому на озері поселилися черепахи?

У будні тут можна спокійно зайнятися пошуковою операцією черепах, а от на вихідних ставок перетворюється на справжнє курортне місце. Пристань зробили з дощок місцеві мешканці. Тут купаються та ловлять рибу. 

Рибак, який приїхав ровером, трохи невдоволеним тоном каже, що зловив чотири рибки, вочевидь, очікував на більший улов.

Відомий львівський хіпі Алік Олісевич, приміром, вловив тут трофейну щуку і ще кілька великих рибин. Велосипедисти, які проїжджають, зупиняються відпочити, ховаються у тінях розлогих дерев.

І хоча качки вели себе зі мною по-дружньому, черепахи засмагати не вилізали.

Те, що на озері Стосика водяться черепахи підтверджує і керівниця управління екології ЛМР Олександра Сладкова. 

«Тут живуть місцеві болотяні черепашки, а також червоновухі, яких викидають люди, бо вони їм набридли. Справа в тому, що червоновухі черепахи є агресивними, вони витісняють болотних. Тому виходить конфлікт інтересів за озеро», – зазначає вона.

Черепахи на озері Стосика, фото із групи Голоско

Голова ГО Українська асоціація тераріумістів Анна Сабо каже, що порахувати точну кількість черепах в озері неможливо, хоча вона планує домовитися з екологічною інспекцією щодо обліку і вилову, зокрема, червоновухих черепах.

«Не бачила, щоб хтось вів статистику, не здійснюючи відлову черепах, не чіпуючи їх. Хочемо започаткувати співпрацю з державною екологічною інспекцією. Восени треба збирати колег, щоб самостійно здійснювати відлов, тому що якщо буде сувора зима, то червоновухі черепахи загинуть, адже вони не пристосовані до наших широт», – розповідає Сабо.

Голова асоціації каже, що люди, купуючи червоновухих ще маленькими, не знають, що вони виростають до 2 кг і їм треба акваріум на 150-200 літрів. Відповідно, не кожен може утримувати такий акватераріум. Тому люди випускають червоновухих на волю, сподіваючись, що вони приживуться. 

Крім того, організація планує організувати центр реабілітації рептилій, де можна буде утримувати врятованих черепах.

Для європейської болотної черепахи, розповідає Анна Сабо, львівський клімат є рідним. Вона цілком нормально вміє адаптовуватись під погодні умови. Взимку заривається у мул і зимує, а прокидається, коли потепліє і з’являються для неї харчі – пуголовки, личинки тощо. Вона навіть сильні морози може пережити.

«Щоправда, хто не має змоги купити сухопутніх черепах, відловлює з водойм болотних і продає у ролі домашнього улюбленця для дітей. І не завжди вказує, що це більш водний вид черепах», – каже голова асоціації тераріумістів.

У природніх умовах болотні черепахи живуть до 60 років, натомість у домашніх умовах до 10 років. Зараз у них якраз закінчується період, коли вони відкладають яйця і мандрують у пошуках відповідного місця для кладу. Болотна черепаха може пройти багато кілометрів. «Це також велика проблема, бо черепахи виходять на проїзну частину, потрапляють під колеса автомобілів або заповзають у чийсь город», – розповідає Анна.

Болотні черепахи виростають масою до 2 кілограмів.

Так виглядає європейська болотна черепаха, фото з Вікіпедії

На питання, чому власне на цьому озері оселилися черепашки, керівниця управління екології Олександра Сладкова відповідає, що ці створіння люблять грітися на поверхні дерев, які є напівзануреними у воду.

«Коли падали дерева в озеро по краях, їх ніхто не діставав. Для черепах це безпечне місце, де вони також можуть над водою грітися. Власне тому черепахи там заселилися, не тому, що вода чиста, а тому що там повалені дерева, чого немає в інших озерах. Ми думаємо над ідеєю скидати дерева з гілками в інші озера. Бо там і риби можуть спокійніше розмножуватися, їм ніхто не з’їдає ікру», – розповідає Олександра Сладкова.

Джерело і багата фауна. Чим унікальне озеро Стосика?

Став Стосика утворився понад 300 років тому. Кажуть, його назвали іменем чоловіка, який тут мешкав і працював на цегельні. У 1997 році озеро передали у користування ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Завод збанкрутів, а озеро у власність територіальної громади не повернули. 

Стосика гарно наповнюється із постійного джерела. «У нас є водойми, які занепадають, тому що до них немає нормального притоку. А Стосіка має добрий притік чистої води з Брюховицького лісу. Тут природа сама все регулює», – каже Олександра Сладкова.

Саме ця унікальність озера (чиста вода із живністю) допомогла мешканцям району відстояти територію від забудови житлового кварталу, що планувався неподалік на сусідніх ділянках.

Мешканці хочуть створити тут парк, бо біля озера є ще два гектари захаращеної недоглянутої території, яку можна раціонально використати. Олександра Сладкова каже, що у міськраді працюють над тим, аби оголосити цю всю територію парком і належним чином утримувати і доглядати її.

Ось тут міг би бути парк...

Віра Лісикевич, одна із захисниць озера, розповідає, що мешканці неодноразово вели перемовини із чиновниками міськради, щоби озеро взяли у комунальну власність.

Бабуся Віри жила тут у будинку, прямо біля озера, коли тут ще була цегельня. Віра показує стару фотокартку початку 1950-х років.

«Ще на карті Фрідріха фон Mіґa 1783 року було позначене наше озеро, тому не можна казати, що воно штучно утворене. Неподалік було ще одне, більше озеро. Частину засипали під час будівництва ЖК Моне, а частинку озера таки можна ще побачити у Монастирі св. Альфонса Згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ. З’єднувала ці озера річка, що протікала гущавиною до басейнів на території теперішнього «Спартака», – розповідає про місцевість Віра.

Раніше, як розповідає Віра Лісикевич, біля озера було кілька джерел, але частину забудували, коли місто продало земельні ділянки на аукціонах. Поряд планують відновити джерело, яке так і назвуть Черепашка – у честь зелених мешканців. Тому невдовзі мешканці звідти зможуть набирати воду.

Наразі джерело виглядає так.

Так джерело виглядатиме після реконструкції:

Шкода втрачати таку водойму

Звичайно, зазначає Віра Лісикевич, озеро потребує рук. Місцеві мешканці часто організовують толоки, але на одному ентузіазмі став на сквер та парк не перетвориться.

«Ми хотіли тут облаштувати парк. За три дні ми зібрали 500 голосів про створення парку, але питання досі відкрите, тому що це озеро віддали у користування «Нафтомаслозаводу» на Липинського як технічну водойму. Саме озеро як водойму по вулиці Замарстиніська,270 внесли у реєстр водойм, але за кадастровою картою, земля не знаходиться у користуванні міста, тому місто має повернути ці ділянки», – говорить Віра.

До речі, згідно з дослідженням 2019 року, у водоймах Львова виявили перевищення концентрацій заліза, амонійного азоту та аміаку, фосфатів, завислих речовин, сухого залишку, ХСК та БСК5 – окрім ставу Стосика на вул. Замарстинівській, 270.

Мешканці прилеглих вулиць навіть самі зверталися до науковців, аби провести дослідження води, геології, флори та фауни. Наразі недосліджене озеро продовжує дивувати відкриттями.

P.S. Коли повертаєшся 6-им Заозерним провулком та вулицею Заозерною, і виходиш на галасливу, загазовану вулицю Варшавську, то розумієш, що хочеш повернутися до Стосики і погрітися на сонці разом з черепахами.

Христина Гоголь

Фото: Христина Гоголь, Віра Лісикевич, група Голоско

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.