
Фото: Leopolis Jazz Fest
Посуньтесь, щоб музика сіла поруч. Олексій Коган про джаз і життя
Попри важкі часи, у нас залишається така оаза як Львів, який щороку перетворюється на столицю джазу.
Хто ж вам у Верховній раді скаже, що слухає Олега Винника чи шансон? Ні, всім хочеться казати, що вони слухають класичний джаз.
На сцені Едді Рознера грають хедлайнери, на площі Ринок має звучати енергійна музика, що має зібрати натовп. А сцена біля палацу Потоцьких – це окрема реальність, де можна послухати музику для «внутрішнього споживання».
Я бачив багато туристів, які приїжджають у Львів, гуляють містом – але чують музику на площі Ринок чи біля палацу Потоцьких і зупиняються до кінця концерту.
Для себе я визначаю п’ять категорій публіки, яка ходить на цей фестиваль. Перша – люди, які люблять джаз і які намагаються встигнути на всі сцени. Друга – це публіка, якій все гаразд. Вони приїжджають у туристичне місто випити чи поїсти, а музика – це бонус до меню. Третя – цільова. «Я приїхав послухати Ахмада Джамала, все решта – слухайте, якщо хочете, а мені вистачить». Два роки тому з’явилась ще одна категорія. До мене приїхали друзі-дизайнери з Молдови, Литви та Латвії, придбали квитки і потрапили на Ларса Даніельсена. Після нього, на контрасті, був шикарний концерт Мішеля Каміло – а я дивлюсь, що вони йдуть. Що, питаю, не вкатило? «Ні, Олексію, це ти можеш переключити якийсь тумблер і з одного концерту вискочити на інший. Нам цих вражень вистачить ще на тиждень». І вони йдуть, беруть автографи, купляють диски – але кажуть, що на сьогодні все. Ще одна категорія відвідувачів – я називаю їх «категорія з піджатими губами». Вони пишуть в соціальних мережах, що фестиваль повне лайно – і кожного року я бачу, як вони приїжджають.
Певно, що все змінюється. Наприклад, львів’яни та гості почали приходити на концерти на 20 хвилин раніше, ніж п’ять років тому.
Якби я не був арт-директором фестивалю, то сидів би всі дні на фан-зоні.
Читайте також: У Львові стартує Leopolis Jazz Fest. Повна програма
Як запросити артистів? Що тут кокетувати – так, я знав багатьох особисто. А далі працює радіо «одна баба сказала». Хербі Хенкок телефонував Боббі Макферріну, щоб запитати: «А як там?»
Не забувайте про концерт Ахмада Джамала – йому 87 років. І коли реклама пише: «Вперше в Україні Ахмад Джамал!», то я так тихо кажу: «І останній».
За великим рахунком, з великих артистів, які вже на рівні легенд (і які ще виступають), у нас не було тільки двох: Даяни Кролл і Кіта Джарретта.
Коли мене запитують: «Коли на великій сцені будуть українські музиканти?», я завжди сумую. Невже 62 особи з оркестру INSO – це не українці?
За сім років я нарахував 11 проектів, де українські музиканти грають з виконавцями з Європи, Америки чи Азії, з якими вони познайомились на фестивалі.
Читайте також: Все буде Step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
Є зворотній бік фестивалю. Наприклад, коли одна львів’янка приносить щось, накрите серветкою і просить покликати Джино Ванеллі. «Я прочитала, що Джино Ванеллі любить грушу під карамеллю – і я йому її зробила». Він виходить – і в нього сльози на очах. Чи львівська дизайнерка, яка принесла свою сукню для Хіромі. Або Хербі Хенкок, який виходить у вишиванці.
Ви ж не бачите того, що не маєте бачити. І не розумієте почуттів постачальників роялів, які кожного року нас питали:
- А Джеймі Каллум буде?
- Ні, цього року не буде.
– Слава Богу!
Тому що він іноді може вискочити ногами на рояль, який коштує 160 тис. євро. (До речі, цього року Джеймі Каллум таки виступить у Львові - прим. ред.)
Колись після виступу Джона Маклафліна він покликав нас до себе в гримерку, відкоркував дуже коштовну пляшку шампанського і сказав дуже важливу річ: «Я хочу випити за організаторів фестивалю». Я кажу: «Що трапилось?». «Ви знаєте, я ходив сьогодні на концерт на сцену палацу Потоцьких, де ви готували виступ українських студентів – і я не відчув ніякої різниці у вашій підготовці їхнього концерту і нашого, на великій сцені. І я хочу за це випити».
Мені здається, що будь-який фестиваль – це величезна піца, де кожний шматочок має інші інгредієнти: оце я знаю, тож скуштую, це я не пробував, а це мені не подобається.
Музика не мусить подобатись вся. Але можна запустити музику в себе, трохи посунутись, щоби вона сіла поруч з вами.
Ходіть на концерти. Ніщо не замінить відчуттів на живому концерті. Ця дірочка в YouTube на гарному моніторі – це все не те. У вас є можливість подивитись, як народжується музика, побачити контакт музикантів на рівні погляду чи руху руки, почути брудну і непотрібну ноту – це буває тільки на концертах. У вас є можливість побачити, як народжується справжня музика, без якої ви потім (так іноді буває) не можете жити.
Довідка.
Leopolis Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно проходить у Львові в останні вихідні червня. Щорічно його відвідує близько 100 тисяч гостей. 2016 року Leopolis Jazz Fest був визнаний поважним британським виданням The Guardian одним з найкращих джазових фестивалів Європи.
До 2017 року фестиваль називався Alfa Jazz Fest. Після кількарічних протестів активістів проти реклами бізнесів російської Alfa Group «Альфа-банк» відмовився від титульного спонсорства, і назву фестивалю змінили. Та головні речі залишились незмінними, зокрема команда: креативним директором фестивалю є Олексій Коган, музикант і радіоведучий, знавець джазу та почесний амбасадор Львова та головна організаторка та директорка Leopolis Jazz Fest Наталія Горбачевська.
Ольга Перехрест
Фото: Ейч.Ді.Партнерз та Leopolis Jazz Fest
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи