
Фото: EPA-EFE/WOJTEK JARGILO
Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
Днями на кордоні з Польщею вкотре фіксували значну кількість автівок – понад 200 машин очікували своєї черги на ПП «Шегині». За словами представниці «Львівської консалтингової групи» Оксани Абраменко, в Європі вже активно розпочався робочий сезон, тож туди частково виїжджають і українці.
Новий ринок для українських працівників
Польща активно почала подавати вакансії ще 4 січня, адже період свят в Європі там уже завершився, говорить Оксана Абраменко. Окрім цього напрямку, популярністю користується Чехія, а третьою нині є Литва, що раніше не входила до топ-країн для українських заробітчан. Найчастіше у цих країнах шукають працівників на виробництва і склади, а також – водіїв.
«Для мене Литва стала несподіванкою. До карантину там було менше вакансій, але тепер є і робочі місця, і охочі їхати. Туди, здебільшого, шукають швачок, операторів числового програмного керування тощо», – каже Оксана Абраменко у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Попит в Європі буде тільки зростати або Чи зможуть українські заробітчани повернутися за кордон
Потрібні водії та медики
Польща ж пропонує дуже різні напрямки роботи – від тих же швачок до монтерів на лінії, складальників, пакувальників (як для жінок, так і для чоловіків), працівників логістичних центрів. Раніше таких вакансій було менше. Затребуваними у Польщі, а також у Чехії, Німеччині та в Естонії, є водії. Обмежень за віком практично немає.
«На початку року, ще перед локдауном, були вакансії до Німеччини чи Чехії для медиків, переважно для медсестр, лікарів-стоматологів, педіатрів. Раніше ці країни мали подібні пропозиції в цьому напрямку, але вони більше стосувалися догляду людей у геоіатричних пансіонатах. І, якщо раніше шукали людей з досвідом, то нині – молодих спеціалістів. Їм допомагають нострифікувати дипломи», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Штучними методами трудову міграцію не зупинити, або Уся підтримка уряду лише на словах
Коли ідеться про такі посади, то, зазначає спеціалістка, потрібне володіння англійською, а також знання місцевої мови хоча б на початковому рівні.
Додамо, що в Польщі з 2021 року почали діяти нові правила для медиків (стоматологів, медсестер, акушерок, працівників швидкої допомоги), які здобули кваліфікацію у своїй професійній діяльності в країнах, що не входять до ЄС. Їм спростили умови згоди на роботу і процедуру працевлаштування. Тепер від іноземних медиків не вимагатимуть нострифікації (підтвердження) диплому і складання додаткових екзаменів.
«Із цікавого, були вакансії в Африку для старших механіків, у Канаду – для інженерів-теплотехніків. Це одиниці, звісно, але рекрутингові агенства допомагають отримати візу і пройти співбесіду, тож у 90% це виходить безкоштовно для тих, хто шукає роботу», – каже Оксана Абраменко.
На які вакансії вплинули коронавірус і локдаун
Поменшало вакансій для сезонних робітників для агрокомпаній у Польщі, натомість з’явилися пропозиції на роботу у Нідерланди в теплиці – збирати огірки, помідори тощо. Днями вже опублікували оголошення про пошук людей до Швеції, щоби працювати в теплицях із саджанцями.
«Дуже мало пропозицій для роботи на будовах. Локдаун дається взнаки, зараз менше будують, а ще холодно. Загалом, галузь будівництва на ринку вакансій має менше 20%, потрібні люди лише для внутрішніх робіт. Так само не шукають різноробочих на виробництво, що було популярним влітку», – розповідає спеціалістка.
Читайте також: Втрати і шанси. Чи залишиться Львів туристичним містом
Галузь гостинності у Європі, що сьогодні теж потерпає від карантину, наразі майже нічого не пропонує. Натомість збільшилась кількість вакансій для працівників готелів і ресторанів у Туреччині і Об’єднаних Арабських Еміратах.
Окрім цього, майже немає пропозицій на посади продавців, працівників залу, консультантів тощо. За останні кілька тижнів Оксана Абраменко не знайшла жодної такої, хоча раніше до її компанії неодноразово звертались, аби знайти працівників, наприклад, для магазинів «Biedronka».
Тести на Covid-19 і самоізоляція
У Європі після перетину її кордонів офіційно вимагають проходити двотижневий карантин, але працедавець, якщо має бажання, може попросити тест на коронавірус. Але тут правила можуть змінюватися відповідно до рішень урядів.
Читайте також: В уряді хочуть, щоб заробітчани, які повернулись через пандемію, залишились в Україні
«Мені траплялось в умовах навіть те, що агенціям або роботодавцям з Польщі ішлося про обов’язкове щеплення від коронавірусу, що вони готові зробити тим своїм потенційним працівникам, якщо ті ще не хворіли. Безкоштовно. Поки це не масово, але 30-40% компаній згадують про таку умову. Деякі просять кандидатів дати дозвіл на вакцинацію ще перед виїздом з України», – говорить Оксана Абраменко.
Загалом, за її словами, законодавство Польщі, Чехії, Угорщини дозволяє роботодавцям іти на поступки, щоби скоріше працевлаштувати людей. Україна на це реагує не так швидко.
Чи змінилися зарплати?
Спектр зарплат є дуже різним, каже Оксана Абраменко, це залежить від компанії. Наприклад, є швачки в Чехії, які можуть заробляти 125 крон на годину (30-35 тисяч українських гривень на місяць). А є такі, що з аналогічними умовами на тій же посаді отримують 25 тисяч гривень. Навіть кваліфікація може бути в них однакова, а дохід – різний.
«Вагомого стрибка не було ані в бік збільшення, ані в бік зменшення. Багато залежить від компанії», – каже Оксана Абраменко.
Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
Вона також зазначає, що зміни у зарплатах можуть статися, якщо Європа послаблюватиме карантин і з тієї ж Польщі виїжджатимуть кадри. Наприклад, працівники-поляки їхатимуть на роботу далі – в Німеччину чи іншф країни, тоді роботодавці можуть переглянути зарплати для дефіцитних спеціальностей. Та наразі цього нема.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Як і де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку