«Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста

6131 0
День Львова цього року буде особливим – місто обіцяє започаткувати нову традицію святкування. Раніше незмінною була урочиста хода, очолювана «королем», але він пішов на війну.

6 травня 2023-го Львову виповнюється 767 років. І попри воєнний стан на День міста все-таки запланували урочисті заходи. До повномасштабного вторгнення місто Лева мало традицію – урочисту ходу середмістям, яку очолювали «король» і «королева» верхи на конях. «Король», який символічно передавав ключі від брами Львова, тепер служить у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Тvoemisto.tv розповідає про те, як Львів відзначав свій день народження в різні роки та про «короля» Олексу Кравчука – головного режисера та актора театру «І люди, і ляльки», який пішов на війну добровольцем. 

Трішки історії

Чіткої дати заснування Львова немає, але існує літописна згадка про місто, датована 1256 роком. Вважають, що Львів був заснований у часи правління короля Данила Романовича і названий на честь його сина – князя Лева. Археолог Микола Бандрівський переконаний, що давньоукраїнська минувшина Львова відрізняється від тої, яку нам подають, і вважає, що місту потрібні нові історичні дослідження. 

До 1929 року День Львова відзначали у вересні. На той час головним храмом міста був костел Марії Сніжної (тепер церква Матері Божої Неустанної  помочі, УГКЦ, на куті вул. Гонти та пл. Ярослава Осмомисла), храмовий празник якого святкували також у вересні. В 1929 році магістрат офіційно затвердив час святкування Дня Львова – перші вихідні вересня. 

У 1990 році головним храмом Львова стала церква Святого Юра, а Юрій Змієборець замінив Яна з Дуклі, якого до того часу вважали покровителем нашого міста. В 2002 році тодішній міський голова Любомир Буняк видав постанову, згідно з якою День міста почали відзначати у день вшанування святого Юрія – 6 травня або ж у найближчі до нього вихідні.

Тепер День міста відзначають у першу неділю травня. Останнє гучне святкування відбулося в 2019 році. Тоді з нагоди 763-річчя Львова середмістям пройшла святкова хода, до якої долучилося більш ніж три тисячі містян

Наступного року через пандемію коронавірусу урочистого святкування не було. Натомість два роки тому в місті відтворили традицію, що існувала понад 700 років тому, коли Львовом правив король Лев Данилович, маючи тут свій королівський двір із відповідними традиціями. Біля головного входу в ратушу проводили урочисту церемонію за участі почесної варти з передачею знамена від одного лицаря до другого. У церемонії брали участь історичні реконструктори «Ордену паладинів» (вершники, знаменоносець, герольд, а також стилізовані король і королева верхи на конях). Роль лицарів виконували почесні захисники і громадяни України, герої АТО, учасники Революції Гідності, а роль короля – актор Олекса Кравчук.

У 2022 році святкування не були пишними через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Цього року урочистості триватимуть два дні – 6 і 7 травня. З нагоди свята в місті проведуть низку заходів і започаткують нову традицію. Повна програма святкування Дня Львова за лінком.

«Король-доброволець»

«Львів – це найкраще, що є в моєму серці та душі. Моє сприйняття Львова тут, на сході, дещо змінилося: я ще більше полюбив це місто», – розповідає Олекса Кравчук Tvoemisto.tv. Телефонна розмова декілька разів переривається, що й не дивно, бо чоловік зараз у зоні бойових дій. 

Актор каже, що багато років поспіль мав честь представляти Львів у ролі короля: «Цей образ втілював силу, мужність і любов. Не знаю, чи мені вдавалося це передавати, але я дуже старався, щоб саме ці головні чинники характеризували й наше місто. Знаєте, чому я вважаю Львів найкращим? Бо тут живуть люди, які надають потужну підтримку воїнам, ЗСУ».

Зараз він також підтримує зв’язок із містом, зокрема з управлінням культури, своїм театром і багатьма друзями. Однак цього року змушений ще воювати, захищаючи Україну. 

Олексій Кравчук пішов добровольцем із першого дня повномасштабного вторгнення. 60-річний боєць запевняє, що це його рішення було блискавичним. Уранці 24 лютого вже стояв у черзі, щоби потрапити до 80-ої окремої десантно-штурмової бригади.

«Львівська «вісімдесятка» – найкрутіша бригада. Хотів потрапити тільки до неї. Певний бойовий досвід мав, хоча від того часу минуло багато років. Зброю тримав більш ніж 40 років тому, коли проходив військову службу в Угорщині. Був десантником. Зараз вчуся у молодого покоління. Воно дуже круте: має витримку, розум, стійкість. Тут усі такі різні. Серед побратимів є і вчителі, і музиканти», – веде далі Олексій Кравчук.

За міцну статуру й білу бороду актора ще у Львові назвали Святим Миколаєм. Тож із таким позивним Олекса Кравчук і служить.

25 травня минулого року колишній десантник був поранений. Із самого ранку їхні позиції потрапили під артилерійський обстріл. Неподалік бліндажа, в якому перебував боєць, вибухнула ворожа міна. Його засипало землею, а уламками укріплень потрощило ребра. Врятували побратими. На лікування й реабілітацію знадобилося дев’ять місяців. Та навіть у цей час Олексій Кравчук допомагав військовим, волонтерив.

«Зараз, коли триває війна, ми всіма можливими засобами маємо долучитися до нашої перемоги. Я також не міг бути осторонь», – каже він.

Відразу після перемоги керівник і актор театру планує повернутися до творчості, ставити нові вистави. Однак зауважує, що вони будуть точно не про війну.

Цьогорічний День Львова Олексій Кравчук радить святкувати, незважаючи на воєнний стан, веселитися й радіти життю:

«Святкувати, відзначати День міста треба однозначно. Це показує нашу могутність і єдність. Цього року без мене, а далі побачимо», – наголошує він.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!