
Фото: EPA-EFE/WOJTEK JARGILO
Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
Днями на кордоні з Польщею вкотре фіксували значну кількість автівок – понад 200 машин очікували своєї черги на ПП «Шегині». За словами представниці «Львівської консалтингової групи» Оксани Абраменко, в Європі вже активно розпочався робочий сезон, тож туди частково виїжджають і українці.
Новий ринок для українських працівників
Польща активно почала подавати вакансії ще 4 січня, адже період свят в Європі там уже завершився, говорить Оксана Абраменко. Окрім цього напрямку, популярністю користується Чехія, а третьою нині є Литва, що раніше не входила до топ-країн для українських заробітчан. Найчастіше у цих країнах шукають працівників на виробництва і склади, а також – водіїв.
«Для мене Литва стала несподіванкою. До карантину там було менше вакансій, але тепер є і робочі місця, і охочі їхати. Туди, здебільшого, шукають швачок, операторів числового програмного керування тощо», – каже Оксана Абраменко у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Попит в Європі буде тільки зростати або Чи зможуть українські заробітчани повернутися за кордон
Потрібні водії та медики
Польща ж пропонує дуже різні напрямки роботи – від тих же швачок до монтерів на лінії, складальників, пакувальників (як для жінок, так і для чоловіків), працівників логістичних центрів. Раніше таких вакансій було менше. Затребуваними у Польщі, а також у Чехії, Німеччині та в Естонії, є водії. Обмежень за віком практично немає.
«На початку року, ще перед локдауном, були вакансії до Німеччини чи Чехії для медиків, переважно для медсестр, лікарів-стоматологів, педіатрів. Раніше ці країни мали подібні пропозиції в цьому напрямку, але вони більше стосувалися догляду людей у геоіатричних пансіонатах. І, якщо раніше шукали людей з досвідом, то нині – молодих спеціалістів. Їм допомагають нострифікувати дипломи», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Штучними методами трудову міграцію не зупинити, або Уся підтримка уряду лише на словах
Коли ідеться про такі посади, то, зазначає спеціалістка, потрібне володіння англійською, а також знання місцевої мови хоча б на початковому рівні.
Додамо, що в Польщі з 2021 року почали діяти нові правила для медиків (стоматологів, медсестер, акушерок, працівників швидкої допомоги), які здобули кваліфікацію у своїй професійній діяльності в країнах, що не входять до ЄС. Їм спростили умови згоди на роботу і процедуру працевлаштування. Тепер від іноземних медиків не вимагатимуть нострифікації (підтвердження) диплому і складання додаткових екзаменів.
«Із цікавого, були вакансії в Африку для старших механіків, у Канаду – для інженерів-теплотехніків. Це одиниці, звісно, але рекрутингові агенства допомагають отримати візу і пройти співбесіду, тож у 90% це виходить безкоштовно для тих, хто шукає роботу», – каже Оксана Абраменко.
На які вакансії вплинули коронавірус і локдаун
Поменшало вакансій для сезонних робітників для агрокомпаній у Польщі, натомість з’явилися пропозиції на роботу у Нідерланди в теплиці – збирати огірки, помідори тощо. Днями вже опублікували оголошення про пошук людей до Швеції, щоби працювати в теплицях із саджанцями.
«Дуже мало пропозицій для роботи на будовах. Локдаун дається взнаки, зараз менше будують, а ще холодно. Загалом, галузь будівництва на ринку вакансій має менше 20%, потрібні люди лише для внутрішніх робіт. Так само не шукають різноробочих на виробництво, що було популярним влітку», – розповідає спеціалістка.
Читайте також: Втрати і шанси. Чи залишиться Львів туристичним містом
Галузь гостинності у Європі, що сьогодні теж потерпає від карантину, наразі майже нічого не пропонує. Натомість збільшилась кількість вакансій для працівників готелів і ресторанів у Туреччині і Об’єднаних Арабських Еміратах.
Окрім цього, майже немає пропозицій на посади продавців, працівників залу, консультантів тощо. За останні кілька тижнів Оксана Абраменко не знайшла жодної такої, хоча раніше до її компанії неодноразово звертались, аби знайти працівників, наприклад, для магазинів «Biedronka».
Тести на Covid-19 і самоізоляція
У Європі після перетину її кордонів офіційно вимагають проходити двотижневий карантин, але працедавець, якщо має бажання, може попросити тест на коронавірус. Але тут правила можуть змінюватися відповідно до рішень урядів.
Читайте також: В уряді хочуть, щоб заробітчани, які повернулись через пандемію, залишились в Україні
«Мені траплялось в умовах навіть те, що агенціям або роботодавцям з Польщі ішлося про обов’язкове щеплення від коронавірусу, що вони готові зробити тим своїм потенційним працівникам, якщо ті ще не хворіли. Безкоштовно. Поки це не масово, але 30-40% компаній згадують про таку умову. Деякі просять кандидатів дати дозвіл на вакцинацію ще перед виїздом з України», – говорить Оксана Абраменко.
Загалом, за її словами, законодавство Польщі, Чехії, Угорщини дозволяє роботодавцям іти на поступки, щоби скоріше працевлаштувати людей. Україна на це реагує не так швидко.
Чи змінилися зарплати?
Спектр зарплат є дуже різним, каже Оксана Абраменко, це залежить від компанії. Наприклад, є швачки в Чехії, які можуть заробляти 125 крон на годину (30-35 тисяч українських гривень на місяць). А є такі, що з аналогічними умовами на тій же посаді отримують 25 тисяч гривень. Навіть кваліфікація може бути в них однакова, а дохід – різний.
«Вагомого стрибка не було ані в бік збільшення, ані в бік зменшення. Багато залежить від компанії», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
Вона також зазначає, що зміни у зарплатах можуть статися, якщо Європа послаблюватиме карантин і з тієї ж Польщі виїжджатимуть кадри. Наприклад, працівники-поляки їхатимуть на роботу далі – в Німеччину чи іншф країни, тоді роботодавці можуть переглянути зарплати для дефіцитних спеціальностей. Та наразі цього нема.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють