Спецпроекти

Технології – не головне. Інновації роблять люди, які готові ризикувати

4373
Час читання: 2 хв
фото: social.eyeforpharma.com
фото: social.eyeforpharma.com

15 вересня 2016, 15:59

Чому основа усіх інновацій – це людина? Який відсоток стартапів досягає успіху? Завдяки чому львівське ІТ стало глобальним? Як українці, які навчаються чи працюють за кордоном, можуть бути корисними для країни? Про це та інше говорив керівник Програми комп’ютерних наук УКУ Ярослав Притула під час бізнес-сніданку «Інновації в бізнесі та література як джерело знань». Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

Сфера ІТ виходить на цифрову трансформацію

Саме ІТ робить не так багато інновацій. Останні 20 років воно здебільшого робить оптимізацію. Ми пришвидшуємо, покращуємо процеси. Зараз ІТ-галузь виходить на цифрову трансформацію (Digital transformation). ІТ переходить вже не лише в сферу допомоги іншим бізнесам, але і самостійно робить інші бізнеси. Важливою стає не лише технологічна складова, а й бізнесова складова.

Сучасна економіка творить нові бізнес-моделі, робить цифрові трансформації та орієнтується на клієнта (User Experience). Наприклад, «Amazon» є успішним і в нових бізнес-моделях, і в цифрових трансформаціях, і навіть трохи в User Experience. User Experience складається з двох частин: клієнти і працівники. Дуже часто ми фокусуємося на клієнтах. Однак, варто пам’ятати, що саме працівники творять інновації.

Лише 0,3% стартапів стають успішними

99,7% стартапів у певний момент зупиняються у своєму розвитку. Тобто лише приблизно 0,3% стартапів стають глобальними. Їх називають або Unicorns (єдинороги) – ті, що коштують понад 1 мільярд доларів, або Blockbusters, які коштують 10 мільярдів і більше. Шанс стати успішним є дуже малим. Чи ці 0,3% є чимось унікальним і випадковим? Чи є закономірність у тому, хто саме досягає успіху? Це відкриті питання.

Читайте також: 5 порад від Девіда Брауна для тих, хто хоче вести ІТ бізнес в Україні

Ми часто хочемо читати книжки, де описані історії успіху. Таких книг є багато. А от книг про «неуспіхи» – дуже мало. Ми бачимо історії тих, хто вижив, піднявся, але не бачимо увесь пласт проблем. Як писав Лев Толстой в романі «Анна Кареніна»: «Усі сім’ї щасливі однаково, а нещасні по-різному». У бізнесі ця теза є дещо перевернутою. Кажуть, що бізнеси є дуже різними, але проблеми мають однакові. Тому нам треба розуміти, де є підводні камені цих «неуспіхів».

фото: lvbs.com.ua

Львівське ІТ стало глобальним

В Україні є багато мудрих людей, які готові ризикувати. Саме вони роблять проривні інновації. Звісно, є і ті, які шукають успіху за кордоном. Колись Лєшека Бальцеровича, легендарного прем’єр-міністра Польщі, запитали, у чому був успіх цієї країни. Однією із причин він назвав тих поляків, які повернулися із Заходу назад додому працювати.

Читайте також: Історія успіху SoftServe. Як компанія зі Львова підкорює світ

Українці їдуть за кордон працювати чи вчитися. Я вважаю, що це добре. Є шанс, що частина повернеться, привезе капітал і буде робити тут зміни. Те, що вони їдуть і набираються не радянського досвіду, – це дуже добре. Загалом, львівське (та й загалом українське) ІТ стало глобальним через знання англійської. Ніби така проста річ... Але без знання мови жоден бізнес не зможе стати глобальним.

Ми читаємо кілька тисяч книжок за рік

Скільки книжок ви читаєте упродовж року? Я часто бачу «52 книги challenge». Тобто люди читають одну за тиждень і, в підсумку, – 52 за рік. Отже, упродовж життя ми читаємо кілька тисяч книжок. А у світі є 130 мільйонів книг! Питання у тому, які саме з цих 130-ти мільйонів обрати для читання, щоби не втратити чогось важливого. До того ж, майбутні книги можуть бути ще цікавішими, тому ми маємо слідкувати за новинками більше, аніж дивитися історичні видання.

Читати чи робити?

Є також ще одне питання: чи варто упродовж життя читати ці кілька тисяч книжок? Чи краще іти і щось робити, вчитися на своїх помилках, а не на помилках із книжок? Ми стараємося студентів «кидати у воду» дуже швидко: вони йдуть на роботу чи на практику. Усі наші стипендії вимагають працю. Тобто вони не покривають усю вартість, а передбачають, що студент самостійно заробить і оплатить частину свого навчання. Ми хочемо, щоб якомога більше людей рухалися далі і, навіть помиляючись, продовжували робити бізнес.

В Українському католицькому університеті ми розуміємо, що розвивати лише ІТ – не найкращий шлях для створення інновацій. Інновації творяться на перетинах. Тому нам важливо, аби студенти нашої Програми перетиналися з іншими студентами, йшли в інші галузі і завдяки такій комунікації створювати нові продукти. Міждисциплінарні речі, які є на перетині, є складними і цікавими водночас. Саме ця «цікавість» найбільше «драйвить» інновації.

зображення: it.123rf.com

Основа інновацій – це людина

Скільки б ми не говорили про інновації та про ІТ, ми все одно будемо зупинятися на тому, що людина – основа всього. Не лише технології і методики є важливими. Важливим також є бажання. Усе те людське, що в нас є, – вагоміше, аніж будь-які інновації. Я не вважаю, що через інновації нас чекає безробіття. Однак, ми маємо розуміти, що варто змінюватися, вчитися, здобувати нові навички і рухатися далі.

Читайте також: Комп’ютери замість юристів: чого чекати від ІТ у Львові через 10 років

Бізнес-сніданок «Інновації в бізнесі та література як джерело знань», який організувала юридична компанія HD Partners («Ейч.Ді.Партнерз»), відбувся 14 вересня в рамках Форуму видавців у Львові.

Підготувала Юлія Сабадишина

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
«Мабуть, таких протезів, як у фільмі «Я – робот», мені не зроблять, але протези я хочу потужні й рухливі. Ніколи не варто переставати мріяти. Головне, щоб не був прикутий до ліжка», – каже киянин Геннадій, якому через поранення на війні зробили потрійну ампутацію. Тепер він лікується та проходить реабілітацію в оновленому просторі в Центрі воєнної травми Superhumans у Львові. Ремонт, облаштування й закупівлю обладнання для всього сьомого поверху профінансувала ІТ-компанія SoftServe Ukraine та її благодійний фонд «Відкриті очі».
Hero Image

09 квітня 2025, 10:30

Найбільша цінність – це люди. Суперлюди У Всеукраїнському Центрі воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації, реконструктивній хірургії, відновленні слуху та психологічній підтримці воїнів та цивільних, які постраждали через напад poсiї, станом на сьогодні лікування проходять 230 дорослих і дітей. За два роки існування центру (з квітня 2023-го) з нього вже виписали тисячного пацієнта...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Чому Україна найшвидша в Європі з цифровізації, або Про «Трембіту» та нові е-послуги
Попри війну, Україна посідає третє місце в світі за темпами цифровізації. Приватний сектор, некомерційні компанії та ІТ-гіганти допомагають державі цифровізуватися. Потужним прикладом став перший в Україні мобільний застосунок держпослуг «Дія», першу версію якого на волонтерських засадах розробили спеціалісти компанії EPAM. Цю розробку ініціювало Міністерство цифрової трансформації України.
Фото згенеровано за допомогою ChatGPT

12 листопада 2024, 09:28

Про важливість цифровізації, кейси в межах країни, як це впливає на державу і громадян, а також, як волонтери найбільшої ІТ-компанії України розробляють ІТ-рішення для країни Тvoemisto.tv розповів директор з розробки програмного забезпечення ЕРАМ Україна В’ячеслав Проценко. Як оцінюєте прогрес держави в напрямку цифровізації за останні роки? За темпами розвитку цифровізації Україна посідає п’яте місце в світі...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Фронтові наплічники життя. Як можна допомогти медикам в Україні рятувати людей на передовій
Один тактичний наплічник, вміст якого передбачає кілька десятків позицій, дозволяє врятувати життя більш ніж десятьом військовим. Завдяки співпраці двох великих організацій – Фонду Leleka Foundation/БФ Лелека-Україна та EPAM Україна «наплічник життя» зможуть отримати три сотні бойових медиків. В середньому вартість комплектації такого наплічника коливається в межах 700-3000 доларів, але може бути і дорожчою. Який вигляд повинна мати сучасна аптечка військового, чим наповнені «наплічники життя», чому медичні рюкзаки в умовах війни на вагу золота та чому так важливо, щоби тактичний наплічник мав кожен бойовий медик, дізнавалося Тvoemisto.tv.
Hero Image

01 травня 2024, 17:02

Із ІТ в бойові медики, із волонтерки в благодійниці До 2022 року в Антона Сторчака, інженера з продуктивності розробки в EPAM, не було бойового досвіду, він не рятував людей від смертельних поранень, але на початку повномасштабної війни кар’єру айтівця довелося відкласти і стати на захист держави. Дуже допомогла йому в цьому попередня підготовка. «Для мене, як, мабуть, для кожного свідомого українця, війна почалася ще в 2014 році...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Бізнес
Небезпеки штучного інтелекту. Чому ШІ так часто продукує фейки
Чи варто сліпо довіряти штучному інтелекту, які в нього можливості, переваги та недоліки, а також чому інколи чат-боти зі штучним інтелектом спотворюють або вигадують факти? Про це та багато іншого Тvoemisto.tv дізналося в старшого директора з архітектури рішень провідної міжнародної ІТ-компанії «EPAM Україна» Євгена Моспана.
Hero Image

29 січня 2024, 09:24

Технології штучного інтелекту дедалі більше проникають у різні сфери діяльності, проте надійними їх можна назвати далеко не завжди. Інколи штучний інтелект помиляється, спотворює факти, щось вигадує. Згідно з опитуванням, проведеним торік серед студентів «Марафону ІТ-технологій від EPAM», 95% респондентів вважають ШІ помічником, однак майже половина з них мали справу з так званими галюцинаціями...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"