ФОТО: WROCLAW.PL
В якій зоні Львів і чи мали б закрити кінотеатри, спортзали та фітнес-центри
Україна поділена на чотири зони – відповідно до епідеміологічної ситуації. Львів, за рішенням Державної комісії з питань ТЕБ і НС, потрапив у помаранчеву. Це означає, що у місті має бути заборонена робота закладів розміщення – окрім готелів, а також – спортивних та фітнес-клубів, закладів культури – театрів, кінотеатрів, музеїв, галерей.
Читайте також: Львів потрапив у помаранчеву зону через Covid-19. Що це означає
Додаткових наказів не буде
Кілька мереж фітнес-центрів, що є у Львові, відмовились коментувати нові правила і навіть те, чи вони відчинені, чи ні. Утім, як стало відомо Tvoemisto.tv, деякі фітнес-клуби сьогодні працювали – мовляв, жодних наказів чи розпоряджень не було. Хоча деякі тренери все ж повернулись до проведення тренувань на вулиці – як було у часи жорсткішого карантину.
Заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень у коментарі медіа-хабу «Твоє місто» сказав, що додаткових наказів бути і не повинно – достатньо рішення Державної комісії про визначення «зони» та тлумачення заборон у цій зоні постановою уряду №641.
«Постанова КМУ передбачає чіткі обмеження. Державна комісія з питань ТЕБ і НС – центрального рівня – кожні 5 днів ухвалює рішення стосовно зонування. Хоча може і частіше, вона може скликатись і за дві години. Обласна і міська комісії тепер не впливають на рішення щодо карантину абсолютно. У нас сьогодні було засідання комісії з питань ТЕБ і НС, ми привели наші рішення у відповідність до нової постанови – тобто встановили обмеження, передбачені постановою. Вводити чи пом’якшувати ті чи ті карантинні заходи ми не можемо», – каже Тарас Грень.
Функції у львівської обласної комісії з питань ТЕБ і НС загалом залишились ті ж – боротись із поширенням в області коронавірусу та вирішувати інші, не пов’язані із коронавірусом питання. Також вона може ухвалювати рішення про посилення обмежень.
Керівник обласного штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру Андрій Васько додає, що навіть у помаранчевій зоні в окремих частинах можуть бути введені норми червоної зони – якщо того вимагає епідеміологічна ситуація.
Читайте також: Радійте життю, але без масових гулянь або Чому Львів скоро опиниться у червоній зоні
Контролювати ситуацію із дотриманням обмежень у тій чи тій зоні мають Національна поліція, Держпродспоживслужба та створені при районних адміністраціях рейдові комісії.
«Це з юридичної точки зору. Але питання боротьби з Covid-19 – це не питання поліцейського, працівника держслужби чи журналіста. Це питання спільне, це наша відповідальність – біля кожного із 2,5 мільйонів мешканців області поліцейського не поставлять. Перехід із помаранчевої зони у червону може статись дуже швидко. А у червоній зоні, наприклад, заборонений громадський транспорт. Якщо зараз зросте захворюваність, то винні у цьому будемо ми самі», – говорить Тарас Грень.
Чому в Україні змінили правила карантину?
Нагадаємо, в Україні з 22 травня запрацював адаптивний карантин. Він передбачав, що регіони самостійно ухвалюватимуть рішення про послаблення або посилення обмежень, спираючись на епідеміологічну ситуацію на тій чи тій території.
Президент Володимир Зеленський напередодні зміни правил карантину в Україні заявив, що нова модель може стати більш дієвою для контролю поширення коронавірусної інфекції в країні, повідомляє Офіс президента. А міністр охорони здоров’я Максим Степанов додав, що головними причинами зростання захворюваності на Covid-19, про що, за його словами, свідчать епідеміологічні розслідування, є проведення богослужінь у церквах, громадський транспорт, а також переміщення людей у зв’язку з відпочинком.
Читайте також: Світ шукає, як протидіяти коронавірусу. У нас крайня – Церква
Тоді ж прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що узгоджується співпраця з правоохоронними органами, які допомагатимуть впроваджувати епідеміологічний контроль за правилами адаптивного карантину. На його думку, це буде найбільш ефективний спосіб.
Сьогодні ж під час брифінгу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко сказав, що рішення про зміну моделі карантину в Україні мотивоване тим, що регіональні комісії з питань ТЕБ і НС не виконували своєї роботи.
«Було 8 областей, де швидко зростала захворюваність. Комісії там мали що три дні збиратись, визначати причину поширення і вживати конкретних заходів. Але вони цього не робили, тому тепер рішення ухвалює Державна комісія з питань ТЕБ і НС», – сказав Віктор Ляшко.
«Коронавірусний» сепаратизм
На відміну від Львова, до червоної зони потрапили обласні центри сусідніх регіонів – Луцьк і Тернопіль. Але обидва міста заявили, що не погоджуються з таким рішенням, що воно не відповідає Конституції і є проявом диктатури.
Заступник міського голови Луцька Ігор Поліщук на своїй фейсбук-сторінці написав, що у місті, попри рішення уряду і Державної комісії, громадський транспорт курсуватиме і надалі, також працюватимуть підприємці. Якщо ж на когось із них складуть протокол за порушення правил карантину, місто надасть юридичну допомогу для його оскарження у суді.
«Протокол Державної комісії ТЕБ та НС та відповідна Постанова Кабміну є такими, що не ґрунтуються на нормах Конституції України, а міська рада не буде вводити у зв‘язку з віднесенням Луцька до «червоної» зони жодних обмежень», – каже Ігор Поліщук.
Читайте також: Ця мутація коронавірусу захопила світ. Вчені намагаються знайти причину
У Тернополі ж міські депутати під час засідання сесії «скасували» рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС. Таким чином, вважають у Тернополі, громадський транспорт, підприємства та освітні заклади можуть тут працювати і надалі.
«Така блoкада міста була хіба за часів татар. Це неприпустимo, щoб люди були пoзбавлені кoнституційнoгo права працювати», – цитує міського голову Тернополя Сергія Надала УП.
Наразі у Львові не чути про протести підприємців, яких знову відправили на карантин, але не виключено, що їх і не буде, а заборони без гучних публічних заяв просто тихо проігнорують. Наприклад, посилаючись на якісь норми у постанові Кабміну чи в інших законодавчих актах.
Додамо, що станом на 3 серпня на Львівщині підтвердили 9 921 випадок інфікування коронавірусом. За вчорашню добу лабораторні центри провели 845 ПЛР-тестів, з яких 138 – позитивні, зокрема у 74-х львів'ян.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори