
Фото: Unsplash
«Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
У якому стані нині ринок житлової нерухомості, як змінилася ситуація за рік війни?
З лютого, коли почалася війна, закрили реєстри, нічого не продавалося. З літа, коли їх відкрили, почалися продажі, але незначні. Згодом, як пішли наші військові в наступ, у людей з’явився оптимізм, і вони почали купувати житло. Суттєво пожвавився ринок уже з 2023 року. Ціни у Львові ще донедавна були приблизно такі ж, як до війни, але можна було торгуватися. Люди, які хотіли продати, йшли на поступки: до 20% могли скинути. Тепер такого немає.
За офіційними даними, в області понад 250 тисяч ВПО, неофіційно, зі слів голови ЛОВА, їх може бути до 500 тисяч. Чи є ці люди вашими потенційними клієнтами щодо купівлі житла і як вони впливають на ринок?
Що стосується переселенців, з якими мені довелося працювати, більшість із них все-таки планують повернутися додому. Мої клієнти з Харкова, для прикладу, ностальгують за своїм містом, як і клієнти з Маріуполя. У них є надія на повернення, хоча їхні будинки зруйновані. Переселенці тепер здебільшого винаймають житло, а згодом, можливо, й купуватимуть.
Нині квартири купують зазвичай львів’яни, які впродовж року вагалися, чекали. Також чимало киян. Утім тут є попит на елітне житло, яке торік ніхто не купував, тепер ситуація змінюється.
Розкажіть конкретніше про ціни. Квартира у львівській новобудові торік коштувала 800 – 1000 доларів за метр квадратний, а скільки зараз?
Ціна приблизно така ж, можливо, трохи підвищилася – стартує від 1000 доларів за метр квадратний. За 700- 800 доларів за метр квадратний житло у Львові вже не купиш, хіба у віддалених районах – Рясному-2 чи Винниках. Ціна зросла, бо подорожчали матеріали, метал, а також вартість робіт.
Люди віддають перевагу готовому житлу, з документами. До війни воліли вкладати у будівництво на етапі риття котловану, закладання фундаменту, тепер не ризикують.
Читайте також: Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
Який ваш прогноз щодо вартості житла на наступні пів року-рік?
Тут важко прогнозувати, але все вказує на те, що ціни будуть рости. Львів доволі далеко від фронту, чимало людей повертаються з-за кордону, бо не знають, як себе там реалізувати. У світі інфляція і в нас, ще й війна триває, все дорожчає, тож ціни на житло будуть тільки збільшуватися. Спад цін на нерухомість Львів пережив торішніх літа і осені.
Як я вже казав, на ціни впливає вартість матеріалів, оплата праці будівельників і, звісно ж, попит. Якщо він є, то ціна ростиме, а якщо ні, то знизиться, але несуттєво, бо в збитку ніхто залишатися не хоче.
Яка тепер середня ціна на вторинне житло у Львові?
Ринок дуже різноманітний. Якщо брати «чешки», стандартні двокімнатні квартири в багатоповерхівках, то ціна стартуватиме від 1000 доларів за метр квадратний.
А на ремонт у помешканні потенційні покупці зважають чи ні?
Будь-яка «чешка» має правильне планування, такі квартири переважно в житловому стані. Натомість у новобудові ще потрібно щонайменше 500 доларів на метр квадратний вкласти у ремонт, якщо не більше. Тобто вторинне житло – це квартира, в якій можна жити відразу, зробивши косметичний ремонт і замінивши санвузол.
На вторинне житло зараз є попит, бо не кожен має фінансову можливість, окрім купівлі квартири, вкладати ще й у ремонт.
Наприкінці 2022 року Нацбанк у звіті про фінансову стабільність зазначив, що ринок нерухомості в Україні перебуває в дисбалансі – орендні ціни знизилися, ціна нерухомості зростає, щоправда, попит на неї дуже низький. Ситуація на ринку нерухомості у Львові інша? І якщо так, то чому?
Так, у Львові ситуація особлива – у нас не все так погано. Для прикладу, у Франківську чи Тернополі ринок нерухомості в іншому становищі, бо там менше підприємств, менше фінансів. Їхні підприємства суттєво потерпіли від війни й економічних змін, а у Львові є ринок ІТ-фахівців – людей, які працюють віддалено, заробляють валюту, і попит на їхні послуги не зменшується.
До нас приїхали ІТ-фахівці з Харкова та Одеси, які тут також непогано заробляють, мають можливість платити за оренду, а це цікаво інвесторам. Вигідно купити квартиру для здавання в оренду, щоб мати пасивний дохід. Це впливає на попит, на купівлю і на оренду.
Чи змінилися вимоги клієнтів, можливо, стали частіше питати про наявність сховища, цікавитися, чи немає поблизу стратегічних або військових об’єктів?
Торік на початку війни були такі запити, зараз немає. Люди звикли до війни. Безпека тепер усюди доволі умовна, може «прилетіти» і в село, і в місто.
Вимоги покупця тепер такі, як завше: комфортне житло за нормальну ціну. Питають хіба що про місця паркування, садки, школи поблизу, зручне добирання.
Ціни на житло у Львові залежать і від районів. За даними спеціалізованого сайту про нерухомість ЛУН, найдорожчим є метр квадратний у новобудовах Галицького району – понад 87 тисяч гривень, дешевшим у Личаківському та Франківському – понад 52 та 50 тисяч гривень за метр квадратний, ще дешевшим у Залізничному – приблизно 45 тисяч гривень. Шевченківський і Сихівський райони найдешевші: ціна метра квадратного в новобудові – понад 42 тисячі гривень.
Така тенденція спостерігається роками чи все ж таки змінюється. Від чого ці цифри залежать?
Так, є таке. Але, загалом кажучи, ціни на нерухомість у середмісті знизилися. В мене був клієнт із Австралії, шукав квартиру саме у Львові, в ближньому центрі. Купив таке житло як інвестицію, можливо, щоби згодом перепродати. На його погляд, така нерухомість у нас зараз недооцінена. Реально знайти ціну трохи більшу ніж тисяча доларів за метр квадратний. Це мій перший клієнт на такий сегмент після епідемії коронавірусу.
Назагал ціни в середмісті просіли, бо нема туристів, а отже, нема попиту на подобову оренду. Місцеві часто шукають новобудови або житло подалі від центру, де комфортніше, є якийсь парк, місця для паркування автівок.
Останніми роками щораз привабливішим стає Підзамче. Колись це був депресивний район, тепер там зробили дорогу, реставрували Фабрику повидла, зводять сучасне житло. А також вулиця Шевченка, яка була депресивна, а тепер матиме нову дорогу та цікаві заклади.
Крім того, ціну в районах «витягують» місця праці. У Франківському та Залізничному є багато офісів, у яких працюють ІТ-компанії, тому їхні працівники формують ціну на оренду чи купівлю житла. В районі Пасічної цього нема, там гарно, але ціни нижчі.
Чи змінилася вартість оренди житла у Львові?
На початку війни був хаос. Зараз усе нормалізувалося, середній сегмент повернувся до довоєнних цін. Щоби винайняти житло в новобудовах, треба викласти 400-600 доларів за місяць за одну-дві кімнати. У двокімнатних «чешках» воно коштує приблизно 10 тисяч гривень.
А ринок комерційної нерухомості пожвавився?
Торік було гарячим питання складів. Якийсь час вони були суттєво дорожчі за офіси. Люди переносили бізнеси, зберігали обладнання. Зараз усе стабілізувалося, ціни повернулися до довоєнних. Ті, що хотіли релокувати свої компанії, зробили це ще навесні чи влітку 2022-го.
Зараз я не бачу активності. Дехто шукав приміщення під заклади харчування. З Харкова, наприклад, переїхали такі підприємці. Ще магазини відкривали, стоматологічні кабінети. На офіси немає суттєвого попиту, але помітно, що є попит на приміщення для медзакладів: клінік, невеликих кабінетів, приміром ветеринарних. Їх відкривають і містяни, і переселенці.
Читайте також: Простір біля пам'ятника Міцкевичу у Львові можуть зробити пішохідним
Бізнес працює, пристосовується. Наприкінці торішнього березня, якраз коли наші вибили з-під Києва ворога, у мене роботи не було, вдома проживало 10 людей. Я постійно шукав житло, розселяв приїжджих, працював як волонтер, а не рієлтор. Аж тут мені телефонують із Києва. Думаю, певно треба поселити когось. А вони розповідають, що займаються іграшками: «Хочемо у Львові відкрити магазин іграшок. Допоможіть знайти приміщення». Якщо чесно, я був дуже здивований. І що ви думаєте? Вони таки знайшли приміщення і відкрили цей магазин… Ми нація, яку неможливо знищити. Тільки-но ворога прогнали й одразу думаємо, як магазин іграшок відкрити, далі працювати, розвиватися. Особливі люди.
У 2015 році я мав клієнтів – данську швейну компанію. Шукав для них приміщення під виробництво. Їхня керівниця була з Литви. 2015 рік, триває війна, події під Дебальцевим, Мінські угоди, долар стрибає… Ми йдемо площею Ринок, і вона бачить, що відкривають якесь кафе, і каже до мене: «Якби в Литві був такий стрибок валюти, інфляція на бодай 10% від тієї, що у вас, не кажучи вже про війну, то литовці зверталися б до психологів, а не бізнес відкривали». Тому ми дуже адаптивні й витривалі.
Вікторія Савіцька
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись