
Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
Скільки платить Львів
7 гривень 42 копійки – саме стільки будуть платити львів’яни за газ у 2021-2022 опалювальному сезоні. Політика ціноутворення і тарифів на опалення залежить від багатьох факторів, розповідає Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань ЖКГ.
«У структурі тарифу на опалення 74% складає вартість газу. Також сюди входить ціна електроенергії та води, матеріали, коли потрібно ремонтувати мережі, амортизація, і, звичайно, зарплата працівників. На сьогодні вартість газу для населення є 7,42 грн, як і в попередній опалювальний сезон. Для бюджетних установ ми готуємо проєкт про підняття тарифу, щоб він був економічно обгрунтований. Орієнтовно 29 жовтня розрахунки будуть готові», – говорить Ірина Маруняк.
Що формує тариф на опалення
Тариф на опалення формує передовсім три фактори: держава, ринок та міська влада. Для того, щоби дійти у цьому компромісу, Кабмін, Асоціація міст України та Палата місцевих влад підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо сталого проходження опалювального періоду. У ньому три сторони визначили сталу ціну для населення, комерційних та комунальних підприємств.
Про те, чому не будуть підвищувати та за рахунок чого буде компенсуватися ринкова ціна газу, розказав Андрій Шевців, голова комісії з інженерного господарства Львівської міськради.
«Тариф на теплопостачання для населення підвищувати не будуть, а держава гарантує відшкодування. Однак попередні рази ці відшкодування на рахунки міста так і не прийшли. Казна Львова наповнюється за рахунок податків, які платять жителі Львова. Мерія була змушена за рахунок міського бюджету дотувати комунальні підприємства замість того, щоби вкладати кошти міського бюджету у ремонти та інновації. Себто ми мали покривати цю різницю, щоби підприємства – Львівтеплокомуненерго та Залізничне Теплокомуненерго, працювали в штатному режимі», – каже Андрій Шевців.
Депутат, зокрема, звернув увагу на ОСББ. За його словами, торік деяким об’єднанням прийшли надто високі рахунки на опаленні і вони намагалися вплинути на ситуацію.
«Зокрема, варто звернути увагу на ситуацію із ОСББ. Деякі громади отримали значно вищі рахунки і зверталися до Міністерства Розвитку Громад та Територій України. Вони просили втрутитися і звернутися до Кабінету Міністрів України, щоби якось збалансувати це. Бодай не розцінювати об’єднання власників як якусь комерційну структуру», – додає Шевців.
Читайте також: Ціна на хайпі або Чому взимку буде катастрофа з електроенергією в Україні
Депутат зауважує, що зараз складно визначити, скільки газу буде витрачено й скільки місту знадобиться компенсувати. Окрім того, місто не може купувати паливо напряму на ринку.
«У розрахунку того, скільки газу буде витрачено, передовсім, потрібно відштовхуватися від того, які будуть морози. Підприємство Теплокомуненерго здійснює закупівлю на постачальників, але закупівля газу здійснюється напряму у постачальника. Місто, напевно, могло б здійснювати закупівлю газу, але підприємство мало заборгованість перед державним підприємством у попередні роки, і через те ми не можемо купувати на ринку. Ми мусимо здійснювати закупівлю у підприємства, якому ми ще винні гроші», – говорить Андрій Шевців.
Скільки газ коштує на ринку
30 тисяч гривень за 1000 м³ природного газу – саме таку ринкову суму вартості природного палива називає Андрій Годик, перший заступник голови Львівської ОДА.
«До моменту підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо сталого проходження опалювального періоду ціна на ринку становила понад 30 тис грн за 1000 м³ природного газу. Водночас, на виконання Меморандуму, підприємства, які входять у структуру НАК Нафтогаз України, готові постачати бюджетним установам і організаціям природний газ по ціні 16 тис. грн. Якщо інший постачальник – ціна ринкова. Держава дає механізм і дає вибір», – каже перший заступник голови Львівської ОДА.
За його словами, домовленість про фіксований тариф є важливим кроком, але варто розуміти кількість контрагентів на Львівщині.
«Важливий крок – досягнуто домовленість про фіксований тариф. Проте держава дала вибір. Нафтогаз готовий постачати споживачам газ за тарифом 7,96 грн. Але це не стосується всіх інших учасників ринку. По області є близько 830 контрагентів, які постачають природний газ. Кожен контрагент може мати комунальне підприємство, яке обслуговує розгалужену мережу закладів освіти та культури», – говорить Андрій Годик.
Що з тарифами в інших містах
Рівне
Радник міського голови Рівного Тарас Бик у своєму дописі на Facebook зазначає, що відношення українських політиків до питання ціноутворення на опалення є лакмусовим папером популізму. Найцікавішою проблемою Тарас Бик називає піар деяких голів міст на низьких цінах на газ.
«Одні керівники міст хизуються найнижчими цінами на опалення при найвищих цінах на газ. Тобто, різницю компенсують або за рахунок міського, або державного бюджетів. Саме так вони це називають. Хоча насправді це є ніщо інше, як ті самі гроші платників податків. Правильним компромісним варіантом було розбити різницю вартості ціни на опалення цього року і минулого на три частини: часткове підняття вартості безпосередньо для населення, і дві частини – зі спільної казни, міської та державної», – пише Тарас Бик.
Чернівці
Двозначну позицію займає міський голова Чернівців Роман Клічук. З одного боку він хвалиться найнижчими тарифами на опалення, з іншого – позиціонує це як проблему, яку готовий розділити міський бюджет. Про це він пише на своїй Facebook сторінці.
«Ми стояли перед складним вибором: залишити старий тариф і спустошувати бюджет міста не на користь розвитку, а на покриття збитків Теплокомуненерго, або підняти тариф до економічно обгрунтованого. Результат – Меморандум. Чернівчани платитимуть як і раніше, значно менше, ніж в інших містах. Це означає, що чернівчани матимуть один з найнижчих тарифів в Україні. І, як наслідок, в міському бюджеті необхідно буде передбачити понад 250 мільйонів гривень для покриття різниці в тарифах на цей опалювальний сезон. Розраховую на підтримку центральних органів влади, бо наша громада постраждає найбільше», – пише Роман Клічук.
Тернопіль
Міський голова Тернополя Сергій Надал натомість конструктивно пояснює ціноутворення й тарифи на опалення. Про особливості ціноутворення він розповів у етері тернопільського каналу ІНТБ.
«Дійсно, на газ ціни зросли значно, просто в рази. Проте, хочу заспокоїти всіх тернополян – для населення тариф на послуги теплопостачання піднімати не будуть. Ціна для населення залишилася фіксованою – на рівні 7 400 грн», – сказав мер Тернополя.
Також міський голова Тернополя розказав і про ціну для бюджетних установ. За його словами, вона виросла у порівнянні із торішньою ціною на 82%
«На сьогоднішній день для бюджетних установ Тернополя установлена ціна 16 800 грн. Раніше ціна була на 82% меншою. Проте ми підняли вартість для бюджетних установ лише на 53% – це 30% різниці. Нам вдалося це зробити завдяки тим енергоощадним заходам, ремонтам котелень і мереж, які проводили у попередні роки. Різниця в ціні для міських комунальних закладів ляже на плечі міського бюджету. А це десь в межах 50 млн грн додаткових витрат протягом опалювального сезону – зими 2021 та весни 2022 років», – розповів Сергій Надал.
Звернув увагу Сергій Надал і на механізми компенсації заборгованостей комунальних підприємств.
«Ті збитки, які буде нести Тернопільтеплокомуненерго, мають бути компенсовані. По-перше, держава має повернути ту заборгованість, яка існує сьогодні, як різниця в тарифах за попередні періоди. Для нашого Тернопільтеплокомуненерго це – понад 400 мільйонів гривень. По-друге, з першого січня мають бути збільшені надходження до місцевих бюджетів за рахунок збільшення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО - прим. ред.). Тепер кошти з цього податку залишаються на місцях. Якщо раніше міста отримали з однієї гривні 60 копійок, 60% ПДФО, які лишалися місцевим бюджетам, то з нового року цей відсоток складає 64%», – повідомив міський голова Тернополя.
За словами Сергія Надала, економія палива та його дешевша ціна у минулі роки дозволяла міськраді Тернополя робити перерахунок існуючого тарифу і зменшувати ціни.
«В окремі місяці таке зменшення сягало 25%, навіть 30%. В цьому році ми, на жаль, не зможемо зменшувати ціни, але вони залишаться на рівні попереднього року», – сказав Надал.
Що про ціни на опалення кажуть експерти
Ціна на паливо
За словами ексречника ГК «Нафтогаз України» Віктора Гальчинського, більшою мірою ціна на опалення складається із вартості газу, проте міста платять по-різному через багато факторів.
«Більшою мірою ціна складається з вартості палива, решта – це утримання мережі, транспортування, зрештою, технологічні втрати. Щоби сказати більш конкретніше, потрібно окремо аналізувати проблеми кожної теплоелектроцентралі. Рівень зношеності мережі та рівень втрат під час доставки теж впливають на ціну. Нам у спадок залишилася стара радянська система централізованого теплопостачання», – сказав Гальчинський.
Ексречник акцентує увагу на тому, що незважаючи на компенсації від міських бюджетів, за ринкову ціну газу однак заплатять платники податків.
«Має бути золота середина у цьому, бо без дотацій, якщо відпустити ціни і лишити громадян сам на сам із ринком – це ні до чого хорошого це не призведе. Вони просто не зможуть платити, а потім буде масштабне списання боргів, за яке будуть розраховуватися всі платники податків. Зрештою, нещодавно було списання минулих боргів комунальної теплоенергетики», – розповів Віктор Гальчинський.
Провідна експертка енергетичних програм центру Разумкова Світлана Чикунова розповіла про формування цін на газ на державному рівні. За її словами, в Україні це паливо – дефіцитне і тому ціна залежить від його вартості на біржах.
«У нас немає власного індикатора ціни. Відтак, ми залежимо від цін на хабах. Станом на сьогодні у нас нідерланський хаб. До цієї ціни додається ПДФ у розмірі 20% і ціна на розподіл», – каже експертка.
За словами Чикунової, ціна від регіону до регіону головним чином залежить не тільки від стану систем комунікацій, але й від їх розгалуженості.
«Наприклад, у Київській області одна ціна, а в Луганській – інша. У Київській газ значно дешевший через розлогу систему комунікацій. Тому ціна за один кубометр газу між різними областями подекуди може коливатися від 1,44 грн до 2,40 грн», – говорить аналітик.
Проблеми із початком опалювального сезону
Віктор Гальчинський назвав три проблеми, які далися взнаки у опалювальному сезоні 2021-2022 року. Першою і основною з них він називає чотириразове подорожчання газу на європейському ринку.
«Від 2016 року ми не маємо прямих контрактів із Росією й купуємо газ на Європейському ринку. Коли там газ був недорогий – все було добре. Зараз, коли його ціна виросла в чотири рази, порівняно з минулим роком - це не могло не відобразитися на нашому ринку. Компанії, які зараз є на ринку, сьогодні не мають бажання продавати паливо за зниженою ціною. Друга проблема – це технологічні втрати на доставку, прориви та зношений стан мережі. Третя – відсутність можливостей резервного переходу енергетики на якесь інше паливо. У радянський час існували мазутні господарства. Зараз я не чув, щоби котельні, чи телоцентралі переводилися із газу на тверде, або рідке паливо», – підсумовує ексречник.
Світлана Чикунова розповіла й про інші проблеми, які проявилися з початком опалювального сезону. За її словами, вони настільки серйозні й систематичні, що швидко їх вирішити неможливо. Одна із таких проблем – неможливість бюджетним організаціям скористатися пільговою ціною, що передбачена Меморандумом.
«Багато проблем настільки давно виникли, що зараз різкими хірургічними методами просто нереально їх вирішити. Бюджетні організації часто не можуть скористатися пільговою цією ціною, позаяк вони мають купувати газ на тендерах. Але у тендерах не беруть участі компанії, що пропонують низькі ціни. Відтак, бюджетні організації мусять купувати газ по ринкових цінах», – говорить експертка.
Крім того аналітик говорить й про іншу проблему – відсутність достатньої кількості вугілля на ТЕС.
«Тепло у наших домівках є за рахунок газу і вугілля. Проте на складах ТЕС залишилося 600 тисяч тонн вугілля – це на декілька морозних днів. Щоби нормально пройти цей опалювальний сезон, його б мало бути вже 2,8 мільйонів тонн», – каже Чикунова.
Експертка говорить про те, що саме твердження про достатню кількість газу у підземних сховищах неправдиве, позаяк не весь газ можна використовувати.
«Кажуть, що у підземних сховищах у нас 18 мільярдів кубічних метрів газу. Проте частина належить нерезидентам, які зберігають його, частина – це буферний газ, який взагалі не можна забирати зі сховища, бо він є для підтримання тиску. Залишається десь 11 мільярдів, а цього мало. Нафтогаз буде імпортувати і закуповувати ще. Для цього він шукає кошти, яких немає. Зараз держава буде йти непопулярними методами, вводити надзвичайний стан, щоби можна було заключати договори», – каже Світлана Чикунова.
Нагадаємо, що з 1 жовтня в Україні здорожчали комунальні тарифи. Ціни змінилися на опалення, гарячу воду та електроенергію.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча