В Україні за роки незалежності, мабуть, не було президента, якого українці згадали б «незлим тихим словом».

Провідний експерт з політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін в експрес-інтерв’ю Tvoemisto.tv розповів, чому українці на виборах голосують за нові обличчя, а за 5 хвилин вже ненавидять їх.

Учора, 31 березня, відбувся перший тур виборів президента України. За даними Національного екзит-полу та за результатом підрахунку ЦВК 90% голосів виборців з великим відривом лідирує шоумен Володимир Зеленський – 30,26%, а чинний президент Петро Порошенко має 15,99% голосів виборців. У Центрвиборчкомі підтвердили, що буде другий тур виборів. Він має відбутись 21 квітня. Остаточні офіційні результати про те, хто змагатиметься далі, ЦВК має оголосити до 10 квітня.

Зазначимо, більшість виборців Західної України підтримали Петра Порошенка, віддавши йому 26% голосів. А Володимир Зеленський має в регіоні підтримку у 21%. Загалом цифри по Україні суттєво різняться.

Читайте також: Усе про вибори президента у Львові та області в один клік. Оновлюється

Із кого складаються ці 30% виборців Володимира Зеленського? Чи це його постійні прихильники?

Серед цих людей є ті, які однозначно  підтримують Володимира Зеленського. Також є ті, які однозначно проголосували проти чинної влади. А ще ті, хто не побачив інших гідних, на їхню думку, кандидатів. Всі ці категорії наявні.

Як у другому турі можуть розподілитись голоси прихильників Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка?

Щоб відповісти на це питання, потрібно бути Господом Богом, без перебільшень. Ми не можемо знати, який відсоток з тих людей, які голосували, умовно, за Юлію Тимошенко, просто не підуть на вибори – є і такий варіант. Серед виборців, які голосували за Тимошенко і за Гриценка, є люди, які можуть підтримати чинну владу, а є люди, які можуть підтримати умовного Зеленського. Умовного – бо в цьому випадку на його місці міг бути будь-який інший кандидат, який би просто спромігся вийти в другий тур.

Чому в Україні так швидко змінюються президенти? Наразі жоден з них, окрім Леоніда Кучми, не пробув на посаді два терміни. Але для стабільного розвитку держави мабуть варто дотримуватись якоїсь тяглості, аби побачити результат.

Це є великою проблемою і в ній є багато учасників – і в тому, що вона існує, і в тому, що вона поглиблюється. Передусім це сама держава і політичні партії, які не спромоглися виховати у людях бодай бажання читати Конституцію і розуміти, які є повноваження, можливості та обмеження у президента, які – в уряду, в парламенту, у місцевої влади. Є велика частка провини в цьому і мас-медіа, які не змогли донести людям інформацію про те, що жоден президент не може вирішити всі їхні проблеми.

Читайте також: Не живіть так, наче політики вирішують усе

Люди чекають, що все зміниться в один момент і, звичайно, через 5 хвилин починають президента ненавидіти. І з цим пов’язані різкий ріст популярності всіх майбутніх кандидатів у президенти, і різке падіння їхньої підтримки уже за кілька місяців після обрання.

Що з цим робити?

Я боюсь, що за 5 хвилин ми проблему політичної грамотності, освіти і компетентності не вирішимо. Тут потрібно об’єднувати зусилля, мати цілісну програму дій. Також потрібні політична воля та якісь інші інструменти.

Прикладом того, що люди політично неграмотні, є їхня схильність звертатись до народних депутатів з тими питаннями, що мають вирішувати депутати органів місцевого самоврядування. Так само і президента вони наділяють тими повноваженнями, що має уряд.

Що для України означатимуть парламентські вибори?

Парламентські вибори безумовно будуть важливішими за президентські. За їхніми результатами формуватиметься уряд, що представить свою програму дій, яку має схвалити парламент.

Читайте також: Очікування та реальність. Кого і що обиратимуть українці в неділю

Зазначимо, президент України має повноваження в сфері оборони, зовнішньої політики та є гарантом Конституції.

Водночас уряд відповідає за економічні та соціальні питання, а Верховна Рада є законодавчою гілкою влади. Глава держави в Україні не має потужних механізмів для втручання в роботу законодавчої та виконавчої гілок влади – хіба дуже обмежені.

Додамо, чергові парламентські вибори в Україні заплановані на 27 жовтня 2019 року. Цікаво, що політичні розклади у Верховній Раді змінюються не так часто, як українські президенти – представники окремих політичних сил чи окремі депутати можуть просидіти в сесійній залі і по дві-три каденції.

Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.