Фото: EPA-EFE/WOJTEK JARGILO
Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
Днями на кордоні з Польщею вкотре фіксували значну кількість автівок – понад 200 машин очікували своєї черги на ПП «Шегині». За словами представниці «Львівської консалтингової групи» Оксани Абраменко, в Європі вже активно розпочався робочий сезон, тож туди частково виїжджають і українці.
Новий ринок для українських працівників
Польща активно почала подавати вакансії ще 4 січня, адже період свят в Європі там уже завершився, говорить Оксана Абраменко. Окрім цього напрямку, популярністю користується Чехія, а третьою нині є Литва, що раніше не входила до топ-країн для українських заробітчан. Найчастіше у цих країнах шукають працівників на виробництва і склади, а також – водіїв.
«Для мене Литва стала несподіванкою. До карантину там було менше вакансій, але тепер є і робочі місця, і охочі їхати. Туди, здебільшого, шукають швачок, операторів числового програмного керування тощо», – каже Оксана Абраменко у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Попит в Європі буде тільки зростати або Чи зможуть українські заробітчани повернутися за кордон
Потрібні водії та медики
Польща ж пропонує дуже різні напрямки роботи – від тих же швачок до монтерів на лінії, складальників, пакувальників (як для жінок, так і для чоловіків), працівників логістичних центрів. Раніше таких вакансій було менше. Затребуваними у Польщі, а також у Чехії, Німеччині та в Естонії, є водії. Обмежень за віком практично немає.
«На початку року, ще перед локдауном, були вакансії до Німеччини чи Чехії для медиків, переважно для медсестр, лікарів-стоматологів, педіатрів. Раніше ці країни мали подібні пропозиції в цьому напрямку, але вони більше стосувалися догляду людей у геоіатричних пансіонатах. І, якщо раніше шукали людей з досвідом, то нині – молодих спеціалістів. Їм допомагають нострифікувати дипломи», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Штучними методами трудову міграцію не зупинити, або Уся підтримка уряду лише на словах
Коли ідеться про такі посади, то, зазначає спеціалістка, потрібне володіння англійською, а також знання місцевої мови хоча б на початковому рівні.
Додамо, що в Польщі з 2021 року почали діяти нові правила для медиків (стоматологів, медсестер, акушерок, працівників швидкої допомоги), які здобули кваліфікацію у своїй професійній діяльності в країнах, що не входять до ЄС. Їм спростили умови згоди на роботу і процедуру працевлаштування. Тепер від іноземних медиків не вимагатимуть нострифікації (підтвердження) диплому і складання додаткових екзаменів.
«Із цікавого, були вакансії в Африку для старших механіків, у Канаду – для інженерів-теплотехніків. Це одиниці, звісно, але рекрутингові агенства допомагають отримати візу і пройти співбесіду, тож у 90% це виходить безкоштовно для тих, хто шукає роботу», – каже Оксана Абраменко.
На які вакансії вплинули коронавірус і локдаун
Поменшало вакансій для сезонних робітників для агрокомпаній у Польщі, натомість з’явилися пропозиції на роботу у Нідерланди в теплиці – збирати огірки, помідори тощо. Днями вже опублікували оголошення про пошук людей до Швеції, щоби працювати в теплицях із саджанцями.
«Дуже мало пропозицій для роботи на будовах. Локдаун дається взнаки, зараз менше будують, а ще холодно. Загалом, галузь будівництва на ринку вакансій має менше 20%, потрібні люди лише для внутрішніх робіт. Так само не шукають різноробочих на виробництво, що було популярним влітку», – розповідає спеціалістка.
Читайте також: Втрати і шанси. Чи залишиться Львів туристичним містом
Галузь гостинності у Європі, що сьогодні теж потерпає від карантину, наразі майже нічого не пропонує. Натомість збільшилась кількість вакансій для працівників готелів і ресторанів у Туреччині і Об’єднаних Арабських Еміратах.
Окрім цього, майже немає пропозицій на посади продавців, працівників залу, консультантів тощо. За останні кілька тижнів Оксана Абраменко не знайшла жодної такої, хоча раніше до її компанії неодноразово звертались, аби знайти працівників, наприклад, для магазинів «Biedronka».
Тести на Covid-19 і самоізоляція
У Європі після перетину її кордонів офіційно вимагають проходити двотижневий карантин, але працедавець, якщо має бажання, може попросити тест на коронавірус. Але тут правила можуть змінюватися відповідно до рішень урядів.
Читайте також: В уряді хочуть, щоб заробітчани, які повернулись через пандемію, залишились в Україні
«Мені траплялось в умовах навіть те, що агенціям або роботодавцям з Польщі ішлося про обов’язкове щеплення від коронавірусу, що вони готові зробити тим своїм потенційним працівникам, якщо ті ще не хворіли. Безкоштовно. Поки це не масово, але 30-40% компаній згадують про таку умову. Деякі просять кандидатів дати дозвіл на вакцинацію ще перед виїздом з України», – говорить Оксана Абраменко.
Загалом, за її словами, законодавство Польщі, Чехії, Угорщини дозволяє роботодавцям іти на поступки, щоби скоріше працевлаштувати людей. Україна на це реагує не так швидко.
Чи змінилися зарплати?
Спектр зарплат є дуже різним, каже Оксана Абраменко, це залежить від компанії. Наприклад, є швачки в Чехії, які можуть заробляти 125 крон на годину (30-35 тисяч українських гривень на місяць). А є такі, що з аналогічними умовами на тій же посаді отримують 25 тисяч гривень. Навіть кваліфікація може бути в них однакова, а дохід – різний.
«Вагомого стрибка не було ані в бік збільшення, ані в бік зменшення. Багато залежить від компанії», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
Вона також зазначає, що зміни у зарплатах можуть статися, якщо Європа послаблюватиме карантин і з тієї ж Польщі виїжджатимуть кадри. Наприклад, працівники-поляки їхатимуть на роботу далі – в Німеччину чи іншф країни, тоді роботодавці можуть переглянути зарплати для дефіцитних спеціальностей. Та наразі цього нема.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори