
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
У курортному містечку Східниця, що на Львівщині, за 20 кілометрів до Трускавця, 10 червня після сильних дощів та сходження гірських вод раптово на півтора, а подекуди й на три-чотири метри піднявся рівень води в річці Східничанка. Береги розмило по всій протяжності, бурхливий потік зносив усе на своєму шляху – будівлі, автомобілі, мости. В підсумку вода залила майже 100 будинків, магазини, 15 готелів і стільки ж автомобілів, пошкодила 10 мостів, які перекрили дорогу до кількох населених пунктів. І якщо електропостачання в селищі уже відновили, то без газу досі залишаються 250 споживачів. Проте сильні дощі, які падали минулого тижня, не єдина версія розтікання річки. Справжні причини ще з’ясовують, суми збитків підраховують. Тvoemisto.tv побувало в Східниці, щоби подивитись, як місцеве населення оговтується від затоплення та які роботи тривають для ліквідації паводка, який визначили як надзвичайну ситуацію об’єктового рівня.
Вода швидко підійшла і так само швидко відійшла
Люди ходять вулицями, жартують, поводяться так, ніби нічого не трапилося. В центрі курортної Східниці вирує життя. Зараз сюди полюбляють приїжджати кияни, поляки, жителі Запоріжжя, Вінниці, а на вихідні більшає львів’ян. Тільки заїхавши в глиб селища, можна почути звуки техніки, що працює, побачити забруднених чоловіків у гумовцях.
Закритий проїзд через один із мостів у Східниці
Кожен намагається повернутися до звичного життя, ліквідовує наслідки негоди, прибирає на подвір’ї, щось лагодить, піднімає бетонні або залізні паркани, вичищає лопатами намул, змиває з машини болото.
«Останній такий паводок у нас був наприкінці 80-их років, але то половина з того, що сталося тепер. Гірський потік, який ішов, був дуже бурхливий і чорний. В одному місці перевернуло асфальт», – розповідає місцевий житель Роман, складаючи розкидані дрова.
Уздовж будинків подекуди зірване дорожнє полотно, попереду пошкоджений міст. На шляху до нього зустрічаємо місцевого молодого чоловіка, який є власником кафе, розташованого поблизу річки. Юрій Юрків, загрузнувши в болоті, розчищає замулений літній майданчик. Ще кілька днів тому тут можна було смачно поїсти. Навпроти невеликої дороги стоїть його будинок.
Юрій Юрків біля літнього майданчика
«Вода з річки вийшла моментально, за 15-20 хвилин. Я був у той час в будинку. Коли вискочив, води було вже по коліна. Встиг занести до хати деякі речі та витягти собаку з вольєра. А далі, коли води стало по пояс, вже нічого не міг вдіяти», – згадує Юрій і каже, що міг би показати відео всього того лиха, проте телефон впав у воду і тепер не працює.
Мешканець каже, що вода була такою швидкою, що з літнього майданчика за течією попливли два великі холодильники, а кіоск розвернуло в інший бік. Однак невдовзі рівень води почав знижуватися. Попри все, Юрій не втрачає оптимізму: «Головне, що ми всі живі й здорові. День-два тут ще розчищатиму, і можна буде знову працювати».
Наразі до селищної ради підприємець ніяких заяв про компенсацію не подавав, але найближчим часом планує це зробити.
Далі вздовж дороги справді помітні невеликі МАФи, які хаотично знесла течія. До цього вони стояли за 15 метрів від річки.
Тимчасовий перехід через міст
Поблизу бачимо пожежну частину, яку також затопило, а ще пошкоджений міст. Зараз звідти трактором витягають гілля, дерева з корінням, намул. Вода стояла аж по поручні, усе навколо в болоті.
Як розповів Tvoemisto.tv селищний голова Східницької територіальної громади Іван Піляк, такої негоди місцеві жителі не пам’ятають давно.
Селищний голова Східницької територіальної громади Іван Піляк
«Такий паводок, як цього року, був ще в 1969-ому. Пізніше його фіксували у 80-их, певної шкоди велика вода завдавала у 2008 та 2012 роках. Але цього разу все швидко почалося і швидко зійшло. Моментально стало затоплювати все довкола. У Східниці, Новому Кропивнику підтопило будинок, у селі Перепростиня підмило дорогу й обірвало два мости. Загалом за нашими підрахунками знищені 10 мостів – одні частково, другі повністю. Велика тріщина утворилася на підпірній стіні, що на вулиці Шевченка. Вона тримає берег заввишки 4,5 метра від ріки до дороги. Цю підпірну стіну збудували ще в 50 – 60-их роках, і від води вона стала просідати. Якщо зараз її не підперти, вона може перекрити дорогу до Східниці, і добиратися доведеться по об’їзній», – коментує ситуацію Іван Піляк.
З його слів, воду з останнього підтопленого будинку викачали у вівторок. В понеділок у селищі відновили подачу електроенергії й водопостачання, а ось газ підключили ще не всім.
Без мостів та доріг
Найскладнішою, на думку селищного голови Східниці, ситуація залишається в межах Нового Кропивника – Східниці. Там тривало будівництво нового моста, і тимчасовий розібрали. Тепер майже 15 сіл відрізані від прямого сполучення, добиратися доводиться в об’їзд, а це як мінімум ще година часу.
Річка Східничанка
Неабиякої шкоди негода завдала й великим мостам, які сполучають Східницю та Сколе. Наразі для водіїв розробили схему об’їзду дороги Східниця – Верхнє Синьовидне, яку вже оприлюднили.
Схема об’їзду дороги Східниця – Верхнє Синьовидне
Міст, який туди веде і з’єднує із селом Урич, частково зруйнований, особливо стара частина. Тут уже кілька днів поспіль не вщухає робота, працює техніка, рятувальники, газовики, пересічні мешканці.
Десятьма машинами з Івано-Франківська привезли каміння, щоб засипати порожнини, які утворилися після паводка. Але, як вважає один із водіїв, цього не вистачить, щоби закрити прірву, доведеться ще звідкись везти.
Шофер, який привіз каміння з Івано-Франківська для засипання прірви
Вода підмила старий міст, і він майже завалився. В дірі посередині помітні старі палі, залізні труби, конструкції. Зараз там усе розчищають, витягають і будуть засипати.
«Це старе русло, зверху був старий міст. Його не засипали, а коли почала підніматися вода, то знайшла тут вихід. Усе підмило, утворилося провалля», – каже співрозмовник.
Робота з ліквідації аварійного моста
Міст цей направду аварійний. Щоби подивитися на річку, треба бути дуже обачним. Нас зупиняє працівник ДСНС, який моніторить ситуацію, стежить за порядком і тим, скільки служб та яка техніка задіяна. Рятувальник неговіркий, каже, що зараз, на відміну від першого дня паводка, ситуація непогана. А ось у суботу під час обвалу моста провалився чоловік, який проходив повз. Його рятувальники витягували канатним тросом. Також доводилося витягати з води декілька автівок.
Читайте також: У Східниці на Львівщині затопило вулиці та подвір'я
Річка Східничанка, яка розлилася
Григорій показує масштаби стихійного лиха і розповідає, що ріка розлилася аж поверх моста. Наслідки можна бачити обабіч нього: від потоку води вилягла трава.
Причини й наслідки
Зараз висувають різні версії розливу річки Східничанка, яка затопила чимало обійсть і знищила мости. Серед головних – злива, яка не вщухала впродовж кількох годин. Серед інших – захаращення водойми, людська недбалість і вирубування лісів.
Міст, через який заборонений проїзд
Місцеві жителі переконані, що це через сильні опади й засмічення річки.
«Багато що кажуть, але ліс тут ні до чого. У нас тут всюди Сколівські Бескиди,дерев не вирубують. Напевно, все-таки через засмічену річку, багато будов біля неї, ось вона й шукала місця. Річка в нас гірська, з дуже швидкою течією, щось їй перекрило дорогу, і вона розлилася», – каже Михайло, який прийшов подивитися, як ремонтують міст.
Мешканець наводить лад на подвір’ї після підтоплення
Рятувальник Григорій припускає, що причиною підтоплення могла стати низка факторів: сильні дощі, засміченість лісів, щільна забудова біля гірської річки: «Тут є трохи людської халатності, адже часто все зрубане, покошене біля води не прибирають. Воно все забиває, утворює загати, і вода починає підніматися вище, накопичується та виливається через край».
Керівниця відділу метеопрогнозів Львівського регіонального центру з метеорології Олена Смалюх каже, що ця ситуація виникла через захаращення річки:
«Кожної весни має бути підготовка до можливих весняно-літніх повеней чи паводків. Люди мали б готуватися до них, розчищати рівчаки, струмки, особливо в гірських районах. Але, мабуть, цього не робили, і в захаращених гілками та листям водоймах підвищився рівень води. Потік через дощі пішов по схилу, але знову ж таки через застопорення не міг нестися далі й утворив своєрідну дамбу. А оскільки сильний дощ тривав кілька годин, бруд і гілки не давали воді стекти,і в якийсь момент відбувся прорив тої дамби. Тобто це сталося не через підняття рівня води в річці, а через силовий витік. Якби не захаращення, вода спокійно стікала б по річці. І навіть якби піднялася трохи, то не наробила б стільки лиха».
Аварійний міст у Східниці
Ще один аварійний міст у Східниці
Селищний голова Іван Піляк наголошує, що причини паводка ще з’ясовують, вони будуть відомі, напевно, наступного тижня. Мостові переходи мають відремонтувати впродовж тижня, відтак візьмуться за великі пошкоджені мости. Для ліквідації наслідків працюють всі: ДСНС, лісництво, газовики, два комунальні підприємства.
«Причинами підтоплення могли стати і сильна злива, і замулення водойм. Річка Східничанка бере початок у лісі, де могли утворитися затори з поламаних гілок або трави й листя, які зсунулися. Наразі триває обстеження комісією. Плануємо звернутися до львівських науковців, а також до екологів Національного природного парку «Сколівські Бескиди», щоб вони оцінили ситуацію і за потреби стежили, аби річка в лісі була чиста. З боку селища більшість дерев біля річки ми зрізали і прибрали ще в 2013 році. Ще однією причиною вважаємо забудову біля самої річки», – каже Іван Піляк.
Читайте також: На відновлення дороги Східниця – Новий Кропивник пропонують скерувати резервні кошти з бюджету
Такої ж думки й заступник начальника жеку Східницької громади. З його слів, санітарна зона від річки до будови має становити щонайменше 25 метрів, але цього ніхто не дотримується, навпаки, кожен хоче побудуватися ближче до річки чи джерела, заливає подвір’я бетоном, замощує плиткою.
Кіоски, які знесло течією
«Подумайте самі, коли вода піднімається, то не має куди стікати, бо навколо все забудоване. На бетоні набирає швидкості та «летить» униз. Ніяка каналізація тут не допоможе! Ми намагаємося впливати на власників, але це їхні території, тому роблять, що хочуть. Зараз для них це урок. Природа такого не пробачає. Але ж ніхто й не обурюється з приводу того, що сталося. І знаєте чому? Бо люди розуміють, що самі винні», – вважає працівник місцевого жеку, показуючи нам частину документа, у якому мовиться про прибережну смугу й адміністративну відповідальність, що передбачає штраф від 30 до 50 тисяч гривень.
Допоки спілкуємося з людьми, приїхала делегація Львівської ОВА. Максим Козицький в коментарі для Тvoemisto.tv каже, що до кінця цього тижня селищний голова повинен підготувати й надати дефектні акти, відповідно до яких визначатимуться з капітальними ремонтами мостів. Тимчасовий проїзд моста, що веде до Нового Кропивника, буде відновлений силами територіальної громади.
«Після того, як дефектні акти будуть надані, з понеділка зможемо приступати до кінцевої оцінки вартості завданих збитків і планування капітальних ремонтів. Тимчасові роботи виконує територіальна громада, а коли мовитиметься про капітальні ремонти – залучимо кошти з обласного бюджету», – запевняє голова ЛОВА.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький у Східниці
Серед імовірних причин підтоплення Максим Козицький називає одразу кілька: сильні опади, масова забудова біля річки, яка не має де розлитися, засміченість русла річки. Всі ці питання повинні з’ясувати найближчим часом. Зокрема, обласна комісія з питань ТЕБ та НС доручила невідкладно розчистити річище Східничанки.
Варто додати, що вона визнала паводок надзвичайною ситуацією об’єктового рівня.
«За класифікацією надзвичайної ситуації підтоплення в Східниці віднесли до об’єктової категорії. Наразі не можемо визначити, чи це проблема місцевого, чи регіонального рівня. Після з’ясування причин та підрахунку завданих збитків буде все зрозуміло», – додає голова ОВА.
Ліквідувати наслідки паводка доручили начальникам Дрогобицької та Стрийської РВА, які до кінця тижня повинні обстежити пошкоджені будівлі, здійснити лабораторне обстеження води з криниць, а до 1 липня відновити поруйновані негодою дороги.
Наразі жодних цифр щодо суми збитків чи коштів, які знадобляться для ремонту або компенсації потерпілим, немає. Все це ще оцінюють відповідні організації, але попередня сума сягає кількасот тисяч гривень.
«Від людей на ранок вівторка надійшло лише сім заявок з приводу обстеження житла. Готелі ще нічого не подавали, бо дехто досі перебуває в шоковому стані або до кінця не розуміє, що трапилося. Робимо обхід подвір'їв і будемо оцінювати ситуацію. Багато людей розуміють ситуацію в країні, що триває війна, і самі стають до роботи», – каже Іван Піляк.
Небезпека повторного підтоплення
На жаль, найближчими днями у Львівській області прогнозують дощі, отже, існує ймовірність піднімання рівня води у річках.
Повінь, що наробила лиха в Східниці
Хоча водопостачання в Східниці й відновили, залишається загроза виникнення інфекційних захворювань. Як пояснила в коментарі директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко, небезпеку досі можуть становити криниці та джерела мінеральної води.
«Поки що ми не радимо, не дозволяємо пити воду з криниць і джерел. Це також забороняє протокол обласної комісії ТЕБ і НС, який стосується і Східниці, і решти підтоплених сіл. Ситуацію моніторимо, наразі нічого не виявили, але все ще може змінитися», – пояснює вона.
З її слів, коли вода стане придатною до вживання, повідомлять згодом. Наразі ще не в усіх криницях вона осіла, ніде не проводили робіт із очищення й дезінфекції водойм. Через це можливе виникнення гострих кишкових інфекцій, хвороб печінки, вірусних гепатитів і лептоспірозу.
«Захворювання може проявитися не одразу. Наприклад, якщо говорити про гепатит А, то ризик його появи зберігається до 45 днів. Інші недуги також мають інкубаційний період – від проникнення збудника до перших симптомів», – наголошує головна епідеміологиня Львівщини.
Щоб не захворіти, співрозмовниця радить використовувати тільки бутильовану воду або ж ту, яку привозять спеціальні служби. Нею варто користуватися не лише для пиття, а й миття рук і чищення зубів. Фрукти та овочі також потрібно мити тільки перевіреною водою. Не можна споживати їжу, яка була підтоплена, носити одяг, який був підтоплений: обов’язково випрати перед тим.
У разі нудоти чи блювання, зниження апетиту, болю в животі та м’язах, підвищенні температури варто негайно звернутися по медичну допомогу.
Текст: Ольга Шведа
Фото: Іван Станіславський
Вибір Твого міста
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?