
Photo by Faran Raufi on Unsplash
Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
Що відбувається зараз на продовольчому ринку? Чого бракує і що може стати дефіцитом найближчим часом?
Поки що ситуація нормальна, до речі, краща, ніж декілька тижнів тому, бо була нестача певних видів продуктів – борошна, цукру, наприклад. Зараз практично всі види продукції присутні на ринку. Є питання цінової політики. На деякі види продукції, особливо у супермаркетах, ціни зависокі, це передусім пов'язано з логістикою – вона у війну суттєво ускладнилась. Що стосується дефіцитів, то з низкою продукції можуть бути проблеми, бо у нас зараз виключені з обороту південні області і схід. Приміром, Херсонщина є постачальником окремих видів продукції, зокрема ранньої. Цю проблему на Львівщині вирішуватимуть за рахунок постачання з Закарпаття і Чернівецької області частково.
Читайте також: Львів’ян закликають долучатись до збору великоднього кошика для захисників
По продуктах: м'ясо – ситуація і ціни стабільні, окрім яловичини. У нас немає високої культури споживання яловичини – близько 6-7% від загального споживання м’яса, тож і ціна на неї висока, до того ж є ще й дефіцит поголів’я. Щодо свинини жодних проблем немає – ціни стабільні і є достатня кількість свинини. Щодо птиці також – є достатньо різних видів продукції.
Стабілізується ціна на яйця, можливо, навіть буде дещо знижуватися.
Щодо молока, то була проблема до війни і є зараз, вона посилиться – йде зменшення поголів’я на 5-7% на рік, а зараз буде дещо більше. Тож проблему з молочними продуктами вирішуватимуть за рахунок імпорту. Якщо імпорт буде через ближні канали, то це буде ціна одна, якщо буде через дальні – інша. Є два варіанти: або через Польщу, або з Чернівців, з боку Туреччини. Здебільшого, молочна продукція до нас надходить з Німеччини і Польщі.
Буде проблема з олією, бо основна частина соняшника сіється на півдні. Близько 35% площ не вдасться задіяти через окупацію. Зараз соняшника достатньо для переробки, бо зменшили експорт. Але з цьогорічним урожаєм буде проблема, тому в дефіциті може опинитися соняшникова олія.
До речі, Львівщина вирощує соняшник, однак питання до його якості, зокрема, щодо наявності олій. Йде зміна клімату, тому Львівщина може пристосовуватись, у нас кращі умови із забезпечення вологою.
Стосовно інших видів продукції, як-от круп, то тут не мало б бути дефіциту, так само з цукром. На заході маємо Радехівський цукровий завод, у нього великі потужності, відпрацьована технологія.
Гречку я не беру до уваги, бо вона не є продуктом першої необхідності. Її дефіцит був, є і буде, бо її невигідно вирощувати. Якась присутність гречки на ринку буде, та вона коштуватиме близько 60-65 гривень. Нині немає імпорту, а гечку імпортували переважно з Білорусі, з Росії, трохи з Казахстану, тепер цього не буде.
Чомусь гречка найперше з полиць зникає, який феномен цього продукту?
Уся справа у переробці гречки, має бути певна технологія переробки. Підприємств, що таке роблять, у нас небагато і дехто з них користувався цим своїм відносно монопольним становищем.
Супермаркети працювали в основному з великими партіями через імпорт, адже для них не вигідні були малі партії, вони мали мати гарантії поставки і обсяги. Зараз того немає, тому виникли деякі проблеми з її присутністю. Є на ринку гречка нефасована, у мішках, її поки що достатньо. Ціна висока, однак, хто хоче, той може купити.
Здебільшого, гречка, яку продають у нас, переробляється у Хмельницькій області. Знаєте, Україна торік виростила 110 тисяч тонн гречки, і 47% від цього – це приватний сектор, особисті селянські господарства. Якщо б ці 110 тисяч тонн виростили у господарствах із організованою переробкою, то цього б більш-менш вистачало, щоби забезпечити потребу і нормальну ціну. Але приватний сектор тут не присутній на ринку, він тримає в себе неперероблену гречку, бо не має підприємств із переробки поблизу. Така ситуація вже років п’ять, пробували за рахунок бюджетних асигнувань стимулювати вирощення гречки, та не вдалось. Гречка буде, проте дорога.
Як щодо солі, у деяких супермаркетах нині її немає. Вочевидь, це пов’язано з тим, що здебільшого сіллю забезпечувала Донеччина, утім які є альтернативи на ринку?
Так, основний постачальник солі – це державне підприємство, яке розташоване на Сході України, але у нас є Дрогобич. Дрогобицька сіль по якості не має рівних.
Львівщина може забезпечити сіллю половину України, бо родовище, з яким працюють у Дрогобичі, йде від Польщі до України і Румунії. Воно одне з найбільших, просто нерозроблене. Раніше ще було державне підприємство, до якого нікому не було діла.
Читайте також: На Львівщині збудують завод з виробництва солі
Тож, для нашого регіону проблеми не буде, якщо правильно підійти до справи. У Дрогобичі ж, до речі, йдеться про будівництво ще одного підприємства, яке займатиметься сіллю. Державне – у розібраному стані, та все ж працює, обсяги невеликі. Дрогобицька сіль уже з’явилася в продажі, вона буде трохи дорожча, ніж ми звикли, але за якістю та сіль унікальна. Запасів солі у нас достатньо, щоправда, її треба буде добути і дати в реалізацію. Швидко не буде, однак це можливість для інвестицій.
Дефіцит із сіллю зараз міг бути епізодичним. Думаю, є якісь запаси, проте треба зважати, що знищено досить багато продовольчих складів, де була зосереджена велика кількість продукції. Можливо, й через це виникла та проблема. Достеменно сказати важко, бо схід у нас практично ізольований.
Яким буде сезон перших овочів?
Зараз ще не дуже сприятлива погода, тому що холодні ночі, 0 градусів – це абсолютно не годиться для росту рослини, має бути не менше, ніж +8 – +10 градусів, тому ми трохи відстаємо по розвитку рослин. Є надія, що ранні овочі буде постачати приватний сектор Закарпаття, Чернівці. Частина ранніх овочів їхала з Херсона, тепер цього не буде, хоча там вже достатньо редиски по 5 гривень. Якщо буде дефіцит, то ціна на ранні овочі буде дещо вищою.
Як щодо фруктів, чимало також їхали до нас з півдня?
Найбільша проблема буде із кісточковими – це абрикос, персик і черешня. Мелітопольська, знаменита черешня, про неї доведеться забути на якийсь час. А стосовно інших видів, то проблем немає взагалі. Яблуко нині коштує від 6 до 7 гривень за кілограм, його є достатньо, і дехто ще навіть не відкривав холодильних камер.
Ціна на ягоди повністю залежить від приватного сектору.
Які нові виклики є нині у цій сфері і як до них пристосовуються господарства?
Під час війни виклики – на кожному кроці. Є проблема з матеріально-технічними ресурсами, із пальним, мастильними матеріалами, а також з добривами. Також із логістикою, що впливає на ціни. Ціни на добрива зросли майже в три рази – на аміачну селітру і на нітроамофоск. Це пов’язано з тим, що у нас є проблеми з виробництвом добрив. Частину добрив ми брали в Росії, Білорусі. Зараз наші підприємства, здебільшого, виробляють карбомід і все, що пов’язане з азотом, а також ще деякі складні добрива, однак їх недостатньо.
Господарства ще восени закупили трохи добрив і пального. Пальним міг запастися той, хто мав сертифіковані сховища, з тим були проблеми. Зрештою, зараз все потрохи вирішується, сіється.
От посівна почалася. Уже багато посіяли ярих культур – ячмінь, овес. Ще не визріли погодні умови для пізніх культур, після Великодня масово піде робота.
Читайте також: Підприємства, які переїхали на Львівщину, отримають 100 тисяч гривень допомоги
У контексті посівної варто говорити не про дефіцит, а про проблеми з експортом. Торік Україна від експорту агропромислової продукції отримувала понад 24 мільярдів доларів. Йдеться переважно про експорт зерна і ріпака. Тому, без сумніву, що ми себе забезпечимо продуктами, а от надходження до бюджету від експорту суттєво впадуть.
Проблеми з експортом, можливо, не такі великі. Ми не експортуватимемо портами, але ж є залізниця, нею і в Європу і до їхніх портів можна доставляти?
На сьогодні заблоковані морські поставки. Залишається залізниця через західні області України. Якщо перевозити вагонами, то, щоб ви знали, це зовсім не те ж, що кораблями, бо суттєво зростає ціна. Передбачається, що обсяги експорту будуть набагато менші.
Для України ми достатньо виробляємо зерна. У минулому році зібрали зернових 90 мільйонів тонн, а нам для споживання треба близько 6 мільйонів. Тому не йдеться про дефіцит, тут радше про організацію роботи і про налагодження багатьох зв’язків для експорту. Із погляду фінансових надходжень – проблема, бо обсяг експорту буде набагато меншим. У відсотках важко передбачити, ситуація динамічна. Експорт – це жовтень, а хто знає, що буде до жовтня.
Щодо самої посівної, то зараз всі доволі швидко пристосовуються до нових умов. Є досить високий рівень кваліфікації фахівців у великих госпдарствах, добре технологічне забезпечення. Деякі речі не можна замінити в повному обсязі, та добрий агроном завжди знайде рішення.
Вирішуються проблеми з логістикою, з паливпо-мастильними матеріалами, з насінням. Трохи складніше з технікою, знищена дуже велика кількість техніки, а вона дорога.
Розмовляла Вікторія Савіцька
Фото: Lvivpost.net
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»