Фото: dorig.net.ua
Експерименти над дорогами Львівщини: хто і за скільки їх ремонтує. Інфографіка
Хто відповідає за дороги Львівщини
Всі українські дороги є власністю держави. Втім після ухвалення у листопаді 2016 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування», який запрацював 1 січня 2018 року, всі автошляхи України поділили між Укравтодором та обласними органами влади.
Загалом по Україні дороги розподілили таким чином: із загальної мережі 170 тис. км доріг 120 – на балансі облдержадміністрацій, решта – 50 тис. км – під керівництвом Укравтодору (регіональними представництвами якого є Служби автомобільних доріг).
Протяжність усіх доріг Львівської області сягає 8 тис 405 км. На баланс департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку ЛОДА передали дороги місцевого значення (6526 км), а Служби автомобільних доріг опікуються дорогами загального користування державного значення (1884,6 км).
Із січня 2018 року в Україні запрацював Державний дорожній фонд, кошти до якого надходять за рахунок акцизного податку на нафтопродукти, ввізного мита та плати за проїзд великогобаритного транспорту. Тож у держави з’явився окремий фонд, який фінансує виключно дороги, зокрема державного та місцевого значення. Цього року у фонд виділили рекордні для українських доріг 47 млрд гривень. Кошти фонду розподіляють за наступною формулою: 60% – в Укравтодор, 35% – для ОДА та ще 5% – на безпеку дорожнього руху.
У 2018 році на ремонти доріг у Львівській області передбачили понад 2 млрд гривень. Із них із обласного бюджету надійшло 301,3 млн гривень, із місцевих бюджетів (сільських, міських, районних) – 39,2 млн гривень, надходжень від «митного експерименту» – 149,3 млн гривень, Частину бюджету ремонтів становлять інвестиційні проекти, на кшталт міжнародної траси Go Highway – 192 172 млн гривень, Держінвестпроект – понад 357,6 млн гривень (йдеться про інвестиційні проекти Львів – Пустомити – Меденичі, Львів – Шегині).
«Загальна сума коштів, які залучають на ремонт доріг із різних джерел фінансування, зростає впродовж року, оскільки на Львівщині триває митний експеримент, кошти від якого постійно надходять», – розповідає очільник департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської ОДА Роман Кокотайло.
Із дорожнього фонду на ремонт і експлуатацію доріг через Службу автомобільних доріг залучили 265 млн гривень та 170,7 млн відповідно. Для ОДА від дорожнього фонду надійшло 383,2 млн на ремонт та 200 млн грн на експлуатацію.
Цього року на Львівщині запланували відремонтувати 426,5 км доріг. Для порівняння, у 2015 році відремонтували 161,7 км, 2016 – 506,2, а у 2017 – 603,4 км доріг.
Хто ремонтує обласні дороги
У інтерв’ю виданню Big Money міністр інфраструктури України Володимир Омелян розповів, що середній або капітальний ремонт 1 км дороги коштує 10 млн гривень. Утім вартість кожної дороги розраховують індивідуально після складання дефектного акта.
Підрядників робіт визначають через сайт електронних закупівель Prozorro. Капітальному ремонту вулиць та будівництву нових доріг передує виготовлення проекту. Поточні ремонти можуть виконувати й без нього.
За результатами торгів, які проводили упродовж цього року, більшість тендерів Служби автомобільних доріг виграло ТзОВ «Онур Конструкціон». Серед останніх тендерів компанії – ремонт доріг Ясенів – Золочів (164,4 млн гривень), Львів – Пустомити – Меденичі (225 млн гривень) та нова транспортна розв’язка біля Львова (за 27 млн гривень).
Ще одним лідером серед підрядників є ТОВ «Автомагістраль Південь». Зокрема компанія займається ремонтом дороги Львів – Шегині (156,7 млн грн), Нижанковичі – Стрий (13,55 млн гривень), Стрілків – Дідушичі (44,78 млн гривень).
Серед переможців тендерів на ремонти доріг ОДА також низка замовлень для ТОВ «Автомагістраль Південь» (Стрий – Меденичі), ТДВ Шляхове ремонтно-будівельне управління №65 (Колоденці – Старий Яричів, Вибранівка – Отиневичі, Кологури – Лучани), ТзОВ «Дрог-Буд» (Золочів – Красне) тощо.
«Таким великим компаніям, як “Онур” чи “Автомагістраль Південь” на Львівщині немає достатньої конкуренції. Тому, ймовірно, ці компанії виграють більшість тендерів. Їхня перевага над іншими компаніями – стабільні фінансові і технічні можливості», – вважає голова ЛОДА Олег Синютка.
У свою чергу експерти Українського кризового медіа-центру переконані, що для ефективного використання коштів Дорожнього фонду необхідна саме реальна конкуренція серед компаній-підрядників.
Візуалізація Українського кризового медіа-центру
Натомість за словами Романа Кокотайла, в середньому на один тендер із ремонту обласних доріг подається 4,5 учасники, що є показником конкурентного ринку підрядників.
«Завдяки електронним торгам через Prozorro, області вдалось зекономити 7,5-8% коштів», – підсумовує керівник профільного департаменту.
Читайте також: Які дороги ремонтуватимуть на Львівщині у 2019 році
Що входить у ремонт дороги
Залежно від виду ремонту – плановий, середній, капітальний, ямковий, – він включає підготовчі роботи, заміну чи будівництво дорожнього покриття, водовідведення, корчування зелених насаджень, нанесення розмітки та встановлення дорожніх знаків, освітлення вздовж траси, населених пунктів та на пішохідних переходах, встановлення штучних споруд, відбійників та інших об’єктів дорожньої інфраструктури.
Як контролювати та куди скаржитись на якість
Після ремонту дороги приймає у експлуатацію Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), після чого з підрядником підписують акт виконаних робіт та здають об’єкт у експлуатацію.
За словами Олега Синютки, до контролю якості доріг можуть долучатися місцеві мешканці, зокрема звертатися на гарячу лінію області або у місцеві та обласні профільні управління.
Візуалізація Українського кризового медіа-центру
Крім цього, нещодавно у ЛОДА презентували інтерактивну мапу з усіма ремонтами в області, де можна переглянути інформацію про підрядника і стан виконання. Аналогічну мапу можна переглянути на сайті Служби автомобільних доріг.
«За останні два роки підрядники стали більш акуратні, та й крадіжок поменшало. Якщо раніше було дуже багато дзвінків: "А туди поїхав автомобіль, завантажений асфальтом чи матеріалами, які були передбачені для дороги", то фактично цього року таких дзвінків немає», – каже Олег Синютка.
Читайте також: Як поскаржитись онлайн на неякісні будівельні роботи на Львівщині. Інструкція
Поточний середній ремонт доріг, а це загалом понад 80% від усієї кількості, ДАБІ не контролює. Згідно з законодавством, держконтроль здійснюють тільки при введенні в експлуатацію об’єкта після капітального ремонту чи реконструкції.
Натомість Львівщина впровадила послугу незалежного технічного нагляду за виконанням ремонту доріг. Зокрема через Prozorro визначають спеціалізовані організації, у тому числі й приватної власності, які беруть проби асфальту, після чого підрядник може здати об’єкт у експлуатацію.
У травні цього року ЛОДА підписала угоду про співпрацю з Національним Секретаріатом CoST та Трансперенсі Інтернешнл Україна, завдяки чому дані про інфраструктурні проекти можна переглянути на сайті «Прозора інфраструктура».
Пріоритет за найпопулярнішими
Перелік доріг, які ремонтуватимуть у першу чергу, формують залежно від кількості та завантаженості транспорту, який нею курсує, звернень і дотацій від місцевих бюджетів та її значення для країни.
«У першу чергу ремонтуємо дороги, які є радіальними до Львова, до інших областей та до кордонів. Після цього, ми беремось за ремонт доріг малого і великого кільця навколо Львова. Це дороги, які з’єднують усі районні центри. Наприклад йдеться про хордову дорогу Рава Руська – Великі Мости, Великі Мости – Кам’янка Бузька (до Гайок)», – каже Олег Синютка.
Щороку департамент дорожнього господарства має сформувати перелік доріг, які необхідно відремонтувати та погодити їх із депутатами ЛОДА та в Укравтодорі. Робити прогнози на наступний рік щодо ремонтів обласних доріг зарано, вважає голова області, оскільки ще немає готового і оприлюдненого проекту державного бюджету на 2019 рік.
«Наступного року ми плануємо у першу чергу завершити ремонт тих доріг, які розпочали цього року. Це, наприклад, Турка – Східниця (приблизно 8 км), Буськ – Вузлове (понад 3 км). Зі всієї протяжності доріг області, 80% потребують різного виду ремонту, починаючи від ямкового і завершуючи капітальним», – зауважив Роман Кокотайло.
За його словами, наступного року планують також продовжити ремонт на трасі Золочів – Красне, яка є важливою транспортною артерією області, Рава-Руська – Гайок, що є частиною міжобласної траси Львів – Радехів – Луцьк.
«Вагомим фактором включення доріг до списку ремонтів є співфінансування ремонтів із місцевих бюджетів, які ми залучаємо вже чотири роки. До кінця поточного року очікуємо отримати понад 40 млн місцевих коштів», – додає Роман Кокотайло.
Митний експеримент
У 2015 році Львівщина стала однією з чотирьох областей, які почали отримувати 50% коштів із перевиконання митних платежів на ремонти доріг державного значення у регіоні. Сумарно за ці роки у Львівській області залучили понад 2 млрд гривень «митних» коштів. У перший рік область отримала додаткових 287,5 млн гривень, за які запланували відремонтувати три автодороги: Львів – Радехів – Луцьк (Н-17), ділянки Львів – Сколе траси Київ – Чоп (на Будапешт, через Львів, Мукачево, Ужгород) (М-06) та частину автомобільної дороги Сколе – Славське (Т-14-24).
«Особливо успішним був 2017 рік, коли майже 1,2 млрд митного експерименту надійшло на ремонтні роботи по дорогах. 2018 рік був дещо гірший, оскільки незважаючи на суттєві збільшення надходжень від митниці, індикативи, затверджені урядом, є надзвичайно високими і тому кількість коштів від перевиконання є значно меншою, ніж у попередні роки», – каже керівник області.
За підрахунками, у 2016 році з митного експерименту область отримала 738,3 млн гривень, а до осені 2018 – майже 149,3 млн гривень. Перехідний залишок від минулих років наразі становить 80,4 млн гривень.
Північний обхід Львова і перша платна дорога
Про платні дороги в Україні заговорили у 2016 році. Перша концесійна дорога має з’єднати Львів та Краковець. Траса оминатиме населені пункти Наконечне, Наконечне-2, Яворів, Івано-Франкове та Львів через північний об’їзд. За попереднім проектом, траса технічної категорії 1а міститиме 4 смуги.
Фіолетовий – приблизний маршрут першої платної дороги, синій – наявна дорога Львів – Краковець
Нещодавно у своєму інтерв’ю каналу «Прямий» міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що тендер на будівництво платної дороги Львів – Краковець планують оголосити до кінця року, а приблизна вартість проїзду становитиме 20-70 євроцентів. Але ці кошти до обласного бюджету не надходитимуть.
«Не можна сказати, що якщо плата за дорогу поступає в бюджет, то це єдиний дохід із цієї дороги. Насправді будь-яке покращення інфраструктури збільшує надходження до бюджету. Уздовж дороги будуватимуть заправки та заклади харчування, які створять робочі місця та даватимуть податки у обласний бюджет. Крім цього, на цій території будуть земельні ділянки, які стануть привабливими для виробничих потужностей», – вважає Олег Синютка.
Українське законодавство дозволяє будувати платні дороги, за умови альтернативного безкоштовного шляху. За словами голови ЛОДА, наразі дороги, які ведуть до кордону з Польщею, Угорщиною та Словаччиною – перевантажені, внаслідок чого – швидше руйнуються та вимагають частішого ремонту.
«Яскравий приклад перевантаження – це кільцева дорога Львова. Фактично вдень проїхати по нею проблематично, адже там постійна тягучка. Це великі втрати великі втрати. А от перша концесійна дорога також передбачає будівництво частини північного обходу Львова», – додає Олег Синютка.
Перша концесійна дорога має стати частиною міжнародного транспортного коридору Берлін/Дрезден – Вроцлав – Львів – Київ. За підрахунками ЛОДА, вартість дороги може становити 19 млрд гривень. Перші 25 років дорога перебуватиме у власності інвестора, який її збудує, після чого вона перейде у власність держави.
Північний обхід Львова може коштувати 5,5 млрд гривень. Новозбудована кільцева матиме три авторозв’язки, дві естакади (1100 м), міст і одинадцять шляхопроводів. Загальна протяжність дороги сягатиме 24,5 км.
Вікторія Ейсмунт
Візуалізація Марії Стахів (фонові зображення Укравтодор, ЛОДА)
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори