Пандемія стала часом підйому для великих IТ-компанії. Особливо це стосується вартості американського технологічного сектору, який за час пандемії переважив усі ринки країн Європи разом узяті й тепер становить 9,1 трильйон доларів.

Світова економіка зазнала трансформацій після того, як людство усвідомило небезпеку Covid-19. На фоні економічного спаду відбувся перерозподіл ролі окремих галузей і прибутків компаній, одні з яких «виграли» від пандемії, а інші й досі намагаються втримати хоч якісь позиції після її раптового удару. 

Які саме зміни відбулися протягом останніх 6 місяців у світовому бізнесі та як на фоні цього виглядає Україна.

Гіганти стали ще більшими

Пандемія стала часом підйому для великих IТ-компанії. Особливо це стосується вартості американського технологічного сектору, який за час пандемії переважив усі ринки країн Європи разом узяті й тепер становить 9,1 трильйон доларів проти 8,9 трильйонів відповідно, повідомляє Businessinsider з посиланням на Bank of America.

Читайте також: Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу

Основними гравцями на американському ринку цінних паперів стали п’ять найбільших компаній, що сукупно досягли вартості 7,5 трильйона доларів: Amazon, Apple, Alphabet, Microsoft і Facebook. Причиною такого зростання стало те, що інвестори під впливом пандемії зосередили свої вкладення на великих компаніях, проте важливим є і те, що доходи згаданих гігантів не обов’язково збільшились протягом останніх кварталів. Наприклад, The Guardian зазначає, що дохід Facebook зростав найповільніше за час публічного існування компанії, адже протягом другого кварталу 2020 року становив 11% – що все ж краще ніж 3%, очікувані аналітиками. В той же час конгломерат Alphabet Inc., до якого входить Google, вперше за свою історію зазнав падіння доходів у 2%, хоч це також не найгірший сценарій порівняно з попередніми прогнозами. У свою чергу, справжній бум за цей час пережив Amazon, який через загальне зростання онлайн торгівлі прозвітував про ріст прибутків за квітень-червень на 40% у порівнянні із минулим роком.

Проте чи не найбільш вражаючим є стрибок компанії Zoom, що з самого початку пандемії почала користуватись глобальним попитом через масову потребу переносити в онлайн майже всі події – від навчальних занять до ділових зустрічей. Отримавши зростання доходів у 169% за перший квартал 2020 року, компанія за період з квітня по червень побила свій рекорд, прозвітувавши про 355% зростання доходів у порівнянні із минулим роком, повідомляє Businessinsider. І все це відбувалось на тлі падіння ВВП США на 32,9% протягом другого кварталу 2020 року, оголошене урядом країни найгіршим з часу Другої світової війни.

Потенційні вакцини притягують інвестиції

Очевидно, що від початку стрімкого поширення коронавірусу акцент важливості змістився на галузі, безпосередньо задіяні в боротьбі проти нього. Винайдення вакцини стало чи не єдиною надією на вихід із глобальної кризи, і, як влучно зауважив старший дописувач Forbes Кеннет Рапоза, якщо на ринку біотехнологій починались проблеми, варто було хоча б одній із великих компаній оголосити про успішне випробування якогось препарату проти Covid-19 – як ситуація одразу нормалізувалась.

Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України

Серед них одні з найкращих показників показала Moderna, яка ще наприкінці липня оголосила про початок фінальної фази клінічних випробувань своєї вакцини проти Covid-19 на 30-ти тисячах добровольців, а за останніх 7 місяців збільшила свою ринкову вартість у 4 рази – з 8 млрд до 32 млрд доларів. За цей же період, вартість ще однієї американської компанії Novavax підскочила з менш ніж 300 мільйонів доларів до 8 мільярдів, тоді як німецький гігант BioNTech подвоїв свою ринкову вартість до 20 млрд доларів – писав Forbes наприкінці липня. 

Серед провідних інвесторів у розробку вакцини є Фонд Білла і Мелінди Гейтс, з яким пов’язано багато конспірологічних теорій щодо пандемії коронавірусу. Загалом, Фонд вклав у боротьбу з коронавірусом близько 350 мільйонів доларів, а об’єднання компаній Gavi, засноване ним, на початку червня зібрало для цих цілей 8,8 млрд доларів.

Несподівані галузі та їх представники, що виграли від пандемії

Неочікуваний попит пандемія спричинила для компаній, що спеціалізуються на 3D друку, адже саме вони допомогли забезпечити лікарів по всьому світу засобами захисту, такими як прозорі щитки для обличчя, і навіть деталями до медичних пристроїв. Наприкінці серпня Forbes опублікував список таких виробників, в які вкладали найбільше протягом останнього раунду інвестицій. Наприклад, мюнхенська компанія DyeMansion отримала 14 млн доларів (загальний бюджет 24 млн доларів), в той час як техаська ICON – 35 млн доларів (загальний бюджет 44 млн доларів).

Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19

В той же час, на фоні зменшення обсягів роздрібної торгівлі у світі все ж вдалось «піднятись» декому і з цього сектору. Всесвітньо відомий данський виробник іграшок Lego за перших 6 місяців цього року збільшив продажі на 14%, а прибутки – на 11%, і це не дивно, адже під час вимушеного карантину навіть дорослі почали складати більше наборів Lego, як зазначив CEO компанії Нільс Б. Крістіансен.

Кому не пощастило

Напевно, ви пам’ятаєте ті шокуючі новини про американську нафту марки WTI, ціна на яку через стрімке зменшення попиту опустилась до мінус 37$ за барель наприкінці квітня, а потім тема цієї індустрії відійшла на другий план. Так ось, хоч з того часу нафтовий ринок трохи нормалізувався, ціна на чорне золото все ще залишається на 30% нижчою у порівнянні з початком року, за інформацією Businessinsider. Відповідно, найбільші компанії продовжують терпіти мільярдні збитки і змушені зменшувати свою активність. Наприклад, британсько-нідерландський гігант Shell змушений вперше з часів Другої світової зменшувати капітальні вкладення на 5 млрд доларів (до 20 млрд), а американська компанія Chevron, крім того що планує зменшити на свої капітальні вкладення на 6 млрд доларів (до всього лиш 14 млрд), готується також і до скорочення близько 6700 працівників, що становить 15% робочих місць у компанії. 

Варто також зауважити вплив нафтової кризи на економіку Росії, яка залежна найбільшою мірою від цієї індустрії. Після рекордного падіння цін на марку Urals з 60 за барель у січні до 17 доларів на початку квітня показники почали поступово покращуватись і зараз тримаються в межах 43-45 «зелених» за барель, що все ще значно нижче за показники на початку року, згідно з даними OilPrice.com. На фоні цих процесів чистий прибуток «Газпрому» за 2 квартал 2020 року впав на 50%. Тим не менш, падіння російської економіки в квітні-червні не досягло прогнозованих аналітиками 9% і зупинилось на рівні 8,5%, повідомляє Reuters.

Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ

Але однією з перших сфер, що взяли на себе головний удар пандемії, стала авіація. За даними сайту Flightglobal, сукупні збитки 26 провідних авіакомпаній за другий квартал 2020 року становили 26 млрд доларів, в той час як сукупного доходу вони принесли лише 17 млрд. Зокрема, німецька Lufthansa повідомила про втрати у 1,5 млрд євро з квітня по червень, тоді як Американські Авіалінії отримали за цей же період збиток у 2,1 млрд доларів.

А тепер про Україну

У квітні Економічна правда опублікувала список компаній, яким вдалося збільшити прибутки на початку карантину. Зокрема, Rozetka тоді зафіксувала зростання продажів окремих товарів на 250-280%, а «Епіцентр» у своєму онлайн-підрозділі збільшив збут індивідуальних засобів захисту в 50 разів. Аптечний бізнес також спочатку зазнав зростання, зокрема мережа аптек D.S. на початку карантину повідомляла про 100% доходів, проте вже з квітня фіксувала падіння продажів на 40%, і цей показник почав повільно покращуватись лише в серпні. 

Крім того, деякі ключові галузі української економіки зазнали удару і поза впливом коронавірусу. Зокрема, промислове виробництво за перше півріччя 2020 року знизилось на 8,3%, а цьому передувало ще 8 місяців майже безперервного спаду протягом 2019 року. В той же час, український агросектор перевершив очікування експертів, експортувавши на зовнішні ринки 57,2 мільйона тонн зернових, що на 6,8 млн тонн більше ніж торік.

Правда, наступний урожай зернових в Україні очікується на 7 млн тонн меншим, ніж у минулому році. Основна причина – посуха. Раніше Мінекономіки знизило прогноз урожаю зернових у 2020 році із 70 млн тонн – до 68 млн тонн.

Віталій Голіч

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.