
Умовне фото
Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
«Я сьогодні здивувалася, коли отримала чек від водія дорогою в центр Львова. Дуже добре, що тепер у місті буде облік коштів, які сплачують за проїзд в громадському транспорті», – каже львів’янка Наталія Пашинська. Вона зрідка користується громадським транспортом, тому нововведення стало для неї сюрпризом. Про те, що можна оплатити проїзд з допомогою банківської картки або мобільного телефона з NFS через Google Pay чи Apple Pay, Наталія не знала до зустрічі з журналістами Tvoemisto.tv.
Не знав про можливість безготівкової оплати в громадському транспорті і львів’янин Марко. Каже, і далі розраховується готівкою, бо звик, проте в майбутньому спробує оплатити проїзд безготівково:
«Я ще не встиг оформити собі ЛеоКарт, тому оплатив проїзд готівкою, як зазвичай. Банківською карткою також ще не пробував, але в майбутньому буду. Зараз готівка все менше використовується», – пояснює він.
Валідатори в автобусі
Безготівкову оплату у Львові тестують з 5 червня. Наразі скористатися електронною оплатою можна на трьох автобусних маршрутах: №3А, №1А та №10, на яких курсують 28 автобусів.
Історія почалася ще в 2012 році
Розмови про запровадження е-квитка у Львові тривають вже декілька років.
Перші спроби запровадити е-квиток у львівському транспорті були ще перед Євро-2012. Тоді намагалися реформувати транспортну систему загалом. Міжнародна компанія з питань транспорту Louis Berger, яка консультувала під час транспортної реформи 2012 року, рекомендувала спочатку запровадити е-квиток у електротранспорті, а відтак у маршрутках і автобусах. Для цього навіть знайшли латвійську компанію-інвестора «Ригас-Карте», з якою мали б створити спільне підприємство, але так і не зробили цього. Згодом співпрацю хотіли поновити, проте безрезультатно.
У 2015 році Львівська міськрада підписала меморандум із ЄБРР про співпрацю щодо впровадження е-квитка. 17 листопада 2016 року у Львові підписали угоду про кредитне фінансування цього процесу на 10 млн євро. Відтоді міські чиновники називали кілька дат впровадження автоматизованої системи проїзду (АСОП).
Станом на сьогодні в місті вдалося розпочати тільки перший етап впровадження електронного квитка в громадському транспорті. Це так звана «освіта пільговика». На цьому етапі завершують друк транспортних карток для пільгових категорій населення і тестують обладнання. Зі слів очільника департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олега Забарила, воєнний стан ускладнив багато речей. Зокрема, через вторгнення росії чеське посольство відкликало підрядника, який у другій половині лютого якраз працював із обладнанням. Тоді команда поспішно виїхала зі Львова.
«Ми маємо проблеми, повʼязані з воєнним станом, бо немає наших міжнародних підрядників («Мікроелектроніка» – Ред.) для виконання частини їхньої роботи у Львові. Окрім цього, наш конфігуратор системи «Аствелл Софт» мав би забезпечити свою функцію, щоб координувати всю цю систему, зʼєднувати всі ланки. За якісної роботи конфігуратора ми могли б перейти до наступного етапу, а тепер змушені зʼясовувати, наскільки він добре працював у попередній період, і визначати нового конфігуратора», – пояснює Олег Забарило.
Львівський е-квиток «Леокарт» має працювати за принципом Account Based, тобто вся інформація про поїздки зберігатиметься не на картці, а на сервері. Це зробить пасажирів незалежними від пластикової картки і дозволить оплатити проїзд будь-яким іншим способом: через QR-код, телефоном, «розумним» годинником, банківською карткою тощо. Поповнити саму картку також можна буде кількома способами: в спеціальних терміналах чи з банківської картки. Будуть і кілька видів абонементів: на місяць, на пів року й на рік. Для пенсіонерів, студентів і школярів розроблять картки, які забезпечуватимуть пільговий проїзд у громадському транспорті. Також планують зробити триденний абонемент для туристів.
«Перевізники отримуватимуть плату за кілометраж, який ми зможемо відстежувати з допомогою системи GPS. Власникам маршрутів з новими автобусами платитимуть за кілометр більше, аніж тим, у яких старий транспорт. Ми ж будемо компенсувати лізинг на автобуси», – запевняє в коментарі Tvoemisto.tv Сергій Журбенко, начальник відділу АСОП ЛКП «Львівавтодор», який займається впровадженням е-квитка у Львові.
Попри довгу історію впровадження е-квитка, міський голова Андрій Садовий і далі стверджує, що Львів таки стане першим містом із повноцінним електронним квитком. Ключова відмінність львівського е-квитка, зі слів міського голови, в тому, що він контролюватиме кошти за кілометр пробігу.
«Львів буде першим містом, де діятиме е-квиток. АТП отримуватиме кошти за кілометр пробігу. Водії не змагатимуться один з одним. Тестування на трьох маршрутах показало, що виторг зріс на більш ніж 10%. Ми також виявили тисячі «зайців», які запевняли, що мають пільги, а їх нема. Якщо ми впровадимо е-квиток повністю, то повністю відмовимося від готівки», – обіцяє він.
Ми вже розповідали, як працює е-квиток у Вінниці, де його запровадили ще в 2020 році.
«Тепер не потрібно пильнувати, чи всі оплатили, бо є контролери»
Про тестування безготівкової оплати впродовж червня у Львові і пасажири, і водії відгукуються позитивно. Мовляв, тепер усі дані будуть обліковані, що дозволить посилити контроль за перевізниками та фіксувати надходження від оплати проїзду в громадському транспорті.
«Це дуже зручно. Я працював за такою схемою на автобусному маршруті за кордоном. То була золота робота, де твоїм завданням є тільки кермування. Тепер не треба пильнувати, чи всі оплатили, передали за проїзд, кричати через весь салон до людей. Для цього є контролери, відтепер це їхні обов’язки. Водії лише кермують транспортом і за потреби видають пасажирам квитки. Друк чеків ніяк не затримує посадку пасажирів у автобус», – розповідає водій автобуса №3А. І наголошує, що контролери їздять разом із водіями в автобусах упродовж всього маршруту. Однак протягом наступних кількох поїздок журналістам Tvoemisto.tv не довелося зустріти їх у автобусах.
«У будь-якому випадку оплачувати проїзд карткою чи телефоном зручніше, бо готівка часто може бути в кишені або загубитися. Тим паче, що в тролейбусах це давно практикують. Для мене це направду зручніше», – каже пасажир Артем. Кілька хвилин тому хлопець просив контролерку пояснити, як оплачувати проїзд з допомогою валідатора. Признається, що робить це вперше, тож не знає, чи пройшла оплата, як потім перевірятимуть валідацію його квитка працівники ЛКП «Львівавтодор».
Наразі контролери проводять на маршрутах лише просвітницьку роботу, перевіряють валідовані квитки. Пасажирів на цьому етапі тестування безготівкової оплати не штрафують. Про це раніше говорила заступниця міського голови Львова Ірина Маруняк:
«На час тестування контролери проводитимуть роз’яснювальну роботу, щоб люди навчилися правильно валідувати проїзд, а водії видавати квитки. Дуже важливо пройти це тестування, побачити, як працює система, як відбувається валідація, як працюють водії».
Контролерка ЛКП «Львівавтодор» Наталія Драч також запевняє, що за оплатою проїзду вона та її колеги стежать пильно. У випадку несплати попереджають пасажирів про порушення і просять оплатити.
«Важливо, що протягом усього періоду тестування я не помічала порушень серед водіїв: вони чесно видають квитки всім пасажирам, які заходять у транспорт. Проте містяни іноді «забувають» валідувати свій ЛеоКарт, однак після зауваження одразу це роблять. Конфліктів через це майже не виникає», – каже контролерка. У її обов’язки, зокрема, входить інформування про можливість оформлення ЛеоКарт тих, що ще можуть це зробити.
Контролерка Наталія Драч
Як заплатити за проїзд на маршрутах, де тестують безготівкову оплату
Щоб оплатити проїзд готівкою у водія, необхідно зайти через передні двері транспортного засобу і передати водію гроші, вказавши, за скількох пасажирів здійснюється плата – за одного чи більше. Після цього важливо отримати у водія разовий паперовий квиток, який може бути на одного чи декількох пасажирів, та пройти в салон транспортного засобу. Квиток діє лише в межах кінцевих зупинок маршруту без можливості пересадки.
Разовий квиток для проїзду
Щоб оплатити проїзд безконтактно, необхідно прикласти банківську картку чи пристрій із підтримкою Apple Pay/Google Pay до валідатора, дочекатися одинарного звукового сигналу й зеленої галочки на валідаторі, що свідчить про успішно завалідовану поїздку.
Як контролери перевіряють оплату проїзду
«Під час посадки в громадський транспорт водії видають пасажирам квитки. А я сканую QR-коди на них і ЛеоКарти, які прикладали до валідаторів. Щоб перевірити оплату проїзду пасажирами, які скористалися карткою Visa/MasterCard або мобільним телефоном через валідатор, блокую його своїм терміналом. Після цього всі дані з валідатора переходять у термінал. Це дає можливість при прикладанні картки до термінала перевірити, чи завалідований квиток пасажира. На екрані з’являється інформація про це», – пояснює контролерка.
І наголошує: щоби переконатися, що оплата проїзду є успішною, варто орієнтуватися на зелену галочку на валідаторі й одинарний звуковий сигнал. Контролер перевіряє сам факт валідації, а не списання коштів із картки. Після безготівкової оплати не потрібно брати у водія квиток.
Автоматизована системи оплати проїзду побудована на основі відкладеної авторизації. Тому інформація про списання коштів за проїзд приходить впродовж одного-двох днів. Це зроблено для швидкої посадки пасажирів у транспорт. Пасажири можуть отримувати сповіщення в застосунку про передавторизацію – на рахунку «заморожується» одна гривня. Так система перевіряє, чи картка активна. Після зняття плати за проїзд ця гривня повертається на рахунок.
Що буде далі
Щоби почати тестування безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті Львова, місту довелося пройти складний шлях тривалістю 11 років. Навіть попри запровадження е-квитка в інших містах України, Львів все ж таки має залишатися першим у цьому. Тож до кінця 2023 року в міськраді обіцяють закінчити процес тестування і повністю запровадити електронну оплату в місті.
«Ми говорили про те, що тестування працюватиме певний період, не називали лімітів чи дати його завершення. Хочемо протестувати систему та навчити людей користуватися електронним квитком так, щоб зрозуміти, чи система працює якісно, чи не має якихось недоліків. Тоді ми впровадимо повністю е-квиток у всіх видах громадського транспорту», – зазначає заступниця міського голови Львова Ірина Маруняк.
Ірина Давосир
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?