«Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
6 травня 2023-го Львову виповнюється 767 років. І попри воєнний стан на День міста все-таки запланували урочисті заходи. До повномасштабного вторгнення місто Лева мало традицію – урочисту ходу середмістям, яку очолювали «король» і «королева» верхи на конях. «Король», який символічно передавав ключі від брами Львова, тепер служить у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Тvoemisto.tv розповідає про те, як Львів відзначав свій день народження в різні роки та про «короля» Олексу Кравчука – головного режисера та актора театру «І люди, і ляльки», який пішов на війну добровольцем.
Трішки історії
Чіткої дати заснування Львова немає, але існує літописна згадка про місто, датована 1256 роком. Вважають, що Львів був заснований у часи правління короля Данила Романовича і названий на честь його сина – князя Лева. Археолог Микола Бандрівський переконаний, що давньоукраїнська минувшина Львова відрізняється від тої, яку нам подають, і вважає, що місту потрібні нові історичні дослідження.
До 1929 року День Львова відзначали у вересні. На той час головним храмом міста був костел Марії Сніжної (тепер церква Матері Божої Неустанної помочі, УГКЦ, на куті вул. Гонти та пл. Ярослава Осмомисла), храмовий празник якого святкували також у вересні. В 1929 році магістрат офіційно затвердив час святкування Дня Львова – перші вихідні вересня.
У 1990 році головним храмом Львова стала церква Святого Юра, а Юрій Змієборець замінив Яна з Дуклі, якого до того часу вважали покровителем нашого міста. В 2002 році тодішній міський голова Любомир Буняк видав постанову, згідно з якою День міста почали відзначати у день вшанування святого Юрія – 6 травня або ж у найближчі до нього вихідні.
Тепер День міста відзначають у першу неділю травня. Останнє гучне святкування відбулося в 2019 році. Тоді з нагоди 763-річчя Львова середмістям пройшла святкова хода, до якої долучилося більш ніж три тисячі містян
Наступного року через пандемію коронавірусу урочистого святкування не було. Натомість два роки тому в місті відтворили традицію, що існувала понад 700 років тому, коли Львовом правив король Лев Данилович, маючи тут свій королівський двір із відповідними традиціями. Біля головного входу в ратушу проводили урочисту церемонію за участі почесної варти з передачею знамена від одного лицаря до другого. У церемонії брали участь історичні реконструктори «Ордену паладинів» (вершники, знаменоносець, герольд, а також стилізовані король і королева верхи на конях). Роль лицарів виконували почесні захисники і громадяни України, герої АТО, учасники Революції Гідності, а роль короля – актор Олекса Кравчук.
У 2022 році святкування не були пишними через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Цього року урочистості триватимуть два дні – 6 і 7 травня. З нагоди свята в місті проведуть низку заходів і започаткують нову традицію. Повна програма святкування Дня Львова за лінком.
«Король-доброволець»
«Львів – це найкраще, що є в моєму серці та душі. Моє сприйняття Львова тут, на сході, дещо змінилося: я ще більше полюбив це місто», – розповідає Олекса Кравчук Tvoemisto.tv. Телефонна розмова декілька разів переривається, що й не дивно, бо чоловік зараз у зоні бойових дій.
Актор каже, що багато років поспіль мав честь представляти Львів у ролі короля: «Цей образ втілював силу, мужність і любов. Не знаю, чи мені вдавалося це передавати, але я дуже старався, щоб саме ці головні чинники характеризували й наше місто. Знаєте, чому я вважаю Львів найкращим? Бо тут живуть люди, які надають потужну підтримку воїнам, ЗСУ».
Зараз він також підтримує зв’язок із містом, зокрема з управлінням культури, своїм театром і багатьма друзями. Однак цього року змушений ще воювати, захищаючи Україну.
Олексій Кравчук пішов добровольцем із першого дня повномасштабного вторгнення. 60-річний боєць запевняє, що це його рішення було блискавичним. Уранці 24 лютого вже стояв у черзі, щоби потрапити до 80-ої окремої десантно-штурмової бригади.
«Львівська «вісімдесятка» – найкрутіша бригада. Хотів потрапити тільки до неї. Певний бойовий досвід мав, хоча від того часу минуло багато років. Зброю тримав більш ніж 40 років тому, коли проходив військову службу в Угорщині. Був десантником. Зараз вчуся у молодого покоління. Воно дуже круте: має витримку, розум, стійкість. Тут усі такі різні. Серед побратимів є і вчителі, і музиканти», – веде далі Олексій Кравчук.
За міцну статуру й білу бороду актора ще у Львові назвали Святим Миколаєм. Тож із таким позивним Олекса Кравчук і служить.
25 травня минулого року колишній десантник був поранений. Із самого ранку їхні позиції потрапили під артилерійський обстріл. Неподалік бліндажа, в якому перебував боєць, вибухнула ворожа міна. Його засипало землею, а уламками укріплень потрощило ребра. Врятували побратими. На лікування й реабілітацію знадобилося дев’ять місяців. Та навіть у цей час Олексій Кравчук допомагав військовим, волонтерив.
«Зараз, коли триває війна, ми всіма можливими засобами маємо долучитися до нашої перемоги. Я також не міг бути осторонь», – каже він.
Відразу після перемоги керівник і актор театру планує повернутися до творчості, ставити нові вистави. Однак зауважує, що вони будуть точно не про війну.
Цьогорічний День Львова Олексій Кравчук радить святкувати, незважаючи на воєнний стан, веселитися й радіти життю:
«Святкувати, відзначати День міста треба однозначно. Це показує нашу могутність і єдність. Цього року без мене, а далі побачимо», – наголошує він.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори